Інформаційні системи та технології

Нова  інформаційна технологія.

Інформаційна  технологія є найбільш важливою складовою  процесу використання інформаційних ресурсів суспільства. До теперішнього часу вона пройшла кілька еволюційних етапів, зміна яких визначалася головним чином розвитком науково-технічного прогресу, появою нових технічних засобів переробки інформації. У сучасному суспільстві основним технічним засобом технології переробки інформації служить персональний комп'ютер, який істотно вплинув як на концепцію побудови та використання технологічних процесів, так і на якість результатної інформації. Впровадження персонального комп'ютера в інформаційну сферу й застосування телекомунікаційних засобів зв'язку визначили новий етап розвитку інформаційної технології і, як наслідок, зміна її назви за рахунок приєднання одного із синонімів: "нова", "комп'ютерна" або "сучасна". Прикметник "нова" підкреслює новаторський, а не еволюційний характер цієї технології. Її впровадження є новаторським актом у тому сенсі, , що вона істотно змінює зміст різних видів діяльності в організаціях. У поняття нової інформаційної технології включені також комунікаційні технології, які забезпечують передачу інформації різними засобами, а саме - телефон, телеграф, телекомунікації, факс тощо.     Основні характеристики нової інформаційної технології.

Методологія	Основна ознака	Результат
Принципово нові засоби обробки  інформації	Вбудовування в технологію управління	Нова технологія комунікацій
Цілісні технологічні системи	Інтеграція функцій спеціалістів і менеджерів	Нова технологія обробки інформації
Цілеспрямовані створення, передача, зберігання і відображення інформації	Облік закономірностей соціального середовища	Нова технологія прийняття управлінських рішень

 

Нова інформаційна технологія – інформаційна технологія з "дружнім" інтерфейсом роботи користувача, що використовує персональні комп'ютери і телекомунікаційні засоби. Прикметник "комп'ютерна" підкреслює, що основним технічним засобом її реалізації є комп'ютер.    Три основні принципи нової (комп'ютерної) інформаційної технології:  • інтерактивний (діалоговий) режим роботи з комп'ютером;    • інтегрованість (взаємозв'язок) з іншими програмними продуктами;   • гнучкість процесу зміни як даних, так і постановок завдань.

Мабуть, більш  точним слід вважати все-таки термін нова, а не комп'ютерна інформаційна технологія, оскільки він відображає в її структурі не тільки технології, засновані на використанні комп'ютерів, але й технології,  що ґрунтуються на інших технічних засобах, зокрема телекомунікаційних.

 

Інструментарій  інформаційної технології.

Реалізація  технологічного процесу матеріального  виробництва здійснюється за допомогою різноманітних технічних засобів, до яких відносяться: обладнання, верстати, інструменти, конвеєрні лінії тощо. За аналогією і для інформаційної технології повинно бути щось подібне. Такими технічними засобами виробництва інформації буде апаратне, програмне і математичне забезпечення цього процесу. З їхньою допомогою відбувається переробка первинної інформації в інформацію нової якості. Виділимо окремо з цих засобів програмні продукти і назвемо їх інструментарієм, а для більшої чіткості можна його конкретизувати, давши назву програмного інструментарію інформаційної технології.

Програмний  інструментарій технології – один або кілька взаємозалежних програмних продуктів для певного типу комп'ютера, технологія роботи в яких дозволяє досягти поставленої користувачем мети. У якості інструментарію можна використовувати такі поширені види програмних продуктів для персонального комп'ютера: текстовий процесор (редактор), настільні видавничі системи, електронні таблиці, системи управління базами даних, електронні записні книжки, електронні календарі, інформаційні системи функціонального призначення (фінансові, бухгалтерські, для маркетингу тощо), експертні системи і т.п.

Як  співвідносяться інформаційна технологія та інформаційна система.

