Здійснення статевого виховання підлітків

     А. Макаренко виступав у свою чергу за доцільне проведення серйозних бесід (окремо з хлопцями і дівчатами) з питань статевої гігієни, а в старшому віці — з проблем небезпеки венеричних захворювань. Такі бесіди повинні заторкувати «статеву мораль». Привід до них —підвищений інтерес до чужих сімейних справ, підозріле і не цілком пристойне ставлення до закоханих пар, легковажна дружба з дівчатами, неповага до жінки та ін.[5, c. 72-75]

     Виняткове значення у статевому вихованні має формування у хлопців і дівчат сором'язливості, почуття відповідальності за свої дії. Вони мають усвідомити, що статеві зв'язки без справжнього почуття є вульгаризацією статевих бажань, яка позбавляє людину високого і прекрасного почуття. Легковажне статеве життя може стати причиною трагедій майбутньої сім'ї.

     Статеве виховання підлітків важливий аспект у всебічноому розвитку дитини. Завданням школи є - закласти основи, розставити деякі загальнозначущі орієнтири, уникаючи безтактності та нав'язливості, не надаючи цій сфері виховання надмірно випереджального характеру, але разом із тим з оглядом на особливості віку та характер фізіологічних зрушень у організмі учнів. Одну з основних ролей у всебічному розвитку дитини займає вплив класного керівника. Тому статевє виховання є одним із завдань, яке стоїть перед класним керівником.

     Першою, та важливою умовою статевого виховання, що стоїть перед педагогом є- створення позитивної атмосфери. Підліткам також необхідно знати, що дорослі довіряють їм, вірять у них. Другою умовою є те , що статеве виховання має здійснюватись у взаємозв'язку з усіма іншими напрямами навчально-виховної роботи школи. Воно не повинне бути відокремленим. Також необхідно, щоб зміст, форми та методи статевого виховання відповідали віковим особливостям учнів, а також рівню їхніх знань із конкретних тем. Тим учням, які цікавляться більш глибокими та специфічними питаннями, мають надаватися необхідна інформація індивідуально або в невеликій групі в ході бесід із запрошеними фахівцями.

      Сім`я була, є і завжди буде найпершим соціальним середовищем для дитини та одним із головних осередків відтворення людської цивілізації, окремої нації. Сім`ї належить значна роль у збереженні та зміцненні фізичного, морального, духовного здоров’я, формуванні міжстатевих стосунків та соціалізації дитини. Беручи до уваги інтимний характер статевого виховання, важливо підкреслити особливу роль батьків у його забезпеченні. Саме сім`я найпридатніша для здійснення цього процесу неформальними засобами. В наш час батьки прагнуть виховувати своїх синів і дочок справжніми громадянами, прищеплювати їм високі моральні якості майбутнього сім’янина, формувати у юнаків і дівчат свідоме ставлення до власного здоров’я.

     Проаналізувавши значну частину соціологічних опитувань модна дійти висновкув, що батьки фактично не займаються статевим вихованням своїх дітей, тільки в деяких сім’ях  із власної ініціативи змогли вміло і дохідливо подати своїм дітям інформацію щодо міжстатевих взаємин. Насамперед матері намагаються дати дочкам необхідні знання, остерігаючись за їхню долю (народження дитини). До того ж, саме матері більш відверті у питаннях міжстатевих взаємин із своїми дітьми, як з хлопчиками, так і з дівчаткамиБесіди з питань статевого життя передбачають насамперед довіру.   Причиною того, що діти не можуть розмовляти з батьками відверто на такі теми, є ухиляння дорослих від відповідей або неправдивість їх. Можна припустити, що діти, батьки яких дали на їхні запитання ухильну відповідь або сказали неправду , надалі відмовляться від допомоги батьків з цих питань.

     Майже всі батьки (97%) висловили бажання, щоб у школі був введений курс для статевого виховання школярів. Вони переконані, що це дало б бажаний позитивний результат, оскільки школа протягом тривалого періоду значною мірою впливає на формування свідомості, поведінки вихованців. Крім того, батьки побажали, щоб статевою освітою та вихованням їхніх дітей займалася спеціально підготовлена людина, компетентна у даних питаннях, із педагогіко-методичними вміннями вирішення завдань зі сфери міжстатевих взаємин. Введення курсу статевого виховання школярів було би найкращим підходом до здійснення статевого виховання школярів.

      Отже, виходячи з загальних цілей статевого виховання, а саме — виховати здорову і цілісну особистість жінки та чоловіка, які можуть адекватно усвідомлювати свої психологічні і фізіологічні особливості відповідно до існуючих у суспільстві соціальних і моральних норм і зможуть установлювати оптимальні стосунки з людьми своєї та протилежної статі у всіх сферах життя, можна виділити кілька основних завдань: статево рольове виховання, що допомагає формуванню психологічної мужності і жіночості та встановленню оптимальних комунікативних настанов чоловіків і жіно;сексуальне виховання, спрямоване на оптимізацію формування сексуально-еротичних орієнтацій і сексуальної свідомості в контексті психосексуальної культури і моральних вимог;підготовка до відповідального шлюбу як формування подружніх ролей і вироблення настанов взаємно відповідального партнерства;підготовка до відповідального батьківства, що припускає формування рольової поведінки матері та батька стосовно дітей і вироблення оптимальних репродуктивних настанов;формування здорового способу життя через роз'яснення залежності сексуальності, шлюбу і батьківства від таких шкідливих звичок, як паління, алкоголізм, наркоманія, від венеричних захворювань, тощо.

