Робота з обдарованими дітьми середнього шкільного віку в середніх загально навчальних закладах

 

ЗМІСТ

 

Вступ..........................................................................................2

 

Розділ 1. Робота з обдарованими дітьми як педагогічна проблема

1. Проблема обдарованості в сучасних психолого-педагогічних дослідженнях……………………………..........7
2. Зміст поняття „обдарованість”……………….11
3. Характерні особливості обдарованих дітей…14

            1.4. Діагностика потенційно обдарованих дітей та їх подальший розвиток………………………………………..15

           Висновки  до першого розділу………………………28

 

Розділ 2. Робота з обдарованими дітьми середнього

шкільного віку в середніх  загально навчальних закладах…………………………………………30

          2.1. Психологічні та вікові особливості дітей середнього шкільного віку…………………...33

          2.2. Принципи навчання обдарованих дітей……….33

          2.3. Сучасні технології навчання обдарованих дітей в школі…………………………………………………………39

         2.4. Підготовка вчителя до роботи з обдарованими дітьми………………………………………………………..

         2.5. Системна робота школи з обдарованими дітьми………………………………………………………..60

         Висновки до другого розділу……….........................81

 

Висновки.................................................................................3

 

Список використаної літератури......................................87  
Вступ

 

Глобальні соціально-економічні перетворення у нашому суспільстві виявили потребу в людях творчих, активних, неординарно мислячих, які здатні нестандартно вирішувати поставлені завдання та на основі критичного аналізу ситуації формулювати нові перспективні задачі.

Проблема раннього виявлення та навчання талановитої молоді пріоритетна  в сучасній освіті. Від її вирішення  залежить інтелектуальний та економічний  потенціал держави. На сучасному  етапі розбудови освіти можна  спостерігати підвищений інтерес до проблем обдарованості, її виявлення, навчання та розвитку обдарованих дітей, проблемам підготовки педагогів до роботи з ними.

У державних документах про діяльність середніх загальноосвітніх закладів підкреслюється, що вирішення проблеми формування творчої  особистості, розвиток здібностей та обдарувань юного громадянина значною мірою залежить від учителя, творча діяльність якого стає міцним засобом формування і розвитку здібностей та обдарованості школярів.  Гуманізація та демократизація педагогічної праці, спрямованість її на розвиток особистості дитини сприяють створенню мережі нетрадиційних типів шкіл, розробці альтернативних систем освіти, авторських методик навчання. Проблема виявлення і розвитку обдарованих дітей вимагають сьогодні від учителя вміння працювати в творчому режимі, нестандартних напрямах, постійно удосконалювати професійну діяльність, створювати свою творчу лабораторію, опановувати специфічними формами і методами роботи з обдарованими дітьми у навчально-виховному процесі.

Однак, аналіз професійної діяльності вчителів загальноосвітніх шкіл свідчить про те, що вони не завжди підготовлені до роботи з обдарованими дітьми: додержуються, як правило, авторитарного стилю керівництва навчально-виховним процесом, не володіють методиками виявлення сфер обдарованості учнів, не враховують особливості дітей, не сприяють індивідуально-особистісному розвитку кожної дитини. Це значною мірою зумовлено тим, що професійно-педагогічні знання, яких набувають майбутні вчителі в закладах вищої освіти, не враховують проблему підготовки до роботи з обдарованими дітьми.

Актуальність  дослідження. Обдарована особистість є великою цінністю суспільства. Відтак, освіта обдарованих виступає об’єктивним гарантом його подальшого соціально-економічного й культурно-політичного розвитку. Відповідно актуалізується гуманітарна корекція сфери освіти, переглядаються її концептуальні та методологічні засади, уможливлюється її реформування і дотичні до нього зміни у вихованні особистості в напрямі орієнтування на її різносторонній потенціал, розвиток обдарованості й таланту.

Предметом спеціального наукового  пошуку освіта обдарованих виступила  з першої третини ХХ століття, коли вчені різних країн світу розглядали її як особливий і невід’ємний  компонент розвитку загальної освіти й освітнього простору загалом. В освітніх системах країн Європи, Америки й Азії її не декларували, а забезпечували перманентний поступ як реального фактора прогресу суспільства з метою досягнення благополуччя громадян. Відповідно сутність навчання й виховання обдарованих дітей полягала в доведенні рівня впливу традиційних освітніх інститутів до мінімального. Стимулювались самоосвіта, неформальна освіта, впровадження інформаційних технологій, цікавих проектів та ініціатив.

