Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Апреля 2012 в 23:51, курсовая работа
Мета роботи – виявити особливості естетичного виховання сліпоглухих дітей.
Основними завданнями роботи є:
1) навести психолого-педагогічну характеристику сліпоглухонімих дітей дошкільного віку;
2) проаналізувати особливості організації навчання сліпоглухонімих дітей як фактору естетичного виховання;
3) розробити методику естетичного виховання сліпоглухонімих дітей дошкільного віку.
Вступ 2
Розділ І. Психолого-педагогічна характеристика сліпоглухонімих дітей дошкільного віку 5
1.1. Підходи до класифікації дітей з складними порушеннями розвитку 5
1.2. Особливості розвитку пізнавальної сфери дітей з порушеннями зору і слуху 8
1.3. Механізми компенсації у дітей зі складними сенсорними порушеннями 11
Розділ ІІ. Спеціальна організація навчання сліпоглухонімих дітей як фактор естетичного виховання 16
2.1. Поняття та завдання естетичного виховання дітей дошкільного віку 16
2.2. Психолого-педагогічні основи розвитку і виховання дітей зі складним дефектом 21
2.3. Основні підходи до естетичного виховання сліпоглухонімих дітей 24
Розділ ІІІ. Методика естетичного виховання сліпоглухонімих дітей дошкільного віку 31
3.1. Розвиток наглядно-образного мислення у дітей с порушенням зору та слуху 31
3.2. Перший етап корекційних занять 32
3.3. Другий етап корекційних занять 36
3.4. Третій етап корекційних занять 38
Висновок 39
Список використаної літератури 42
Після того, як сформовано вміння правильно визначати просторові співвідношення на простому малюнку, починається робота з складними наочними зображеннями, які відрізняються від простих наявністю кольорового фону, другого плану і безліччю деталей. Наприклад, простій малюнок курчати на білому фоні, а складний малюнок - курка з курчатами на тлі трави і квітів. Потім продовжується робота по просторовій орієнтації на матеріалі складних малюнків: знаходження орієнтовної залежності між об'єктами, взаємного розташування об'єктів на малюнку і просторові співвідношення між зображеними об'єктами, побудова зображень по законах перспективи.
Проводиться робота по умінню читати «зашумленні» малюнки. Чим більше перекритий предмет, тим важче його розпізнати (рис. 14). Для правильного сприйняття малюнка дитина вчиться «домислювати» частину перекритого предмету, якої не вистачає, щоб мати уявлення про зображення.
Система вправ на третьому етапі корекційних занять з пізнання простих наочних зображень припускає заходи щодо «читання» сюжетних зображень. Діти вчаться встановлювати причинно-наслідкові зв'язки з просторово-часовими відносинами. Наприклад, серія сюжетних картин «Вова і Жучка» (рис. 15).
Рис.
15. Серія сюжетних картин:
«Вова і Жучка»
Мета:
учити визначати основну
В
результаті роботи за запропонованими
методиками у дітей з порушенням зору
і слуху відбуваються значні просування
в розвитку наочно-образного мислення
і зорового сприйняття. У них не тільки
формуються зорові уявлення про предмети,
образи еталонів кольору, форми, величини,
а це і є результат ефективності виконаної
роботи.
Естетичне
виховання є масштабною, складною
справою, яка передбачає залучення
дитини в контекст прекрасного як
універсуму, в систему загально-
Маючи загальнолюдську
Уся ця проблематика
Наявність не одного, а двох, а то і більш первинних порушень надзвичайно обідняє контакт дитини із зовнішнім світом, вона потрапляє в умови величезної депрівації (сенсорною, материнською, культурною) і в сензитивний період становлення і розвитку основних психічних функцій терпить значний збиток. Це веде до недорозвинення як окремих функцій (наочні дії, формування образів предметів, просторове орієнтування і моторика, емоційно-плотський контакт з дорослими і спілкування), так і до загальної затримки психічного розвитку. Положення посилюється тим, що матеріальне і соціальне середовище, як правило, залишаються мало пристосованими до особливостей пізнавальної діяльності такої дитини. Надалі, коли врешті-решт дитина потрапляє в необхідне для неї специфічне середовище, активно стимулююче її розвиток, виявляється, що її стартова позиція гірша, ніж у інших дітей з аномальним розвитком.
Формування естетичного ставлення до дійсності, естетичних уявлень і суджень. Естетичне сприймання дійсності спирається на чуттєвий аспект речей - їх колір, звук, форму, що зумовлює необхідність розвитку сенсорної культури дітей. Естетичне сприймання виникає лише за емоційного ставлення до того, що дитина сприймає. За правильного педагогічного керівництва усі види мистецтва, природа, побут сприяють формуванню естетичного ставлення до дійсності.
Компонентами естетичного ставлення дитини до мистецтва є:
-
здатність до емоційного
-
здатність до активного
- спеціальні художні й творчі здібності.
Виховуючи у дітей уміння сприймати красу і емоційно відгукуватися на неї, педагог поступово підводить їх до розуміння, оцінювання, формування естетичних уявлень і суджень. Формування елементарної естетичної свідомості у дошкільнят відбувається у процесі ознайомлення з еталонами правильного визначення прекрасного і потворного в житті і мистецтві. Дітям допомагають опанувати й усвідомити сенсорні еталони, необхідні для формування емоційних оцінок (радості, смутку, горя, подиву), знання про види і жанри мистецтва, особливості їх виражальних засобів, про діячів мистецтва (художників, музикантів), а також з'ясувати сутність естетичних оцінок (гарне, негарне, потворне, смішне).
Підводячи підсумок, можна сказати, що немає жодної проблеми в загальній і дитячій психології, яка б з особливою гостротою не виникала в ході навчання і виховання сліпоглухонімої дитини. Специфіка розвитку сліпоглухонімого відноситься лише до умов, в яких відбувається формування її психіки. У головному ж все психічне життя сліпоглухонімої дитини підпорядковане таким же загальним закономірностям, які спостерігаються і у нормальних дітей. Навчання і виховання таких дітей краща перевірка правильності існуючих теорій розвитку.
Таким чином, специфічні освітні умови, особливості корекційно-розвиваючої роботи з дітьми з комплексними порушеннями розвитку, а також обов'язкова взаємодія дитини з дорослими і іншими дітьми дозволяють добитися добрих результатів в соціально-особистісному розвитку сліпоглухих дітей.