Проблеми професійного вибору

Для визначення інтересів особистості можуть використовуватися спеціальні анкети та опитувальники. Психологічна практика свідчить, що інколи інтереси і нахили учнів виражені неяскраво, інколи ж, навпаки, настільки численні, що важко виділити головні від побічних, тимчасових. У такому разі деяку допомогу психологу може надати проведення психодіагностичного дослідження рівня розвитку деяких здібностей. Високий рівень розвитку здібностей можна розглядати як показник схильності до певного виду діяльності, що може служити свідченням присутності нахилу до неї.

Безпосередній вияв професійних інтересів, які виступають основою професійно спрямованої мотивації майбутнього фахівця і які вказують на відповідні нахили, проводиться за допомогою диференційно-діагностичного опитувальника (ДДО), запропонованого Є.Климовим, в основі якого лежить психологічна класифікація професій [7]. Сутність її полягає в тому, що залежно від особливостей основного предмета праці всі професії поділяються на п'ять головних типів: «людина-природа», «людина-техніка», «людина-людина», «людина-знакові системи», «людина-художній образ». Знаючи місце професії, обраної учнем професійного закладу в даній класифікації, і основні вимоги до неї, психолог правильно і своєчасно має змогу визначити професійні інтереси і нахили претендента на навчання.

Для визначення професійних інтересів та нахилів можна застосовувати, крім методики ДДО Є.Климова, методику «Карта інтересів».

Щоб отримати інтегральні показники, дані обстеження ранжуються за кожною характеристикою двох наведених методик. Після цього визначаються середні ранги об'єднаних показників.

Відповідність ряду показників п'яти напрямів нахилів, які визначаються за методикою ДДО Є. Климова, до ряду показників нахилів за методикою «Карта інтересів» оформляється у таблицю.

Професійне  спрямування нахилів за методикою  ДДО Є. Климова	Людина-природа	Людина-техніка	Людина-знакова система	Людина-художній образ	Людина-людина
Професійне  спрямування нахилів за методикою  «Карта інтересів»	Геологія і географія, біологія, хімія, зоологія	Фізика, електро- і радіотехніка	Математика	Мистецтво	Педагогіка, філологія, журналістика, юриспруденція, історія, медицина, сфера обслуговування, військова справа, спорт

 

Рангове місце кожного з таких  показників, які об'єднують обидві методики, узагальнено характеризує професійне спрямування нахилів учня. Така процедура дещо звільняє результати опитувань від випадковостей, що нерідко трапляються через особливості формулювання того чи іншого опитувальника або через настрій досліджуваного під час експерименту. Цей узагальнений показник, на нашу думку, вказує на широту і загальну вираженість інтересів.

Успіх у професійній діяльності значною мірою визначається необхідним комплексом здібностей. Проте інтерес є стимулятором тієї діяльності, в якій дані здібності проявляються, фільтруються і удосконалюються. У зв'язку з цим професійний інтерес може розглядатись як своєрідний індикатор відповідних здібностей.

Спостереження авторів, проведені за юнаками та дівчатами, дають змогу стверджувати, що учні старших класів школи та професійного навчального закладу у своїй безпосередній навчальній діяльності більше звертають увагу на ті предмети, які певним чином пов'язані з їхніми інтересами і набуттям майбутньої професії. У процесі навчання в них формуються ознаки того типу мислення, з яким надалі буде пов'язана практична діяльність. Адже особливою рисою розвитку інтелекту в юнацькому віці є формування визначеного стилю мислення, що відображає здатність до вибору і систематизації знань. Наприклад, учень цікавиться такими навчальними дисциплінами, як інформатика, українська мова, має з цих предметів позитивні оцінки. Вибір ним подальшої форми навчання пов'язаний із набуттям навичок професійної діяльності, де необхідним є застосування знань, отриманих у школі або навчальному закладі. Так, формування стилю мислення майбутніх секретар-друкарки або оператора ЕОМ, електромонтера або слюсаря з ремонту автомобілів буде здійснюватися в процесі навчання і подальшої професійної діяльності. Усе це створює передумови для формування світогляду особистості. Реалізація професійних інтересів та нахилів, застосування знань, здібностей теоретичного мислення на практиці і формування навичок предметної діяльності визначають наступну життєву позицію молодої людини в здійсненні своїх професійних намірів.

