Порівняльна характеристика системи вищої освіти в Україні та Фінляндії

 

Модульний контроль (2 години) передбачається робочим навчальним планом. Основними формами модульного контролю можуть бути: контрольна робота, тестування, захист проектів, розв’язання ситуаційних задач тощо.

Сума балів, отриманих  студентом за кожний вид навчальних робіт та на модульному контролі, свідчить про ступінь оволодіння студентом  програмою навчальної дисципліни на конкретну дату.

Підсумковий модульний контроль здійснюється на останньому практичному (лабораторному) занятті, на якому студенту виставляється кількість пропущених занять (годин) та загальна сума балів, накопичених з дисципліни за триместр. На підсумковий модульний контроль виносяться питання, що охоплюють всю програму навчальної дисципліни.

До підсумкового контролю відносять: захист індивідуальних завдань, заліки та екзамени.

Екзаменаційна сесія - це період підведення підсумків навчальної роботи студентів за триместр. Під час сесії проводяться екзамени (як правило, 3-4) за окремим розкладом, який затверджується директором інституту. Перед кожним екзаменом обов’язково проводиться консультація.

Форма проведення екзамену визначається навчальним планом.

Проведення письмового екзамену та перевірка екзаменаційних робіт студентів здійснюється викладачем-лектором та асистентом. Оцінки оголошуються наступного після екзамену дня.

Контроль  залишкових знань - це внутрішній аудит системи якості навчання, який проводиться через деякий час після підсумкового контролю з певної нормативної дисципліни. Мета перевірки - оцінювання та зіставлення здобутих знань студентами. 

 

Шкала оцінювання знань

 

За національною шкалою	За шкалою ECTS	Визначення назви за шкалою ECTS	За 100 бальною шкалою
Відмінно	A	“Відмінно” – відмінне виконання з незначною кількістю помилок	90 -100
Добре	B	“Дуже добре” – вище середнього рівня з декількома помилками	82-89
	C	“Добре” – у цілому правильна робота з визначеною кількістю значних помилок	75-81
Задовільно	D	“Задовільно” – непогано, але зі значною кількістю недоліків	69-74
	E	“Достатньо” – виконання задовольняє мінімальним критеріям	60-68
Незадовільно	FX	“Незадовільно” – потрібно виконати певну додаткову роботу для успішного складання	35-59
	F	“Незадовільно” - необхідна значна подальша робота	0-34

4) Система  оплати за освітні послуги

 

В Україні:

 

Вища освіта у державних  і комунальних вищих навчальних закладах здобувається за рахунок видатків державного та місцевих бюджетів - за державним замовленням, а також за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб. У приватних - лише за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб.

Найдорожче обходиться навчання на юридичних та економічних  факультетах. Так, вартість навчання на цsх факультетах може коштувати від 15 до 30 тис. гривень,в залежності від вищого навчального закладу. Навчання технічних дисциплін обходиться дешевше.Приблизно від 7 до 15 тис. гривень

Крім того, у вищих  навчальних закладах незалежно від  форм власності можна навчатися  за рахунок державних пільгових  довгострокових кредитів, порядок надання  яких регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2003 №916 "Про затвердження Порядку надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти".

Громадяни України мають право  безоплатно здобувати вищу освіту в  державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі, якщо вони раніше не здобували і не здобувають на час проведення конкурсу відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня за кошти державного чи місцевого бюджету.

Здобувати безоплатно вищу освіту за іншим напрямом (спеціальністю) одного і того ж освітньо-кваліфікаційного рівня у державних та комунальних  навчальних закладах мають право  громадяни України, якщо вони за станом здоров'я втратили можливість виконувати службові чи посадові обов'язки за отриманою  раніше кваліфікацією, що підтверджується  висновками медико-соціальної експертної комісії.

У Фінляндії:

Через те, що система вищої освіти забезпечується бюджетом Міністерства освіти, студенти навчаються звичайно за повною програмою, де за навчання не платять. Однак студенти повинні платити щорічні членські внески у студентських союзах, що складають EUR 30-85 (євро), щоб користуватися надаваними цими союзами пільгами та заходами. Ці членські внески включають також і медичне обслуговування молоді. При цьому членство в такому союзі обов'язкове для студентів, які проходять повний курс навчання на диплом бакалавра або магістра, для аспірантів членство носить добровільний характер.

З 2010 року почалі вводити платну систему  навчання для іноземних студентів.

Членство  у студентському союзі надає  молодим людям низку пільг: медичне  обслуговування, знижки на харчування, на користування транспортом та інші послуги.

 

5)  Студентське самоврядування

В Україні:

Основними завданнями органів студентського  самоврядування є:

• забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зокрема стосовно організації навчального процесу;
• забезпечення виконання студентами своїх обов'язків;
• сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів;
• сприяння створенню відповідних умов для проживання і відпочинку студентів;
• сприяння діяльності студентських гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами;
• організація співробітництва зі студентами інших вищих навчальних закладів і молодіжними організаціями;
• сприяння працевлаштуванню випускників;
• участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами;
• сприяння проведенню серед студентів соціологічних досліджень.

 

Нормативно-правові  акти, що регулюють студентське самоврядування:

• Закон України «Про освіту» від 23 травня 1991 року № 1060-XII (зі змінами);
• Закон України «Про вищу освіту» від 17 січня 2002 року № 2984-III (зі змінами);
• Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про державний вищий навчальний заклад» від 5 вересня 1996 року № 1074 (зі змінами);
• тощо.

