Народна іграшка

Результати дослідження дають  можливість стверджувати, що багатофункціональність народної іграшки, доступність навчального матеріалу з її вивчення дітям дозволяють її застосовувати не лише на заняттях з образотворчого мистецтва та художньої праці, але й на уроках з інших предметів як ефективний засіб залучення дітей до вивчення культурних здобутків людства.

Аналіз результатів дослідження показав, що народні іграшки є особливим типом художньої творчості, що вміщують у собі кілька видів народного мистецтва, є носієм історичних, загальнокультурних, художньо-декоративних, національних рис та особливостей, що дає змогу використовувати їх як дійовий засіб виховання та навчання дітей.

Використання народної іграшки  у виховному процесі сприятиме  формуванню творчо-активної особистості, яка буде продовжувачем народних традицій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІ

1. У даній групі дітей старшого дошкільного віку виявлено   що низький рівень компетентності мають четверо дітей в групі - це 23,6% від загальної кількості дітей. Середній рівень компетентності мають десятеро дітей в групі - 58,8% від загальної кількості дітей. Високий рівень компетентності мають троє дітей в групі - це 17,6% від загальної кількості дітей.
2. Якщо розглядати дитинство як стан певного культуротворення, діяльнісна основа якого має рефлексивно-іграшковий характер, то в цьому разі роль іграшки значно актуалізується. Показово, що багато дитячих ігор та іграшок залишаються майже незмінними впродовж сотень (а може, й тисяч) років, і, як раніше: дитина творить гру - гра творить дитину.
3. Народна іграшка є специфічним витвором. Вона має пізнавальну цінність для дитини, відображає явища реального світу в доступних їй формах. Народна іграшка несе в собі інформацію, є естетичною і втілює оригінальну ідею. Використання її у дитячому садку, сім'ї збагачує, урізноманітнює ігрову діяльність дітей, розширює сферу пізнання світу і свого народу, розвиває традиційні для національної культури навички. Дитина сприймає народну іграшку і як витвір мистецтва, що сприяє її духовному збагаченню.
4. Народна іграшка посідає важливе місце у системі засобів формування творчої активності дітей. Вона унікальним чином інтегрує у собі побутові, мистецькі, педагогічні традиції і якнайкраще підтверджує нерозривність становлення окремої людини і людства.
5. Народна іграшка - важливий фактор психічного розвитку. Вона впливає на розвиток пізнавальної, емоційної сфер особистості, її творчих здібностей, сприяє активізації творчо-продуктивної діяльності, сприяє формуванню самостійності дітей
6. Проведений експеримент в дошкільному навчальному закладі №10«Сонечко» м. Овруч дає можливість зробити висновки про те, що у дітей не високий рівень знань про народну іграшку.

 

7. Для ознайомлення дітей з мистецтвом створення української народної іграшки була застосована розвивальної методики, реалізація якої відбувалася в три етапи.
8. Аналіз результатів дослідження показав, що народні іграшки є особливим типом художньої творчості, що вміщують у собі кілька видів народного мистецтва, є носієм історичних, загальнокультурних, художньо-декоративних, національних рис та особливостей, що дає змогу використовувати їх як дійовий засіб виховання та навчання дітей.
9. Використання народної іграшки у виховному процесі сприятиме формуванню творчо-активної особистості, яка буде продовжувачем народних традицій.
10. Існує значна кількість класифікацій народних іграшок за різними критеріями. Будь-яка народна традиційна іграшка, є одним із тих важливих чинників, які формують у дитини певні буттєво-пізнавальні модуси, упроваджують у свідомі й підсвідомі сфери дитини першооснови національно-культурної екзистенційності. Стратегія виховання на традиційній іграшково-ігровій основі аж ніяк не архаїзує суспільство. Вона дозволяє зберігати національну самобутність в умовах сучасної глобалізації цивілізаційних процесів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

