Юридична діяльність та професійна діяльність юристів. Професія юриста

Блок  загально-професійних  дисциплін  складають  теорія  держави  і  права,

історія  політичних  та  правових  учень,  історія  вітчизняної  держави  і  права,

історія держави та права  зарубіжних країн, конституційне право, конституційне 

право  зарубіжних  країн,  цивільне  право,  цивільне  процесуальне  право,

адміністративне  право,  трудове  право,  кримінальне  право,  кримінальний

процес,  криміналістика, міжнародне  право,  екологічне  право,  земельне  право,

римське право, міжнародне приватне право, фінансове право.

Блок  спеціальних  дисциплін  містить  речове  право,  порівняльне 

правознавство, звичаєве право, комерційне право, сімейне право, кримінологію,

кримінально-виконавче  право,  правоохоронні  органи,  прокурорський  нагляд.

Окрім того, можуть вивчатися  дисципліни за вибором студента.

Далі  в  структурі  стандарту  вищої  юридичної  освіти  передбачаються

вимоги до рівня підготовки дипломованого фахівця з усіх названих навчальних

дисциплін.  Додаткові  вимоги  спеціальної  підготовки  юриста  визначаються

вищим  навчальним  закладом  з  урахуванням  професійної  специфіки.  Юрист 

 

Обов’язкові навчальні дисципліни (блоки)

Загально-

гуманітарні і 

соціально-

економічні 

Загально-

математичні і 

природничо-

наукові

 

Загально-

професійні 

дисципліни 

 

Спеціальні 

дисципліни 

 Педагогічні науки

© 2011 Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України 2/2011

повинен  мати  знання,  знати  методи  наукових  досліджень  і  мати  навички 

практичної діяльності також  за додатковими дисциплінами спеціалізації.

Оскільки  перелік  вимог  щодо  всіх  начальних  дисциплін  освітнього

стандарту  є  достатньо  широким,  наведемо  тут  лише  загальні  вимоги  до  рівня 

підготовки  випускника,  зміст  яких  багато  в  чому  співпадає  з  ключовими 

компетенціями фахівця.

Юрист повинен мати такі компетенції: 

– володіти цивільною зрілістю та високою суспільною активністю; 

– професійною етикою, правовою і психологічною культурою;

– глибокою пошаною до  закону  та дбайливим  ставленням до соціальних

цінностей правової держави, честі  і гідності громадянина, міцністю моральних 

переконань,  відчуттям  власного  обов`язку,  відповідальністю  за  долі  людей  та

доручену справу; 

– принциповістю  і  незалежністю  в  забезпеченні  законності  та

правопорядку,  свобод  і  законних  інтересів  особи,  її  охорони  та  соціального 

захисту; 

– необхідною волею  і  наполегливістю до виконання прийнятих  правових

рішень;

– відчуттям  нетерпимості  до  будь-якого  порушення  закону  у  власній 

професійній діяльності.

Відповідно  до  держстандартів  освіти,  навчальних  планів,  програм

підготовки юристів,  з  урахуванням  розвитку  ринкової  економіки  й  очікуваної

реформи вітчизняного  законодавства  спеціаліст юридичного профілю повинен 

мати такі ключові компетенції  професіонала:

– знати  Конституцію  України,  етичні  та  правові  норми,  що  регулюють 

ставлення людини до людини  і до суспільства, довкілля, уміти  враховувати  їх

при розробці екологічних  та соціальних проектів;

– мати цілісне уявлення про процеси й явища, що відбуваються у живій і 

неживій  природі,  розуміти  можливості  сучасних  наукових  методів  пізнання Педагогічні науки

© 2011 Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України 2/2011

природи  та  знати  їх  на  рівні,  необхідному  для  вирішення  завдань,  які 

виникають при виконанні  професійних функцій;

– бути здатним вести професійну діяльність в іншомовному середовищі;

– мати  наукове  знання  про  здоровий  спосіб  життя,  уміння  і  навички 

фізичного самовдосконалення;

– володіти  культурою  мислення  та  мистецтвом  логічного  аналізу,  знати 

його  загальні  закони  і  вміти  в письмовій  та усній  мові правильно (логічно)  їх

вибудовувати;

– уміти на науковій основі організувати  свою працю,  знати  комп’ютерні 

методи  збору,  зберігання  й  обробки  інформації, що  вживаються  у  сфері  його

професійної діяльності;

– бути  здатним  в  умовах  розвитку  науки  та  соціальної  політики,  що

змінюється,  до  переоцінки  накопиченого  досвіду,  аналізу  своїх  можливостей;

уміти  набувати  нові  знання,  використовуючи  сучасні  інформаційні  освітні 

технології;

– розуміти  суть  і  соціальну  значущість  майбутньої  професії,  основні 

проблеми дисциплін, які  визначають конкретну галузь його діяльності, бачити

їх взаємозв’язок у  цілісній системі знань;

