Оцінка впливу на навколишнє природне середовище виробничої діяльності ВАТ «Облагрохім»

 

Пестициди – це токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається шкоди матеріальним цінностям, а також гризунів, бур'янів, деревної, чагарникової рослинності тощо.

Застосування пестицидів призводить до пригнічення біологічної активності ґрунтів і перешкоджає природному відновленню родючості, викликає втрату харчової цінності та смакових якостей сільськогосподарської продукції, збільшує втрати і скорочує термін збереження продукції, знижує урожайність багатьох культур внаслідок загибелі комах-опилювачів. Втрати у нашому сільському господарстві тільки від зниження врожаю внаслідок недоопилення рослин .(оскільки ці препарати знищують природних опилювачів) покривають 30 – 40% прибутку, який приписують дії пестицидів [3].

 

4.3 Вплив агрохімікатів на здоров'я людини і біорізноманіття

 

Небезпека цих речовин  для людини зумовлюється гонадотоксичною, ембріотропною, тератогенною (вади розвитку плода) діями, мутагенною (зміни в  хромосомах), канцерогенною дією. Потрапляючи  у питну воду і продукти харчування, пестициди викликають порушення діяльності центральної нервової, серцево–судинної та інших систем організму, аномалії новонароджених та зниження опірності імунної системи.

Ступінь токсичності  пестицидів визначається ступенем леткості, проникнення через шкіру, здатністю до накопичення в організмі (кумуляції), ступенем і швидкістю знешкодження і виділення з організму.

Наприклад за ступенем токсичності  розрізняють такі фосфорорганічні  сполуки: отруйні (метафос, тіофос), які  через високу токсичність заборонені до використання у сільському господарстві; високотоксичні (фосфамід), середнього ступеня токсичності (хлорофос, карбофос), малотоксичні (авенін).

Отруєння фосфорорганічними  сполуками можливе на виробництві, у сільському господарстві та побуті. Ці сполуки  потрапляють в організм через органи дихання, неуражену шкіру і травний канал. Основними симптомами, які виникають внаслідок дії фосфорорганічних сполук, є: посилення секреції сльозових, бронхіальних і потових залоз, системи травлення, уповільнення пульсу і розширення кровоносних судин, посилення скорочення м’язів очей, бронхів, кишок, жовчних і сечових шляхів. Долі спостерігається посмикування у різних групах м’язів, ураження центральної нервової системи, зміни у психіці.

Відомо, що нітрати з тонкої кишки швидко потрапляють у кров і відновляються в нітрити. Отруєння виникає як наслідок впливу комбінацій нітратів і нітритів. Чим більше утворюється нітритів, тим сильнішою є токсична дія. Нітрити взаємодіють з оксигемоглобіном, утворюється метгемоглобін, який не має змоги зв’язувати та приносити до тканин кисень.

Нітрати харчових продуктів  викликають більш виражені клінічні прояви з боку травного каналу, серцево-судинної системи, центральної нервової системи; нітрати води – з боку серцево-судинної, дихальної систем [9].

 

РОЗДІЛ 5

ОХОРОНА ТА РАЦІОНАЛЬНЕ  ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬГИХ РЕСУРСІВ

 

5.1 Чинне законодавство та нормативні показники впливу підприємств сільського господарства на грунти (земельні ресурси)

 

В Україні прийнято ряд  нормативно-правових актів, що регулюють правові відносини у сфері використання пестицидів.

 Рамковим документом, що регулює питання поводження  з пестицидами є Законі України  “Про пестициди і агрохімікати”  від 2 березня 1995 року. Цей Закон  встановлює загальні положення поводження з пестицидами, вимоги до проведення державних випробувань та державної реєстрації пестицидів, агрохімікатів і технічних засобів їх застосування, до виробництва, транспортування, реалізації, зберігання, застосування, утилізації, знищення та знешкодження пестицидів, реалізації державної політики, здійснення державного нагляду і державного контролю за додержанням законодавства про пестициди, якості за критеріями безпечності сільськогосподарської сировини і харчових продуктів та встановлює відповідальність за порушення законодавства про пестициди [12].

26 вересня 2002 року Україна  приєдналася до Роттердамської  конвенції про процедуру попередньої  обґрунтованої згоди відносно  окремих небезпечних хімічних  речовин та пестицидів у міжнародній торгівлі, прийнятої 10 вересня 1998 року. Ця Конвенція спрямована на врегулювання міжнародної торгівлі окремими небезпечними хімічними речовинами з метою охорони здоров’я людини та навколишнього середовища від потенційного шкідливого впливу та заохочення їх екологічно обґрунтованого використання шляхом сприяння обміну інформацією, запровадження процедури прийняття рішень щодо їхнього імпорту та експорту на національному рівні.