Таким чином, професійні інтереси не просто виступають як ланцюжок нахилів і прагнень, а й як система стимулів, що виражає ставлення особистості до професійної діяльності, сприяє розвитку кругозору, надбанню професійних знань, поліпшують пізнавальну активність, викликають прагнення оволодіти професійною справою, служать однією з

найважливіших умов творчого ставлення  до професії.

1.4. Активізація учнів старших класів в професійному самовизначенні.

Проблема активізації школярів у професійному самовизначенні є перш за все проблема розвитку їх як активних суб'єктів учбової, трудової діяльності і спілкування. Виходячи з такої постановки понять „активізація", „активність", „суб'єкт діяльності", можна запропонувати наступне розуміння активного професійного самовизначення і прояву активності школярів в процесі перетворення ситуації, що складається в цей період їхнього життя.

Розглядаючи суб'єктну активність старшокласника спрямовану ним на зміну  самого себе з метою підготовки до успішного виконання професійної  праці, яку він обирає, слід виділити процеси самопізнання власних індивідуальних особливостей, захоплень та інтересів; самооцінювання, тобто зіставлення отриманого в результаті самопізнання уявлення про необхідний рівень розвитку професійно важливих якостей бажаної професії; саморозвитку, тобто дійсного ставлення школяра до самого себе, що базується на уявленні про себе як суб'єкта професійної діяльності [18].

Як активний суб'єкт діяльності, людина не пасивно приймає ситуацію, що склалася, якщо її умови заважають реалізації її професійних планів, а прагне ці умови змінити (подолати труднощі при досягненні поставлених цілей, наполягти на своєму рішенні тощо).

Досягнення вказаних педагогічних цілей може бути здійснено при  виконанні певних психологічних  і організаторських умов. Тому процес виховання має бути організований як процес суб'єкт-суб'єктної взаємодії вихователя і вихованця. Лише маючи рівноправну з вчителем позицію, учень отримує можливість реалізувати свою активність, самостійність та ініціативу. Це означає, що на заняття вихованець має право планувати свою діяльність: обирати цілі, засоби, способи їх досягнення тощо. Виховна діяльність при цьому перетворюється на спільну діяльність дорослого і учня і містить в собі два взаємозалежних потоки активності: від вихователя та від вихованця. Дії вихователя ініціюють пізнавальну, емоційно-вольову та комунікативну активність вихованця; активність останнього, в свою чергу, коректує і в певній мірі спрямовує діяльність вихователя.

Для того щоб учень міг реалізувати себе в якості суб'єкта діяльності, необхідно створити умови повної емоційної включеності його в діяльність, організовану на заняттях. І нарешті, в процесі розвитку суб'єктних якостей школяра в деяких випадках виникає необхідність в психологічній корекції неадекватної самооцінки (закріплення оптимістичного ставлення до життя та впевненості в своїх силах). Необхідна спеціальна робота по зменшенню сором'язливості, скутості, підвищеної тривожності. Причому корекція повинна проводитися з орієнтацією на передачу учням засобів самокорекції.

Для розв'язання суто професійних  завдань необхідно активізувати самопізнання школярами своїх індивідуальних особливостей; розвивати функцію  само оцінювання при зіставленні  уявлення про самого себе з уявленням  про необхідний рівень розвитку професійно важливих якостей в бажаній діяльності; розвивати в учнях прагнення до саморозвитку. Крім того, важливо навчити школярів аналізувати ситуацію, що склалася в період вибору професії і виділяти умови, що можуть змінюватися.

Проблема активізації школярів в особистісному і професійному самовизначенні є проблема виховання їх як суб'єктів пізнавальної, учбової, трудової діяльності і спілкування. Підвищення суб'єктної активності підлітків безпосередньо в професійному самовизначенні пов'язане з розвитком їх самопізнання, само оцінювання і саморозвитку. Крім того, важливо показати учням реальні можливості по зміні ситуації професійного самовизначення, які вони можуть реалізувати в процесі здійснення особистих професійних планів.

