Сфери застосування шести функцій грошових одиниць

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 29 Июля 2013 в 13:37, контрольная работа

Описание

Актуальність теми дослідження. Дослідження будь-яких нових економічних явищ, а особ¬ливо феноменів складної природи, потребує використання всього методологічного інструментарію досліджень, напрацьованого дос¬відом різних поколінь. Не є винятком і потенціал підприємства, як загальна характеристика його сукупних господарських можливостей щодо поточного функціонування та стабільного розвитку

Содержание

ВСТУП…………………………………………………………………………….3
1. Економічна сутність шести грошових одиниць
2. Сфери застосування шести функцій грошових одиниць
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….30
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………..32

Работа состоит из  1 файл

Шість функцій грошових одиниць%2C їх економічний зміст та сфери застосування.doc

— 130.50 Кб (Скачать документ)


ЗМІСТ

 

 

 

 

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

1. Економічна сутність шести грошових одиниць

2. Сфери застосування шести функцій грошових одиниць

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….30

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………..32

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

Актуальність  теми дослідження. Дослідження будь-яких нових економічних явищ, а особливо феноменів складної природи, потребує використання всього методологічного інструментарію досліджень, напрацьованого досвідом різних поколінь. Не є винятком і потенціал підприємства, як загальна характеристика його сукупних господарських можливостей щодо поточного функціонування та стабільного розвитку.

Загальну еволюцію методології  дослідження та оцінки потенціалу підприємств можна умовно розподілити на дві частини — етап стихійного розвитку, етап наукової сегментації. Кожен з них свідчить про різний рівень економічної свідомості економістів-практиків. Наприклад, перший етап характеризується нечітким формулюванням предмета досліджень, хоч учені та бізнесмени-практики вже розуміли необхідність створення якісно нових механізмів управління, які дали б змогу поєднати вітчизняний досвід планування підприємницької діяльності із сучасними соціально-економічними перспективами (можливостями). Створення механізмів такого типу можливе лише на основі врахування спадкового характеру циклів розвитку економічних систем. У рамках цього етапу переважали етіологічний та ресурсний підходи до розуміння потенціалу, що свідчило передусім про недостатній рівень теоретичного опрацювання проблеми.

Існуюче законодавство  України надало економічним суб’єктам  господарювання більше прав та свобод. Разом з тим, багато підприємств  не змогли ефективно використати  наявні у них кошти і налагодити прибуткову для себе діяльність через  відсутність якісної, конкурентоспроможної продукції та відсутність стратегічного мислення. Це питання є сьогодні одним з найскладніших.

Важливою умовою забезпечення конкурентоспроможності підприємств  є ефективне використання ресурсів, кваліфікації та здібностей персоналу, досягнень сучасного менеджменту, інноваційних, інформаційних та фінансових можливостей підприємства, що у сукупності являє собою його потенціал, який повинен бути конкурентоспроможним. Теоретичні і методологічні питання формування конкурентоспроможного потенціалу промислових підприємств, його структури, організації використання, розробки методів діагностики, вибір напряму розвитку потенціалу поки ще не отримали свого вирішення.

Стратегічне управління, його принципи та методи, управління потенціалом підприємства одержали значний розвиток у працях зарубіжних вчених, серед яких перевага належить вченим США. Незважаючи на високий рівень та різноманітність зарубіжних положень з цих питань, їх не можна використовувати у незмінному вигляді стосовно стратегічного управління потенціалом вітчизняних промислових підприємств.

Об'єктивна необхідність розвитку методологічної бази стратегічного  управління потенціалом промислових  підприємств, розробки практичних рекомендацій з формування стратегії зміцнення  і розвитку потенціалу обумовила актуальність теми роботи, її мету і задачі.

Питання забезпечення конкурентоспроможності потенціалу підприємства висвітлені у  працях Ареф’єва О.В., Балабанової Л.В., Бузько І.Д., Воронкової А.Є., Іщука С.О., Отенко І.П., Радченко В.В.,  Хомякова В.І., Шершньової З.Є та ін. Шість функцій грошових одиниць, зокрема застосування в оціночні практиці розглянуто  у працях  Федоніна О. С., Рєпіна І. М., Олексюка О. І., Іщука С.О., Хомякова В.І. та ін.