В Україні ухвалено ряд  нормативно-правових актів, що спрямовані на конкретизацію вимог Закону “Про пестициди і агрохімікати”. До них належать:

• Порядок проведення державних випробувань, державної реєстрації та перереєстрації, ведення переліків пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1996 р. №295;
• Порядок надання дозволу на ввезення та застосування незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів іноземного виробництва, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1996 р. №288;
• Постанова Кабінету Міністрів України від 19.02.1996 р. №226 “Про державний нагляд і державний контроль за додержання законодавства про пестициди і агрохімікати”,
• Порядок застосування пестицидів і агрохімікатів на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення, та в зонах надзвичайних екологічних ситуацій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.1996 р. №92;
• Порядок вилучення, утилізації, знищення та знешкодження непридатних або заборонених до використання пестицидів і агрохімікатів та тари від них, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.1996 р. №354;
• Методика вилучення, утилізації та знищення сільськогосподарської сировини і харчових продуктів, що зазнали впливу пестицидів та агрохімікатів і непридатні до використання, затверджена Першим заступником Головного державного санітарного лікаря України від 07.03.1996 р. за N 5.08.07/306;
• Порядок державного обліку наявності та використання пестицидів і агрохімікатів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.1995 р. №881;
• Порядок одержання допуску (посвідчення) на право роботи, пов'язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами, затверджений постановою Кабінетів Міністрів України від 18.09.1995 р. №746;
• Тимчасове положення про державні випробування та реєстрацію хімічних, біологічних засобів захисту, феромонів та регуляторів росту (табл. 4.1) [12].

 Таблиця 4.1. Норми вмісту хімічних сполук в грунтах

Хімічна сполука	Норма вмісту  хімічних сполук в ґрунтах, мг/кг	Вміст хімічних сполук на полях, мг/кг
Cu (мідь)	3	3,5–4,5 >
Ni (нікель)	4	4.7–5.2 >
Zn (цинк)	<3	4.1–5.9 >
Co (кобальт)	5	6.2 – 6.4 >
F (залізо)	2	3.9 – 4.1 >
Br(бром)	6	6.2 – 7.1 >
F(водорозчинна форма)	10	11 – 12.5 >
Sb(стихій)	4.5	5.4 – 6.3 >
Mn(манган)	1500	1700 – 2000 >
V(ванадій)	150	152 – 164 >
Pb(свинець)	30	34 – 35.6 >
As(арсен)	2	2.5 – 3.1 >
Hg(ртуть)	2.1	2.7 – 5.8 >
Нітрати	130	140 – 149 >
Бензол	0.3	0.9 – 1.6 >
Толуол	0.03	0.1 – 1.2 >
Хлорофос	0.5	1 – 1.9 >

 

5.2 Контроль забруднення НПС (розрахунок розміру шкоди від забруднення земель Федірівської сільської ради Білозерського району).

 

З метою впорядкування  подальшого поводження з непридатними і забороненими для використання контейнеризованими пестицидами на майданчику-полігоні колишньої бази ВАТ „Облагрохім" відповідними поданнями (приписами) потрібно забов'язати органи виконавчої влади офіційно визначити відповідального власника цього майданчику-полігону із залізобетонними контейнерами (відповідальну установу щодо організації всіх заходів по відношенню до державної власності, якою і є контейнеризовані непридатні пестициди), доручивши йому виступати в усіх

 подальших діях щодо вирішення питань знешкодження цих токсичних відходів, головним замовником (розпорядником коштів) та забезпечити термінове виконання всього комплексу організаційних заходів по:

• забезпеченню належних умов охорони об'єктів;
• забезпеченню належних умов зберігання та моніторингу контейнеризованих непридатних пестицидів;
• вирішенню питання фінансового забезпечення вищезазначених робіт і заходів (з фонду охорони навколишнього природного середовища);
• приведенню до належного санітарно-гігієнічного та екологічного стану територій та об'єктів, що знаходяться у санітарно-захисній зоні майданчику-полігону (передані при ліквідації ВАТ „Облагрохім" в підпорядкування Регіональній Південно-Дніпровській філії Державного екологічного інституту Міністерства охорони навколишнього природного середовища України).
• Відпрацювати основні напрямки та заходи щодо приведення до належного санітарно-гігієнічного та екологічного стану територій та об'єктів, що знаходяться у санітарно-захисній зоні майданчику-полігону, і з цією метою доручити РПДФ ДЕІ Мінприроди України та Херсонській обласній санітарно-епідеміологічній станції опрацювати та погодити регламенти відповідних робіт, обрахувати орієнтовні витрати на них, можливі терміни виконання тощо.
• Вважати за доцільне виконання робіт з дорозбірки певної частини старих будівель з метою звільнення територій від їх залишків. В процесі виконання цих робіт забезпечити контроль щодо забруднення „приземних" частин старих будівель, оскільки на деяких з них виявлені певні «слідові» кількості пестицидів у змивах [12].

 

Розрахунок розміру  шкоди від забруднення земель Федорівської сільської ради Білозерського  району

Розрахунок збитків, виконано згідно Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням  земельних ресурсів через порушення  природоохоронного законодавства (далі – Методика), затвердженої наказом  міністерства охорони навколишнього  природного середовища від 27.10.1997 № 171 зареєстрованим в Міністерстві юстиції 05.05.1998 №285/2725 .

Розмір шкоди від  забруднення земельної ділянки  забруднюючою речовиною визначається за формулою:

 

Р_ш = А·Г_оз·П_д·К_з·К_н·К_ег,                                         (4.1)

 

де: А – питомі витрати  на ліквідацію наслідків забруднення  земельної ділянки, які визначаються як 0,5;

Г_оз – грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення, складає 0,89 грн/м²;

 Пд – згідно  Акту відбору проб та протоколу  вимірювань показників складу та властивостей грунту перевищення ГДК виявлено по сульфатам та фосфатам на площі – 2168 м², по ДДТ – на площі 1248 м²;

К_з – коефіциент забруднення земельної ділянки, що характеризує кількість забруднюючої речовини в об'ємі забрудненої землі залежно від глибини просочування ( при КЗ < 1 приймається рівним 1,0), визначається за формулою:

К_з – для ДДТ 0,00001;

К_з – для сульфатів 0,12;

К_з – для фосфору 0,011;

К_н – коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини:

Для ДДТ – 4;

Фосфору, сульфатів – 2,5;

 К_ег – коефіцієнт еколого-господарського значення земель і цільове призначення ділянки, 1.

Таким чином, розмір шкоди  від забруднення земельної ділянки  дорівнює:

По ДДТ Р_ш = 0,5·0,89·1248·1·4·1 = 2221,0 грн;

По фосфору Р_ш =0,5·0,89·2168·1·2,5·1 = 2412,0 грн;

По сульфатам Р_ш = 0,5·0,89·2168·1·2,5·1 = 2412,0 грн.

Загальний розмір шкоди  дорівнює:

Р_ш.заг. = 2412+0,5· (2412+2221) = 4729,0 грн.

 

5.3 Заходи по утилізації пестицидів і агрохімікатів та забезпеченню екологічної безпеки Херсонської області

 

Транспортування, зберігання, застосування, утилізація, знищення та знешкодження пестицидів і агрохімікатів та торгівля ними здійснюються відповідно до вимог, встановлених чинним законодавством, санітарними правилами транспортування,  зберігання і застосування пестицидів і агрохімікатів та  іншими  нормативними актами.

Особи, діяльність  яких  пов'язана з транспортуванням, зберіганням, застосуванням пестицидів і агрохімікатів та торгівлею ними, повинні мати допуск (посвідчення) на право роботи із зазначеними пестицидами і агрохімікатами. Порядок ( 746-95-п ) одержання такого допуску визначається Кабінетом Міністрів України.

Продаж населенню пестицидів і агрохімікатів здійснюється у дрібнофасованому вигляді та з обов'язковою наявністю інструкції щодо безпечного їх застосування. (  Частина третя статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1628-IV ( 1628-15 ) від 18.03.2004 )

 

 

ВИСНОВКИ

 

1. Дослідженні загальні  теоретичні відомості про ОВНС. Оцінка впливу на навколишнє  середовище – це наукова система  прийняття рішень щодо екологічної  безпеки проектованого об'єкта. Вона  не є відокремленим видом діяльності, а розглядається як складна процедура з обгрунтування й комплексної оцінки наслідків запланованої реалізації проектованого об'єкта.