Форми і методи морально-етичного виховання першокласників з предмету «Навколишній світ»

 

 

3.1. Констатувальний  експеримент

Під час спостереження  за дітьми, спілкування з ними під  час бесід, на перерві, стало зрозуміло, що у дітей сформовано на достатньому рівні морально-етичні норми поведінки:

Рівень	високий	достатній	середній	початковий
Кількість учнів	8	7	5	3
В %	37,78%	30,43%	21,73%	10,06%

 

На перший погляд було зрозуміло, що клас учнів добре знає як потрібно поводитися в тій або іншій ситуації, мають уявлення про мораль, про етикет,  про аморальні вчинки і т.д. Класний керівник видаляє багато часу на етичну освіту дітей (походи в театр, проведення виховної години, виховних заходів тощо).

Під час проведення уроків з курсу «Я і Україна» ми з’ясували, що не в достатній мірі приділено цьому увагу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.2. Формувальний  експеримент

 

Тому, ми свою роботу побудували таким чином:

№ п/п	Тема уроку	Дата	Форма проведення
1	Народні майстри краю. Український національний одяг	08.04.2009	урок
2	Твоя країна — Україна. Україна — незалежна держава	15.04.2009	урок
3	Що таке символи. Державні символи України. Українська державна мова	22.04.2009	урок
4	"Доброта  і   скромність  – цінні моральні  якості"	28.04.2009	виховна година
5	"Що добре, що  – погано"	05.04.2009	виховна година
6	"Що означає бути  щасливим?	12.04.2009	виховна година

Розробки сценаріїв  пропонуємо в додатках.

Окрім уроків і виховних заходів, для дітей пропонувалися наступні ігрові ситуації:

1. «Виразити шанування до людини похилого віку».

Учні були розбиті на команди. Кожна команда розігрувала сценку на цю ситуацію, як, на їх думку, виражається пошана до немолодих. На наш погляд,  хлоп'ята відмінно справилися з таким видом роботи, сценки вийшли природними, цікавими.

2. «Запросити до столу і розсадити гостей, побажати приємного апетиту».

 Так само школярі були розбиті на команди, кожна команда виконувала завдання.

Можна зробити висновок про те, що діти добре засвоїли правила етикету і уміють застосовувати одержані знання.

Класний керівник так  само брав участь в ігрових ситуаціях, допомагав дітям, акцентував їх увагу на тій або іншій ситуації, так само класний керівник просив учнів пригадати деякі правила етикету, засвоєні ними в дитячому садочку. Класний керівник попросив школярів зробити висновки, а так само порівняти поведінку дітей в повсякденному житті. Учні дійшли висновку, що не завжди керуються правилами етикету, і роблять аморальні вчинки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.3. Контрольний  експеримент

В цілому працювати з учнями сподобалося, вони охоче йшли на контакт, вступали в дискусії, робили свої висновки. До того ж діти виявилися творчими (артистичними) особами. На наш погляд потрібно проводити і подальшу роботу  в класі в цьому напрямі (морально-етичне виховання), це дозволить згуртувати клас, розвинути у них культуру спілкування, поведінки. В цілому клас творчий, люблять розігрувати різні сценки, які придумують самі або на основі творів, тому подальшу роботу можна направити і на розвиток творчого потенціалу у дітей. Якщо надалі в класі проводитиметься така робота з дітьми, то хлоп'ята виростуть культурними, високо етичними людьми.

Після проведеної нами роботи, з’ясувалося:

Рівень	високий	достатній	середній	початковий
Кількість учнів	10	9	4	0
В %	43,47%	39,13%	17,40%	0

 

В порівняльній діаграмі видно:

ВИСНОВКИ

 

Результати дослідно–експериментальної роботи по формуванню моральності в роботі з молодшими школярами в ході вивчення курсу «Я і Україна» - Навколишній світ, підтвердили висунуту нами гіпотезу.

Ми дійшли висновку, що успішному формуванню морально-етичних властивостей сприяють:

1.   Особистий приклад  вчителя;

2.   Повне розкриття  і розуміння змісту моральності,  значущості в суспільстві і  самій особі;

3.   Використання  різних форм, методів і видів  етичного виховання;

4.   Так само компоненти, що сприяють формуванню етичної свідомості, відчуттів, мислення, включені в зміст курсу «Я і Україна» та в позакласній роботі вчителя.