Інформаційна  технологія тісно пов'язана з інформаційними системами, які є для неї основним середовищем. На перший погляд може здатися, що введені в підручнику визначення інформаційної технології та системи дуже схожі між собою. Однак це не так.       Інформаційна технологія є процесом, що складається з чітко регламентованих правил виконання операцій, дій, етапів різного ступеня складності над даними, що зберігаються на комп’ютерах. Основна мета інформаційної технології – в результаті цілеспрямованих дій з переробки первинної інформації отримати необхідну для користувача інформацію.

Інформаційна  система є середовищем, складовими елементами якої є комп'ютери, комп'ютерні мережі, програмні продукти, бази даних, люди, різного роду технічні й програмні засоби зв'язку тощо. Основна мета інформаційної системи – організація зберігання та передачі інформації. Інформаційна система являє собою людино-комп'ютерну систему обробки інформації.           Реалізація функцій інформаційної системи неможлива без знання орієнтованої на неї інформаційної технології. Інформаційна технологія може існувати і поза сферою інформаційної системи.      Таким чином, інформаційна технологія є більш ємким поняттям, що відбиває сучасне уявлення про процеси перетворення інформації в інформаційному суспільстві. У вмілому поєднанні двох інформаційних технологій – управлінської та комп'ютерної – запорука успішної роботи інформаційної системи.

Етапи розвитку інформаційних технологій

Існує кілька точок  зору щодо розвитку інформаційних технологій із використанням комп'ютерів, що визначаються різними ознаками поділу. Загальним для усіх викладених нижче підходів є те, що з появою персонального комп'ютера почався новий етап розвитку інформаційної технології. Основною ціллю стає задоволення персональних інформаційних потреб людини як для фахової сфери, так і для побутової.

Ознака  поділу – вид задач і процесів обробки інформації.   1-й етап (60-70-і рр.) – Опрацювання даних в обчислювальних центрах у режимі колективного користування. Основним напрямком розвитку інформаційної технології була автоматизація операційних рутинних дій людини.             2-й етап (з 80-х рр.) – Створення інформаційних технологій, спрямованих на вирішення стратегічних завдань.

Ознака  поділу – проблеми, що стоять на шляху інформатизації.   1-й етап (до кінця 60-х рр.) – характеризується проблемою опрацювання великих обсягів даних в умовах обмежених можливостей апаратних засобів.          2-й етап (до кінця 70-х рр.) – пов'язаний з поширенням ЕОМ серії IBM/360, Проблема цього етапу – відставання програмного забезпечення від рівня розвитку апаратних коштів.         3-й - етап (з початку 80-х рр.) – комп'ютер стає інструментом непрофесійного користувача, а інформаційні системи – засобом підтримки прийняття його рішень. Проблеми – максимальне задоволення потреб користувача і створення відповідного інтерфейсу для роботи в комп'ютерному середовищі.          4-й етап (з початку 90-х рр.) – створення сучасної технології між організаційних зв'язків і інформаційних систем. Проблеми цього етапу дуже численні. Найбільш істотними з них є:         • укладання угод і встановлення стандартів, протоколів для комп'ютерного зв'язку;           • організація доступу до стратегічної інформації;      • організація захисту і безпеки інформації.

 

4. ВИДИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Інформаційна технологія обробки даних

Характеристика  і призначення.

Інформаційна  технологія обробки даних призначена для розв'язання добре структурованих задач, по яких є необхідні вхідні дані і відомі алгоритми та інші стандартні процедури їх опрацювання. Ця технологія застосовується на рівні операційної (виконавчої) діяльності персоналу невисокої кваліфікації з метою автоматизації деяких рутинних постійно повторюваних операцій управлінської праці. Тому впровадження інформаційних технологій і систем на цьому рівні істотно підвищить продуктивність праці персоналу, звільнить його від рутинних операцій, можливо, навіть призведе до необхідності скорочення чисельності працівників.

На рівні  операційної діяльності вирішуються  такі завдання:   • обробка оперованих даних;         • створення періодичних контрольних звітів;       • отримання відповідей на всілякі поточні запити.

