Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси

План

 

1. Основні чинники антропогенного  впливу на земельні ресурси

З екологічної точки  зору земельні ресурси  Харківської області представлені рекультивованим агроланшафтом, який експлуатуєтся не одне сторіччя. За площею та біопродуктивним потенціалом земельний фонд області один з найбагатших в Україні. Площа області складає 3141,8 тис км., що становить 5,2% від території України. За цим показником область посідає 4 місце в країні.

Сучасний стан використання земельних ресурсів не відповідає вимогам раціонального природокористування. Порушено екологічно допустиме  співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, що негативно впливає на стійкість агроландшафту. Сільськогосподарська освоєність земель перевищує екологічно допустиму, і протягом останніх 11-ти років залишилась майже незмінною. Так, із загальної площі Харківської області (3141,8 тис.га.) 2420,9 тис.га  або 77,1 відсотка займають сільськогосподарські угіддя, в тому числі рілля – 1932,2 тис.га.(79,8%). На одного  жителя області припадає 1,09 га земель, в т.чс. 0,84 га сільськогосподарських угідь, з них –0,68 га ріллі.

Основними землекористувачами в області є сільськогосподарські підприємства, у користуванні яких перебуває 1748,2 тис.га або 55,6 відсотка від  загальної площі. Інтенсивна експлуатація та нераціональна система землекористування призвела до тяжких екологічних наслідків, а саме наявності таких проявів деградації земель як ерозія, техногенне забруднення, вторинне осолонцювання, підтоплення та зсуви ґрунтів.

Високий рівень разорюваності угідь, в тому числі на схилах, значне розширення посівів просапних культур та практично повне припинення виконання комплексу робіт по захисту грунтів, порушення системи обробітку  грунту  приводить до  погіршення стану земель.

У процесі екстенсивного землеробства до ріллі були залучені малопродуктивні і еродовані землі, які на теперішній час складають більше 45% від всіх орних земель. Внаслідок великих витрат і низької врожайності на цих землях значно знижена продуктивність, а внаслідок ерозії грунтів ми втрачаємо орну землю, луки, водоймища.

Незважаючи на офішований ефект від виробничих і власних  змін у сільськогосподарському виробництві  реального поліпшення ставлення  до охорони земельних ресурсів не відбувається. Господарювання відбуваються як і раніше, переважно в антіекологічних межах старої організації території старими колгоспними методами. Проведена разпайовка та розмежування сільськогосподарських угідь не відповідає науково-обгрунтованим вимогам землекористування і діючого природоохоронного законодавства.

Враховуючи антропогенний тиск та якісний стан грунтів на цей  час в області спеціалістами  держуправління спільно з фахівцями  обласного  головного управління земельних ресурсів, головного управління сільського господарства та продовольства облдержадміністрації, іншими управліннями та науковцями визначена ціла низка питань , а саме :

• не визначені зони забруднення грунтів області; відсутній перелік підприємств забруднювачів грунтів, не розроблена екологічна карта забруднення грунтів області;
• не забезпечено науково обгрунтований  захист земель від деградації на сам-перед - ерозії, процесів зсуву, підтоплення та інших несприятливих природних та техногенних процесів, значно застарілі дані про зміни площ цих земель;
• відсутність системи та програми ведення моніторингу земель;
• наявність на території області 1214,37 т непридатних до застосування пестицидів та їх сумішей, які можуть бути потенційними забруднювачами земель області;
• на цей час всі водні об’єкти області не мають винесених в натуру прибережних захисних смуг наявність яких вимогається діючим природоохоронним законодавством  веде до розміщення в їх зоні  об’єктів господарювання, активізацію індивідуального будівництва;
• особливу увагу викликає виділення земель сільськогосподарського призначення, особливо цінних земель для нафтових і газових свердловин, що приводить до втрати цінних грунтів;
• в рамках комунальної власності земель міста чітко не визначені межі парків, скверів, зелених зон, зон відпочинку де розміщення будь-яких об’єктів - заборонено;
• відсутність документів що посвідчують право на земельні ділянки для розміщення звалищ побутових відходів у населених пунктах та районних центрах Харківської області.

Підприємства, організації, установ промисловості, транспорту, зв’язку, оборони займають 124,7 тис.га , що становить 4,0 відсотка від площі області.

Основними забруднювачами Харківської області є Зміївськая ТЕС, ВАТ “Балцем”, “Шебелинкагазпром”, “Хімпром ”, ДП ТЕЦ-5, викиди цих підприємств  забруднюють землі , але зони забруднення  грунтів  по області визначено не повністю.