Мета роботи -  визначити шість головних функцій грошових одиниць, розглянути їх економічний зміст та сфери застосування в економічній дліяльності.

Для досягнення зазначеної мети нами було поставлено і вирішено наступні завдання:

    • розглянути методологію вартості потенціалу підприємства ;
    • визначити сутність витратної концепції оцінки потенціалу підприємства;
    • охарактеризувати результатну оцінка  потенціалу підприємства;
    • визначити  економічну сутність шести грошових одиниць;
    • розглянути сфери застосування шести функцій грошових одиниць в оціночній практиці.

Об’єктом  дослідження є потенціал промислових підприємств, які діють за умов конкурентного середовища.

Предметом дослідження виступають шість функцій грошових одиниць: їх економічний зміст та сфери застосування.

Методи дослідження. Дослідження теоретичних і методологічних завдань роботи ґрунтується на загальнонаукових принципах проведення комплексних досліджень, положеннях економічної теорії, роботах провідних вітчизняних і зарубіжних вчених - економістів з питань формування та ефективного використання потенціалу промислових підприємств, стратегічного управління та його організації, конкурентоспроможності та шляхів її забезпечення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Економічна сутність шести грошових одиниць

 

Результатний  підхід базується на залежності вартості об’єкта оцінки від можливостей його ефективного використання, тобто можливих результатів. Це твердження випливає з тієї думки, що потенційний власник-користувач не заплатить за об’єкт більше, ніж він очікує отримати від його господарського використання. Отже, оцінка потенціалу згідно з результатною концепцією виходить з позицій корисності певних можливостей об’єкта. Хоча й існують особливості використання методів цієї групи для оцінки потенціалу збиткових підприємств проти прибуткових та перспективних, але у будь-якому разі такий підхід користується поняттями «приплив» та «відплив» капіталу (cash flow – inflow and outflow). Традиційне поняття «грошового потоку» означає суму чистих доходів, пов’язаних з діяльністю підприємства, отриманих з усіх джерел. Традиційно виділяють дві моделі формування грошового потоку підприємства — потік для власного капіталу та потік для сукупного капіталу. Особливості визначення грошових потоків підприємства — це функція фінансового менеджменту та інвестиційного аналізу.

За розрахунків вартості об’єкта в часі використовується шість функцій грошової одиниці, розрахованих на підставі складних відсотків. Інакше кажучи, це означає, що не тільки основна сума, покладена на депозит, дає відсотки, а й нараховані на неї відсотки, залишені на рахунку. Економічний зміст шести функцій грошової одиниці та сфери їх використання в оціночній діяльності характеризує табл. 1.2.

Таблиця 1.2

Економічна сутність шести функцій грошової одиниці

Функція грошової  
одиниці

Економічна  
сутність

Майбутня  вартість грошової одиниці 
(F1)

Відображає  зростання грошової одиниці, покладеної на депозит. Відсоток нараховується на початкову суму та відсотки, нараховані раніше

Нагромадження  
грошової одиниці  
за період 
(F2)

Показує майбутню вартість серії регулярних однакових платежів за певний період за відповідної відсоткової ставки

Фактор фондозаміщення (коефіцієнт  
заміщення капіталу) 
(F3)

Показує суму первинного інвестування, необхідну  для нагромадження грошової одиниці з урахуванням нарахованих відсотків

Поточна вартість 
грошової одиниці 
(F4)

Показує теперішню вартість грошової одиниці, яку очікується отримати у майбутньому

Поточна вартість 
одиничного ануїтету  
(фактор поточної  
вартості ануїтету) 
(F5)

Дає змогу визначити теперішню вартість через серію однакових майбутніх  платежів

Коефіцієнт  
амортизації  
грошової одиниці 
(F6)

Служить для розрахунку періодичних платежів за основну суму боргу та відсотки за нього




 

 

F 1    Майбутня вартість грошової одиниці (amount of 1 compound interest) — це функція, яка визначає величину майбутньої вартості сьогоднішньої грошової одиниці через n періодів при складному проценті r:

 

.

