Розвиток моральної сфери дошкільників в процесі наслідування

                                                     Зміст

Вступ ................................................................................................2

І. Теоретичний аналіз проблем морального розвитку у дошкільному віці………………………………………………..4

1.1. Розвиток моральної сфери у дошкільному віці..............................................................................................................4

1.2. Наслідування як механізм розвитку особистості в дошкільному віці ....................................................................................................................7

1.3.Механізми формування моральних уявлень у дошкільному віці…9

ІІ. Методологічні  засади формування моральних уявлень  дошкільників на поведінку в ситуації наслідування………….11

2.1.Проблема вивчення формування моральних уявлень дошкільників в ситуації наслідування.......................................................................................11

2.2.Процедупа проведення експеременту......................................................................................13

Вияновок …………………………………………………………

Список використаних джерел

Додатки

 

                                                  

 

 

 

Вступ

Об’єкт: особливості розвитку моральної сфери в старшому дошкільному віці під впливом наслідування.

Предмет: наслідування як механізм розвитку моральної сфери дошкільника.

Мета дослідження: дослідити особливості формування моральних якостей під впливом наслідування у дітей старшого дошкільного віку.

Гіпотеза: діти старшого дошкільного віку наслідують дії та поведінку дорослих  незалежно від віку, того хто надає зразок поведінки.

                Завдання дослідження:

1. Проаналізувати наукову літературу з проблеми впливу моральних уявлень дошкільників на поведінку в ситуації наслідування.
2. Вивчити особливості поведінки дітей старшого дошкільного віку в ситуації наслідування.
3. Дослідити особливості впливу наслідування на моральну поведінку дітей старшого дошкільного віку, що демонструються з боку дорослих.
4. Дослідити особливості впливу наслідування на моральну поведінку дітей старшого дошкільного віку, що демонструються з боку дитини молодшого шкільного віку.

    Методичні  та теоретичні основи дослідження: методологічною основою дослідження стали дослідження проведені у 60-х роках А.Бандурою, Д.Россом  і Ш.Россом завданням якого було порівняти вплив різних зразків  моральної поведінки на поведінку дітей старшого дошкільного віку.

Методи та організація  дослідження: дослідження проблеми морального розвитку у дошкільному віці проводилися на основі експериментів А.Бандури (1963 рік). У роботі було використано метод експерименту, спостереження.

Надійність  і вірогідність: надійність і вірогідність дослідження забезпечується репрезентативністю вибірки (40 дітей), застосуванням методів, релевантних меті і завданням дослідження, поєднанням якісного та кількісного аналізу.

Наукова новизна  та теоретичне значення дослідження: подібні дослідження проводилися в 1963 році А.Бандурою.

Практичне значення.

Отримані в результаті курсової роботи дані про вплив наслідування на дітей старшого дошкільного віку допоможе вихователям та батькам вірно підбирати методи та особливості поведінки при здійсненні виховного впливу, та зясовувати можливі причини агресивної поведінки дітей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 «Вплив наслідування на формування моральної поведінки в старшому дошкільному віці».

Розділ І. Теоретичний аналіз проблем морального розвитку у дошкільному віці.

1.1. Розвиток  моральної сфери у дошкільному  віці.

Формування моральної сфери  у дошкільному віці відіграє важливу роль для подольшого розвитку особистості. Воно відбувається у різних сферах життя дитини: діяльності, спілкуванні, грі, навчанні та інших. У процесі повсякденного життя дітей дошкільного віку формуються моральні почуття, моральні переконання, моральні уявлення, переживання та звички. Для формування морально зрілої особистості та моральної поведінки у неї потребує значних зусиль:

1. Воно вимагає сформованості певного рівня розумового розвитку дитини;

2. Певного розвитку психічних процесів: сприймання, мислення та ін.;

3. Здатність дитини давати адекватну оцінку нормам та вчинкам як власним, так і інших людей;

4. Певного рівня емоційного розвитку: уміння співчувати;

5.Вміння надавати адекватну оцінку соціальному середовищу, в якому знаходиться сама дитина, та співвідносити поведінку оточуючих, виділяючи позитивні та негативні її риси [1].