Відомі окремі роботи минулих років по вивченню забруднених  грунтів міста Харкова та приміської зони, а також Зміївського та Балаклійського районів. В них відзначено вплив зміївської ТЕС на комплексне забруднення грунтів, максимум якого припадає на 15-ти км зону.

Концентрації ряду важких металів у пробах грунту в межах  м. Харкова, на відстані 50м від осьової  лінії автотрас загальнодержавного значення, санітарнозахисній зоні великих  промислових підприємств часто  перевищують ГДК. Середній вміст свинцю в грунтах області знаходиться на рівні або перевищує ГДК, наближається до ГДК вміст хрому.

До погіршення стану  грунтів приводить несанкціоноване  розміщення відходів, випадки забруднення  земель нафтопродуктами. У 2003 р. на території області  зафіксовані  2  випадки аварійного забруднення земель в наслідок  самовільноі врізки до конденсатопроводу,

В 2003 р. інспекторським складом  держуправління  здійснено 145 перевірок  дотримання вимог законодавства про охорону  земель, до адмінвідповідальності у вигляді штрафу  притягнуто  97 посадових осіб та громодян. Сума штрафних санкцій склала  6443,0 грн., по всім випадкам аваріного забруднення земель нараховані збитки пред’явлено позови на відшкодування шкоди державі за забруднення земель.

 

2. Структура та стан  земель

2.1 Структура земельних  угідь

Станом на 1 січня 2004 року територія Харківської області  складає 3141,8 тис. га, загальна площа  сільськогосподарських земель становить 2481,2 тис. га, в тому числі сільськогосподарських  угідь 2420,9 тис. га, ріллі – 1932,2 тис. га, багаторічних насаджень – 49,7 тис. га, сіножатей – 118,7 тис. га, пасовищ – 309,6 тис. га, перелогів – 6,0 тис. га. На душу населення області припадає 0,6 га орних земель.

Структура земельного фонду  Харківської області надана в таблиці 5.2.1. та свідчить, що 79% території області зайнято сільськогосподарськими землями, сільськогосподарських угідь –77,1%, в тому числі ріллі – 61,8%, перелогів-0,2%, багаторічних насаджень-1,6%, сіножатей і пасовищ-13,5%.

Під лісами та іншими лісовкритими площами зайнято 13,2% території, забудовані землі займають 3,8%, болота 1,0%, інші землі (піски, яри, зсуви і т.д.) 1,1%, під водою 1,9%.

Таблиця Структура земельного фонду регіону

Типи земель та угідь	Площа земель та угідь за роками, тис. га
	1999 р.	2000 р.	2001 р.	2002 р.	2003 р.
Земель загалом	3141,8	3141,8	3141,8	3141,8	3141,8
Сільгоспугіддя загалом      Рілля      Багаторічні  сільгоспнасадження      Перелоги      Сіножаті      Пасовища	2423,8	2423,8	2432,5	2422,5	2420,9
	1956,9	1953,4	1942,8	1941,2	1932,2
	50,1	50,1	50,1	50,0	49,7
	0,2	1,1	5,5	6,0	10,7
	116,2	116,3	117,7	117,9	118,7
	300,4	302,9	307,4	307,4	309,6
Ліси та інші лісовкриті площі	414,6	415,1	415,1	416,0	416,1
Забудовані землі	117,7	118,3	118,9	118,9	41,8
Відкриті заболочені землі	30,4	30,7	30,7	30,6	30,7
Відкриті незаболочені землі (піски, яри, землі під зсувами, щебенем, галькою, голими скелями)	34,3	33,8	33,9	33,6	34,2
Поверхневі води суходолу	60,1	59,8	59,9	60,3	60,1

 

 

З розподілу земель в  розрізі землекористувачів і власників землі очевидно, що найбільша питома вага (50,8%) земель недержавних сільськогосподарських підприємств: сільськогосподарських товариств різного типу-30,6% (960,5 тис. га), сільськогосподарських кооперативів-4,7% (146,6 тис.га), інших недержавних сільськогосподарських підприємств-16,5% (518,6 тис.га), підсобних сільських господарств недержавних підприємств, установ і організацій - 0,2% (7,8 тис.га), за державними сільськогосподарськими підприємствами рахується 151,8 тис.га земель (4,8%).

Безпосередньо у власності  та користуванні громадян знаходиться 636,0 тис. га 20,2% від загальної площі  земель області (20,2%) ;

В структурі грунтового покриву області домінують чорноземи, які займають площу 1775,2 тис.га., опідзолені грунти –253,7 тис.га тобто потенційно родючі грунти, придатні для вирощування багатьох сільськогосподарських культур, значні площі (143,0 тис.га) зайняті лучними грунтами, 47,6 тис.га – гідроморфними грунтами.

