Визначення темпераменту за тестом – опитувальником « Коло» Г.Айзенка

 

 

Визначення  темпераменту

за тестом –  опитувальником « Коло» Г.Айзенка

 

 

Обладнання : бланк опитувальника.

Методика проведення . Дітям роздаються бланки опитувальника « Коло» і пропонується підкреслити риси різних типів темпераменту , які, на їхню думку, притаманні їм.

Бланк опитувальника ( таблиця 15).

Обробка результатів. Кожній характеристиці типу темпераменту надається 10%, тобто повна характеристика типу темпераменту включає 100%. Найбільше число відсотків указує на  домінуючий тип темпераменту.

Інтерпретація результатів :

 

Сангвінік ( сильний, урівноважений, рухливий тип)

• підвищена активність, довготривала працездатність;
• бадьорий, підвищений настрій, підвищена емоційна збудливість;
• швидке виникнення і зміна почуттів та емоційних станів;
• швидке включення у нову роботу і швидке переключення з однієї роботи на іншу;
• швидке засвоєння і перебудова навичок;
• швидке пристосування до нової обстановки;

 

 

 

схвильований тривожний негнучкий схильний до розміркувань песимістичний стриманий нетовариський малоактивний невпевнений у собі уповільнений М	образливий неспокійний агресивний запальний імпульсивний мінливий оптимістичний активний нетерплячий рухливий Х
пасивний обережний розсудливий доброзичливий стриманий надійний спокійний рівний терплячий наполегливий Ф	активний відкритий балакучий безтурботний жвавий життєрадісний схильний до лідерства доступний товариський бадьорий С

 

 

 

 

 

 

• швидка реакція на події;
• товариськість, легкість входження в контакт із незнайомими людьми;
• деяка переоцінка своїх можливостей;
• відсутність різко негативних реакцій на поведінку інших людей;
• байдуже ставлення до нового;
• спонукання нестійкі, увага нестабільна;
• схильність уникати труднощів,  поспішати з прийняттям рішень;
• ставлення до критики – спокійне, терпіння – помірне;
• невелика навіюваність і недовірливість.

Рекомендації : включати у громадську  діяльність, ставити перед ним усе нові завдання, звертаючи при цьому особливу увагу на контроль за якістю роботи.

 

 

Флегматик ( сильний, урівноважений, інертний тип) :

• довготривала працездатність, терплячість, стриманість;
• слабка емоційна збудливість, рівний спокійний  настрій;
• повільне виникнення і зміна почуттів та емоційних станів;
• повільне включення в нову роботу і повільне переключення з однієї роботи на іншу;
• повільне пристосування до нового оточення;
• повільне засвоєння і перебудова навичок;
• бідність рухів, повільність та монотонність мовлення, одноманітність міміки;
• інертність і негнучкість поведінки;
• стійкість у прагненнях і настроях;
• наполегливість у досягненні мети;
• ставлення до критики – байдуже, негативне ставлення до нового;
• більш реальна оцінка своїх здібностей;
• слабка навіюваність і недовірливість

Рекомендації : головне – керувати їхньою діяльністю, не підганяти.

 

 

Холерик ( сильний, неврівноважений, рухливий тип) :

• підвищена активність;
• енергійність, нестриманість, нетерплячість;
• запальність, гарячковість, збудженість та неврівноваженість поведінки, швидке включення в нову роботу і швидке переключення з однієї роботу в іншу;
• швидке засвоєння і перебудова  навичок;
• швидка пристосованість до нових обставин;
• непосидючість, швидкість рухів і мовлення, загальна моторна рухливість;
• виразність міміки і пантоміміки, виразність мовлення;
• помірна навіюваність і недовірливість;
• циклічність у діяльності, тобто переходи від інтенсивної діяльності до різкого спаду;
• переходи від вираження симпатії до виявів антипатії;
• схильність до агресії при поразках;
• велика сила волі, активність, динамічність;
• терпіння слабке;

 

 

 

 

 

• значне переоцінювання своїх здібностей;
• ставлення до критики – збуджене;
• ставлення до нового – позитивне.

Рекомендації : головне – не втомлювати одноманітною діяльністю.