 Неабияке місце у формуванні моральної сфери дошкільника посідає дорослий. Саме він створює усі умови, від яких буде залежати майбутнє малюка, його гармонійний подальший розвиток. Адже цей період є найсприятливішим для засвоєння моральних норм, моральних звичок, моральної поведінки, формування внутрішньої позиції дошкільника. Отже, що ж таке моральний розвиток. Моральний розвиток – рівень засвоєння уявлень про моральні норми, сформованість моральних почуттів і моральної поведінки[1]

Поступово у дітей  дошкільного віку формуються моральні еталони. Це відбувається в результаті спілкування з однолітками,старшими дітьми та дорослими. Отже, моральні норми – суспільно вироблені правила поведінки, якими керуються люди у своєму житті та вчинках[1]. А при сформованості моральних норм починають діяти моральні еталони – зразки високоморальної особистості, наділені доброчесністю, благородством тощо[1]. Тому можна зробити висновок про те, що для формування високоморальної особистості дитині необхідно наслідувати певні зразки, в якості яких повинна виступати високоморальна поведінка дорослого.

На початкових етапах свого розвитку моральне виховання  реалізується дитиною лише на вербальному  рівні: висказування, судження та інше. Оскільки ці соціальні нормативи підкріплюються соціальним контролем, то в дитини виникає мотив їх виконувати, натомість виконання протилежних їм дій не приносить дитині жодної вигоди і значної мотивації відхилятися від норм у дитини не виникає. На цьому рівні соціальні норми ще не підкріплені соціальним контролем. А так, оскільки дотримання моральних норм потребує значного обмеження власних бажань, дій, а її порушення призводить до вигоди, то поведінка дитини в ситуації морального вибору реалізується у співвідношенні з контрасними нормами. В старшому дошкільному віці відбувається поступовий перехід від вербальної до реальної поведінки. Це відбувається за рахунок переважання позитивних моральних норм. При цьому дитина за однакових умов може діяти в різних формах морально-нормативних вчинків і при цьому виділяти два різні способи поведінки: прагматичний або безкорисний. З віком моральна поведінка дитини дошкільного віку підсилюється за допомогою самоконтролю із боку інших ( однолітків, дорослих). Чим більше дитина спілкується у колективі, тим швидше вона потребує вироблення мотивів моральної поведінки. У дитини виробляється власний «ідеальний образ» поведінки, що «накладається» на уявлення про самого себе і сприймається як зразок не лише вербальної, але і реальної поведінки. При цьому змінюються категорії добра і зла, моральних норм, що існували досі як абстрактні знання, а тепер наповнюються новим змістом, переживаннями. Зрозуміло що такі перетворення не є актом випадкових зусиль, а носить особистий, емоційний характер. А виникнення при цьому потреби бути максимально наближеним до « ідеального образу» називають потребою в позитивній нормативно-моральній самооцінці. Якщо «ідеальний образ» збігається з образом дорослого, то моральна самооцінка набуває форми відношення до себе як до дорослого. В результаті чого виникають перші форми морально-безкорисної поведінки.

Одним з тих, хто розглядав  моральний розвиток дітей дошкільного  віку був Ж.Піаже. Так, він вважав, що моральність дитини повязана з інтелектом, і виділяв такі види моральності:

1. моральність примусу (пристосуванння до вимог, заборон, вказівок з боку старших );
2. моральність співпраці ( на основ розвитку рівноправних взаємин з ровесниками ).

У своїх дослідженнях Ж.Піаже у віці від 5 до 12 років виділив  такі стадії морального розвитку:

• моральний реалізм ( тверде і непорушне розуміння добра і зла);
• моральний релятивізм ( кожен має право на справедливість і повагу).

Ж. Піаже виділяв такі види моральності:

1. моральність примусу. Грунтується на основі вимог, заборон, вказівок старших;
2. моральність співпраці. Формується на основі взаємовідносин з однолітками.

                  Його послідовник, Л. Кольберг виділив 3-и рівні моральної свідомості:

1. доморальний рівень моральної свідомості. Діти слухають дорослого щоб уникнути покарання.
2. рівень конвенційної моралі. Діти слухають дорослого заради схвалення.

      3.   рівень автономної моралі.

В працях С.Н. Карпової, Л.Г. Петрушиної, В.С.Ммухіної та інших показано, що вже діти старшого дошкільного віку дотримуються норм моралі. Це дозволяє припустити , що в старший дошкільний вік є сензитивним періодом морального розвитку [4]. 

1.2. Наслідування  як механізм розвитку особистості  в дошкільному віці.