1. Українська народна іграшка — давній вид декоративного мистецтва. Вона водночас виступає об’ єктом гри, виховання і розвитку дитини, засобом пізнання і реліктом культу, твором мистецтва, святковим подарунком і окрасою житла.
2. Народна іграшка як витвір мистецтва, як об’єкт гри, як предмет побуту здавна цікавить вчених. Дослідники підкреслюють, що вона формує інтерес до традицій рідного народу, що дитина через народну іграшку пізнає історію життя народу, формуються естетичні почуття та смаки, дитина прилучається до культури рідного народу.
3. Використання народної іграшки у вихованні сприяє прилученню дитини до духовного, естетичного, побутового досвіду народу.
4. Виховна цінність іграшки полягає в тому, що вона сприяє формуванню самостійності, творчої діяльності дітей. Іграшка - важливий фактор психічного розвитку. Народна іграшка є засобом формування відчування естетичної краси, естетичного смаку, сенсорного сприйняття тощо. Під час гри дошкільник розвивається, пізнає світ, наслідує і засвоює соціальний досвід. Іграшка є засобом передавання культурного досвіду народу від покоління до покоління. Використання народної іграшки забезпечує художній розвиток
5. Народна іграшка від часів, коли вона носила обрядове значення (приблизно 25 тисяч років назад), і до сьогодення пройшла тривалий шлях розвитку. Змінювалися матеріал, з якого виготовляли іграшку, її зміст, забарвлення, технології виготовлення, функції.
6. Використання народної іграшки у вихованні сприяє прилученню дитини до духовного, естетичного, побутового досвіду народу.
7. У даній групі дітей старшого дошкільного віку виявлено   що  низький рівень компетентності мають четверо дітей в групі - це 23,6% від загальної кількості дітей. Середній рівень компетентності мають десятеро дітей в групі - 58,8% від загальної кількості дітей. Високий рівень компетентності мають троє дітей в групі - це 17,6% від загальної кількості дітей.
8.  Якщо розглядати дитинство як стан певного культуротворення, діяльнісна основа якого має рефлексивно-іграшковий характер, то в цьому разі роль іграшки значно актуалізується. Показово, що багато дитячих ігор та іграшок залишаються майже незмінними впродовж сотень (а може, й тисяч) років, і, як раніше: дитина творить гру - гра творить дитину.
9. Народна іграшка є специфічним витвором. Вона має пізнавальну цінність для дитини, відображає явища реального світу в доступних їй формах. Народна іграшка несе в собі інформацію, є естетичною і втілює оригінальну ідею. Використання її у дитячому садку, сім'ї збагачує, урізноманітнює ігрову діяльність дітей, розширює сферу пізнання світу і свого народу, розвиває традиційні для національної культури навички. Дитина сприймає народну іграшку і як витвір мистецтва, що сприяє її духовному збагаченню.
10. Народна іграшка посідає важливе місце у системі засобів формування творчої активності дітей. Вона унікальним чином інтегрує у собі побутові, мистецькі, педагогічні традиції і якнайкраще підтверджує нерозривність становлення окремої людини і людства.
11. Народна іграшка - важливий фактор психічного розвитку. Вона впливає на розвиток пізнавальної, емоційної сфер особистості, її творчих здібностей, сприяє активізації творчо-продуктивної діяльності, сприяє формуванню самостійності дітей
12. Проведений експеримент в дошкільному навчальному закладі №10«Сонечко» м. Овруч дає можливість зробити висновки про те, що у дітей не високий рівень знань про народну іграшку.
13. Для ознайомлення дітей з мистецтвом створення української народної іграшки була застосована розвивальної методики, реалізація якої відбувалася в три етапи.
14. Аналіз результатів дослідження показав, що народні іграшки є особливим типом художньої творчості, що вміщують у собі кілька видів народного мистецтва, є носієм історичних, загальнокультурних, художньо-декоративних, національних рис та особливостей, що дає змогу використовувати їх як дійовий засіб виховання та навчання дітей.
15. Використання народної іграшки у виховному процесі сприятиме формуванню творчо-активної особистості, яка буде продовжувачем народних традицій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЖДЕРЕЛ

 