 

F 2     Нагромадження грошової одиниці за період (accumulation of

1 per period) — це функція,  що дає змогу визначити вартість  серії рівних платежів, депонованих у кінці кожного інтервалу за аналізований період:

F 3    Коефіцієнт відшкодування капіталу (sinking fund factor) — це функція, що відображає суму рівновеликого періодичного вкладу, майбутня вартість якого через n періодів за заданого процента r дорівнює 1:

F  4      Поточна вартість грошової одиниці (present value reversion

of 1) — це функція,  що відображає поточну вартість  однієї грошової одиниці через  n періодів при r відсотках річних. Вона є оберненою до функції F1:

F  5     Поточна вартість одиничного ануїтету (present value ordinary annuity 1 per period) — функція, що відображає поточну вартість серії майбутніх рівних одиничних платежів протягом періоду n за норми процента r. Перші надходження у цій серії поступають в кінці першого періоду, а наступні — в кінці наступних періодів:

F  6   Внесок на амортизацію грошової одиниці (installment to amortize 1) — це функція, яка показує розмір платежів протягом періоду n, щоб їх поточна вартість за норми процента r в кінці періоду дорівнювала 1:

 

Зв'язок між функціями  грошової одиниці полягає  у тому, що усі шість функцій грошової одиниці побудовані на використанні однієї теоретичної залежності (1 + r)n, що відображає нагромадження суми грошової одиниці.

 

Таблиця  1.3

Зв'язок між функціями  грошової одиниці

Функція грошової одиниці

Обернена функція грошової одиниці

F1 — Майбутня вартість грошової одиниці

F4 — Поточна вартість грошової одиниці

F2 — Нагромадження грошової одиниці за період

F5 — Поточна вартість одиничного ануїтету

F3 — Коефіцієнт відшкодування капіталу

F6 — Внесок на амортизацію грошової одиниці


 

Найтиповішими методами результатної технології розрахунків є капіталізація доходів та дисконтування грошових потоків.

Метод дисконтування. Загальна методологія використання цього методу передбачає встановлення вартості потенціалу (чи його елементу) на рівні чистого приведеного потоку капіталу від його експлуатації. Це означає, що земельна ділянка, будівля чи споруда, обладнання, нематеріальний актив тощо коштують стільки, скільки вони генерують економічних результатів. Загальний розрахунок проводиться за традиційною технологією дисконтування і порівняння грошових припливів і відпливів капіталу підприємства щодо даного об’єкта:

де NCF — чистий приведений потік капіталу; СF — приплив капіталу підприємства за і-й рік (період); CF – — відплив капіталу підприємства за і-й рік (період); n — кількість прогнозних періодів оцінки; Fmi — дисконтний множник, визначений як відповідна функція грошової одиниці для і-го періоду за попередньо встановленою ставкою r щодо базового періоду.

Методи капіталізації базуються на використанні коефіцієнта, який уможливлює переведення чистих потоків капіталу від використання об’єкта у його вартість. Інакше кажучи, необхідною умовою застосування цих методів є можливість визначення чистого потоку капіталу та встановлення коефіцієнта капіталізації для нього. Як правило, методи капіталізації використовуються у разі дохідного використання об’єкта оцінки. У цілому такі методи в основному базуються на трьох теоретичних принципах, визначених у попередньому розділі посібника, — очікування, заміщення та попиту і пропонування. Суть коефіцієнта капіталізації полягає в поєднанні двох економічних процесів — отримання доходу на капітал та відшкодування капіталу інвестора-власника (рис. 1.3).

Рис. 1.3 Внутрішня економічна логіка побудови  
коефіцієнта капіталізації

Залежно від  бази визначення норми (ставки) відшкодування капіталу поділяють на норми доходу, норми грошових потоків, норми відшкодування та норми прибутковості. Відповідно до цього заведено розрізняти такі види коефіцієнтів капіталізації:

1) загальний коефіцієнт капіталізації (overall capitalization rate);

2) коефіцієнт капіталізації власного капіталу (equity capitalization rate);

3) коефіцієнт капіталізації позикового капіталу (mortgage capitalization rate);

4) коефіцієнт капіталізації залежно від об’єкта оцінки (землі, об’єктів нерухомості, нематеріальних активів тощо).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Сфери застосування шести функцій грошових одиниць в оціночній практиці

Информация о работе Сфери застосування шести функцій грошових одиниць