Основні теоретичні питання, пов’язані  з проблемою виявлення і розвитку обдарованих школярів, висвітлено в науковій літературі багатьма вченими,  зокрема  в  ряді психолого-педагогічних студій С.Рубінштейна, Дж.Фріман, А.Савенкова,  В.Чудновського, Н.Шумакової та ін.,  де відзначається, що обдарованість – це швидше приховані потенційні можливості особистості, цілісний вияв яких можливий завдяки наявності в педагога великого досвіду та спеціальних знань з цього питання.

Актуальність теоретичних і методичних проблем навчання обдарованих учнів у ХХІ столітті зумовили вибір теми курсової роботи “Робота з обдарованими дітьми середнього шкільного віку в середніх загальнонавчальних закладах”.

Об’єкт  дослідження:  процес навчання обдарованих дітей, процес підготовки вчителя до роботи з обдарованими дітьми у системі науково-методичної роботи.

            Предмет дослідження: технологія роботи з обдарованими дітьми середнього шкільного віку в середніх загальноосвітніх закладах, форми і методи організації роботи з обдарованими дітьми.

Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності методичної системи роботи з обдарованими учнями середнього шкільного віку.

Гіпотеза  дослідження: навчальні досягнення обдарованих учнів підвищуються за умови системи надання їм додаткових освітніх послуг, побудованої на засадах:

– динамічного поєднання розвитку здібностей учнів з формуванням їх потреб і пріоритетів;

– відповідності додаткових освітніх послуг індивідуальним особливостям учнів;

– відповідності принципам вільного вибору, корисності, прогнозованості, діяльності, комплексності, соціальної значущості, розвитку, довіри й відповідальності, взаємодії;

– забезпеченості шкіл науково-педагогічними працівниками, які підготовлені до роботи з обдарованими дітьми;

- системного цільового підходу  до організації роботи з обдарованими дітьми.

Завдання  дослідження:

1. Проаналізувати сутність поняття „обдарованість”;
2. Проаналізувати психологічні особливості обдарованих дітей;
3. Розглянути принципи роботи з обдарованими учнями;
4. Експериментально перевірити ефективність технології роботи з обдарованими учнями та встановити характер впливу додаткових освітніх послуг на навчальні досягнення обдарованих учнів.
5. Визначити усі складові системи організації роботи з обдарованими дітьми на рівні школи, району

Для розв’язання поставлених завдань було використано такі методи дослідження:

теоретичні: аналіз психолого-педагогічної літератури з теми дослідження; аналіз педагогічних робіт з питань роботи з обдарованими дітьми з метою визначення цілей, предмета, гіпотези, завдань дослідження, висновків;

емпіричні: педагогічний експеримент – констатувальний, формувальний; систематичне спостереження за особливостями роботи вчителів з обдарованими учнями; якісний і кількісний аналіз результатів навчання обдарованих дітей.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося на базі шкіл Сокальського району. Експериментальним дослідженням було охоплено учнів 7-их класів.

Наукова новизна  дослідження полягає в тому, що в роботі дістав подальшого розвитку перелік факторів, що позначаються на ефективності навчання обдарованих учнів (мотиваційна основа, рівень кваліфікації науково-педагогічних працівників, відповідність змісту додаткової навчальної роботи індивідуальним запитам обдарованих учнів, рівню розвитку їх інтелектуально-творчих здібностей).

Теоретичне  значення одержаних результатів полягає в розкритті суті поняття "обдаровані діти"; визначенні характеру впливу різних педагогічних умов на навчальні досягнення обдарованих учнів.

Практичне значення роботи полягає в створенні обґрунтованої  системи роботи вчителя, яка сприяє  розвитку обдарованих учнів. Висновки дослідження можуть використовуватися у подальшій науковій розробці проблем, пов’язаних з організацією навчання обдарованих учнів.

Структура роботи. Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Робота з обдарованими дітьми як педагогічна проблема

1. Проблема обдарованості в сучасних психолого-педагогічних дослідженнях

В сучасних умовах навчально-виховного процесу вивчення і використання індивідуальних особливостей дітей набувають все більшого значення. Сьогодні завдання освіти більше спрямовані не на оволодіння все зростаючою сумою знань, а на розвиток здібностей і пізнавальних інтересів школярів, підвищення їх активності в пізнавальній і практичній діяльності. Ефективність же такої навчальної роботи залежить, перш за все, від ступеня індивідуалізації пізнавальної діяльності, яка забезпечує відповідність вимог до кожного учня за його можливостями.

