Рефлексія книги «Работа как внутренняя игра» (Т. Голві)

       Для него характерна реалистичность  базы суждений и поступков,  скептицизм и неконформность (до 8 баллов), которые перерастают в  крайне обидчивый и недоверчивый  модус отношения к окружающим  с выраженной склонностью к  критицизму, с недовольством другими  и подозрительностью (при показателях  
12–16 баллов).

     Щодо  порівняння образу «Я» та «Ідеального  Я», то можна зробити висновок: той  октант, що переважав у першій сітці (IV – 6 балів), в другій – 0 балів. Найбільше балів у другій сітці - І і IV октанти (по 6 балів). Всі інші октанти як у першому, так і в другому випадку не дуже відрізняються. Характеристики не виходять за межі 8 балів, це свідчить про те, що я гармонійна особистість.

Психограма до тесту ДМО: 
 

 
 

ІІІ.  ОСОБИСТИЙ ДОСВІД. 

1. Рефлексія всіх пар в трьох  ідентичностях.

 
 

2. Додаткове домашня завдання №1

 

     Те, як мене представляли, відповідало  мені не в повній мірі, але більша частина розповіді була близькою  до правди. На мою думку, треба досить добре знати людину, щоб відповідати  на запитання групи. Тому що деякі  з питань були особистого характеру  і не кожен зміг правильно відповісти на них. Це пояснює лише одно – ми за 5 хвилин, можливо, дізналися про  людину більше, ніж за два роки, що навчалися разом.

      Звичайно, відповіді на деякі запитання  були сказані не від мене. В той  момент хотілося просто виправити людину і сказати свою точку зору.

      Я вважаю, що моя розповідь не була досконалою, близькою до правди. Але  багато в чому відповідала ідентичності «я – хороша людина». У повсякденному  спілкуванні з людьми ми часто  приділяємо увагу вирішенню якихось  проблем, а не власне співрозмовнику, його унікальності характеру. Проте, на протязі двох років у кожного  з нас уже склалося певне враження про людину, яке формувалося під  впливом різних обставин, ситуацій. На мою думку, мені не вдалося розказати  про людину, не додаючи нічого свого. Все одно щось було сказано від  мене, від того, як я бачу з сторони  і сприймаю ту людину, а не так, як би я була нею.

      Щодо  того, як я почувалася у ролі, то це було не так легко – дивитися на світ чиїмось очима, висловлювати думки, які не у всьому співпадають  з моїми, старатися думати як та людина, щоб відповідати на питання одногрупників, адже відповідь мала бути максимально  наближеною до тієї, на яку б відповів партнер, сидя на стільчику.

      Для мене особисто пара – це щось нове, що помітно відрізняється від  звичного проведення пар в нашому університеті. Це невимушене спілкування  людей, які вважають, що добре знають одне одного, але насправді їм забагато 1 хвилини, щоб розповісти про людину… 

Додаткове домашня завдання №2

Я не хочу брати  на себе відповідальність, тому що:

• Страх перед тим, що результат не виправдає мої надії
• Страх розчарувати інших
• Страх перед критикою

Для чого нам  страх? – для того, щоб я могла сміливо зазернути йому у вічі, знайшла в собі сили на боротьбу з ним – бо інакше виграє він. 

3. Побажання щодо ходу дисципліни тренінгових технологій

 

  Тренінги – це взагалі щось нове для нашого університету. Але, на мою думку, варте уваги. Звичайно, хочеться, щоб тренінг і наше спілкування проходили невимушено. Це залежить в першу чергу від нас самих, а не від тренерів. З кожним нашим заняттям завдання стають все цікавішими.         

  Мені  дуже подобаються вправи та ігри, які  несуть під собою певну мету і  завдяки яким можна пізнати себе, свої сильні чи слабкі сторони. Хотілося б побільше таких вправ, але вже спрямованих саме на сферу туризму. Можливо, навіть такі ігри, які б допомогли нам при працевлаштуванні, при роботі з клієнтами, спілкуванні з ними. 

  На окрему увагу заслуговують домашні завдання, які спрямовані на те, щоб ми змогли краще розібратися в собі. 
 
 

IV. ТВОРЧА ЧАСТИНА

1. Підбірка цитат, афоризмів, анекдотів, притч, міфів, картинок

 

Я не змогла дати визначення «любові», так як вважаю, що її треба просто відчути, і тоді або всіх слів замало, або вони просто не потрібні. Тому хочу запропонувати  декілька моїх улюблених цитат. 

«Любовь - это начало и конец нашего существования.

Без любви нет  жизни. Потому что любовь есть то, перед  чем преклоняется мудрый человек.»

Конфуцій 

«Любить – это, значит, смотреть не друг на друга, а смотреть вместе в одном направлении.»

Антуан  де Сент-Экзюпері

«Самовираження – це найважливіша потреба людської натури»

Уільям  Вінтер 

      «В серце, в котором много места для многих, недостаточно места для одного.»