 

 

Меланхолік ( слабкий  тип ):

• швидка втомлюваність, в’ялість, мала активність, гіперсензитивність;
• пригніченість та розгубленість при невдачі;
• повільна зміна почуттів і настрою;
• невпевненість у собі;
• уповільненість рухів та мовлення, одноманітність міміки;
• підвищена чутливість;
• соціальна вразливість;
• сильний страх у небезпечній ситуації;
• болісне реагування на раптове ускладнення обставин, ситуацій;
• погіршення діяльності при сильних подразниках;
• болісна реакція на несправедливість;
• висока точність і скрупульозність у діяльності;
• глибокі й довготривалі емоційні переживання;
• настрій нестійкий, з перевагою песимізму;
• терпіння дуже слабке;
• адаптація важка;
• часте недооцінювання своїх здібностей;
• велика навіюваність і недовірливість.

Рекомендації : у хорощому колективі здатні виявляти наполегливість і завзятість, уважність до людей і тактовність.

 

 

 

 

 

 

Визначення  рівня шкільної тривожності

за методикою Філіпса

 

Обладнання : тест із 58 запитань, які можна зачитати дитині вголос або дати їй буклет із надрукованими запитаннями для самостійного прочитання ( див. додаток 27, на с. 102-105).

Методика проведення.  Дитині надається інструкція : «Я  запропоную тобі тест про те, як ти почуваєшся у школі. Відповідай відверто, пам’ятай, що тут немає добрих чи поганих відповідей, довго не думай. Відповідай на запитання тільки «так» чи «ні».

Обробка результатів. Перевіряється відповідність збігу відповідей із ключем. Відповіді, які не збігаються з ключем – це вияви тривоги.

Підраховується :

1. Загальна кількість розбіжностей  по всьому тестові.  Якщо вона  понад 50%, можна казати про підвищену  тривогу дитини, якщо більша 75% - про  високу тривогу.

 

 

 

2. Кількість збігів за кожен із 8 чинників тривоги. Рівень тривоги визначається так, як у попередньому випадку. Аналізується загальний внутрішній стан школяра, кількість синдромів тривоги та їх величина. Результати відображаються на індивідуальній діаграмі.

3.  Середнє значення всіх синдромів  тривожності учнів по класу для порівняння з індивідуальними покажчиками тривожності з метою визначення учнів групи ризику.

   Ключ ( таблиця 18) до тесту  ( «так» - «+», «ні» - «-«).

   Е – загальна кількість  запитань

Таблиця 18

 

Чинники	№ запитань
1). Загальні тривожності у школі	2, 3, 7, 12, 16, 21, 23, 26, 28, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58,
	Е = 22
2).переживання соціального стресу	5, 10, 15, 20, 24, 30, 33, 36, 39, 42,44
	Е = 11
3). Фрустрація потреби у досягненні  успіху	1, 3, 6, 11, 17, 19, 25, 29, 32, 35, 38, 41, 43
	Е = 13
4).страх самовираження	27, 31, 34, 37, 40, 45,
	Е = 6
5). Страх ситуації перевірки  знань	2, 7, 12, 16, 21, 26
	Е = 6
6). Страх  невідповідності очікування  оточуючих	3, 8, 13, 17, 22
	Е = 5
7). Низька фізіологічна опірність стресу	9, 14, 18, 23, 28
	Е = 5
8). Проблеми і страхи у стосунках  із учителем	2, 6, 11, 32, 35, 41, 44, 47
	Е = 8

 

1.-2.-3.-4.-5.-6.-7.-8.-9.-10.-11. +12.-13.-14.-15.-16.-17.-18.-19.20. +21.-22.+23.-24.+25.+26.-27.-28.-29.-30.+ 31.-32.-33.-34.-35. +36.+37. -38.+39.+40.-41.+42.-43.+44.+45.-46.-47.-48.-49.-50.-51.-52.-53.-54.-55.-56.-57.-58.-

 

Інтерпретація:

 

1. Загальна тривожність у школі  – загальний емоційний стан  дитини, пов’язаний із різними формами її включення в життя школи.

2. Переживання соціального стресу –емоційний стан дитини, на фоні якого розвиваються її соціальні контакти ( передусім – з однолітками).

3. Фрустрація потреби  в досягненні  успіху – несприятливий психічний  фон, який не дає змоги дитині  розвивати свої потреби в успіхові, досягненні високого результату тощо.

4. Страх самовираження – негативні  емоційні  переживання ситуацій, демонстрацій себе та своїх  можливостей.

5. Страх ситуації перевірки знань  – негативне ставлення і переживання  тривоги в ситуаціях перевірки  знань, досягнень, можливостей.

