Вища освіта фінляндії

Канікули  у Фінляндії 

В цілому у студентів Політехніка більше 4х місяців канікул. 2,5 місяці влітку, 3 тижні на Різдво, на Паску, осінні канікули. Графік канікул гнучкий і щороку вони починаються і закінчуються в різні дати.

Закінчення  навчання.

Диплом. На останньому курсі всі студенти зобов'язані провести науково-дослідну роботу (дипломну роботу). На написання цієї роботи виділяється 10 кредитів. По закінченню вузу студент одержує диплом «Бакалавра».

Перспективи після закінчення вузу.

Пошук роботи. Політехнік має «Службу кар'єри», яка допомагає випускникам з пошуком роботи після закінчення вузу. Трудовлаштування можливо в будь-якій країні миру, але Політехнік не шукає випускникам робочі місця. Він допомагає в їх пошуку, допомагає в складанні резюме, готує до співбесіди, організовує зустрічі з працедавцями. Фінські фірми охоче запрошують випускників - носіїв російської мови, тому що більшість стабільних фінських фірм, так чи інакше, зв’язані з сумісними проектами з Росією, а російська мова складна для вивчення. Якщо у випускника вузу є робоче місце за фахом, то фінська міграційна служба не перешкоджає подальшому продовженню посвідки на проживання для будь-якого фахівця.

Життя студентів у Фінляндії

Реєстрація  і продовження студентської візи

Для студентів, що навчаються у Фінляндії тривалий час, необхідно отримати посвідку на проживання, який запрошується в консульстві або посольстві Фінляндії Вашої країни. Щорічно студенти продовжують посвідку на проживання на підставі учбових документів.

Витрати під час навчання у Фінляндії  Всі студенти мають 50 % знижку на оплату транспорту, безкоштовно користуються Інтернет, бібліотекою і комп'ютерами в Політехніку. В студентській їдальні і басейні діють пільгові ціни для студентів.

Як  знайти житло у Фінляндії. Нерухомість  у Фінляндії

Через студентські  гуртожитки району Міккелі можливо орендувати квартири для студентів. Всі іноземні студенти традиційно розміщуються в гуртожитку на вулиці Равірадантіє. Це знаходиться зовсім недалеко від центру міста і від Політехнічного інституту Міккелі. Тепла дружня атмосфера на Равірадантіє, природно гармонує із студентським життям в Міккелі. Рівень цін на оренду житла відрізняється залежно від типу і розміру квартири. Найнижча орендна платня, приблизно 190 євро в місяць стягується за квартиру, в якій проживає одночасно трьох людей. Квартира з меблями на двох обійдеться приблизно в 200-250 євро в місяць, а мешкання в однокімнатній мебльованій квартирі обійдеться приблизно в 300 євро в місяць. У вартість орендування нерухомості включені послуги Інтернет, водопостачання, сауна і платня за користування пральні. Окрім сауни і пральні є також загальні кімнати для вільного часу.

Арендувати  нерухомості в приватному секторі  від 80 євро в місяць. Оголошення про  житло, що здається, в приватному секторі  вивішені на дошці оголошень Політехніка.

Робота  для студентів під час навчання, пошук роботи 

Іноземним студентам дозволяється працювати  не більше 20 годин в тиждень в  учбовий час і необмежений  час під час канікул. Можливий пошук роботи, пов'язаний з майбутньою спеціальністю. Політехнік вітає роботу під час навчання, але не допомагає з пошуком робочих місць. Студент може розраховувати на зарплату близько 10 євро в годину. Без знання фінської мови знайти роботу непросто, тому студенти повинні розраховувати на допомогу батьків в перший рік навчання. За наявності посвідки на проживання ніякого спеціального дозволу на роботу не потрібен.

Відгуки і відповіді на деякі питання  студентів Фінляндії, що навчаються в різних вузах

Q: Чи задоволені ви якістю і організацією навчання? Чим принципово відрізняється організація навчання у Фінляндії і в Росії?

А: "Взагалі у Фінляндії дуже високий рівень освіти, який признається у всій Європі. Якщо володієте англійською мовою, то не буде жодних побутових проблем і з навчанням теж. Тут його майже всі знають."

B: "В цілому рівень викладання нижче, ніж в Росії. Природно, що є і вчителі від природи, ведуть відмінно, але деякі викладають халатно, просто відбуваючи години за зарплату. Організація учбового процесу так собі. Для фінів дуже великою проблемою є всякі нестандартні ситуації. Придумати що-небудь на льоту не буває. Просто зависають.

Добра сторона - це лабораторії, бібліотеки і комп'ютерний  парк. Грошей не жаліють!

Висновок: якщо умієте самостійно вчитися, користуватися документацією і апаратурою - у вас все вийде."