Підсумовуючи наше дослідження ми можемо сказати наступне, морально-етичне виховання – безперервний процес, він починається з народження людини і продовжується все життя, і направлений на оволодіння людьми правилами і нормами поведінки. На перший погляд може здатися, що не можна позначити якісь періоди в цьому єдиному безперервному процесі. І, проте, це можливо і доцільно. Педагогіка зафіксувала, що в різні вікові періоди існують неоднакові можливості для етичного виховання. Дитина, підліток і юнак, наприклад, по-різному ставляться до різних засобів виховання. Знання і облік досягнутого людиною в той або інший період життя допомагає проектувати у вихованні його подальше зростання.

Морально-етичний розвиток дитини займає провідне місце у формуванні всебічно розвиненої особистості, робить величезний вплив і на розумовий розвиток і на трудову підготовку, і на фізичний розвиток і на виховання естетичних відчуттів і інтересів.

 

 

 «Вирішення протиріч морально-етичного виховання потребує критичної оцінки підходів, що склалися, до організації і механізмів здійснення виховної роботи. Один з них —вербальний, що вимагає в основному розробки деякої суми освітніх бесід, що розкривають зміст моральних правил на позитивних прикладах».

«Інший підхід — діяльнісний. Він протиставляється вербальному і полягає в залученні дітей в спеціально розроблену систему діяльності і відробітку поведінковихх умінь і навиків. Діяльнісний підхід у вихованні молодших школярів, як і вербальний, будучи абсолютизованим, спотворює процес етичного виховання.

Теоретично обґрунтованим і таким, що виправдало себе на практиці є підхід цілісності, органічної єдності етичного виховання і життя. Цілісність етичного виховання молодших школярів досягається, коли основою, джерелом і матеріалом педагогічного процесу є саме складне і суперечливе життя. Моральність формується не на словесних або діяльнісних заходах, а в повсякденних відносинах і складнощах життя, в яких дитині доводиться розбиратися, робити вибір, ухвалювати рішення і здійснювати вчинки. В результаті зріє моральна свідомість дітей, зміцнюються принципи поведінки і, уміння володіти собою.

Морально-етичне виховання молодших школярів повинне стати одним з обов'язкових компонентів освітнього процесу. Школа для дитини – те адаптивне середовище, етична атмосфера якого зумовить його ціннісні орієнтації. Тому важливо, щоб етична виховна система взаємодіяла зі всіма компонентами шкільного життя: уроком, позаурочною діяльністю, пронизувала все життя учнів етичним змістом.

Саме тому школа, вирішуючи  задачі виховання, повинна спиратися на  розумне і етичне в людині, допомогти кожному вихованцю визначити ціннісні основи власної життєдіяльності, знайти відчуття відповідальності за збереження моральних основ суспільства. Цьому допоможе етичне виховання, що органічно вплетене в навчально-виховний процес і становить його невід'ємну частину.

Перед загальноосвітньою  школою ставиться завдання підготовки відповідального громадянина, здатного самостійно оцінювати те, що відбувається і будувати свою діяльність відповідно до інтересів оточуючих його людей. Вирішення цієї задачі пов'язане з формуванням стійких етичних властивостей особи школяра. Основною функцією є формування інтелектуальних, емоційних, ділових, комунікативних компетентностей учнів до активно - діяльній взаємодії з навколишнім світом (з природою, іншими людьми, самими собою і ін.)

Завданням вчителів сучасної школи є виховання в дітях  самостійності ухвалених рішеннях, цілеспрямованості в діях і вчинках, розвиток в них здібності до самовиховання і саморегулювання відносин.