       Усі ці напрямк повинні ставати предметом спеціальних уроків, є взаємозалежними та взаємообумовленими складовими цілісного процесу, що має починатися з перших років життя дитини.

       Спираючись на великий досвід багатьох країн, сексуальне виховання можна,і потрібно, поділити на п'ять етапів:

I етап¾ (з 2 до 7 років) містить у собі пізнання власного «я», початкові поняття про будову свого тіла, отримання правдивих і найбільш повних відповідей на запитання: чим відрізняється від мене «вона» («він»)? звідки з'являються на світ діти?

II етап¾ (з 8 до 11 років) раніше отримана інформація повинна бути уточнена, конкретизована; необхідно допомогти дитині упорядкувати свої знання. Так, щоб уникнути психологічної травми, дуже важливо ще задовго до першої менструації пояснити дівчинкам, які зміни відбуваються в їхньому організмі. У свою чергу, і хлопчики повинні знати про це (маючи поняття про стан своїх однокласниць, їм буде простіше дотримуватися визначених правил поведінки).

III етап¾ (з 11 до 13 років) вже майже зовсім дорослий, оскільки підлітки повинні бути в курсі практично всіх питань, у тому числі про статеві відносини. До того ж у цей час з'являються перші симпатії, складаються пари. І тут важливо не тільки дати їм якусь додаткову інформацію з фізіології людини, але й грунтовно опрацювати моральну і правову сторони взаємин.

На IV (з 14 до 18 років) і V (після 19 років) етапах відбувається зміцнення і часткова реалізація фізіологічної ролі чоловіка і жінки, перші інтимні контакти, установлюються стабільні відносини між партнерами.[9, c. 16-20]

     До статевозрілого віку молоді люди зобов'язані мати інформацію про захворювання, що передаються статевим шляхом, включаючи СНІД, і отримати поради щодо того, як їх уникнути. Щодо питань планування сім'ї то тут треба зазначити,що необхідно дати не тільки знання з приводу застосування протизаплідних засобів , але й розвинути в хлопців почуття відповідальності. Вони повинні усвідомити, що кожна небажана вагітність має наслідки — або прийдеться покінчити з мріями про подальшу освіту, або, що, на жаль, набагато частіше буває, переривати вагітність, а це пряма загроза здоров'ю молодої жінки. Однак ні в якому разі не можна удаватися в крайнощі, що зараз дуже поширено. Мається на увазі розвиток комплексів «страху перед дитиною». [8; с.71-72]

      Загалом, важливою у статевому вихованні учнів є позакласна виховна робота ¾ виховні заходи покликані ознайомити підлітків із міжстатевими стосунками і шлюбно-сімейними відносинами (бесіди, лекції, диспути, конференції, вечори запитань та відповідей та ін.), формувати правильну поведінку в міжстатевому спілкуванні, виконання властивої статевої ролі в суспільстві. [6, c.88-90]

      Особливе місце у статевому вихованні належить і родині. Найважливішими завданнями сім'ї у статевому вихованні є: виховання жіночності та мужності, статева просвіта і сексуальне виховання, формування досвіду нестатевої любові, підготовка до виконання численних подружніх ролей у майбутній власній родині.

       В наш час система статевого виховання проходить перші етапи створення і потрібен серйозний культурологічний і соціолого-демографічний аналіз статевої соціалізації, поглиблення знань про шляхи статевого виховання, розробка нових засобів і методів, для досягнення позитивних результатів в статевому вихованні підлітків. Але це не повинно лякати ні сім’ю,ні школу, адже прокладати дорогу завжди важко, але в будь-якому разі її необхідно прокладати, якщо ми хочемо жити в демократичному і згуртованому суспільстві, де б жодна особистість не була б загубленою. [12, c. 31-34;c. 4-19]

Список використаної  літератури:

1. Абраменкова В.В. «Половая дифференциация и сексуализация детства: горький вкус запретного плода».- Москва.- «Педагогика» 2003.
2. Бех І. Д. Особистісно-зорієнтоване виховання : Науково-методичний посібник – К.: ІЗМИ, 1998. – 204с.
3. Бех І. Д. Проблеми методів виховання в сучасній школі // Педагогіка і психологія. – 1996. №4. – с.136 –144.
4. Імелинский К. « Психогигиена половой жизни». –Хабаровск,.-“Гармония”.
5. Каган В.Е. Воспитателю о сексологии. – М.; “Педагогика”, 1991.
6. Колесов Д.В. «Беседі о половом воспитании».- Москва.- «Педагогіка» 1980.
7. Кон И.С. Психология половых различий // Вопросы психологии. – 1981. – №2. – С. 47-57.
8. Кон И.С. Психология старшеклассника. – М., 1982.– 124с.
9. Прокопенко Л.М., Ніколенко Д.Ф. «Сімейне виховання. Підлітки». – Київ, Радянська школа, 1981.
10. Мудрик А.В. О воспитании старшеклассников. – М., 1981. – 85с.
11. Сечейко О.В. Статеве виховання підлітків у сучасних умовах: Проблеми виховання // Педагогіка і психологія. – 2000. №4. – с.93-98
12. Хрипкова А.Г. « Дівчинка підліток. Дівчина» .-Київ. -Радянська школа,1982.