С: "Що стосується мене, то навчанням я задоволений. Заняття дуже цікаві, доступні і уважно відносяться до студентів. Тут не мучать виснажливими сесіями, викладачам абсолютно не цікаво "зрубати з тебе грошенят". Навпаки, завжди раді допомогти. Ніхто нікуди не поспішає, вивчання предметів можеш робити у будь-якому порядку, в будь-якій кількості. Є обмеження - закінчити за 5 років."

Q: Наскільки реально забезпечувати себе самостійно під час навчання і знайти роботу з фінським дипломом після закінчення навчання?

А: "Я зараз працюю влітку повний робочий день, під час учбового року не повний робочий день працюю. Заробляю пристойно, фінансово незалежний від батьків, їду подорожувати по Європі. Такого в Росії я б не зміг собі дозволити. Щодо фінського диплома: щоб наші не говорили про котирування наших дипломів, на заході признається куди більше фінський диплом. Тому що у тебе буде диплом європейського типу: бакалавр або магістр. В Росії така система тільки розвивається!

До того ж  людям відомо, як в Росії легко  купити диплом університету за 300 доларів, навіть жодного разу там не з'явившись...

В Nokia реальніше  потрапити на постійну роботу, але  не на літню або part-time!

B: "Якщо час умієш планувати – зможеш спокійно і працювати і вчитися. У принципі, на заняття можна взагалі не ходити (виключення - деякі практичні), тільки іспити і звіти здай, та і все. Тільки з англійською мовою програмістом ще можна влаштуватися в яку-небудь контору (працювати можна буде офіційно 20 годин в тиждень, оскільки студент). Ну, або щось подібне. Реальніше в Nokia потрапити, ніж прибиральницею. Я серйозно."

С: "Робота паралельно з навчанням – це дуже важко, більше півроку не протягнути. Я маю на увазі нормальне навчання. На заняттях абсолютно не завантажують, а коли ти вчитися зібрався? Все основне навчання якраз відбувається в бібліотеці або удома, після або замість безглуздих уроків. З голим дипломом, без реальних знань, потрапити куди-небудь дуже важко."

 

3. Фінляндія  – лідер у становленні суспільства  знань та інноваційної економіки XXIстоліття

 

Зміна парадигми суспільного розвитку, пов'язана з визначальним впливом інформації та знань на всю систему соціально-економічних відносин, зумовила появу нових явищ і процесів, що потребують свого дослідження. Одним із нових понять, в якому набули відображення сучасні процеси, є "суспільство знань". Нескладний за формулюванням, цей термін створює враження легкості та однозначності в розумінні його сутності. Разом із тим, звернення до нього в науковій літературі та практиці потребує відповідного уточнення та пояснення змісту. На думку авторів, це можна зробити на прикладі Фінляндії - країни, в якій функціонує по-справжньому інноваційна економіка і якій вдалося зробити найбільш рішучі кроки на шляху становлення суспільства знань.

На початку  нового тисячоліття Фінляндія викликала світову сенсацію. Спершу експерти ООН з програми людського розвитку довели, що Фінляндія випередила всі країни світу щодо економічно-соціальної ефективності використання високих і надвисоких технологій¹. Пізніше Міжнародний інститут розвитку (ІМО) та Всесвітній економічний форум (\УЕР) виявили, що Фінляндія вийшла на перше місце у світі за індексом глобальної конкурентоспроможності. Показники, що характеризують конкурентоспроможність, ґрунтуються на таких критеріях, як ВВП на душу населення, капіталізація фондового ринку та продуктивність праці, а також на деяких соціальних показниках.

Тим часом Фінляндія  не найбагатша країна світу, до того ж  розташо- вана у несприятливих для  людини географічних умовах. ВВП на душу населення (у дол. США) становив у ній у 2001 р. 24,430, у США - 34,320, у розвинутих країнах - у середньому 26,989. Щорічний приріст ВВП (5,1 %) є одним із найвищих у світі, перевищуючи відповідні показники США (4,3 %), Японії (1,3 %) та країн Євросоюзу (в середньому 2,6 %).

Продуктивність праці у бізнес-секторі фінської економіки зростала у 90-х роках XX ст. щорічно в середньому на 3,5 %, у промисловості - на 7 %. Лідерство належить телекомунікаційному сектору, продуктивність праці в якому щорічно зростала на 25 %. Капіталізація фондового ринку - вартість акцій, що продаються на Гельсінській фондовій біржі, - за п'ять років (1996-2000 рр.) зросла на 894 %.

Важливим критерієм  конкурентоспроможності країни в сучасному  світі стає технологічний та інноваційний розвиток. За цими показниками Фінляндія вийшла відповідно на третє та четверте місця в світі. Фінляндія лідирує за кількістю мобільних телефонів (їх має близько 80 % населення), використанню комп'ютерів (2/3 жителів) та Інтернету.