Наслідування – процес і продукт дії. Наслідування – універсальний спосіб засвоєння чужого досвіду, здатність мимовільно відтворювати рухи і дії, поведінку, манеру діяльності3 [2]. Наслідування, як таке здебільшого характерне для дітей. Особливого розвитку воно набуває в період грації. Але це не означає, що дорослі не використовують наслідування, проте у дорослих цей процес стає більш усвідомленим, тобто керується розумом. У наслідуванні дітей виробляються реальні зразки поведінки. На перших етапах діти не спроможні надавати адекватну оцінку зразку для наслідування. Натомість наслідуванням дітей треба вміло і вірно керувати, надаючи для зразка кращі зразки дій, поведінки, діяльності. Процес наслідування ґрунтується на імітації. Наслідування – це усвідомлене або неусвідомлене повторення зразку або прикладу. Наслідування широко розповсюджений процес. Діти дошкільного віку можуть імітувати поведінку,  жести та міміку свого улюбленого героя. Яскраво це проявляється у сюжетно-рольових іграх, коли діти імітуєть казкових героїв. Тому цілком вірно зазначав Б.Ф.Ломов: «наслідування є важливим фактором формування та розвитку здібностей». У дошкільному віці наслідування є необхідною умовою для розвитку творчих здібностей. Це відбувається за допомогою наслідування різних видів діяльності. Дослідники виявили, що саме дошкільний вік (3-5років) є сензитивним періодом для розвитку творчих здібностей шляхом наслідування [3]. Так О.С.Бєлова, Л,М,Галігузова та інші розглядали процес наслідування як початковий етап розвитку здібностей.  Головним механізмом засвоєння суспільного досвіду є ідентифікація, що полягає у зіставленні власної поведінки з поведінкою авторитетного дорослого, що виступає носієм суспільного досвіду. Ідентифікація виступає як засіб, за допомогою якого діти оволодівають  мотивами  діяльності, суспільними нормами і цінностями. Наслідування як форма ідентифікації є однією із головних форм формування об'єктивності, виділяють три види здійснення наслідування зразку:

• Відповідно інструкції. Цей вид наслідування використовується в офіційних групах. Наприклад, у військових та міліційних підрозділах.

• Завдяки домовленості між особами. Цей варіант наслідування може виявитися у процесі виробничих відносин, якщо досвід роботи та ділові відношення певної бригади стають об'єктом  вивчення та розповсюдження. Люди, які переймають досвід, роблять це за допомогою наслідування.

• Стихійно. У цьому  випадку імітують поведінку, прийоми  розумової діяльності, стиль спілкування  відомої людини, авторитетної особи  чи колективу.

Ще давні філософи приділяли явищу наслідування великого значення. Так, Марк Фобій Квінтіліан вважав наслідування одним із провідних методів навчання і виховання. В теорії біхевіоризму та необіхевіоризму імітації відводиться ключове значення в пізнавальному та комунікативному розвитку дитини як механізму засвоєння соціального досвіду.  Вітчизняні вчені (Л.С.Виготський) приділяли наслідуванні важливого значення, як процесу, що забезпечує виникнення специфічно людських властивостей свідомості і видів діяльності. Натомість В.С.Мухіна розглядала ідентифікацію як механізм формування особистості. А Е.В.Субботський розглядав наслідування як механізм встановлення внутрішнього світу людини. В.О.Персецький виділив такі етапи розвитку імітаційної діяльності:

• Елементарне наслідування немовлят по типу “луни”;
• Мімічні та пантомімічні наслідувальні рухи дітей 2-6-ти місяців відтворюють найпростіші рухи дорослих;
• Наслідування як засіб засвоєння нових дій в 6-12 місяців;
• Простого наслідування у ранньому дитинстві;
• Ігрове наслідування в дошкільному віці (моделювання, імітація);

  

   1.3.Механізм и формування моральних уявлень у дошкільному віці.

Дитини починають знайомиться з основами моралі в процесі задоволення своїх бажань, прагнень, намірів. Поступово в процесі задоволення власних цілей в свідомості дитини формується стійке уявлення про моральні вимоги як способи розв’язанні задач. Згодом у дитини на основі зразка формуються поняття “добра” і “зла”. Для дітей є характерним засвоєння моральних норм через наслідування дорослих. Якцо розглядати це питання з педагогічної точки зору, то можна сказати,  що формування моральної свідомості дитини-це орієнтація на максимальне усвідомлення дитиною тих моральних вимог, що їх постійно ставить перед нею життя. Відомим американським психологом Л. Колберг розглядаючи проблему формування моральної свідомості виділив у ній такі рівні та стадії :