Шпаргалка по "Экологии"

87. Наведіть організаційну структуру СУОП будівельної організації і в чому полягає сутність її елементів?

Організаційна структура системи управління охороною праці в будівельних організаціях базується на існуючій структурі управління будівельним виробництвом. Вона містить такі основні елементи:

1. об'єкт управління;
2. інформація про стан об'єкта управління;
3. пам'ять системи;
4. орган управління;
5. управлінські впливи (рішення).

88. Яким вимогам повинні відповідати рішення в СУОП?

Прийняте рішення повинне:

• бути своєчасним, що забезпечується застосуванням відповідних методів збору, використанням сучасних засобів обробки інформації;
• узгоджуватися з прийнятими раніше рішеннями, тобто бути погодженими (можуть уточнюватися або скасовуватися окремі положення раніше прийнятих рішень, виходячи з нових виробничих умов);
• бути реальним, таким, яке може бути практично виконаним, мати ясне, чітке і лаконічне формулювання, що виключає довільне тлумачення;
• враховувати рівень компетентності (рівень знань, досвіду, поінформованості) системи, у якій реалізується рішення;
• бути законним і повноважним, тобто не повинно суперечити чинному законодавству, нормам і правилам охорони праці.

89. Які основні функції СУОП?

Управління охороною праці в будівельних організаціях забезпечується виконанням комплексу таких взаємозалежних функцій:

• планування робіт, діяльності структурних і виробничих підрозділів, функціональних службі з забезпечення безпеки праці;
• організація виконання планових заходів і робіт із забезпечення безпеки праці і функціонування СУОП;
• контроль за станом охорони праці і функціонуванням СУОП;
• облік, аналіз, оцінка стану безпеки та охорони праці;
• координація діяльності з забезпечення безпеки й охорони праці;
• стимулювання за досягнуті результати.

90. Яким чином реалізується планування робіт? 

Планування робіт, діяльності підрозділів і служб з охорони праці проводиться за такими напрямами:

• планування забезпечення безпеки працюючих;
• планування забезпечення безпеки виробничих процесів;
• планування забезпечення безпеки виробничого устаткування;
• планування доведення до нормативного рівня, подальшого поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці, виробничого побуту і лікувально-профілактичного обслуговування працюючих.

Планування заходів  і робіт із забезпечення безпеки  праці здійснюється на підставі поточних (річних) і оперативних (квартально-місячних) планів.

91. В чому полягає організація виконання планових заходів і робіт в СУОП?

Організація виконання планових заходів і робіт із забезпечення безпеки праці і функціонування СУОП полягає в чіткій регламентації обов'язків, порядку взаємодії, діяльності в цілому структурних підрозділів, функціональних служб, головних спеціалістів і окремих працівників організацій і підприємств.

Організація виконання  робіт проводиться відповідно до функціональних обов'язків робітників та службовців (див. дод. 5) шляхом здійснення комплексу організаційних і технічних заходів, які розробляються на основі результатів аналізу проектної документації, інформації про виробничий травматизм і виявлені у процесі оперативного й іншого видів контролю стану охорони праці небезпечних ситуацій.

92. В чому полягає контроль за станом охорони праці і функціонуванням СУОП?

Контроль за станом охорони праці і функціонуванням СУОП повинен бути спрямований на виявлення відхилень від вимог норм і правил охорони праці, які мали місце на будівельних майданчиках; перевірку виконання (за обсягами і термінами) запланованих профілактичних заходів, а окремими працівниками, функціональними службами – своїх обов'язків із забезпечення безпечного проведення робіт, реалізації прийнятих рішень, рекомендацій з поліпшення умов праці, своєчасного прийняття необхідних заходів щодо усунення виявлених недоліків.

Контролюються: стан і процеси експлуатації застосовуваних м;і шин, механізмів, виробничого устаткування; безпека виконання технологічних процесів; правильність використання засобів індивідуального і колективного захисту; стан санітарно-гігієнічних і виробничих умов як окремих робочих місць, так і в цілому будівельних майданчиків, їх відповідність рішенням, прийнятим в орган і організаційно-технологічній документації; стан санітарно побутового обслуговування працюючих; стан будинків і споруд, що експлуатуються, дотримання адміністрацією чинного законодавства, норм і правил охорони праці.

93. Яким чином реалізується на практиці облік, оцінка стану безпеки та охорони праці?

Оцінка стану безпеки й охорони праці відбувається на основі аналізу комплексу інформаційних даних про фактичний стан умов праці на будівельних майданчиках (матеріалів розслідування випадків травмування і профзахворювань; матеріалів планових і позачергових перевірок; результатів аналізу розпоряджень  органів нагляду і контролю), а також результатів діяльності окремих працівників, посадових осіб, функціональних служб і структурних підрозділів по забезпеченню безпечних і нешкідливих умов праці.

