Проблеми професійного вибору

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ І. СКЛАДОВІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ЮНАКІВ…………………………………………………………………………...7

1.1. Проблеми професійного самовизначення молоді на сучасному етапі ринкових перетворень…………………………………………………………….7

1.2. Особливості формування особистості в підлітковому та юнацькому віці………………………………………………………………………………….8

1.3. Формування професійних інтересів у майбутніх фахівців………………...9

1.4. Активізація учнів старших класів в професійному самовизначенні…….13

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ І…………………………………………………....16

РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ІНТЕРЕСІВ ЮНАКІВ…………………………………………………………...17

2.1. Вивчення професійних інтересів юнакв…………………………………...17

2.2. Аналіз отриманих даних…………………………………………………....18

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІ…………………………………………………...20

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...21

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….....22

ДОДАТКИ………………………………………………………………………..24

 

Вступ

 

Актуальність теми. Зі зміною економічної, політичної і соціально-культурної ситуації в країні необхідне нове розуміння змісту проблеми вибору професії.

Багато випускників коледжів, інститутів не з'являються на роботу за місцем розподілу. Низька їх закріплюваність  на виробництві. Ознаки професійної  безпорадності, відвертого незадоволення  видом обраної діяльності значною мірою виявляються і в частини випускників університетів.  Тому правильний, всебічно обґрунтований підхід до вибору професії як для самої людини, так і для всього суспільства має не лише соціальне забарвлення, а й величезну економічну вагу. Заняття справою, яка найповніше відповідає інтересам, здібностям, можливостям, нахилам людини і водночас задовольняє потреби суспільства - це один із домінуючих резервів підвищення продуктивності праці.

Специфіка психологічних проблем  професійного вибору визначається нестабільною ситуацією в країні, необхідністю оволодіння новим соціально-економічним досвідом. З одного боку нові професії, що з'явилися в зв'язку з переходом до ринкових умов, не мають ще коренів в професійній культурі нашого суспільства. З іншого боку, відбувається процес руйнування стереотипів традиційних форм професіоналізації, які також змінюються в сучасних умовах [16,305].

Все це приводить до розгубленості  педагогів, шкільних психологів, батьків, що намагаються допомогти учням, які або знаходяться в стані невизначеності, або зробили свій сумнівний і примітивний професійний вибір. Безумовно, адекватність вибору і рівень оволодіння професією впливають на загальну якість життя. Тому так важливо зробити правильний вибір.

При цьому необхідно мати на увазі наступні обставини:

• по-перше, світ професій постійно змінюється. Кожен рік з'являється близько 500 нових професій. Разом з тим багато професій сьогодні „живуть" лише 5-15 років, а потім або „вмирають", або дуже змінюються.
• по-друге, особливістю сучасного світу професій є те, що на зміну монопрофесіоналізму приходить поліпрофесіоналізм. Це значить, що людині треба прагнути оволодіти не єдиною професією, а декількома суміжними.
• по-третє, сама людина не є дещо „намертво" зв'язане з професією. Протягом життя може з'явитися бажання або необхідність змінити професію або кваліфікацію. А для цього необхідно бути готовим до того, що знань і вмінь, отриманих в період навчання, не вистачить на весь час трудової діяльності.

Для того, щоб молода людина була професіоналом своєї справи, потрібно щоб вибрана професія в повній мірі відповідала її індивідуальним особливостям, задовольняла її особистісні проблеми, давала можливість реалізувати набутий потенціал. Значна роль в цьому відводиться профорієнтаційній роботі зі старшокласниками з урахуванням її психологічних особливостей.

Аналіз досліджень, проведених за останні роки (Л.І.Божович, І.С.Кон, С.П.Крягжде, Н.Г.Морозова, З.В. Огороднійчук, Т.І.Щукіна) показують, що в старшокласників  зустрічається уже тверда установка при виборі професії, хоча, звичайно, можуть бути і коливання.

Об'єкт дослідження – професійна сфера особистості.

Предмет дослідження – професійна орієнтація старшокласників.

Гіпотеза дослідження: на сучасному етапі розвитку суспільства юнаки прагнуть до вибору професії, пов’язаної з комунікативними та інформаційними аспектами.