У нашій країні вивченню природи  дитячих здібностей та обдарованості, розробці питань побудови процесу навчання і виховання, спрямованого на всебічний  розвиток природних задатків, приділялася  недостатня увага. Це пов’язано з  тим, що протягом 30-80 рр. XX ст. у СРСР панувала ідеологія знеособленого усередненого підходу. Прихильники такої позиції називають даний підхід ідеєю рівних можливостей. Проте останнє передбачає якомога повніше розкриття всіх можливостей кожного, і аж ніяк не рівні результати.

За роки існування незалежної Української  держави ситуація суттєво змінилася. Серед завдань реформування системи  освіти одне з провідних місць  посіла проблема формування нової генерації  національної еліти. Сьогодні під керівництвом академіка В.О. Моляко та його послідовників О.І. Кульчицької, М.А. Гнатка, О.Л. Музики та ін. в Україні створено вітчизняну наукову школу, яка займається дослідженням проблеми обдарованості та розвитком творчого потенціалу особистості.

Отже, в сучасних умовах зростає  інтерес до виховання і навчання обдарованих дітей.

Тому робота з творчою особистістю, з тими дітьми, які виділяються  насамперед підвищенним рівнем розумового розвитку є приорітетним напрямком  інноваційних навчальних закладів, тобто  ліцеїв, гімназій тощо. Але багато талановитих та здібних дітей навчаються в загальноосвітніх навчальних закладах. Тому необхідно розробляти стратегію, принципи, етапи, організаційно-структурні, соціально-психологічні, науково-методичні, управлінські аспекти роботи з обдарованими, талановитими та здібними дітьми в межах загальноосвітнього навчального закладу, що не передбачає перехід учнів в спеціалізовані школи та класи.

Проблема обдарованості знаходиться  у центрі уваги психологів та педагогів  вже достатньо тривалий час. Перші  кроки у розв'язанні даного питання було зроблено ще у другий половині ХІХ століття, коли побачила світ книга Ф. Гальтона „Спадковість таланту. Її закони і наслідки" (1869). Сьогодні ж проблема виховання обдарованої особистості стала невід'ємною частиною нашого життя, нагальною потребою сучасного етапу розвитку людства, від вирішення якої певною мірою залежить і подальший розвиток нашої цивілізації. Саме тому розвиток творчих здібностей людини набуває особливої актуальності, потребує якісно нового підходу до освіти на основі інтеграції зусиль учених, педагогів, громадськості всіх країн. Для України, яка прагне до статусу розвиненої, правової і демократичної держави, створення системи розвитку обдарованої особистості є необхідною умовою досягнення успіху на цьому шляху. Нині і сама доля України залежить від того, наскільки ефективно будуть реалізовані інтелектуальні, творчі можливості її народу, кожного громадянина. Ось чому великого значення набуває науково-педагогічне вирішення цієї проблеми, зокрема вияв і розвиток здібностей і таланту кожної дитини, дослідження теоретичних основ ефективної державної системи підтримки талановитої молоді, а також вдосконалення процесу підготовки вчителя до реалізації поставлених завдань.

Талановиті діти – це величезне  загальнолюдське багатство, неоціненний національний статок. Сам факт їх існування гарантує людству гідне існування. Кожна дитина обдарована по-своєму. Для того щоб зберегти національне багатство, примножити його і використовувати з максимально можливою користю, необхідно навчитися допомагати особистості віднайти себе і правильно оцінити, обережно підтримувати її розвиток .

Нова українська школа повинна  забезпечувати всебічний розвиток індивідуальності людини як особистості  та найвищої цінності суспільства на основі виявлення її задатків, здібностей, обдарувань і талантів. В Україні прийнято цілий ряд законів і програм (зокрема Закон України "Про освіту", Національна програма "Діти України", Програма розвитку обдарованих дітей і молоді, Указ Президента України про підтримку обдарованих дітей та інші), які спрямовані на створення загальнодержавної мережі навчальних закладів для обдарованої молоді. Метою цієї роботи є формування цілісної, саморегульованої системи щодо виявлення і підтримки обдарованої молоді; розвитку та реалізації її здібностей; стимулювання творчої роботи учнів, студентів, вчителів та викладачів вищих навчальних закладів; активізації навчально-пізнавальної діяльності молоді; формування резерву для вступу у вищі заклади освіти, магістратуру та аспірантуру; підготовки наукових, педагогічних та науково-технічних кадрів (Див. Додатки А, Б, В).