Приклад контрольного звіту: щоденний звіт про надходження і видачу готівкових коштів банком, що формується з метою контролю балансу готівки.            Приклад запиту: запит до бази даних по кадрах, який дозволить отримати дані про вимоги, що висуваються до кандидатів на заняття певної посади.

Основні компоненти інформаційної технології обробки даних:   - збір даних;           - обробка даних (класифікація і групування);      - зберігання даних (створення баз даних);      - створення звітів.

Інформаційна  технологія управління

Характеристика  та призначення.

Мета  інформаційної технології управління – це задоволення інформаційних потреб усіх без винятку співробітників організації, що мають справу з прийняттям рішень. Вона може бути корисна на будь-якому рівні управління.            Ця технологія орієнтована на роботу в середовищі інформаційної системи керування і використовується при гіршій структурованості розв'язуваних задач, якщо їх порівнювати з задачами, що розв’язуються за допомогою інформаційних технологій обробки даних.     ІС управління ідеально підходять для задоволення подібних інформаційних потреб працівників різноманітних функціональних підсистем (підрозділів) організації. Інформація, що надається нею, містить відомості про минуле, сучасне і ймовірне майбутнє (діяльності) організації. Ця інформація має вигляд регулярних або спеціальних управлінських звітів.  Для прийняття рішень на рівні управлінського контролю інформація повинна бути подана в агрегованому вигляді так, щоб проглядалися тенденції зміни даних, причини відхилень і можливі рішення. На цьому етапі розв'язуються такі задачі опрацювання даних:        • оцінка планованого стану об'єкта керування;       • оцінка відхилень від планованого стану;       • виявлення причин відхилень;         • аналіз можливих рішень і дій.

Інформаційна  технологія управління спрямована на створення різноманітних видів звітів.         Регулярні звіти створюються відповідно до встановленого графіка, що визначає час їхнього створення, наприклад місячний аналіз продажів компанії.            Спеціальні звіти створюються за вимогою керівників, або коли в компанії відбулося щось незаплановане.

І ті, і інші види звітів можуть мати форму підсумкових, порівняльних і надзвичайних звітів.

У підсумкових звітах дані об'єднані в окремі групи, відсортовані і подані у вигляді проміжних і остаточних результатів по окремих полях. Порівняльні звіти містять дані, отримані з різних джерел або класифіковані по різноманітних ознаках і використовуються для порівняння. Надзвичайні звіти містять дані виняткового (надзвичайного) характеру.

Використання  звітів для підтримки керування  є особливо ефективним при реалізації так званого керування по відхиленням.

 

Висновки

Цілеспрямована  діяльність будь-якої соціально-економічної  або організаційно-виробничої системи  неможлива без управління.

Систему, яка  реалізує функції управління, називають системою управління. Найважливішими функціями, що реалізуються в такій системі, є прогнозування, планування, облік, контроль, аналіз, регулювання, стимулювання, прийняття рішень.

Управління  пов’язане з обміном інформацією між компонентами системи, а також системи з оточуючим середовищем. У процесі управління отримуються відомості про стан системи в кожний момент часу, про досягнення (чи навпаки недосягнення) заданої мети з тим, щоб вплинути на систему і забезпечити виконання прийнятих управлінських рішень.

Інформаційна  система є системою інформаційного обслуговування користувачів і виконує технологічні функції з нагромадження, збереження і переробки інформації. Її зміст, порядок формування і процес функціонування визначаються методами і структурою управлінської діяльності, прийнятими на певному економічному об’єкті.

 

Список використаної літератури.

1. Громов Г.Р. Очерки информационной технологии. - М.: ИнфоАрт, 1992.
2. Данилевский Ю.Г., Петухов И.А., Шибанов B.C. Информационная технология в промышленности. - Л.: Машиностроение. Ленингр. отделение, 1988.
3. Информационная технология, экономика, культура. - М.: ИНИОН РАН, 1995.
4. Дик В.В. Информационные системы в экономике. - М.: Финансы и статистика, 1996.
5. Вікіпедія. Онлайн енциклопедія. - Wikimedia Foundation Inc.