Психолого-педагогічні основи виховання читацьких інтересів

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Февраля 2012 в 19:16, курсовая работа

Описание

Метою курсової роботи є аналіз психолого-педагогічних основ формування читацьких інтересів.
Завдання дослідження:
Визначити психолого-педагогічні основи формування читацьких інтересів в молодшому шкільному віці.
З'ясувати найбільш ефективні форми і методи організації самостійного дитячого читання в сучасній школі.

Содержание

Вступ--------------------------------------------------------------------------------------3
Розділ І. Психолого-педагогічні основи виховання читацьких інтересів.
1.1 Загальне поняття про читацькі інтереси--------------------------------------7
1.2 Пізнавальний інтерес, як основа форм читацьких інтересів.-------------12
Розділ II. Формування читацьких інтересів в початкових класах.
2.1 Виховання читацьких інтересів молодших школярів у процесі оволодіння рідною мовою і читанням--------------------------------------------------------------15
2.2 Позакласна робота з дитячою книжкою — необхідний засіб формування читацьких інтересів----------------------------------------------------------------------22
Висновки-----------------------------------------------------------------------------------26
Список використаної літератури------------------------------------------------------28
Додатки

Работа состоит из  1 файл

курсова з укр.мови.doc

— 134.50 Кб (Скачать документ)

Особливе місце в житті школярів повинна зайняти бібліотека. Тому перша екскурсія в бібліотеку повинна лишити приємний спогад. Під час екскурсії бібліотекар в урочистій обстановці показує дітям книжкове багатство, з яким вони теж зможуть познайомитись, якщо запишуться в читачі і будуть брати книги. Починаючи з 1 класу два-три рази на рік проводяться бібліотечні уроки. Перший такий урок можна провести вже на кінець вересня. Спочатку першокласники лише ознайомлюються з бібліотекою, у них складається саме поняття «Бібліотека» — місце, де зберігаються книги. Поступово вони вчаться почувати себе тут господарями. Центральну роль на таких уроках відіграє бібліотекар. Він покликаний ділитися з вчителем знаннями бібліотечно-бібліографічної роботи з дітьми, інформувати вчителів про фонди книг, про новинки дитячої літератури, планувати позакласну роботу з книгою. При дитячих бібліотеках можуть організовуватись «Клуб знавців».

Успіх формування читацьких інтересів лежить в правильному поєднанні занять (уроків позакласного читання) з індивідуальною і масовою читацькою діяльністю. Щоб вчитель міг враховувати і оцінити ефективність навчання з цієї точки зору, сучасна методика позакласного читання дає систему спеціальних занять: на підготовчому і початковому етапі — уроки-ранки, на основному етапі — уроки-звіти, на заключному — усний журнал.

Уроки-ранки плануються і проводяться в кінці кожної чверті і являють собою підсумок досягнень вчителя і учнів за даний період навчання. Кожен урок-ранок демонструє активність дітей як майбутніх читачів, їх загальний і читацький розвиток і таким чином, служить об'єктивним показником ефективності керівництва дитячим читанням для вчителя. Можна організувати літературний конкурс, учасники якого змагаються у проведенні літературних ігор, вікторин: «Хто знає народні прислів'я?», «З якої байки чи казки?», «Відгадай?», «Хто знає більше?». Третьокласників варто залучити до участі в заочній грі «Подумай, відгадай». Умови її оголошуються за допомогою плаката, який вивішується на видному місці в школі. Протягом тижня учні дають письмові відповіді на запитання. Починаючи з 2 класу, коли загальна начитаність дозволяє учням проявити інтерес до особистості авторів улюблених книг, ефективна така позакласна форма роботи, як заочна зустріч з письменником за вибором учнів. Зазвичай така зустріч проводиться один-два рази в рік в зв'язку з Тижнем дитячої книги або якоїсь іншої знаменної дати. До назначеного дня діти прагнуть прочитати всі доступні їм книги письменника і про письменника.

Правильність читання.