Вальтер Тробіш «Я любил девушку» 
 

     « Ты, ты и только ты! Ты одна только та, которая предназначена для меня. Тебе пренадлежит единственное место в моем сердце. Ты тот человек, о котором я тосковал и без которого я не могу быть совершенным. Тебе одной я хочу все отдать, отдать себя самого. Для тебя я и хочу жить и трудится. Тебя хочу ждать. Для тебя у меня всегда найдется терпение. Тебя никогда не буду понуждать к чему-то, даже словом. По отношению к тебе всегда буду искренним, правдивым и откровенным. Тебя хочу беречь, охранять, защищать. С тобою только хочу все разделить и пережить. К тебе всегда хочу прислушиваться. Без тебя ничего не хочу предпринимать. С тобою только хочу всегда жить»

Вальтер Тробіш «Я любил девушку» 

Я понял! 

• что даже у самой малой палки всегда будет два конца
• что не исправлю все свои недостатки сразу, для этого потребуется время.
• что либо ты управляешь своими желаниями, либо твои желания управляют тобою.
• что доверие приобретается годами, но достаточно секунды, чтобы его разрушить.
• что порой достаточно одного мгновения , чтобы заработать сердечную боль на всю жизнь.
• что мы всегда ответственны за то , что делаем, независимо от состояния нашего здоровья.
• что наше отношение к обстоятельствам намного важнее самих обстоятельств.
• что любимых нужно всегда покидать со словами любви. Кто знает, может быть эта встреча была последней.
• что лучше побивать свои собственные рекорды, чем стараться быть не хуже других.

 

***

Мама, можно мы будем играть в маму и папу?

Можно, только посудой  не бросайтесь друг в друга! 

***

Это неправда, что  женщины не умеют хранить тайну. Просто это трудная работа, они  лучше справляются с ней коллективно. 

***

Учитель объясняет  ученикам:

Человека, который  уступает, когда видит, что он не прав, мы назовем мудрым. А как  же мы назовем человека, который  уступает даже тогда, когда он прав?

Женатым! – выкрикнул  кто-то. 
 
 

     

2. Рефлексія фільму «Ангел А»

 

     Люка  Бессона, як режисера, сценариста, продюсера  дуже поважаю.

Бессоновський стиль побачити все-таки можна. "Ангел-А" - кіно досить філософське і в той же час не позбавлене гумору.Основна ідея картини - це те, що до всього в житті потрібно ставитися просто, а іноді навіть і з гумором.Поменше брехати. Побільше любити і цінувати себе.  

     На  мою думку, у фільмі непогано втілений спосіб розкриття психологічних  проблем сучасної людини, цей фільм - великий сеанс психотерапії.  Багатьох змусить задуматися про ставлення до самого себе і навколишніх людей, навчить вірити в себе.

     Сам фільм не призначений для невдах, або успішних. Фільм сподобається тим - хто здатні відчувати!

     Саме  подібні фільми (яких одиниці) можна дивитися через десятиліття, тому що в них немає нічого скороминущого, фільм залишиться актуальним і через 10, і через 50 років.

     Після тупого американського кіно - це ковток повітря! Фільм заворожує до найдрібніших подробиць… Актриса красиво зіграла роль Ангела, зуміла показати що як би тіло їй не належить, що це просто оболонка, показала тим що просто так ставилася до тіла, сиділа де хотіла, танцювала де хотіла ... чорно-білий Париж - це красиво, а ідея перетворити ангела в повію, хоч і не нова, але все-таки досить смілива і цікава.

     Говорячи  по правді, не змогла стримати сльози, коли Ангел-А відлітала, хоча начебто  нічого несамовитого в цій сцені  не було. Якщо згадувати про стиль Бессона, то тут можна помітити схожість окремих сцен з його попередніми роботами (наприклад, коли Ангел-А кілька разів повторювала "ОК", як і Матильда в "Леоні"). Взагалі, фільм сподобався, його можна передивлятися не один раз.

Він допоміг  усвідомити, що наші мрії, наші почуття , вони безкраї, у них немає і не може бути кордонів, немає ніяких перешкод, ми тільки самі собі заважаємо, придумуємо труднощі. Ми можемо все - просто треба бути собою.

     Фільм дійсно подивитися варто ... особисто я прочитала в цій "чорно-білої поезії Бессона" наступні мотиви:

1) "Той,  хто відчуває себе лайном, таке  ж лайно і притягує!" а я б ще сказала: той, хто відчуває себе лайном, таким же лайном і стає ... Головний герой Андре - яскравий тому приклад, поки ... Ще не зустрічає Ангела-А, яка допомагає йому зрозуміти, що він і тільки він сам винен у всіх своїх проблемах, бідах і нещастях. Взагалі фільм, на мій погляд, розрахований на те, щоб дивитися його, коли у тебе самого якась складна ситуація в житті.  

2) "Це  важко - любити, не отримуючи нічого  натомість ..." і починати любити варто з себе ... хоча б для того, щоб не потребувати лестощів ...

3) Світ  прекрасний, просто іноді ми перестаємо  це помічати, зіщулившись в грудку, намагаючись захистити себе і  від поганого і від хорошого ...

4) "Скільки  потрібно грошей щоб ти посміхався?" а посміхнутися можна просто зважаючи на кольорові відблиски на річці ...