 

В Україні діють національні та місцеві об'єднання органів студентського  самоврядування, наприклад:

• Українська асоціація студентського самоврядування;
• Студентська рада Києва

 

 

У Фінляндії:

У фінському законодавстві є спеціальний закон про студентське самоврядування, який дає йому досить багато прав, аж до можливості впливати на політику всередині країни. Зокрема, в даний час у фінському парламенті йде боротьба навколо нового закону про освіту, який в деяких відносинах наступає на права студентів. Студентські спілки країни беруть активну участь в обговоренні закону, прагнучи пом'якшити його.

Мережа органів студентського  самоврядування Фінляндії пов'язана  зі студентським об'єднанням на рівні  Європейського союзу.Представники Студсоюза складають одну третину  на всіх рівнях управління університетом, Союз зміг забезпечити собі повну  фінансову незалежність. У нього є свій бюджет, велика частина якого формується з доходів так званій бізнес-групи при Союзі, і лише мала частина - зі студентських внесків. На кошти свого бюджету Студсоюз створив працюючу мережу практично всебічної соціальної підтримки студентів. Студенти, які приїжджають сюди вчитися з різних кінців країни, мають можливість знімати недороге житло, харчуватися в дешевих кафе, користуватися медичними послугами в спеціальних центрах, отримувати правові консультації. тобто можуть здійснювати реальний вплив на прийняття рішень..

 

6) Студентське дозвілля

В Україні  та Фінляндії:

Для студентів створені гарні умови для занять спортом,різноманітні спортивні гуртки і спортивні змагання. У вищих навчальних закладах працюють різні гуртки за інтересами: художньої самодіяльності для тих, хто любить грати на музичних інструментах, співати і танцювати.Проводяться звітні концерти художньої самодіяльності, конкурси команд КВК та багато іншого.

Крім того у активного студента завжди є шанс в процесі навчання взяти участь у розробці різних проектів. Що дає можливість займатися дослідженнями, писати і захищати дипломні проекти і наукові праці,

 

 

 

 

7) Висновок

Порівнюючи систему вищої освіти в Україні та Фінляндії можемо впевнено сказати, що у Фінляндії  система освіти є більш розвіненою. Універсітети мають добре фінансування, вища освіта повністю ґрунтується на Болонському процесі, широко використовуючи всі його переваги. Навчання відбувається за кредитно-модульною системою, що надає студенту можливості самостійно обирати певні предмети вивчення і зоорінтоване на постійну наполегливу  працю. Слід зауважити, що одним з показників якості є працевлаштування випускників ВНЗ. Мінімум два роки навчальний заклад слідкує за кар’єрним ростом випускників та проводить анкетування випускників та роботодавців щодо якості отриманої освіти.Таким чином зусилля як самих ВНЗ, так і країни в цілому, направлені на постійне вдосконалення процесу здобуття вищої освіти та розвитку науки. Це дає можливість розвитку насамперед економіки усієї країни, та підвищення статусу країни на міжнародному рівні.

Освітня політика Фінляндії виразно демонструє, що сильна соціальна орієнтація навчальних закладів має значущі переваги. Проте слід підкреслити, що «гіперсоціалізація» шкіл і ВНЗ тут культурно, політично й економічно підкріплена, а тому є виправданою.

 

 

Що ж стосується вищої освіти Україні, на жаль,на данному етапі вона не є досконалою.Проте перші кроки до її вдосконалення вже зроблені.Дуже важливим кроком стало введення в систему вищої освіти України Болонської системи. Та оскільки введення її почалось не так давно і не набуло всеохоплюючого характеру, то сучасна освіта лише частково схожа на Болонську систему. Тобто перехід повністю не відбувся, принісши в застарілу систему вищої освіти лише нових рис, а з ними і нових проблем. Ці проблеми особливо торкаються бюджету країни, яка не в змозі забезпечити повноцінного введення нової системи, а також постійні зміни у різних напрямках які стосуються освіти.

Державні вузи підпорядковуються  більш ніж 20 центральним органам  державної влади та іншим структурам, що свідчить про значний рівень децентралізації  управління.

 

Проте система освіти, як і сама Україна, постійно розвивається і знаходиться в стадії пошуку. Саме тому Україна має перспективу  досягти якісної і висококваліфікованої вищої освіти. Система освіти України, зокрема вища школа, є невід´ємною складовою і важливим чинником соціально-економічного й культурного розвитку української держави. Вона зорієнтована на задоволення інтересів і потреб людини й покликана плекати найцінніший скарб нації — інтелект, культуру, моральність і духовність.

 

Що ж стосується системи порівняльної характеристики вищої освіти в Україні  та Фінляндії, то тут наша держава значно поступається за своїм рівнем розвитку та доступністтю.

 

 

8) Список  використаної літератури

1. http://osvitakeg.com.ua/blog/2008-08-28-26
2. http://bs-staff.com.ua/ids_kd/p_date/1026_108_1.html
3. http://cenm.sti.lg.ua/moodle/joomla/index.php?option=com_content&view=article&id=47:zuvyshu&catid=35:zakon&Itemid=28
4. http://uk.wikipedia.org/wiki/Вищий_навчальний_заклад
5. http://www.vetuniver.lviv.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=31:control-and-evaluation-of-knowledges&catid=54:credit-module-system&Itemid=20
6. http://ncntu.com.ua/samovryaduvannya.asp
7. http://money-news.te.ua/2011/08/09/v-ukrajini-vartist-navchannya-v-vuzah-2011-roku-vyscha-nizh-v-nimechchyni/#more-590
8. http://osvita.ua/school/school_today/1300
9. http://ru.wikipedia.org/wiki/Образование_в_Финляндии
10. http://uadocs.exdat.com/docs/index-53744.html?page=4
11. http://chemodan.com.ua/finland/fin_5.html
12. http://www.finland.org.ua/public/default.aspx?nodeid=38294&contentlan=37&culture=uk-UA
13. http://www.edu-law.org.ua/2009/11/zakon-ukrainy-pro-osvitu.html