Метою дослідження є з’ясування професійних інтересів юнаків; визначення проблеми професійного вибору; дослідження актуальної сфери діяльності на даний час.

Мета роботи передбачає виконання наступних завдань:

1. Аналіз наукових джерел з питань профорієнтаційної роботи учнів.
2. Експериментальне дослідження значимості професій для сучасних старшокласників.
3. Якісний аналіз результатів експериментального дослідження.
4. Формування висновків.

В дослідженні використовувались наступні методи: теоретичні (аналіз джерел за темою дослідження); метод бесіди; експериментальне дослідження за методикою «Карта інтересів»; кількісний та якісний аналіз експериментальних даних.

Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані у цілях профорієнтації та при прийомі на роботу.

Організація дослідження. Робота проводилась протягом 2011-2012 р. на базі  спеціалізованої школи I-II ступенів – «Ліцей» м.Шостка.

Апробація результатів. Результати дослідження доповідались та обговорювались на Студентській науково-практичній конференції, що проходила 22 березня 2012 р. на базі фізико-математичного факультету Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка.

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані в збірці наукових статей студентів фізико-математичного факультету СДПу ім. А.С.Макаренка за результатами Студентської науково-практичної конференції (22 березня 2012 р.).

Структура та обсяг роботи. Робота містить вступ, два розділи, висновки до кожного розділу, загальні висновки, список використаних джерел, додатки.

 

РОЗДІЛ І

СКЛАДОВІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ  СПРЯМОВАНОСТІ ЮНАКІВ

1.1. Проблеми професійного самовизначення молоді на сучасному етапі ринкових перетворень.

Дослідження життєвих планів молоді, їхніх уподобань і пріоритетів є одним із засобів поліпшення наукової організації профорієнтаційної роботи, підвищення її ефективності. К.М.Варнавських виділяє такі проблеми професійного самовизначення молоді на сучасному етапі ринкових перетворень.

1. Слабка інформованість молоді  зі світом професій. Привабливими  для неї є професії переважно  інтелектуальної праці, які вимагають  вищої освіти: юрист, економіст,  програміст, перекладач, лікар, інженер,  вчитель. Певну популярність мають професії, за якими можна працювати в багатьох галузях господарства: бухгалтер, кухар, водій та інші. Така обмеженість професійного світогляду пояснюється тим, що різні ланки суспільного життя (радіо, телебачення, преса), заклади освіти, служби зайнятості не ведуть роботи з професійної інформації.

2. Навіть після закінчення школи  багато молоді професійно не  визначились, що є наслідком  недостатньої роботи з різних  напрямків професійної орієнтації (починаючи з незадовільної роботи  шкільних психологів), інформації, консультації, відбору.

3. Головними мотивами професійного  самовизначення є висока заробітна  плата, стабільність; мало цікавить  випускників можливість розкриття  і застосування своїх здібностей, результати роботи.

4. Існує дисбаланс між професійними намірами молоді і попитом на ринку праці (практично вона не обирає класичних професій у промисловості, будівництві, сільському господарстві, сфері культури).

5. Зазначене вимагає застосування  нових прогресивних методів профорієнтаційної  роботи в закладах освіти; відновлення посад спеціалістів-профконсультантів, психологів, соціальних працівників, які можуть подавати допомогу юним в питанні професійного самовизначення; розгортання мережі державних агенцій, відділів, профінформації та профорієнтації, де кожний може одержати потрібну інформацію про зміст певної професії, перспективи

її здобуття та працевлаштування, пройти психологічне дослідження [3].

1.2. Особливості формування особистості в підлітковому та юнацькому віці.

Підлітково-юнацький вік - це вік інтенсивного розвитку інтелектуальних здібностей, формування професійних інтересів. В зв'язку з цим вся навчальна діяльність перерозподіляється з урахуванням інтересів, здібностей сформованих практичних навичок. У способах засвоєння навчального матеріалу якісно новий рівень набувають пізнавальні психічні процеси. Мислення характеризується здатністю до абстрагування, утворення нових понять. Стійкий довільний характер мають процеси уваги, пам'яті, інтелектуальної працездатності. Характерною для даного віку є схильність до теоретизації. Аналізуючи те чи інше явище оточуючої дійсності, підліток не просто констатує його, а виражає своє особисте до нього відношення, займає певну позицію, обґрунтовує свою участь в можливих змінах цих явищ.