              Особливо цінні землі за даними  земельного кадастру становлять 495,2 тис. га, або 15,8% від загальної площі земель, з яких 461,6 тис. га (93,2%) – чорноземи нееродовані несолонцюваті суглинкові на лесових породах, 21,6 тис. га (4,4%) – лучно-чорноземні та чорноземно-лучні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти, 5,8 тис. га (1,2%) темно-сірі та чорноземи опідзолені на лесах, 6,2 тис. га (1,2%) – підзолисто-дернові суглинкові ґрунти.

За 2003 р. порушено 0,126 тис. га ґрунтів, відпрацьовано порушених земель – 0,052 тис. га, рекультивовано земель – 0,127 тис. га .

Станом на 01.01.04 р. в області всього налічується 2373,92 га порушених земель. Відпрацьовано порушених земель 1074,5. га, земель у стадії рекультивації 27,9 га. Загальний обсяг заскладованого родючого шару ґрунту – 4718,61тис. м³, в тому числі на цукрових заводах 2309,18 тис.м³.

В області налічується деяка  кількість земель з великою крутизною  схилів, які не виведені з ріллі. 

2.2 Деградація земель

Головною проблемою  погіршення стану земельних ресурсів області залишається деградація ґрунтів, в першу чергу  розвиток ерозійних процесів, фізична деградація ґрунтів, яка проявляється у переущільненні верхніх шарів ґрунту і за експертною оцінкою поширена на 35% площі ріллі. Ерозія, як фактор деградації ґрунтового покриву та екологічної небезпеки оцінюється насамперед інтенсивністю змиву та об’ємами переміщення ґрунтового субстрату. Середньорічний змив ґрунту з орних земель часто становить 10-15т/га, а під просапними культурами подекуди сягає 20-30 т/га. Наявність деградованих і малопродуктивних земель та їх консервація у 2003р.

приведена нижче:

Види земель	Разом на початок  року, тис. га	Проведено консервацію, тис. га	Потребують  консервації, тис. га
Деградовані землі	895,7	6,2	49,8
Малопродуктивні землі	429,0	-	-

 

Підсилення процесів деградації ґрунтового покриву, обумовлені техногенним забрудненням. Основними забруднювачами Харківської області є Зміївськая ТЕС, ВАТ “Балцем”, ДВУ “Шебелинкагазпром”, ДП “Хімпром ”, ДП ТЕЦ-5, викиди цих підприємств забруднюють ґрунти, але зони забруднення ґрунтів та їх кількісний склад по області визначені не повністю.

До погіршення стану  ґрунтів приводить несанкціоноване  розміщення відходів і сміття , випадки  аварійного забруднення земель нафтопродуктами  та скидом стічних вод на рельєф місцевості.

Збільшується площа кислих грунтів, показник кислотності на цей час  6,0, а 7 років тому – 6,2. Серед орних земель області нараховується 226 тис.га кислих  і 72 тис.га солонцюватих грунтів, які потребують постійної хімічної меліорації. У 2003 році хімічна меліорація проводилась лише нга 110 га, тоді як у 1993 році вапнування грунтів проводилось на площі 30 тис. га , а зіпсування –8 тис.га.

В останнє десятиріччя  різко зменшилось внесення органічних та мінеральних добрів. Так, під урожай 1991 року було внесено на 1 га – 7 тон органічних та по 153 кг/га поживних речовин мінеральних добрів; з них азотних-61, фосфорних-49, калійних-43, то під урожай 2003р внесено лише по 16 га мінеральних добрів, з них азотних-11,7, фосфорних- 2,9, калійних- 1,4.

За результатами радіологічних досліджень та вмісту важких металів, пестицидів в грунтах сільськогосподарського призначення області перевищень ГДК радіонуклідів та важких металів, пестицидів не виявлено.

Найгостріше в області склалась проблема з землями водного фонду  та розташованими на цих землях водними об’єктами. В області налічується 59,1 тис. га під водоймами, 25,7 тис. га під болотами та 7,1 тис. га під прибережними захисними смугами. Таким чином, загальна площа земель водного фонду в області складає 90,9 тис. га, але майже всі водні об’єкти в області не мають винесених в натуру прибережних захисних смуг, наявність яких вимагається Земельним та Водним кодексами України. На цей час відсутня чітка законодавча база щодо оренди  водних об’єктів.