– бути  здатним  у  професійній  сфері  на  основі  системного  підходу 

будувати  та  використовувати  моделі  для  опису  і  прогнозування  різних  явищ,

здійснювати їх якісний та кількісний аналіз;

 – бути  здатним   поставити  мету  і  сформулювати  завдання,  пов’язані  з 

реалізацією  професійних  функцій,  уміти  використовувати  для  їх  вирішення 

наукові методи;

– бути  готовим  до  кооперації  з  колегами  та  роботи  в  колективі,  знати  і 

вміти  використовувати  методи  управління,  уміти  організувати  роботу

виконавців,  знаходити  та  приймати  управлінські  рішення  в  умовах

суперечливих  вимог,  знати  психологію  людей  та  окремих  офіційних  груп,

основи  педагогічної  діяльності,  форми  і  методи  правового  виховання 

населення; Педагогічні науки

© 2011 Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України 2/2011

– бути  методично  та  психологічно  готовим  до  зміни  характеру  своєї 

професійній діяльності і  роботи над міждисциплінарними проектами.

Отже, мета юридичної освіти – це фахівець-правознавець, який опанував

теоретичні  знання  в  галузі  права  та  методологію  їх  застосування  в  умовах

розвитку  ринкових  відносин  і побудови незалежної  демократичної  держави,  а 

також  здатний  поєднати  досвід  минулого  із  сьогоденням  та  передбачити 

наслідки  своїх  дій  і  ставлень  до  інших  людей,  з’ясувати  причинний  зв’язок 

спостережуваних ним явищ, самореалізуватися в складних життєвих ситуаціях

суспільства перехідної  економіки. Юридичну освіту можуть охарактеризувати

три  найважливіші  якості:  універсальність,  гармонійність,  цілісність.  Мета

вищої професійної юридичної  освіти – фахівець “інтегрального профілю”, який

має універсально-синтетичні знання та здібний до універсально-функціональної

професійної  діяльності  в  умовах  розвитку  ринкової  економіки.  Основним

завданням  вищої  професійної  юридичної  освіти  стає  максимальне  розкриття 

духовного,  етично-естетичного,  інтелектуального  і  психофізіологічного 

потенціалу  особистості,  а  не  формування  вузькоспрямованих  якостей

майбутнього  фахівця-правознавця,  коли  особисті  параметри  виконують 

допоміжні функції стосовно спеціальних характеристик, що набувають  статусу 

системоутворюючого чинника, коли мета освіти – людина – трансформується в

засіб – конкурентоздатного працівника в сфері правознавства.

Список використаної літератури

1. Про затвердження Положення  про організацію навчального  процесу у вищих 

навчальних закладах : Наказ  Міністерства освіти України №161 від 02.06.1993 року. – 

К., 1993.

2. Бочелюк, В. Й.  Юридична  психологія :  навчальний  посібник  для ВНЗ /

В. Й. Бочелюк. – К. : ЦУЛ, 2010. – 336 с.

3. Васильев, В. Л.  Юридическая  психология /  В. Л. Васильев. – М., 1991. –

408 с. Педагогічні науки

© 2011 Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України 2/2011

4. Гусарев, С. Д. Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності) : навч.

посіб. / С. Д. Гусарев, О. Д. Тихомиров. – 2-ге  вид.,  перероб. – К. :  Знання, 2006. –

487 с. 

5. Ертнысбаева, Г. Н.  Совершенствование  подготовки  слушателей  учебных

заведений  МВД  Республики  Казахстан на  основе  применения  инновационных

технологий :  автореф.  дис.  на  соискание  научн.  степени  канд.  пед.  наук :  спец.

13.00.08 “Дошкільна педагогіка”  / Г. Н. Ертнысбаева ; Карагандинский юридический

институт МВД Республики Казахстан имени Б. Бейсенова. – Караганда, 2008. – 31 с.

6. Журавський, В. С.  Проблеми  юридичної  освіти [Текст] /  В.  Журавський //

Юридичний вісник України. – 2003. – 25–31 січ. – С. 115.

7. Журавський, В. С. Юридична  освіта  в  Україні:  сучасний  стан  та  напрями 

вдосконалення [Текст] /  В. Журавський,  О. Копиленко //  Право  України. – 2004. – 

№11. – С. 3–6.

8. Пліско, В. І.  Теоретичні  і методичні засади  формування  готовності

працівників правоохоронних органів до діяльності в умовах екстремальних  ситуацій :

автореф. дис. на  здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук : 13.00.04 “Теорія  і методика

професійної  освіти” /  В. І. Пліско ; Академія  педагогічних  наук  України ;  Інститут

педагогіки і психології професійної освіти. – К., 2004. – 44 с.

Р