В основі таких  успіхів лежить чітке бачення  поняття "суспільство знань", з акцентом на таких його фундаментальних рисах.

1.Суспільство  знань - це цілковито нове суспільне  явище, а не "стара економіка  + безліч комп'ютерів". Для фінів  суспільство знань - це суспільство,  де природничо-наукові знання  є тією основою, з якої виростають освіта і культура. Разом із тим, знання стають провідним і незамінним фактором виробництва.

2.Конкурентоспроможність  господарства під час переходу  до суспільства знань має спиратися  на поєднання розвитку наукового  потенціалу з виробничо-технологічними можливостями.

3.Для побудови  суспільства знань має зростати  людський потенціал Фінляндії.  Зусиллями держави в освіті  та фаховій підготовці населення  слід завчасно попередити явище  "соціального виключення" (sосіаl ехсlиsіоn).

Подібні уявлення стали визначальними для свідомого вибору стратегії розвитку країни, провідні засади якої такі:

- надання пріоритетності розвиткові науково-технологічного комплексу, на що у 2001 р. було передбачено 3,4 % ВНП. Для порівняння зазначимо, що у Швеції подібні витрати дорівнюють 3,65 %, у США - 2,8, у середньому по ЄС - 1,94, в Ірландії - 1,2, у Польщі - 0,7 %;

- підтримка позитивних структурних зрушень в економіці. Так, протягом 1990-х років продукція галузі "електроніка" зросла у п'ять разів, а телекомунікації - в 14 разів, що сприяло формуванню додатного сальдо в зовнішній торгівлі (+10 млрд. дол. США);

- розширення інформаційної інфраструктури. Наприклад, у в 1999 р. на 1000 жителів у Фінляндії припадало 120 комп'ютерів, приєднаних до Інтернету, що ставить її на друге місце у світі після США (з 1993 р. зростання утричі). Наприкінці 2000 р. 85 % фінських фірм мали доступ до Інтернету, 49 % - створили власні веб-сторінки, а 17 % - отримували замовлення через Інтернет;

- максимізація уваги до глибокого засвоєння інформаційних технологій дітьми і молоддю ще в системі освіти, що й гарантує високу комп'ютерну грамотність більшої частини активного населення (практично всіх молодих працівників) .

Прорив в інноваційному  розвитку Фінляндії став можливим завдяки  тривалому підготовчому процесу, що розпочався з проведення поглиблених наукових досліджень перспектив країни з урахуванням основних світових тенденцій. Майже одразу після появи відомого Римського клубу - об'єднання кращих науковців і експертів-аналітиків з глобального розвитку - у Фінляндії на кошти бюджету розпочала роботу Експертна рада з інформаційних технологій (1976 р.). У 1980-х роках після дискусій та поглибленого аналізу було прийнято важливі стратегічні рішення щодо прискорення розвитку комп'ютерної інфраструктури й модернізації системи професійної освіти - переходу від масової базової і середньої професійно-технічної до вищої професійної освіти.

Та найважливіші рішення, які й визначають нині вектор розвитку Фінляндії, було прийнято у  кризовий момент - у першій половині 1990-х років, коли економіка перебувала у складному становищі внаслідок розпаду СРСР і втрати його ринку. У 1995 р. було прийнято розгорнуту стратегічну програму інноваційного розвитку за моделями суспільства знань, яку трьома роками пізніше було модифіковано та уточнено. Ця програма є типовим випадком стратегії випереджувального розвитку. Фіни не концентрували зусиль на вирішенні проблеми спаду виробництва внаслідок зникнення ринку СРСР. а намагалися передбачити майбутні виклики й орієнтувалися на глибоку модернізацію засад виробництва і завоювання ринків розвинутих країн Європи і світу, на рух до суспільства знань. Головним засобом суспільно-економічного розвитку, підвищення людського капіталу нації та якості її продукції стали наука і технології.

Програма-95 складалася насамперед з чітко сформульованих постулатів вибору шляху до суспільства  знань.

1. Інноваційність  усієї економіки, її гнучкість  і відповідність вимогам суспільства  знань мають забезпечуватися  за рахунок:

- підвищення  ролі наукових знань і високих технологій;

- виділення галузей  з високими значеннями продуктивності  праці та доданої вартості;

- посилення економічної  й науково-освітньої інтеграції  з країнами Європейського Союзу;

- об'єднання  можливостей університетів та  науково-дослідних інститутів (НДІ) у проведенні досліджень і створенні нових технологій, орієнтованих на отримання якісно нових і конкурентоспроможних продуктів.

2. Інновації  мають впроваджуватися за ефективної  взаємодії сфер науки, виробництва  і державного управління. У досягненні спільного успіху вирішальною є роль держави, яка має полягати:

- у створенні  умов для розвитку наукового  потенціалу Фінляндії, фінансуванні  розширення інфраструктури та  ін.;