Шпаргалка по "Экологии"

При тимчасовому переведенні  потерпілого на легшу роботу його середньомісячний заробіток, що за ним зберігається до повної реабілітації або до переходу на інвалідність, встановлюється за бажанням потерпілого, виходячи з розміру його заробітку за дванадцять або три повних календарних місяці роботи до пошкодження здоров'я. Однак, сума щомісячних страхових виплат, встановлена відповідно до ступеня втрати професійної працездатності, не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до пошкодження здоров'я.

56. Що є підставою для розгляду Фондом справ про страхові виплати?

Підставою для розгляду Фондом справ про страхові виплати є:

• акт розслідування нещасного випадку або випадку профзахворювання;
• висновки МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності або копія свідоцтва про смерть потерпілого;
• рішення про відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
• документ про необхідність надання додаткових видів допомоги.

57.В яких випадках Фонд може відмовити в страхових виплатах?

Фонд може відмовити в страхових виплатах у таких випадках:

1. навмисні дії потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку;
2. подача роботодавцем або потерпілим помилкової інформації про страховий випадок;
3. здійснення застрахованим навмисного злочину, що призвів до настання страхового випадку;
4. нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом.

58. В   яких   випадках   можливе   припинення   страхових   виплат   і   надання 
соціальних послуг? 

Припинення страхових виплат і надання соціальних послуг можливе в таких випадках:

1. на термін проживання потерпілого за кордоном;
2. на період перебування потерпілого на державному утриманні, за умови, що частина виплат, що перевищує вартість такого утримання, передається особам, які перебувають на утриманні потерпілого;
3. виплати призначені на підставі помилкових даних;
4. страховий випадок виник у результаті навмисного нанесення травми;
5. потерпілий ухиляється від медичної або професійної реабілітації, не виконує правил, пов'язаних із встановленням або переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки, встановлений для нього режим, що перешкоджає його видужанню;
6. в інших випадках, передбачених законодавством.

59. Який порядок і термін проведення страхових виплат,  що встановлений Законом про страхування?

Страхові виплати проводяться щомісячно в дні, установлені Фондом:

• потерпілим – із дня втрати працездатності в результаті нещасного випадку або встановлення профзахворювання;
• особам, що мають право на виплати в зв'язку зі смертю годувальника – із дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.

Одноразова допомога виплачується в місячний термін із дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, а у випадку смерті потерпілого – у місячний термін із дня смерті застрахованого особам, що мають на це право.

Страхові виплати проводяться протягом терміну, на який МСЕК або ЛКК встановлена втрата працездатності у зв'язку зі страховим випадком, а фінансування додаткових витрат – у період, на який визначена потреба в них.

Якщо з вини Фонду  потерпілому не визначена або  не виплачена сума страхової виплати, то ця сума виплачується без обмеження терміну і підлягає коректуванню у зв'язку з ростом цін на споживчі товари і послуги відповідно до ст. 34 Закону України "Про оплату праці".

Якщо потерпілий виявився в місцях позбавлення волі, суми страхових виплат перераховуються на спеціальний рахунок і виплачуються йому після звільнення, а особи, що перебувають на утриманні потерпілого, одержують виплати у встановленому порядку.

У випадку виїзду потерпілого  на постійне місце проживання за межи України, суми страхових виплат переводяться Фондом на його    адресу в порядку, передбаченому міждержавними угодами.

Копії рішень Фонду або  суду про призначення страхових виплат, заяви потерпілих або зацікавлених осіб з усіма необхідними документами зберігаються Фондом.

Через два роки після  зупинки страхових виплат зазначені вище документи передаються до архіву для постійного зберігання.

60. Наведіть права та обов'язки застрахованого.

Згідно зі ст. 43 Закону про страхування від нещасного  випадку застрахований має право брати участь в управлінні страхуванням від нещасних випадків, тобто бути повноправним їх представником; брати участь у розслідуванні страхового випадку.