6. Страх невідповідності сподіванням  оточуючих – орієнтація на  значущість інших в оцінюванні  своїх результатів, учинків, думок,  тривога за надані оточуючими  оцінками, очікування негативних  оцінок.

 

 

 

 

 

7. Низький  фізіологічний опір стресу – особливості психофізіологічної організації, які знижують пристосованість дитини до ситуацій стресогенного характеру, підвищують вірогідність неадекватного, деструктивного реагування на тривожний чинник середовища.

8. Проблеми  і страхи у стосунках з учителями – загальне негативне емоційне тло стосунків з дорослими у школі, яке знижує здатність дитини до успішного навчання.

 

 

 

 

 

 

 

Визначення  само оцінювання молодшого школяра

 

Обладнання: бланк до методики « Сходинки» (див. додаток 29, на ст..114)

Методика проведення : Дитині надається інструкція : «Ось перед тобою малюнки зі сходами. На кожному малюнку 10 сходинок. Під сходинками написана та характеристика, яка на них вимірюється. Ти бачиш тут написи « Здоров’я», «Розум», «Товариськість», «Успішність у навчанні» тощо. Треба відмітити олівцем, на яких сходинках різних східців ти бачиш себе».

Обробка результатів : Результати підлягають кількісній та якісній обробці. 10 сходинок умовно приймається за 100%. Для кожної  дитини малюється профіль само оцінювання. Результати за шкалами, менші від 50% підлягають якісній обробці. Тут пропонуються індивідуальні бесіди з дитиною, учителм, батьками та психокорекцій на робота щодо подолання заниженого само оцінювання. Індивідуальні профілі кожної дитини можна звести у колективний профіль класу.

 

 

 

 

Визначення  мотивації молодшого школяра

 до навчання  у школі

 

 

Обладнання : текст анкети О. Онуфрієва та С. Костроміної ( див. додаток 30, на с.114)

Методика проведення : Дитині пропонується відповісти на запитання анкети, використовуючи відповіді «так» , «ні», « не знаю».

Обробка результатів : За кожну відповідь, що стоїть в анкеті на першому місці, надається 3 бали, на другому місці – 1 бал, на останньому місці – 0 балів. Максимальна оцінка – 30 балів.

Оцінювання результатів : Зі зростанням кількості балів підвищується рівень мотивації. При одержанні 25-30 балів – сформоване ставлення до себе к до школяра, висока навчальна активність; 20-24 бали – ставлення до себе як до школяра практично сформовано; 15-19 балів -  позитивне ставлення до школи, але школа приваблює більш позашкільними справами; 10-14 балів – ставлення до себе як до школяра не сформовано; менше 10 балів – ставлення до школи негативне.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мотивационная анкета для учащихся

 

Школа ___________________________________________________________________

Класс_________________________

Фамилия, имя ______________________________________________________________

 

 

Инструкция : Необходимо закончить  предложение « Я учусь, потому что…». Для этого нужно выбрать  наиболее  подходящие варианты ответов из предложенных в опроснике. Количество выборов не ограничено.Номера выбранных ответов обведи кружком.

   Я учусь  потому, что  :

1). мне интересен изучаемый предмет;

2). мне интересны знания по  предмету;

3). мне интересен  метод преподавания;

4). мне интересно узнавать новое;

5). полученные  знания и умения пригодятся в будущем;

6). хочу  добиться успехов;

7). я  уже многое узнал и  хочу еще больше;

8). хочу добиться власти;

9). хочу отомстить;

10). хочу получать высокие баллы;

11). хочу добиться одобрения учителя;

12). хочу добиться одобрения родителей;

13). хочу превзойти своих одноклассников;

14). мне нравится учитель;

15). я не хочу получать плохих  отметок;

16).я не хочу быть неудачником;

17). я хочу избежать наказаний;

18). я стремлюсь избежать критики.

 

 

 

 

Обработка и интерпретация  полученных данных

    В анкете выделены две группы  мотивов по отношению к учебной деятельности : внутренние мотивы ( я сам хочу это делать, потому что…) - №№ 1-9  и внешние мотивы ( это нужно делать, потому что…) №№ 10 –18. Подсчитывается количество выбранных мотивов по каждой группе отдельно.

    Полученные результаты  сравниваются и определяется  ведущий вид мотивации.

    В средней школе внутренняя  мотивация должна преобладать  над внешней, а на первый план должен выйти мотив самообразования – « мне интересно узнавать новое». При несоответствии результатов этим требованиям повышается риск возникновения интеллектуальной и эмоциональной дезадаптации.