Сімейні конфлікти та основні причини їх виникнення

      – інтимно-особистісна  адаптація.

      Розглянемо  коротко зазначені причини конфліктів  у молодих сім’ях.

      Міжособистісна сумісність – це взаємосприйняття один одного на основі подібності ціннісних орієнтацій, соціальних установок, інтересів, мотивів, потреб, характерів, темпераментів, рівнів розвитку. Міжособистісна несумісність виникає у разі, коли по цим характеристикам партнери мають протилежні показники. Наприклад: дружина має сенсорний тип характеру і екстраверт (любить деталізувати, вимагає, щоб всі речі знаходилися лише в тому порядку, який нею ж визначений); у чоловіка інтуїтивний тип і він інтроверт (його не хвилюють деталі, він їх просто не зауважує, він може скинути своє взуття в будь-якому місці, тому, що для нього вони вже виконали свої функції). Жінка, зайшовши в кімнату вимагатиме, щоб туфлі були покладені так як слід, прочитає чоловікові тривалу лекцію. Таким чином можливе виникнення конфліктної ситуації. Для уникнення подібних конфліктів необхідно знати особливості прояву характерів один одного і разом вчитися управляти ними.

      Лідерство  в сім’ях. Дружина чи чоловік  (або навіть обидва) можуть сформуватися  лідерами до шлюбу. Лідер може  вести сім’ю за собою вдало,  або ж придушувати ініціативу  іншого, формуючи в його душі  внутрішній протест, який рано  чи пізно виллється у конфлікт. Виходом із такої ситуації  буде лояльні відносини до альтернативної думки іншого члена сім’ї, спільне вирішення сімейних питань.

      Перевага. На першому етапові спільного  життя можливе прагнення одного  довести свою перевагу над  іншим. Наприклад, чоловік, будучи  в гостях дає певні не дуже  хороші характеристики дружині,  і в жартівливій формі звертається  до дружини „Чи не так, дорогенька?”.  Дружина потрапляє в невигідну  становище, її настрій погіршується, вона прагне реваншу. В нормальній  сім’ї чоловік і дружина знаходяться  в рівних відносинах, вони поважають  один одного, тобто чим швидше  вони відмовляться від взаємних  звинувачень один одного, тим  кращим буде їх спільне життя.

      Домашні  справи. Деякі сімейні пари ділять  домашню роботу на жіночу і  чоловічу – це вічна проблема  і причина багатьох конфліктів. Необхідно взяти собі за правило,  що в домі всі справи спільні  і всі є досить серйозними  і вагомими. Сварка через те, кому  що робити, може призводити до  конфліктних ситуацій. Якщо є  потреба, щоб чоловік виконав  якусь незначну роботу по домі, не варто звертатися до нього  в приказковому тоні – а  доцільніше висловити прохання. Наприклад: „на вечерю не має  хліба. Милий, можливо ти підеш  в магазин?!” приготувати йому  пакет і гроші та побажати  щасливої дороги, а по приходу  поцілувати і сказати йому  який він добрий. У разі відмови  чоловіка не варто роздувати  скандал і читати „проповіді”,  адже може відмова чоловіка  є приводом до сварки, в основі  якого лежать зовсім інші причини.

      Сімейний  бюджет. Проблеми з цього приводу  можуть виникати у тому разі, коли дружина заробляє значно  більше і при цьому йому  постійно нагадує про цей факт, принижуючи, або тоді, коли одному  із подружжя здається, що інший  член сім’ї необдумано витрачає  сімейні кошти, купляючи речі  без яких можна обійтися. Конфліктів  буде менше, тоді коли витрати  будуть узгоджені між подружжям.

      Родичі  і друзі. У важких життєвих  ситуаціях подружжя користується  порадами родичів чи друзів. Якщо  друзі чи родичі розумні і  розважливі особи, то вони порадять разом з іншою стороною обговорити проблему. Але, якщо родичі чи друзі стануть на сторону однієї із сторін, („Ну, я б в такій ситуації, знаєш як поступила....”) то в результаті можлива конфліктна ситуація.