              Введення спеціальних вправ для розвитку чіткої вимови, точності і швидкості зорового сприймання, увага до слова і його частин. Навчання правильної вимови слів (за нормами орфоепії ) та правильного їх наголошування під час читання. Вправи виконуються паралельно з роботою над текстом до його читання, після читання. [додаток 3]

 

Темп читання.

Введення спеціальних вправ для розвитку поля читання, периферичного зору, подолання регресій під час читання. Розвиток поля читання до 2 слів. Навчання змінювати темп читання залежно від жанрових особливостей, змісту твору та виду читання (пошукове читання, читання “від слова до слова”). Вибір темпу читання художнього твору, який сприяє повноцінному естетичному його сприйманню, прояви максимальної уваги до кожного слова; впровадження елементів пришвидшеного усвідомленого читання додаткових (інформаційних, науково-пізнавальних) текстів.

Усвідомленість читання.

Введення спеціальних вправ, які активізують мислення під час читання. Формування уважного ставлення до значення слова, уміння користуватися тлумачним словником.

Розуміння смислової структури тексту, зв’язків між реченнями і частинами тексту.

Розвиток антиципації (смислової здогадки).

Цілісне сприймання тексту. Розуміння фактичного (факти, події), узагальненого змісту, основної думки тексту.[додаток 4]

Виразність читання.

Формування уміння користуватися засобами інтонаційної виразності: визначати логічні наголоси, дотримуватись пауз ( пунктуаційних, ритмічних), регулювати силу голосу, темп читання, тон, залежно від зображених картин, настрою, жанрових особливостей твору; вибирати інтонацію і пантомімічні засоби виразності підчас промовляння слів і реплік персонажів твору.  Формування виразності читання із вказівкою на особливості читання твору даного жанру (пісня читається мелодійно, загадка – таємничо, прислів’я – повчально, лічилка – у відповідному ритмі, скоромовка – швидко, але з чіткою вимовою звуків).

              Формування уміння вибирати засоби художньої виразності із запропонованих (читати швидко чи повільно, тихо чи голосно, спокійно чи схвильовано); обґрунтовувати свій вибір на основі у тексті орієнтирів.

              Уміння розбиратися в емоційному настрої твору, його автора, героїв.

              Уміння уявляти описані картини (“словесне малювання”).

              Формування навиків мовчазного читання. Чергування видів читання вголос і мовчки.

              Щоденне проведення тренувальних вправ: індивідуально, колективно, в групах – 5-6 хвилин.

              Формування навички читання в ході читацької діяльності, спрямованої на сприйняття, усвідомлення, відтворення тексту: читання – аналіз “від слова до слова”, читання – пошук, читання – порівняння, індивідуальне читання – підготовка до правильного читання; вразливого; вибіркового; в особах; читання слідкуючи, читання – передбачення.  

Вправи на розвиток швидкості сприймання і уваги

а) Прочитати слова. Сказати, яке з прочитаних слів зустрілось двічі.

              Ліс, звір, жук, кущ, лис, ліс, мох, їжак, джміль.

б)  До виділених слів добери пари з другого стовпчика.

              Хлопчик                       лагідна

              Кішка                            пекуче

              Мама                             слухняний

        Сонце                            пухнаста

в) Прочитай “зашифровані” слова. З кожної групи вилучи зайві.

              офакт            укорц

              нускя            ілбх

              альотп          оломок

              укар              івкатк

г) Використовуючи математичні дії, прочитай утворені слова.

              ПО + ЛІД – ІД – Л + ЇЗД    (поїзд)

              ГО + РАМ – АМ + ОХ       (горох)

Висновки

Формування читацьких інтересів в молодшому шкільному віці — складний і багатогранний процес, який потребує спільних зусиль вчителя, батьків і всіх тих, хто бере участь у навчанні і вихованні дитини.

Дитина читає... Спрага знань, інтереси до нового, прагнення прекрасного — все це вгамовується дитячим читанням, яке справді можна назвати рушієм загального розвитку. А якщо не читає, чи читає мало — це обмежує її розвиток настільки, що роки подальшого життя не зможуть заповнити вакууму духовності, освіти в дитинстві.