1. Абраменкова В.В. Батькам про ігри й іграшки// Берегиня роду. - 2007. - №6. - С. 6-11.
2. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. - К., 1999.
3. Богуш А.М. Українське народознавство в дошкільному закладі. - К.: Вища шк., 2003. - 206 с.
4. Богуш А.М., Лисенко Н.В. Українське народознавство в дошкільному закладі. - К., 2002. - 407 с.
5. Васильєва Т. Українська традиційна іграшка та лялька// Дитячий садок. - 2002. - №11. - С. 3.
6. Ветлугина Н.А. Художественное творчество и ребенок. - М.: Наука, 1999. - 299 с.
7. Врублевський Ю. У що грають наші діти// Урядовий кур'єр. - 2004.- №216. - С.6-7.
8. Даденков М.Ф. Історія педагогіки. - К.: Знання, 1999. - 324 с.
9. Джерелянський П. Людська душа потребує краси// Сільський вісник. - 2006. - № 7 (61). - С. 12.
10. Жуковская Р.И. Игра и ее педагогическое значение. - М.: Наука, 2005. - 254 с.
11. Карпова С.Н. Игра и нравственное развитие дошкольников. - М.: Наука, 2001. - 267 с.
12. Козлова С.А. Дошкольная педагогика. - М.: Наука, 2002. - 354 с.
13. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні / Наук, ред. О.Л. Кононко. - К., 2003.
14. Концепція безперервної системи національного виховання. - К., 1994.
15. Косаковская Е.А. Игрушка в жизни ребенка. - М.: Наука, 2000. - 214 с.
16. Крутенко Н. Розповіді про кераміку. - К.: Либідь, 2002. - 226 с.
17. Лозован М. Генна пам'ять народної іграшки// Поштовий вісник. - 2008. - № 7. - С. 5-6.
18. Лозован Михайло „Генна пам’ять народної іграшки” Журнал „Поштовий вісник” № 07 (29.02. 2008).
19. Михайленко Н.Я. Как играть с ребенком. - М.: Наука, 2000. - 127 с.
20. Найден О.С. Українська народна іграшка. Смислові та обрядові основи // ОМ - 1991 - №3 - с.27-30
21. Найден О.С. Українська народна іграшка: Історія. Семантика. Образна своєрідність. Функціональні особливості. - К.: АртЕк, 1999. - 256 с: іл.
22. Нечаева В.Г. Народознавство у дитячому садку. - К.: Знання, 2001. - 368 с.
23. Новоселова С.Л. Игра дошкольника. - М.: Наука, 1999. - 158 с.
24. Нойшюц К. Куклы - своими руками. - М.: Наука, 2001. - 109 с.
25. Огурцова С. Дитина у світі скульптури// Дитячий садок. - 2004. - №14. - С. 14-15.
26. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: „Академвидав”, 2006. - 456 с. (Альма-матер)
27. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Академвидав, 2006. - 456 с.
28. Про дошкільну освіту: Закон України - К., 2001.
29. Про освіту: Закон України // Освіта. - 1991. - 25 червня.
30. Русова С. Вибрані педагогічні твори. - К.: Освіта, 1996. - 304 с.
31. Тендрякова М. Время в зеркале детской игры// Педология. - 2000. - № 6. - С. 15-18.
32. Терентьєва Наталя „Лялька знайомить зі світом” Журнал „Дошкільне виховання” №10 2007.
33. Фіголь Д.І. Українська народна дитяча іграшка. - К.: Знання, 1999. - 229 с.
34. Янківська О.П. Значення народної іграшки в дитячому віці. - К.: Знання, 2005. - 129 с.

 

Додаток 1

Методичні рекомендації для вихователів  дошкільних навчальних закладів щодо використання народної іграшки у виховній роботі з дітьми.

Українська народна іграшка  є насамперед явищем культури. З’явилася  вона приблизно 25 років тому і мала обрядове значення. Є такі види української  народної іграшки: Яворівська, Косівська, Опішнянська, Київська, Закарпатська. Українська народна іграшка є засобом виховання дітей.

Можна скласти цикл освітньо-виховної роботи з використанням народної іграшки, який передбачає:

Заняття з мовленнєвого спілкування:

Розповідь вихователя „Історія Київської  народної іграшки”.

Складання описової розповіді „Косівська лялька”.

Складання загадки про солом’яного  коника.

Складання розповіді про іграшку  по пам’яті.

Морально-етична бесіда на тему: „Чого  нас вчить народна іграшка”.

Заняття з зображувальної діяльності:

Малювання на готових паперових  формах візерунків Опішнянської іграшки.

Малювання на готових паперових  формах візерунків Косівської іграшки.

Обривання і нарізування геометричних елементів і форм орнаменту Яворівської  іграшки.

Ліплення декоративної пташки з цілого шматка глини.

Ліплення декоративних кухликів з  наступним розфарбовуванням.

„Прикрасимо сарафани матрійкам”

„Чому матрійка сумна? ”.

Розпис птаха за мотивами петриківської  іграшки.

Колективна аплікація на тему„Гілочка верби”.

