Проблеми потепління клімату Землі

Міністерство  освіти і науки  україни

Тернопільський  національний економічний  університет 

Україно-нідерландський факультет економіки  і менеджменту 
 
 
 
 

Кафедра  УП і РЕ 
 
 
 
 
 
 

ІНДЗ 
 
 

Тема: “Проблеми потепління клімату Землі” 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Тернопіль 2010

Зміст 
 

Вступ …………………………………………………………………………… 3 

Розділ 1. Теоретичні засади та характеристики глобального потепління ...... 5 

Розділ 2. Передбачення глобального потепління………………………………7 

Розділ 3. Його вплив на навколишній світ.   …………………………………...8 

Розділ 4. Прогноз. Та моделювання змін в кліматі.   …………………...........10 

Розділ 5. Ідеї щодо «охолодження Землі», деякі рішення щодо проблеми потепління. ...…………………………………………………………………….13 

Розділ 6. Наслідки глобального потепління для України. ………………….  16 

Висновки. ………………………………………………………………………..17 

Список використаної літератури. ……………………………………………... 18 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      ВСТУП

      Глобальне потепління — незаперечний факт, наслідками якого є природнізміни, а також  антропологічні, тобто ті, які стосуються людської діяльності. Природні зміни клімату є достатньо довготривалими процесами,аби помітити їх навіть за сторіччя.Зараз питання про глобальне потепління не залишає нас байдужими.

      Актуальність  роботи: потепління, глобально впливає на клімат нашої планети, при чому цей вплив є негативним, тому людині необхідно знати,якими механізмами можна протистояти цьому явищу. Отже ця проблема є необхідною для вирішення, тому і над нею працювали і дальше продовжують працювати багато вчених. Наприклад, у пошуках «охолодження Землі» працювали: Воллас Брокер, Роджер Анцель[3], та багато інших. А після підтвердження вченими, що потепління справді є негативним явищем на Землі, глобального масштабу, ми можемо стверджувати,що ця проблема є актуальною.

      Метою нашої роботи було вивчення та дослідження процесу потепління, його проблем, та наслідків яких воно завдає чи може завдати навколишньому середовищу та в цілому Земній кулі.

      Для того щоб повністю розібратися із даною темою необхідним є розкриття наступних завдань: 

      1) це є вникнення в суть глобального потепління,визначення теоретичних засад, та факторів, що його доказують;

      2) визначити можливість передбачення глобального потепління;

      3) проаналізувати його вплив на навколишнє середовище;

      4) прогнозування, та моделювання  змін в кліматі;

      5) встановити шляхи вирішення проблеми потепління;

      6) а ще, визначення впливу та наслідків глобального потепління щодо України. 

        Методологія дослідження:

      а) над цією проблемою працювали: МГЕК(міжнародна група експертів з питань змін клімату) Climate Change 2007,and other their work, яка і зараз продовжує свою діяльність , Уоллес Брокер (Wallace Broecker),який 8.08.1975р. вперше позначив терміном глобальне потепління можливі наслідки впливу людини на клімат.

      б) у роботі були використані такі наукові методи, як:  порівняльний, статистичний, метод аналізу.

      Інформаційна  база: інтернет джерела, статті з журналів, підручників.     
 

 

       Розділ1.

      Теоретичні  засади та характеристики глобального потепління

      Останні роки ми помічаємо потепління клімату. Літо стає жаркішим, зима – м’якшою. Вчені помітили, що в останні 100-130 років наша атмосфера помітно потеплішала і цей процес невмолимо продовжується, середня температура вперто повзе вверх. Що ж до визначення то, глоба́льне потепління — прогресуюче поступове підвищення температури поверхні Землі, що пов'язується з парниковим ефектом і призводить до зміни клімату у глобальних масштабах[5]. Також треба розуміти, що потепління це загальна усереднена тенденція, зміна температур відбувається нерівномірно в залежності від сезону та місцевості, більше того місцями в деякі сезони клімат навіть стає холоднішим.

