Сенсорное развитие в дощкольном возрасте

а) зображено 8 листочків зеленого і жовтого  кольорів;

Завдання. Не лічачи, скажіть, яких листочків  більше – жовтих чи зелених. Усіх листочків  більше чи менше п’яти?

б) зображено 12 кульок трьох кольорів, кульки однакові за розміром;

Завдання. Яких кольорів кульки? Яких найбільше? Яких найменше? 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки

     Отже, ми проаналізували психолого-педагогічну  літературу з проблеми сенсорно-перцептивного розвитку дітей дошкільного віку.

      Ця  проблема займала одне з центральних місць на всіх етапах розвитку дошкільної педагогіки та психології. Вивченням проблеми сенсорного розвитку і виховання займалися Я. А. Коменський, Ф. Фребель, М. Монтессорі, О. Декролі, К. Ушинський, Л. Венгер, Л. Виготський та ін.

      Сенсорні  можливості дитини формуються у процесі  життєдіяльності. Розвиток відчуттів  і сприймань взаємопов’язаний із загальним рівнем розумового розвитку дитини, оволодінням нею мовленням. Особливе значення у розвитку сенсорики має засвоєння дитиною суспільного сенсорного досвіду, опанування діями сприймання, удосконалення їх.

            Отже, сенсорний розвиток дитини – це розвиток її відчуттів  і сприймань. Відчуття та сприймання у дітей дошкільного віку розвиваються досить інтенсивно, під впливом виховання, в процесі засвоєння дитиною знань і вмінь.

      Сенсорні  еталони – уявлення, які склалися в суспільстві про основні  якості предметів (колір, форма, величина, висота звука і т.д.). Поступове ознайомлення дітей з різними видами сенсорних еталонів та їх систематизація — одне з найважливіших завдань сенсорного виховання в дошкільному віці. Його основою має бути організація дорослими дій дітей з обстеження та запам’ятовування основних різновидів кожної властивості, що здійснюється передусім у процесі їх навчання малюванню, конструюванню, ліпленню та ін.

      Паралельно  дитина засвоює слова, що означають  основні різновиди властивостей предметів. Слово-назва закріплює сенсорний еталон, дає змогу точніше й усвідомленіше його застосовувати. Але це можливо за умови, що слова-назви вводяться на основі власних дій дитини з обстеження та використання відповідних еталонів.

      У дошкільному віці відбувається зниження порогів чутливості (зорової, слухової та ін.). Зростає гострота зору, спроможність розрізняти відтінки кольорів, розвивається звуковисотний та фонематичний слух, відчуття дотику тощо. Усі ці зміни є наслідком того, що дитина оволодіває новими способами сприймання, які мають забезпечити обстеження предметів та явищ дійсності, їх різноманітних властивостей та взаємозв’язків.

      Дії сприймання формуються залежно від  оволодіння тими видами діяльності, що вимагають виявлення й урахування властивостей предметів та явищ. Розвиток зорового сприймання пов’язаний передусім із продуктивними видами діяльності (малюванням, аплікацією, конструюванням). Фонематичний слух розвивається у процесі мовного спілкування, а звуковисотний слух — на музичних заняттях (з допомогою ігор-вправ, побудованих за принципом моделювання звуковисотних відношень).

      Готуючи дитину до сприймання матеріалу, треба  враховувати її попередні знання, йти від відомого до невідомого, від близького до далекого. Ці дидактичні вимоги мають значення вже при виділенні форми, величини, просторового розміщення предметів і сприяють більш успішному навчанню дітей – конструюванню, ліпленню, малюванню, лічбі, орієнтації в навколишньому середовищі. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  літератури: 

1. Венгер  Л. А. Воспитание сенсорной культуры ребенка от рождения до 6 лет: Кн. Для воспитателей дет. сада / Л. А. Венгер, Э. Г. Пилюгина,  Н. Б. Венгер; Под ред. Л. А. Венгера. – М.: Просвещение, 1988.
2. Венгер Л. А. Восприятие и обучение. М., 1969.
3. Волков Б. С., Волкова Н. В. Детская психология: Логические схемы. – М.: Гуманит. изд. центр Владос, 2003. 256 с.
4. Выготский Л. С. Вопросы детской психологии. – СПБ.: Издательство «Союз», 2004. – 224 с.
5. Выготский Л. С. Лекции по психологии — СПб.: Союз, 2004. — 142 c.
6. Дитина. Програма виховання і навчання дітей від 3 до 7 років. – К., Богдана, 2003р.
7. Дошкільна педагогічна психологія / за ред. Д. Ф. Ніколенка – К.: «Вища школа», 1987.
8. Дуткевич Т. В. Дошкільна психологія (курс лекцій і практикум): Навчальний посібник. – Кам’янець-Подільський, ПП Буйницький О.А, 2006. – 320 с.
9. Запорожец А. В., Венгер Л. А., Зинченко В.П., Рузская А. Г. Восприятие и действие / Под ред. А. В. Запорожца. – М.: Просвещение, 1967.
10. Литвяк Е. Что же это такое – воспитание по Монтессори? // Первое сентября, 2000. - № 74.
11. Люблінська Г. О. Дитяча Психологія – К.: «Вища школа»,1974.
12. Малятко. Програма виховання дітей дошкільного віку. – К., 1999р.
13. Оклендер В. Окна в мир ребенка: Руководство по детской психотерапии / Пер. с англ. – М.: Независимая фирма «Класс», 1997. – 336 с. – (Библиотека психологии и психотерапии).
14. Павелків Р. В., Цигипало О. П. Дитяча психологія: Навч. посіб. – К.: Академвидав, 2008. – 432 с. (Альма-матер).