Автор работы: Пользователь скрыл имя, 02 Декабря 2011 в 07:21, курсовая работа
Мета: теоретично обгрунтувати та експериментально перевірити технологію навчання майбутніх вчителів музики та художньої культури з предмету «Історіяукраїнської культури».
Завдання:
Визначити цілі навчання (стратегічну, тактичну та оператину);
Проаналізувати базові знання студентів;
Розробити проект плану та конспекту лекційного заняття;
Визначити мотиваційні технології навчання.
Методологічна основа досліження здійснюється на принципах науковості, наступності та об`єктивності.
Курсова робота містить вступ, чотири розділи, список використаних джерел і додатки. Загальна кількість сторінок – 23.
ВСТУП.....................................................................................................................3
РОЗДІЛ І. Постановка цілей навчання..................................................................6
РОЗДІЛ ІІ. Аналіз умов навчання. Вибір способів аналізу базових знань студентів.................................................................................................................11
РОЗДІЛ ІІІ. Проектування плану та конспекту з теми «Регіональні центри народних промислів та ремесел»....................................................................13
РОЗДІЛІV.Проектування мотиваційних технологій навчання............................................................................................................14
ВИСНОВКИ.....................................................................................................21
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................22
Міністерство
освіти і науки України
Українська
інженерно - педагогічна академія
КУРСОВА
РОБОТА
з дисципліни
«Технологія навчання у сучасній освіті»
на тему: «Розробка дидактичного проекту навчання студента за спеціальністю «Педагогіка та методика середньої освіти. Музика»
з теми «Творчість М.А. Римського-Корсакова»
з
дисципліни «Історія
зарубіжної музики»
за спеціальністю
8.000005 «Педагогіка вищої школи»
Виконала: | Магістр групи
ЗСЕ –ПВШ10-3мг
О.М. Яковлєва |
Перевірила: |
І.П. Чепурко |
Харків 2011
ЗМІСТ
ВСТУП.........................
РОЗДІЛ
І. Постановка цілей навчання......................
РОЗДІЛ
ІІ. Аналіз умов навчання. Вибір способів
аналізу базових знань студентів.....................
РОЗДІЛ
ІІІ. Проектування плану та конспекту
з теми «Регіональні центри народних промислів
та ремесел»......................
РОЗДІЛІV.Проектування
мотиваційних технологій навчання......................
ВИСНОВКИ......................
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................
ДОДАТОК
1
ВСТУП
Система вищої освіти в Україні безперечно вимагає модернізації. У вищій освіті державні компоненти визначають структуру переліку напрямів і спеціальностей, за якими здійснюється освіта; професійна підготовка фахівців за певними освітньо-кваліфікаційними рівнями. В теперішній час ми спостерігаємо безпрецедентне зростання уваги до вищої освіти, розширення її функцій і ролі в суспільстві. Відтепер вища освіта розглядається у суспільстві не стільки як її духовна необхідність кожної гідної людини.
Сучасна вища педагогічна школа повинна забезпечити ефективну підготовку майбутнього педагога, зорієнтованого на особистісний та професійний розвиток, готового гідно працювати в освітніх закладах різного типу, здатного творчо розвивати особистість учня. Актуальність завдання підвищується у зв’язку з впровадженням основних положень Болонської конвенції у національну освіту. Значно більшого значення набувають високий рівень оволодіння фаховою діяльністю та професійна майстерність вчителя.
Система лекційних курсів та семінарських, практичних занять з історії української культури є головним стержнем у теоретичній підготовці майбутніх вчителів художньої культури на факультеті дошкільної освіти та музичного виховання в Харківському гуманітарно-педагогічному інституті. Дисципліна «Історія української музики» належить до нормативної частини циклу професійно-орієнтованої гуманітарної та соціально-економічної підготовки. Вивчається студентами напряму 0101 «Педагогічна освіта», спеціальності 7.010103 «Педагогіка та методика середньої освіти. Музика», освітньо-кваліфікаційного рівня: спеціаліст, строк навчання: 1 семестр. Загальний обсяг годин: 124, з них: 64 год.- лекції, 30 год. – семінарські заняття, 40 год.- самостйна робота студентів. Окрім цих видів роботи передбачено іспит в кінці другого семестру.
Актуальність даної курсової роботи зумовлена інтересом до теми викладання історії української культури в педагогічних ВУЗах Україниз та її недостатній розробленості через нововведення в загальноосвітніх навчальних закладах нового предмету «Художня культура» та недостатньої кількості дипломованих викладачів з цієї дисципліни.
Проблема даного дослідження актуальна в сучасних освітніх умовах. Роль культурологічної підготовки майбутніх вчителів музики та художньої культури як важливого засобу формування професійного мислення, оволодіння теоретичними знаннями та практичним вміннями, методологічні та теоретичні проблеми культурологічної підготовки спеціаліста, базові принципи побудови культурологічних дисциплін у вищій школі обговорювали у своїх працях багато педагогів-новаторів, серед них: Л.Масол, Б.Гершунський, М.Резніченко, Л.Волинська, М.Левченко та інші, однак конкретних методичних розробок щодо викладання майбутнім педагогам історії української музики мало. Звідси, ми обрали тему для дослідження: «Розробка дидактичного проекту навчання студента за спеціальністю «Педагогіка та методика середньої освіти. Музика» з теми «Регіональні центри народних промислів і ремесел».
Об`єкт: засоби та методи викладання теми «Регіональні центри народних промислів і ремесел».
Предмет: дидактичний проект навчання з теми «Регіональні центри народних промислів і ремесел» як частини дисципліни «Історія української культури»
Мета: теоретично обгрунтувати та експериментально перевірити технологію навчання майбутніх вчителів музики та художньої культури з предмету «Історіяукраїнської культури».