Перед класоводом стоїть складне і відповідальне завдання — навчити дітей читати вдумливо, осмислено, проте не все підряд, а вибірково, керуючись певною настановою, метою. Самостійне читання допоможе дитині пізнати світ і самих себе. «З книги починається самовиховання, індивідуальне духовне життя», — писав В.О. Сухомлинський. Щоб підготувати дитину самостійно до духовного життя, треба ввести її в світ книг. Треба прагнути до того, щоб кожна дитина прагнула усамітнитися з книгою. Усамітнення — це не самотність. Це початок самовиховання думок, почуттів, прагнень, поглядів. Воно можливе лише за умови, коли книга входить в життя дитини як духовна потреба.

Формування читацьких інтересів можливе за таких умов:

1. Коли книги, до яких вчитель хоче виховати інтерес, будуть завжди оточувати дітей. Вони мають бути красивими, різноманітними, відповідати віковим і індивідуальним особливостям.

Організувати самостійне дитяче читання так, щоб задоволення інтересу стало життєво-необхідним для кожного учня. Щоб витрачені сили приносили дитині радість, а набуті знання і вміння могла використати в житті.

Урізноманітнювати зміст і форми роботи з дитячою книгою, які повинні будуватись у відповідності до рівня знань і умінь учнів певного класу.

 

Формуючи читацькі інтереси, вчитель насамперед сам повинен володіти типом правильної читацької діяльності, добре орієнтуючись в колі доступних дитячих книг і пам'ятати, що для учня початкових класів особливе значення має особистий приклад вчителя, значення книги в його житті.

На наше глибоке переконання, навчання в початкових класах обов'язково повинно сформувати в учнів самостійність у всіх видах діяльності. Адже саме інтерес до всіх об'єктів вивчення (книга, природа, мистецтво), бажання і вміння засвоїти ці об'єкти і звертатись до них систематично із впевненістю в своїх силах — ось основи загальної освіти.

Ввести дитину в різноманітний світ книг, розуміти їх, вибрати для себе ту книгу, яка найбільше їй підходить, переживати за її героїв — така повинна бути мета початкової ланки школи. Бо якщо в роки дитинства в дитини не виховали любові до книжки, якщо читання не стало її духовною потребою, то в подальші роки душа її буде порожньою.


Список використаної літератури

1.Бестишець Т.Г. Виховання в дітей інтересу до самостійного читання // Бібліотека вчителя початкової школи. - 1998. - №21-22. - с.4-7.

2.Білецька Г.Д. Інтерес до книги // Поч. школа. - 1989. - №10. - с.21-22.

3.Ващенко Н.І. Виховання в молодших школярів любові до читання // Поч. школа. - 1989. - №2. - с. 11-16.

4.Друзь Б.Г. Виховання пізнавального інтересу молодших школярів у процесі навчання. - К.: Рад. школа, 1978. - 126с.

5.Киричук О.І. Навчальні інтереси молодших школярів. - К.: Рад. школа, 1982. - 128с.

6.Копчук А.М. Виховання читацьких інтересів учнів. - К.: Знання, 1985. - 46с.

7.Наумчук М.М., Наумчук 1.1. Книжечка-виручалочка: для уроків позакласного читання 3 (2) клас. - Тернопіль: Підручники і посібники, 1997. - 88с.

8.Наумчук М.М. Уроки позакласного читання в 2 класі // Поч. школа. - 1991. - №2. - с. 35-39.

9.Наумчук М.М. Позакласне читання. 1 клас. - Тернопіль: Підручники і посібники, 1995. - 64с.

10.Наумчук М.М. Позакласне читання. 4 (3) клас. - Тернопіль: Підручники і посібники, 1995. - 65с.

11.Нечай Л.Д. Виховання у школярів інтересу до книги // Поч. школа. - 1987. - №11. - с. 43-46.

12.Підлужна Г.В. Позакласне читання як педагогічна проблема // Поч. школа. - 1998. - №7. - с.18-22.

13.Скрипченко Н.Ф., Наумчук М.М. Заняття з позакласного читання для 6-річних першокласників // Поч. школа. - 1989. - №1. - с.43-44.



Информация о работе Психолого-педагогічні основи виховання читацьких інтересів