Метод психодіагностичного спостереження,бесіди та методи експертного опитування

Успішне виконання цього  завдання дозволяє перейти до етапу  докладного прямого обговорення  основної теми бесіди, (Ця логіка розвитку бесіди реалізується і всередині розвитку кожної приватної смислової теми: необхідно від загальних відкритих питань переходити до більш специфічних, конкретним). Таким чином, третім етапом бесіди стає докладне дослідження змісту обговорюваних проблем. Це кульмінація бесіди, один із самих складних її етапів, оскільки тут все залежить тільки від психолога, від його вміння ставити запитання, слухати відповіді, спостерігати за поведінкою співрозмовника. Зміст етапу подібного дослідження повністю визначається конкретними цілями і завданнями цієї розмови. Завершальна фаза - це закінчення бесіди. Перехід до неї можливий після успішного і досить повного проведення попереднього етапу дослідження. Як правило, тут в тій чи іншій формі робляться спроби послабити напругу, що виникає в ході бесіди, і виражається вдячність за співпрацю. Якщо бесіда передбачає своє подальше продовження, то її завершення має зберегти готовність співрозмовника до подальшої спільної роботи.

3. Інші методи експертного опитування.

До інших методів експертного  опитування відносяться:тести, анкети(питальники), соціометричний та референтометричний методи, аналіз продуктів діяльності, біографічний метод, трудовий метод, методи активного впливу на особистість.

Значного поширення набули тести, які використовують для визначення властивостей особистості, вимірювання рівня розвитку порівняно зі стандартом. Тест складається із завдань або запитань, що добирають за критеріями валідності (відповідності психічній якості, котра виявляється за його допомогою), надійності (сталості результатів вимірювання), стандартизованості (налагодженості в процесі перевірки на великій кількості піддослідних із визначенням достатнього рівня чутливості) тощо. Інколи тест для свого створення та апробування потребує багато років. За допомогою тестів - а їх уже налічується кілька тисяч - психологи мають змогу перевіряти здібності, навички, уміння, риси характеру й інші якості особистості з метою відбору, контролю, прогнозу, навчання тощо.

Застосування анкет (питальників) допомагає збирати фактичний матеріал, що стосується характеру, змісту та спрямованості думок, оцінок, настроїв людей. Недоліком цього методу є певний суб’єктивізм, неможливість контролювати щирість респондентів (тих, хто відповідає на запитання анкети). Для підвищення рівня імовірності результатів опитування доцільно додатково застосовувати інші методи.

Соціометричний та референтометричний методи забезпечують вивчення стосунків між членами груп, виявляють їхню структуру (лідерів, аутсайдерів тощо) на основі відносно простої процедури вибору одними членами групи інших за параметрами симпатії-антипатії, референтності (стосовно певних цінностей).

Аналіз продуктів  діяльності як метод дослідження можливий за наявності об’єктивних (матеріальних або матеріалізованих) наслідків діяльності людини, таких як архівні матеріали, чернеткові записи, щоденники, креслення, варіанти ескізів та малюнків. Їх аналіз дає підстави ретроспективно відтворювати закономірності психічної діяльності особистості, її психічні властивості. Прикладом застосування цього методу є вивчення психологом Б.М. Кедровим наукового архіву Д.І. Менделєєва часів створення ним періодичної системи хімічних елементів та побудова на цій основі психологічної теорії наукового відкриття.

Для біографічного методу характерні використання матеріалів, що стосуються особливостей життя людини, її розвитку як особистості, аналіз важливих подій у її дитинстві, юнацтві, навчанні та трудовій діяльності, внаслідок чого реконструюють характерні риси особистості.

Трудовий метод передбачає включення дослідника в конкретну діяльність (професійну, громадську тощо), оволодіння її технологією, входження у відповідну роль з метою вивчення ніби зсередини її закономірностей. Ефективність трудового методу залежить від здатності дослідника до перенавчання, перевтілення, певного артистизму, рефлексії, об’єктивної фіксації дослідних даних тощо.

Методи активного  впливу на особистість. Сучасній науковій психології властиві не лише великі методичні можливості у пізнанні закономірностей психіки, а й здатність при потребі активно впливати на психічні властивості особистості. Потреба у цьому виникає, коли людина потрапляє у психотравмуючі ситуації - внаслідок міжособистісних конфліктів, стихійного лиха чи техногенної катастрофи тощо. У цих випадках застосовують методи активного психологічного впливу на людину з метою поліпшення її стану, подолання негативних наслідків для психіки. Ці методи може застосовувати тільки професійно підготовлений психолог.

Назвемо деякі з цих  методів:

• Психологічну консультацію проводять з метою надання людині психологічної допомоги. Під час спеціально організованого спілкування може бути актуалізовано додаткові психологічні можливості виходу людини з важкої життєвої ситуації. Психологічну консультацію будують за певним планом, який передбачає виявлення причин виникнення проблеми, шляхів і прийомів її розв’язання та здатності до цього людини.
• Психологічна корекція передбачає подолання певних відхилень у поведінці та діяльності людини засобами вивчення індивідуальних особливостей особистості, їх відповідності вимогам навколишнього соціального та природного середовища, виявлення і подолання існуючих суперечностей, формування нових цілей, цінностей, мотивацій поведінки, розробки програми зміни способу життя, перетворення в процесі самопізнання і самовиховання, розвитку здатності до саморегуляції тощо.
• Психологічний тренінг (вправи, ділові ігри) застосовують для розвитку здібностей, наприклад уваги, пам’яті, мислення, уяви тощо. Зокрема, соціально-психологічний тренінг спрямований на розвиток комунікативних, перцептивних, інтеракційних здібностей, що поліпшує здатність людини до спілкування, забезпечує її особистісне зростання. Цей тренінг виконують за певним сценарієм у так званих групах дискусій, Т-групах тощо.
• Психологічна терапія та реабілітація - це система спеціальних психологічних методів оздоровчого впливу на людину для нормалізації її психічного стану - під час перебування у важкому стресі, при психогеніях (непатологічних станах психіки). У процесі психологічної терапії та реабілітації широко застосовують техніку гіпнозу, аутогенного тренування, арт-терапію (оздоровлення мистецтвом), терапію творчим самовираженням, трудотерапію тощо.

Список використаних джерел

1. Психодіагностика : навч. посіб. / І. М. Галян., - К. : Академвидав, 2009. - 464 с. (Серія "Альма-матер").

2.   Загальна психологія: Навч. посіб. / О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. - К.: А.Г.Н., 2002.

3. Психологія / За ред.  Г.С. Костюка. - К.: Рад. школа, 1968.

4. Психологія: Підручник  / За ред. Ю.Л. Трофімова. - 3-тє  видання, стереотипне. - К.: Либідь, 2001.

5. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. - М.: Наука, 1984.

6. Психология XXI века: Учеб. для вузов / Под ред. В.Н. Дружинина. - М.: ПЕР СЭ, 2003.

7.  Основи психодіагностики, навчальний посібник / Бизова В.М. - Сиктивкар, Держ. університет, 1992, 59 с .

8. Вербально-комунікативні  методи в психології / Нікандров В. В. - СПб.: Йдеться, 2002, 72 с.

9.  Психологічна діагностика: Підручник для вузів / Під ред. М.К. Акімової, К.М. Гуревича. - СПб.: 2005. - 652с.: Іл