Якщо ж нещасний випадок  відбувся із застрахованою особою, то вона має право на послуги медичної і професійної реабілітації, включаючи збереження робочого місця, навчання або перекваліфікацію (якщо загальна тривалість реабілітації не перевищує двох років); на відшкодування витрат на проїзд до місця лікування або навчання і назад, витрат на житло і харчування, транспортування багажу і проїзд особи, що його супроводжує; на послуги соціальної реабілітації (придбання протезів, автомобіля, допомога у веденні домашнього господарства), а також одержання від Фонду роз'яснень з питань соціального страхування від нещасних випадків.

У випадку загибелі потерпілого  члени його сім’ї мають право на одержання від Фонду страхових виплат і послуг, пов'язаних з ритуальними діями.

Обов'язки перед Фондом (ст. 44). Він зобов'язаний знати і виконувати вимоги законодавчих і інших нормативно-правових актів з охорони праці, виконувати обов'язки, передбачені колективним договором. Лікуватися потерпілий повинен у лікувально-профілактичних установах або у медичних працівників, визначених Фондом (з ними Фонд  має договір). У період лікування він зобов'язаний чітко виконувати режим лікування і дотримувати визначених лікарями правил поведінки; не ухилятися від професійної реабілітації; вчасно оповіщати робочий орган виконавчої дирекції Фонду про обставини, що ведуть до зміни розміру матеріального забезпечення, складу соціальних послуг і порядку їх надання.

61.Наведіть права та обов'язки страхувальника.

Страхувальник (роботодавець) має право брати участь в управлінні страхуванням від нещасних випадків (на виборній основі), вимагати від Фонду виконання його обов'язків щодо організації профілактики нещасних випадків і профзахворювань, а також соціального захисту потерпілих. Страхувальник, у випадку незгоди з рішеннями працівників Фонду, має право  оскаржити його  в спеціальних комісіях з питань вирішення спорів при виконавчій дирекції Фонду і її робочих органів. Він має право брати участь у визначенні надбавок або знижок страхового тарифу; може захищати свої права, а також застрахованих ним осіб як в організаціях Фонду, так і в суді.

У той же час, страхувальник зобов'язаний вчасно реєструватися у Фонді, вчасно і повністю сплачувати страхові внески, а також інформувати робочий орган виконавчої дирекції Фонду про кожен нещасний випадок або профзахворювання, що мало місце на підприємстві, про зміну технології робіт або виду діяльності підприємства (зміна групи тарифів небезпеки); про ліквідацію підприємства (не пізніше, ніж за два місяці).

Роботодавець щорічно  зобов'язаний надавати робочому органу виконавчої дирекції Фонду дані про чисельність працівників, про річну суму зарплати, про річний (фактичний) обсяг реалізації продукції (робіт, послуг), про кількість нещасних випадків і профзахворювань за минулий рік. Крім того, безкоштовно створювати необхідні умови для роботи на підприємстві представників Фонду.

Роботодавець зобов'язаний повідомити застрахованим ним працівникам адреси і номери телефонів робочого органу виконавчої дирекції Фонду, лікувально-профілактичних установ і медичних працівників (лікарів), що обслуговують дане підприємство за договором з Фондом.

Порядок і терміни  надання даних визначаються Фондом.

62.Яким чином здійснюється фінансування страхування від нещасного випадку?

Фонд проводить збір і акумулює страхові внески страхувальників-підприємств.

Фінансування Фонду  здійснюється за рахунок таких джерел:

а) внесків страхувальників;

б) капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страховиків;

в) прибуток, отриманий  від тимчасово вільних засобів  Фонду на депозитних рахунках;

г) коштів, отриманих від  стягнення штрафів і пені з підприємств, а також штрафів із працівників, винних у порушенні нормативних актів з охорони праці;

д) добровільних внесків  і інших надходжень, одержання яких не суперечить законодавству.

Працівники  не несуть ніяких витрат на страхування від нещасного випадку (ст. 46).