        Глобальне потепління пояснюють  так званим парниковим ефектом.  Суть його полягає в наступному. Земля отримує енергію Сонця  в основному у видимій частині  спектру, а сама, оскільки є набагато більш холодним тілом, випромінює в космічний простір головним чином інфрачервоні промені. Але багато газів, які знаходяться в атмосфері – водяний пар, вуглекислий газ, метан, окисли азоту та інші – прозорі для видимих променів, але активно поглинають інфрачервоні, утримуючи тим самим в атмосфері частину тепла, яку ті повинні були б віддавати в космос. Таким чином, на поверхні Землі утримується температура на рівні, придатному для життя. Затримуючи тепло в атмосфері Землі, ці гази створюють ефект, який називається парниковим, а гази – парниковими.Так в певних впливових групах, страхових компаніях, урядах та інших подібних інституціях є люди, які вважають: гази, що породжують "парниковий ефект" - вуглець (СО2), метан і сполука хлору, фтору й вуглецю (CFC) є головними чинниками зміни клімату і потепління на планеті[6,7]. Переконання, мовляв "парникові" гази впливають на клімат, грунтуються на елементарній фізиці. Гази здебільшого пропускають сонячне світло, що зігріває землю, однак абсорбують інфрачервону радіацію, за допомогою якої земля випромінює тепло.Так, гази вивільняються, їх ефект може теоретично призвести до потепління. Однак його рівень неможливо спрогнозувати.  Зміни клімату, безумовно, мають місце - земна куля потепліла впродовж нинішнього століття на пів-градуса. Однак "парникові" гази, незважаючи на усю ненависть до них, неможливо у цьому звинуватити. Для доказів причетності до процесу потепління потрібно більше, ніж просто їх наявність і "підозрілий" характер.

        Наступним необхідним кроком при розгляді глобального потепління є перерахування тих явищ, що вносять свій вклад в його утворення :

•   виверження вулканів
• поведінка Світового океану (тайфуни, урагани і т.д.)
•   сонячна активність
•   магнітне поле Землі
• діяльність людини. Так званий антропогенний фактор.Ідея підтримується більшою кількістю учених, громадськими організаціями.

      Факти, що доказують потепління :

      - Ріст температур. За температурою документально слідкують близько 150 років. Прийнято рахувати,що вона піднялась десь на 0,6°С за минуле століття, хоча до тепер чіткої методики визначення цього параметра не існує, так не має впевненості в адекватності даних столітніх давностей. Говорять , що потепління різко з 1976р., початку бурної індустріальної діяльності людини і максимального прискорення досягло в другій половині 90-х років. Але і тут є розбіжності між земними і супутниковими спостереженнями.

      - Підняття рівня Світового океану. В результаті потепління і танення льодовиків в Арктиці,Антарктиді і Гренландії, рівень води на планеті піднявся на 10-20 см, може і більше

      - Танення льодовиків. Глобальне потепління справді являється причиною танення льодовиків[2].

 

       Розділ2. Передбачення глобального потепління

      Глобальне потепління та його розвиток передбачають за допомогою комп’ютерних моделей, на основі зібраних даних про температуру, концентрації вуглекислого газу та ще багато іншого. Також для отримання даних використовують буріння льодовиків,інколи проби беруться з глибини до 3000 метрів. Цей давній лід зберігає в собі інформацію про температуру, сонячну активність, інтенсивність магнітного поля Землі того часу. Інформація використовується для порівняння з показниками теперішнього часу.

      Дуже часто глобальне потепління плутають з природними короткостроковими процесами, що відбуваються на планеті Земля, які до кінця не вивчені. Чудовим прикладом є Ель-Ніньо ─ це океано-атмосферне явище світового масштабу, пов'язане з перенесенням величезних мас теплого повітря на величезні ж відстані. Саме воно призвело до численних локальних природним аномалій взимку 2006 року, а зовсім не глобальне потепління[5].

 

       Розділ3

      Вплив глобального потепління на навколишній світ

      Зміна клімату є, можливо, найбільш важливою та складною проблемою в сфері  охорони навколишнього середовища, яка спіткала людство за останнє століття.Поки що не достатньо достовірно визначено потенційні наслідки збільшення в атмосфері концентрації вуглекислого газу та інших парникових газів, але найбільш вірогідним з них є глобальна зміна температурного режиму.

      На  думку вчених, якщо збережеться тенденція до глобального потепління, це призведе до змін у погоді, насамперед, збільшення опадів, що в свою чергу викличе підвищення рівня Світового океану. На останній, Х конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, яка відбулася в Буенос-Айресі, вченими і дослідниками питань парникового ефекту загалом розглядалося близько 40 ймовірних сценаріїв, за якими відбуватиметься процес глобального потепління. В "найстрашніших" прогнозах пророкується підвищення найближчим часом температури Землі на 11 градусів, уповільнення обертання Земної кулі навколо своєї осі, вимирання багатьох видів рослин і тварин, і навіть настання нового льодовикового періоду[2]. Проте, хоч би як дивно такі прогнози виглядали, потепління порушить усталене функціонування екологічних систем, відіб'ється на природних ресурсах, санітарних й інших умовах життя людей, зачепить інші елементи життєдіяльності і може стати причиною соціальних і економічних потрясінь.