Завдання:
Методологічна основа досліження здійснюється на принципах науковості, наступності та об`єктивності.
Курсова робота містить вступ, чотири розділи, список використаних джерел і додатки. Загальна кількість сторінок – 23.
РОЗДІЛ І. ПОСТАНОВКА ЦІЛЕЙ НАВЧАННЯ
Одним з головних компонентів процесу навчання є визначення цілі навчання.
Ціль навчання — це ідеальне мисленнєве передбачення кінцевого результату процесу навчання, це те, до чого прагнуть викладач і студенти.
Цілі навчання поділяються на : стратегічні, тактичні, оперативні.
Мету освіти визначає суспільство. Вона відображається в державних документах, а потім конкретизується в програмах з окремих навчальних предметів, підручниках, навчальних посібниках для викладачів та учителів, дидактичних матеріалах для студентів чи учнів.
Стратегічна ціль для студентів вищого педагогічного навчального закладу було і є актуальним виконання таких цілей: засвоїти педагогічні, психологічні, спеціальні та інші знання; сформувати практичні вміння і навички (інформаційні, організаторські, комунікативні, дослідницькі, самоосвіти); розвинути, сформувати і скоригувати педагогічні здібності (дидактичні, організаційні, конструктивні, перцептивні, експресивні, комунікативні); розвинути сформувати або скорегувати соціально-психологічні, соціально-перцептивні й індивідуально-психологічні особливості і якості (повага до людини, комунікативність, справедливість, вимогливість, стриманість, готовність до самовдосконалення); розвинути інтелектуальні параметри (мислення, ерудицію, память, усне та письмове мовлення); розвинути професійно-спрямовані параметри (любов до дітей, відданість професії, відповідаьність, обовязок, тактовність, чесність, солідарність).[6]
Зараз значно активізується процес удосконалення підходів до професійної підготовки вчителя. До вчителя ставиться постійна вимога удосконалювати рівень спеціальної освіти, усвідомлюючи велику відповідальність перед суспільством. Тому стратегія загальнопрофесійної пудготовки вчителя повинна включати окрім установки на професійний розвиток і професійне ставлення, вміння підготувати себе до професійної діяльності.
Тактичними цілями вивчення дисципліни «історія української культури» є: омплекс знань, що здобувається в процесі вивчення курсу, сприяє розвитку свідомості, підвищенню науково-професійного та духовно-естетичного рівня людини. Усвідомлення культурних традицій та вміння орієнтуватися в сучасному соціокультурному просторі сприяє збереженню та усвідомленню докорінного культурного досвіду. Процес передачі словесними методами етнокультурної інформації між поколіннями, яка забезпечує спадкоємність, генофонд та самобутність етносу, культурне надбання людства вивчаємо у курсі «Історія української культури».
Головна мета курсу спрямована: на формування творчо-інтелектуальної активності майбутніх фахівців, на ознайомлення з традиціями та особливостями історії та сучасності української культури, підвищення гуманітарної підготовки студентів, на отримання фундаментальних загальнонаукових і фахових знань, на розкриття її семантики, поглиблення знань з історії української культури.[14]
Напрями роботи:
Результати знань з курсу «Історіяукраїнської культури» можуть
практично використовуватися:
По закінченню вивчення навчального курсу «Історія української музики» студенти мають знати:
Уміти:
Спираючись на стратегічні і тактичні цілі навчання, необхідно сформулювати оперативні цілі; дотримуючись їх, підібрати навчальну і наукову літературу з необхідною інформацією з теми; перевірити її на відповідність вимогам і трансформувати в навчальний предмет.
Оперативна
мета навчання повинна бути сформульована
у формі знань і умінь, які
необхідно сформувати в майбутнього
фахівця в ході вивчення теми. У процесі
навчання відбувається планомірне формування
знань, умінь, навичок, а також необхідних
властивостей особистості студента. [8]
Оперативні
цілі навчання з теми «Регіональні центри
народних промислів і ремесел» представлені
у вигляді таблиці:
№
рівня засвоєння |
Загальна характеристика рівня засвоєння навчального матеріалу | Цілі навчання з теми у вигляді переліку вмінь студентів |
1 | Студент сприймає інформацію, у нього формується загальне уявлення про об'єкт діяльності, з'являється пізнавальний інтерес. Для цього рівня характерне вирішення простих завдань на знаходження деякого об'єкту у ряді інших, пізнавання на вигляд заданих елементів, властивостей тощо. | Студент не знає більшої частини програмного матеріалу з теми. |
2 | Алгоритмічна діяльність по пам'яті або здатність відтворювати і використовувати наявну інформацію для вирішення завдань по заданому алгоритму. | Студент вже висвітлює мінімальний обсяг знань з теми, при відповіді програмного матеріалу допускаються помилки для підготовки користується частиною підручників та посібників з списку основної літератури. |
3 | Студент навчився вирішувати нестандартні завдання відповідно до конкретних ситуацій і об'єктів. Перехід до етапу розумової діяльності приводить до формування творчого мислення, одній з складових якого є уміння вирішувати завдання, що приводить до формування нових знань | Студент виявляє певний рівень знань програмного матеріалу, логічно викладає матеріал, для підготовки користується підручниками та посібниками з списку основної літератури, але відповідь неточна. |
4 | Цьому рівню притаманна продуктивна дія, що виконується шляхом самостійного конструювання нової орієнтовної основи діяльності, використовується дослідницька діяльність. | Студент з розумінням викладає підготовлений матеріал, надає повні, логічно вивірені, відповіді на всі питання семінарського заняття (6 питань), для підготовки семінарського заняття користується науковими монографіями та додатковою літературою. |