Довільність психічних процесів дозволяє підлітку не тільки накопичити певний об'єм знань по навчальним дисциплінам, але і систематизувати їх з врахуванням провідних інтересів. Проява активної уваги, здатність до логічного осмислення матеріалу що запам'ятовується і відчуженості мислення є показниками рівня розвитку пізнавальних психічних процесів в підлітковому і юнацькому віці.

Характерною особливістю розвитку інтелекту в юнацькому віці є  формування певного стилю мислення, що відображає здатність до вибірковості і систематизації знань. Так, учні старших класів більше уваги приділяють тим предметам, які певним чином пов'язані з їх інтересами. Тобто, у них формується ознаки того типу мислення, з яким в подальшому буде пов'язана їх практична діяльність. Застосування знань, здібностей, теоретичного мислення на практиці і формування навичок предметної діяльності визначає життєву позицію індивіда в реалізації його професійних намірів, участі перетворення дійсності. Таким чином, сформований світогляд є не просто ланцюжком знань і практичних умінь, а системою переконань, що виражають відношення особистості до оточуючого світу [6, 216].

Крім розвитку інтелектуальних  здібностей, формування професіональних  інтересів для підлітково-юнацького  віку характерні спроби реалізувати  себе в різних видах діяльності, захопленнях, заняттях, не пов'язаних з навчанням. У деяких з них вони стають домінуючими, відсувають навчання на другий план і навіть істотно змінюють образ життя. Це частіш за все веде до зниження успішності, виникнення конфліктних ситуацій в школі і дома. Для юнаків актуальним є визначення своєї соціальної орієнтації, вибір майбутнього соціального положення і способів його досягнення. Світоглядний пошук в цьому плані, як правило торкається питання про сенс життя. Це характеризує поведінку людини з позиції її діяльності при якій мотиви, цілі і види діяльності мають свою ієрархію. Домінування тих чи інших потреб, мотивів сприяють формуванню тенденцій поведінки і діяльності особистості, критично оцінюючи себе, свою поведінку, відношення до себе оточуючих, особистість визначається в своїх переконаннях, відчуває себе суб'єктом суспільних відношень суспільної

діяльності в цілому.

1.3. Формування професійних інтересів у майбутніх фахівців.

Як вже зазначалось раніше, підлітково-юнацький вік характеризується інтенсивним розвитком інтелектуальних здібностей, формуванням професійних інтересів. Юнаки і дівчата починають обмірковувати свою майбутню професію. У процесі навчання їхні інтереси розподіляються із врахуванням здібностей та практичних навичок. У способах засвоєння навчального матеріалу пізнавальні психічні процеси починають набувати якісно іншої характеристики. У мисленні виявляється здібність до абстрагування, утворення нових понять. Стійкого характеру набувають процеси уваги, пам'яті та інтелектуальна працездатність. Юнаки і дівчата мають схильність до теоретизування з проявом ознак особистісного егоцентризму. Так, спостерігаючи за однолітками, доходимо висновку, що вони, аналізуючи ті або інші сторони навколишнього життя, не просто констатують їх, а намагаються при цьому показати свою позицію, особисту участь у можливих змінах цих явищ, виявляючи своєрідність егоцентризму юнацького мислення.

Ставлення юнаків та дівчат до майбутньої професії, яке виникає ще в період підготовки до неї в процесі навчання у школі, має розглядатись як одна із складових психологічних умов формування професійних інтересів у майбутніх фахівців. Потребу особистості у певній діяльності ми називаємо нахилом. Про нахили ми говоримо тоді, коли майбутня робота уже подобається, молодій людині, захоплює її.

Ознакою нахилу учня до професійної діяльності є інтереси. У них проявляється пізнавальна потреба та пізнавальна спрямованість майбутнього фахівця на оволодіння професією і пов'язана з позитивним емоційним станом. Тому своєчасний, вияв інтересів сприяє професійному визначенню учня, що і допомагає здійснити професійний вибір.