      Підвищення  температури в районах з холодним кліматом знизить смертність від переохолодження, застудних захворювань, але негативних наслідків від такого потепління буде значно більше. Глобальне потепління матиме прямі наслідки для здоров'я людей: підвищаться серцево-судинні, респіраторні захворювання. Зросте кількість травм, психологічних розладів, що пов'язано, насамперед, із підвищенням інтенсивності і тривалості природних аномалій — повеней, смерчів, ураганів. Зросте захворюваність через розширення середовища проживання особливо шкідливих комах, брак продуктів харчування і води. У бідних країнах населення більше постраждає, ніж у багатих. Проте вразливість багатих держав зростатиме в міру старіння їх населення.

      Глобальне потепління клімату, яке проявляється в змінах кліматичних умов, стало  однією з причин ускладнення прогнозованості небезпечних явищ та можливого зменшення періоду завчасного передбачення нападів стихії. Але в довгостроковій перспективі нічого крім еволюції людини не очікує. Наші предки зіткнулися з проблемою серйозніше, коли після закінчення льодовикового періоду температура різко піднялася на 10 ° С, але саме це призвело до створення нашої цивілізації. А то до сих пір би, можливо,   полювали на мамонтів зі списами.

      Звичайно, це не привід забруднювати атмосферу чим попало, адже в короткостроковій перспективі нам доведеться відповідати за ці вчинки перед природою,яка буде виплачувати нам різними проблемами за все зроблене. Глобальне потепління - питання, в якому потрібно слідувати покликом здорового глузду, логіки, не попадатися на дешеві байки і не йти на поводу у більшості, адже історія знає безліч прикладів, коли більшість дуже глибоко помилялися і створивши немало бід, аж до спалювання великих умів, які, в кінцевому рахунку, виявлялися праві[10].

      Глобальне потепління - це сучасна теорія відносності. На рахунок якого думки є розбіжними, проте хтось все таки правий.

 

       Розділ 4. Прогнозування

      У доповіді робочої групи міжурядової комісії зі зміни клімату (Шанхай, 2001 рік) наведено сім моделей зміни клімату в XXI столітті. Основні висновки, зроблені в доповіді, ─ продовження глобального потепління, що супроводжується:

      - збільшенням емісії парникових газів (хоча згідно з деякими сценаріями до кінця століття в результаті дії заборон на індустріальні викиди можливий спад емісії парникових газів); - зростанням поверхневої температури повітря (до кінця XXI століття можливе збільшення поверхневої температури на 6 ° C); - підвищенням рівня океану (у середньому - на 0,5 м за століття)[6].

      До найбільш ймовірних змін погодних факторів відносяться - більш інтенсивне випадання опадів; - вищі максимальні температури, збільшення числа жарких днів і зменшення числа морозних днів майже у всіх регіонах Землі, при цьому в більшості континентальних районів хвилі тепла стануть більш частими; - зменшення розкиду температур.

      Як наслідок перерахованих змін можна очікувати посилення вітрів і збільшення інтенсивності тропічних циклонів (загальна тенденція до посилення яких відзначена ще в XX столітті), збільшення частоти сильних опадів, помітне розширення районів посух[7].

      Міжурядова комісія виділила ряд районів, найбільш уразливих до очікуваного зміни клімату. Це район Сахари, Арктика, частина Азії, невеликі острови[3,6]. До негативних змін у Європі ставляться збільшення температур і посилення посух на півдні (в результаті : зменшення водних ресурсів і зменшення вироблення гідроелектроенергії, зменшення продукції сільського господарства, погіршення умов туризму), скорочення сніжного покриву і відступі гірських льодовиків, збільшення ризику сильних паводків і катастрофічних повеней на річках; посилення літніх опадів в Центральній і Східній Європі, збільшення частоти лісових пожеж, пожеж на торфовищах, скорочення продуктивності лісів; зростання нестійкості грунтів в Північній Європі. В Арктиці - катастрофічне зменшення площі покривного заледеніння, скорочення площі морських льодів, посилення ерозії берегів.