Оцінюють:

а) стан безпеки (охорони) праці у виробничих підрозділах;

б) діяльність функціональних служб, структурних підрозділів; посадових осіб, до обов'язків яких входить створення безпечних і нешкідливих умов праці.

Кількісна оцінка стану  охорони праці виробляється за допомогою коефіцієнтів рівня безпеки (або охорони) праці.

При визначенні величин  коефіцієнтів виходять з того, що лінійні  ІТР, керівники організацій і  інженерних служб зобов'язані контролювати стан умов праці, виявляти порушення правил і норм охорони праці, вчасно визначати необхідні організаційно-технологічні профілактичні заходи і забезпечувати їх реалізацію на практиці, а робітники – виконувати роботи без порушень норм і правил охорони праці, підтримувати відповідні умови на своїх робочих місцях.

94. В чому полягає координація робіт по забезпеченню безпеки праці?

Координація робіт із забезпечення безпеки праці полягає в розробці і здійсненні органом управління рішень, спрямованих на узгодження діяльності підрозділів, функціональних служб і їх керівників, на практичну реалізацію прийнятих рішень, оперативну ліквідацію або локалізацію джерел небезпеки і причин їх виникнення. При цьому чітко регламентуються завдання, що стоять перед управлінням охороною праці на відповідному рівні управління виробництвом, визначаються основні відповідальні особи (структурні підрозділи, функціональні служби), а потім – виконавці окремих доручень відповідно до рішень зазначених вище завдань.

95. Яким чином і за який рахунок здійснюється стимулювання за досягнуті в галузі охорони праці результати?

Стимулювання діяльності робітників та службовців організацій (підприємств), їх структурних підрозділів і функціональних служб направлене на підвищення відповідальності і зацікавленості всіх категорій працюючих у створенні і підтримці здорових і безпечних умов праці.

Слід зазначити, що стимулювання може бути як позитивним – у вигляді заохочень, так і негативним – штрафи, відшкодування шкоди, збитків конкретним громадянам, підприємствам, державі.

Якщо види позитивних заохочень визначаються Колективним договором (угодою, трудовим договором), то відшкодування шкоди визначається відповідно до чинного законодавства. Практика застосування зазначених видів стимулювання показала, що ефективність позитивного стимулювання приблизно в три-чотири разів вище ніж негативний.

96. Яким чином визначається ефективність  системи управління охороною праці?

1. Показник ефективності витрат підприємства Е_П на заходи щодо охорони праці це відношення величини річної економії за рахунок поліпшення умов і безпеки праці до суми витрат (вкладень) підприємства в охорону праці:

 

,

 

де Е_Р – річна економія від поліпшення умов і охорони праці на підприємстві (доход або зменшення втрат); В – загальні витрати (вкладення) підприємства в охорону праці.

97. Яким   чином   здійснюється   фінансування   на   різних   рівнях   управління виробництвом?

Згідно зі ст. 21 Закону фінансування охорони праці здійснюється власником і працівник не несе ніяких витрат на заходи щодо охорони  праці.

На підприємствах, у  галузях і на державному рівні у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку створювалися фонди охорони праці, що поділялися на державний, галузеві, регіональні і фонди охорони праці підприємств.

До лютого 1994 року основним джерелом формування коштів фонду охорони праці були відрахування в розмірі 1% фактично реалізованого обсягу продукції (робіт, послуг). Однак, постановою Кабінету Міністрів від 17.02.1997 року щодо упорядкування оподаткування, було прийняте рішення про необов'язкове перерахування у фонд охорони праці зазначених сум, тому до введення в чинність Закону про соціальне страхування від нещасних випадків фонди охорони праці формувалися, в основному, за рахунок штрафних санкцій до підприємств і працівників, винних у порушенні норм і правил охорони праці, а також штрафів за допущені нещасні випадки.

Кошти фондів охорони  праці підприємств використовуються тільки на виконання комплексних заходів, що забезпечують досягнення встановлених нормативів з охорони праці, погоджених з місцевими органами Держнаглядохоронпраці, а також на подальше підвищення рівня охорони праці на виробництві.

Ці кошти не повинні  витрачатися на ремонтні й інші роботи, пов'язані з підтримкою основних фондів (включаючи засоби колективної й індивідуальної безпеки) в належному технічному стані, придбання спецодягу, миючих і знезаражуючих засобів, спецхарчування, надання пільг і компенсацій, благоустрій території, природоохоронні й інші заходи безпосередньо не пов'язані з поліпшенням умов і підвищенням рівня безпеки праці.