Важливе значення для  етичного формування школярів має не тільки зміст, але і організація поза навчального процесу. Для цього необхідно діяльність учнів будувати як колективну. Організація колективної і групової форм можлива на уроках по всіх предметах, але особливо на уроках праці, лабораторних, практичних, позакласних заняттях.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Бабанський Ю.К. Педагогіка. -  М., 1988г.
2. Богданова О.С., Калініна О.Д., Рубцова М.Б. Етичні бесіди з учнями. - М., 1987г.
3. Божович Л.І., Коннікова Т.Е. Етичне формування особи школяра в колективі. - М., 1987г.
4. Болдирев М.І., Гончаров М.К. Педагогіка. - М., 1968г.
5. Григорович Л.О. Педагогіка і психологія. - М., 2001г.
6. Довгун А.І. Про деякі умови успішного використання методів виховання. // Етичне виховання школярів. – 1976. - №12. -  с.56.
7. Косолапов Ю.А.. Етичне виховання учнів в процесі перспективної діяльності колективу. // Етичне виховання школярів. - 1975. - №12. - с.52.
8. Кочетов А.І. Організація самовиховання школярів. - Мінськ., 1990г.
9. Ліхачев Б.Т. Педагогіка «Курс лекцій». - М., 1996 р.
10. Макаренко А.С. Воля, мужність, цілеспрямованість. - М., 1987г.
11. Марьєнко І.С. Етичне становлення особи. -  М., 1985г.
12. Подласий І.П. Педагогіка. - М., 1999г.
13. Попов Л.А. Етика. - М., 1998г.
14. Рожков М.І., Байбородова Л.В. Організація виховного процесу в школі. - М., 2001 р.
15. Савін Н.В. Педагогіка. - М., 1978 р.
16. Сєдова Н.Е. Педагогіка навколо нас. - П-К., 1995г.
17. Засоби виховання (методичний підхід). // Класний керівник. 2002. - № 3 – с.26-37.
18. Сухомлинський В.О. Вибрані педагогічні твори. - К., 1980г.
19. Сухомлинський В.О. Народження громадянина. - К., 1979г.
20. Харламов І.Ф. Педагогіка. -  М., 1990г.
21. Шемшуріна А.  Основи етичної культури школярів. // Народна освіта. 1998. -  № 6 –  с.64-65.
22. Широкова І.Г.  Етика. - М.,  2002г.
23. Штольц Х., Рудольф Р. Як виховувати етичну поведінку. - М., 1986г.
24. Шульц М.П. До питання про методи етичного виховання школярів. // Етичне виховання школярів. 1976. - №12 -  с.104 – 115.
25. Яновська М.Г. Етичне виховання і емоційна сфера особи // Класний керівник. 2003. - № 4 –  с.24-29.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Що означає  бути щасливим?

 

Тема: Що означає бути щасливим?

Що таке бажання людини, для чого вони їй потрібні?

Що таке щастя?

Коли людина відчуває себе щасливою?

Праця – шлях до задоволення  своїх бажань, до щастя.

Зроби батьків щасливими.

 

Мета: обговорити з учнями розуміння поняття "щастя";

вчити дітей приносити  радість своїм батькам;

поповнювати словниковий  запас новими словами;

розвивати вміння самому здійснювати свої

бажання;

виховувати бажання  ввічливо висловлювати свої

почуття, працелюбність.

 

Обладнання: малюнки  із зображенням звірят, картина, картки, олівці, альбоми,  корона "Щастя".

 

Хід заняття

 

І.  Організація  класу до роботи

(діти поділені  на 3 групи )

 

Вихователь: Діти, давайте щиро привітаємо один одного такими словами.

Я всміхаюсь сонечку.

Учні  (хором):  Здраствуй золоте!

Вихователь:  Я всміхаюсь квіточці!

Учні  (хором).  Хай вона росте!

Вихователь:   Я всміхаюсь дощику!

Учні  (хором).  Лийся, мов з відра

Вихователь:  Друзям усміхаюся

Учні  (хором).  Зичу їм добра

Вихователь:  Тож поверніться і подаруйте посмішку своєму товаришеві.

Щоб наше заняття було гарне, цікаве, змістовне якими ви бажаєте бути на занятті?

Учні.  Активними, уважними, розумними та ін.

Вихователь: Я згодна з вами. Мені приємно вчити того, хто хоче вчитися!

 

       Сядьте, дітки, всі рівненько,

       Усміхніться всі гарненько,

       Настрій на заняття взяли,

       Працювати почали.

 

ІІ.  Робота над темою

 

1. Повідомлення  теми й мети заняття

Дорогі діти, сьогодні ми з вами побуваємо уявно в  лісовій школі.

(вивісити  картину на якій зображена сова біля дошки, а за партами лісові звірята).

 

Давайте уявимо собі, що ми знаходимось на цій поляні.

1. Що ж тут відбувається?

     Правильно,  тут навчаються звірята.