 

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ І

 

Аналіз досліджень, проведених за останні роки (Л.І.Божович, І.С.Кон, С.П.Крягжде, Н.Г.Морозова, З.В. Огороднійчук, Т.І.Щукіна) показують, що в старшокласників  зустрічається уже тверда установка  при виборі професії, хоча, звичайно, можуть бути і коливання. Це спостерігається в тому випадку, коли кілька професій подобаються одночасно, мається конфлікт між схильностями і здібностями, між ідеалом у виборі професії і реальних перспектив (учень бажає навчатися в вузі, а успішність низька). На вибір професії впливають і думки інших людей: інтерес, батьки радять інше, товариш - третє. Старших школярів завжди хвилює проблема вибору, і вони ведуть з цього приводу розмови з однолітками і з навколишніми дорослими. Основним завданням профорієнтаційної роботи є допомога сформувати у старшокласників ефективне рішення яке вплине на вибір професії та буде віддзеркалювати як індивідуальні так і суспільні потреби.

Отже, вибір професії - це не одномоментовий акт, а процес, що складається з ряду етапів, тривалість яких залежить від зовнішніх умов і індивідуальних особливостей суб'єкта  вибору професії.

 

 

РОЗДІЛ ІІ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ІНТЕРЕСІВ ЮНАКІВ

 

2.1.Вивчення професійних інтересів юнаків.

Правильний, всебічно обґрунтований підхід до вибору професії як для самої людини, так і для всього суспільства має не лише соціальне забарвлення, а й величезну економічну вагу. Заняття справою, яка найповніше відповідає інтересам, здібностям, можливостям, нахилам людини і водночас задовольняє потреби суспільства - це один із домінуючих резервів підвищення продуктивності праці. Саме тому темою даної роботи є «Сучасні професійні інтереси юнаків». Метою даної роботи є з’ясувати професійні інтереси представників старшого юнацького віку.

Дослідження проводилось на базі 11-тих класів спеціалізованої школи І-ІІ ступенів – «Ліцей» м. Шостки Сумської області. У дослідженні брали участь 30 учнів. Це діти однієї вікової категорії – старший юнацький вік.

Для виявлення професійних інтересів ми використовували методику “Карта інтересів”. Дана методика використовується в цілях профорієнтації і при прийомі на роботу. Методика являє собою перелік питань, на які потрібно дати чітку відповідь. Кожна відповідь оцінюється в балах, і чим вищий бал, тим більше можливості працювати у бажаній сфері діяльності. Дана методика допомагає у виборі професії (див. додаток А).

За результатами дослідження було зроблено такі висновки: найбільші   показники отримали професії: журналістика (10%), суспільна праця (9%),  сфера  обслуговування (9%), правознавство (8%) та історія (8%); середні показники мають  філологія (7%), мистецтво (7%), географія (7%),  астрономія (6%) та  педагогіка (6%); низькі - математика (5%), медицина (5%), техніка (5%), будівництво (4%), фізика (3%) та біологія (3%).  

Це говорить про те, що сучасні юнаки прагнуть до обміну інформацією та взаємодії з оточенням, тому обирають відповідні професії (див.  діаграма 1, додаток Б).

2.2. Аналіз отриманих даних.

 

На основі проведеної  методики було отримано дані. Визначимо професії, які на сьогоднішній день є актуальними для юнаків. Для цього розташуємо відповідні показники в порядку спадання і побудуємо діаграму (див. діаграма 2, додаток В).

Дані дослідження показали, що на сьогодні більша частина опитаних респондентів  віддають перевагу професіям пов’язаними з комунікативними та інформаційними аспектами, тобто журналістику, суспільну працю, сферу обслуговування, правознавство та історію (44%), частина обирає географію, філологію, мистецтво, астрономію і педагогіку (31%), всі інші – математику, медицину, техніку, будівництво, фізику та біологію (25%).  

 

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ  ІІ

 

Отже, на основі проведеного експериментального дослідження  можна зробити висновок, що наша гіпотеза підтвердилась, тобто більшість опитаних респондентів обирали  професії пов’язані з комунікативними та інформаційними аспектами. Це пояснюється тим, що  відбувається глобальна трансформація соціальних відносин, викликана значним розвитком інформаційних технологій, які суттєво впливають на економіку, політику та соціальну сферу.

На сучасному  етапі відбувається черговий вибух  технологічної і мирної соціальної революції - становлення інформаційного суспільства. Сучасні інформаційні і телекомунікаційні технології  істотно змінюють не тільки те, як ми виробляємо продукти і послуги, але і те, як проводимо дозвілля, реалізуємо свої цивільні права, виховуємо дітей. Вони мають вирішальний вплив на зміни, які відбуваються в соціальній структурі суспільства, економіці, розвитку інститутів демократії тощо.