Малювання Петриківської іграшки за задумом.

Заняття з музичного виховання.

Розповідь вихователя на тему „Сопілка заспіває про минуле”.

Музикування на сопілці.

Заняття з розділу дитина і навколишній  світ.

Ознайомлення з глиняними іграшками  Київських майстрів.

Ознайомлення з способами виготовлення Київської ляльки.

Ознайомлення з витинанкою.

Читання та вивчення творів художньої  літератури.

Читання легенди „Хто найкращий  майстер на землі”

Читання оповідання О. Волосюка „Обереги”.

Ігри.

Дидактична гра „Попрасуємо одяг”, використовуючи рубель і качалу.

Дидактична гра „Де ця іграшка  народилася”.

Сюжетно-рольова гра „Ярмарок”  з використанням іграшкового  посуду та народних іграшок.

Сюжетно-рольова гра „Іграшковий  майстер”.

Театралізована гра „Солом’яний  бичок”.

Свята і розваги.

Свято весни з використанням  народних іграшок з тіста.

Вечір загадок „Про що розкаже  народна іграшка”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

Конспекти занять по ознайомленню з  українською народною іграшкою для  дітей старшого дошкільного віку.

„Прикрасимо сарафани матрійкам”

Програмовий зміст. Вчити самостійно прикрашати силует сарафана, розташовувати  візерунок по всьому силуету або  внизу по краю. Розвивати у дітей  відчуття кольору. Виховувати уважність, самостійність.

Матеріал. Матрійка, викрійки сарафанчиків з кольорового паперу, фарби різних кольорів, пензлі.

Попередня робота. Розповідь про  історію створення матрійки (звернути увагу на кольори та орнамент на сарафані матрійки), з якого вона регіону. Розгляд візерунків на одязі  матрійки, альбомів для розфарбовування.

Методика проведення заняття. Звернути увагу дітей на красу одягу (візерунок  на платтях у дівчаток, нарядні  сарафани на матрійках), розглянути їх. На прохання вихователя діти знаходять  в групі предмети, які прикрашені візерунком. Після цього вони малюють візерунки на сарафанчиках матрійок, розглядають, які вийшли візерунки, вибирають ті, які їм більше сподобалися, обгрунтовують свої відповіді.

Розпис птаха за мотивами петриківської  іграшки 

Програмовий зміст. Продовжувати знайомити  з особливостями петриківської іграшки. Розвивати у дітей естетичне сприйняття, відчуття кольору, уміти кінцем кисті наносити крапки, всім пензлем малювати кружечки, дуги, кільця, смужки. Виховувати повагу до національної культури.

Матеріал. Побілені фігурки птахів, петриківська іграшка, фарби, кисті, вирізані з білого паперу силуети фігурок птахів.

Попередня робота. Розгляд іграшок, ілюстрацій. Малювання поза заняттями.

Методика проведення заняття. Вихователь просить дітей знайти своїх птахів, питає, для чого їх пофарбували білою фарбою. Уточнює відповіді: "На білому фоні яскраві фарби виглядатимуть найсвятковіше". Потім діти розглядають узор на петриківській іграшці. На окремому листі проводять лінію, малюють круг, ставлять крапку. Вихователь показує прийоми малювання на мольберті. Тим, кому важко прикрашати узором форму, можна дати вирізаний з паперу силует птаха. Розфарбовувати об'ємну форму можуть діти, які краще володіють прийомами декоративного малювання.

„Чому матрійка сумна? ” 

Програмовий зміст. Продовжувати вчити використовувати прийоми петриківського розпису для прикрашання спідниці матрійки (малювати кільця, кружечки, крапки). Формувати вміння передавати характерні риси персонажа. Розвивати пам’ять, увагу, мовлення. Виховувати у дітей позитивне відношення до образу, інтерес до народної іграшки.

Матеріал. Два зображення матрьошок  з різним виразом облич, фарби, пензлі.

Попередня робота. Розгляд петриківських  іграшок. Ігри з матрьошками.

Методика проведення заняття. Вихователь робить два зображення матрійки: у однієї спідниця яскрава з петриківським візерунком, у іншої візерунку немає; вираз обличчя у однієї веселий, у іншої сумний. У сумної матрійки наклеєна кишенька, в яку в кінці заняття треба вставити лист паперу з яскравим візерунком і кружечок з веселим виразом обличчя.