Кошти на здійснення страхування  від нещасного випадку не включаються до Державного бюджету України, зараховуються на єдиний централізований рахунок в установах банків, визначених Кабінетом Міністрів України для обслуговування коштів державного бюджету України або спеціалізованого банку, що обслуговує фонди соціального страхування. Кошти страхування від нещасних випадків можуть використовуватися винятково з їхнім прямим призначенням.

Умови, порядок обслуговування, гарантії заощадження коштів Фонду визначаються тристороннім договором – між банком, виконавчою дирекцією Фонду і Кабінетом Міністрів України.

63. Що розуміється під терміном "рівень прийнятого ризику"?

Людина, будучи елементом системи “л-м-с”, постійно знаходиться під дією різних небезпечних факторів, тобто завжди існує деякий залишковий ризик. Сама наявність людини  в системі “л-м-с” підкреслює необхідність турботи про його безпеку, як деякий рівень прийнятного ризику, обумовлений такими поняттями, як рівень розвитку техніки, технології, організації і управління виробництвом, а також станом його економіки.

64. Яким чином визначається величина професійного ризику?    

У більшості випадків величина ризику визначається імовірністю настання небажаної події. При розгляді цього поняття з точки зору профілактики травматизму ризик може бути витлумачений як імовірність людських, матеріальних втрат або ушкоджень.

У той же час мають  право на існування й інші визначення, наприклад, дія, спрямована на бажану мету, досягнення якої пов'язане з елементами небезпеки, погрозою втрати, невдачі, тобто дія в умовах невизначеності.

Економісти і статистики під терміном “ризик” розуміють “міру можливих наслідків, що проявляться в певний момент у майбутньому” [3], тому “ризик” – це очікувана частота небажаних подій, або – очікувана величина збитку, або – деяка комбінація цих величин.

В умовах сучасного виробництва  – складної імовірнісної системи, де присутня неліквідована небезпека, яка міститься у самому факті присутності людини на виробництві з її емоційною, фізіологічною і психологічною слабістю як ланки контролю, зворотного зв'язку і управління, завжди існує імовірність нещасного випадку.

Прояв неліквідованої небезпеки  – ризик дії або бездіяльності.

65. Визначте зміст понять "індивідуальний" та "соціальний ризик".

І н д и в і  д у а л ь н и й  –  ризик, що характеризує небезпеку певного виду, для окремого індивіда у певному місці. Як правило, на виробництві працює одночасно кілька осіб, тому необхідно розглядати так званий ²загальний індивідуальний ризик², що є сумою індивідуальних ризиків, обумовлених усіма можливими причинами

Соціальний (груповий) ризик – ризик для групи людей, що характеризується відношенням частоти подій до кількості потерпілих при цьому людей:

Таким чином, соціальний ризик характеризує масштаб можливих катастроф (масштаб катастрофічних подій).

66. Яким чином визначаються страхові тарифи організацій, підприємств згідно чинного законодавства?

Розміри страхових внесків  страхувальників обчислюються у відсотках:

1. для підприємств – від річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг), за винятком суми податку на додану вартість і акцизного збору;
2. для бюджетних установ і організацій – від річної суми фактичних витрат на оплату праці й інших виплат найманим робітникам, що підлягають оподаткуванню .

При цьому розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесене підприємство, а також від рівня травматизму, професійного захворювання і стану охорони праці.

Розрахунок розміру  страхового внеску для кожного підприємства проводиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків (надалі – «Фондом») відповідно до «Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ і організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійного захворювання», що затверджується Кабінетом Міністрів України.

З метою визначення страхових  тарифів для підприємств на страхування від нещасних випадків галузі економіки і види робіт диференціюються на класи професійного ризику виробництва відповідно

67. Яким чином  забезпечується  матеріальна  зацікавленість  роботодавців  в створенні безпечних умов праці?

Моральне стимулювання — форма громадської оцінки діяльності того або іншого працівника, а також підрозділу в цілому.