      Інтимно-статева  адаптація вимагає від подружжя  досягнення морально-психологічного  і фізіологічного задоволення  один одним. Якщо один із  членів сім’ї отримує незадоволення  від інтимної близькості, незадоволеність  від її результатів, проблему  не треба залишати, щоб вона  вирішилася сама по собі. На  негативні результати інтимної  близькості можуть впливати безпідставні  страхи за свою статеву слабкість,  незадоволеність. Гармонія статевого  життя подружжя служить терапевтичним  засобом для виходу із різних  психологічних стресів. Якщо проблеми  такого роду не будуть подолані  на початку спільного життя  то дадуть про себе знати  в самих негативних проявах.  Вважаємо, що найвищий бал можуть  поставити собі подружжя в  тому випадкові, коли вони розстаються  тільки на один день, а при  зустрічі їм здається, що вони  не бачилися цілу вічність.

      При аналізі  конфліктів в сім’ї, вчені  виділяють декілька кризових  періоди в розвитку її.

      Перший  кризовий період спостерігається  в перший рік спільного життя.  В цей період відбувається  адаптація один до одного (ми  вже розглянули основні причини  виникнення конфліктів в цей  період).

      Другий  кризовий період пов’язаний із  народженням дітей. Народження  дитини є серйозним випробуванням  для сім’ї. В подружжя з’являються  нові обов’язки по догляді  за дитиною і його виховання.  У зв’язку з цим в них  суттєво зменшуються можливості  для професійного росту і для  реалізації своїх інтересів. В  цей період можливі зіткнення  поглядів подружжя і їх батьків  по питаннях виховання дитини. Втомленість дружини доглядом  за дитиною, може призвести  до тимчасової дисгармонії в  сексуальних стосунках.

      Третя криза  співпадає із середнім віком  спільного життя подружжя (10 –  15 років спільного життя), який  можна охарактеризувати як взаємне  насичення один одним і поява  дефіциту почуттів.

      Четвертий  період наступає після 18 –  24 років спільного життя. Основна  причина сімейної кризи і конфліктів  в цей період пов’язана із  підсиленою емоційною залежністю  дружини, її переживаннями з  приводу можливих зрад чоловіка.

     С. М. Ємельянов називає такі причини конфліктів у сім’ї:

      – обмеження  одним із подружжя свободи,  активності, дій, самовираження іншого;

      – негативна  поведінка одного із членів  сім’ї (алкоголізм, наркоманія, токсикоманія);

      – наявність  протилежних інтересів, прагнень, обмеженість можливостей для  задоволення потреб одного із  членів сім’ї (на його думку);

      – авторитарний, жорсткий тип взаємовідносин, які  склалися в сім’ї;

      – наявність  важких матеріальних проблем,  які практично не можливо розв’язати;

      – авторитарне  втручання родичів в подружні  відносини;

      – сексуальна  дисгармонія партнерів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  використаної літератури:

1. Анцупов А.Я. Конфликтология: Учебник для вузов / А.Я. Анцупов, А.И. Шипилов. – М.: ЮНИТИ, 1999. – 496с.
2. Бондарчук О.І. Психологія сім’ї: Курс лекцій / О.І. Бондарчук. – К.: МАУП, 2001, – 96с.: іл. - Бібліогр. наприкінці тем.
3. Гришина Н.В. Психология конфликта / Н.В. Гришина. – СПб.: Питер, 2009. – 544с.
4. Пірен М.І. Конфліктологія: Підручник / М.І. Пірен. – Київ: МАУП, 2003. – 360 с. – Бібліогр. в кінці розд.
5. Социальная психология: Курс лекций / Н.М. Ануфриева, Т.Н. Зелинская, Н.Е. Зелинский. – 4-е изд., стереотип. – К.: МАУП, 2003, – 136с.: ил. – Библиогр.: с. 131-132.