Проектування інформаційної системи підтримки проведення кредитних операцій

Параметри ефективної кредитної  політики банку:

• мета фінансування;
• засоби погашення позики;
• структура позики;
• забезпечення позики (структура застави, її якість: готовність до продажу,

ліквідність, вартість, заборгованість, підконт-рольність, претензії на право  власності, прибутковість, вартість ліквідації, умови вступу у володіння, застереження тощо); 
-  оцінка ризиків, притаманних компанії-позичальнику, які можуть утруднити процес погашення кредитів, з урахуванням виду діяльності (галузі), конкурентоспроможності, операційної ефективності, якості керівництва;

• фінансовий аналіз на основі фінансової звітності, який включає розуміння принципів

обліку, що використовуються під час складання фінансової звітності, надання фінансовій звітності  форми, придатної для оцінки фінансових потоків і фінансового стану  фірми як у поточному періоді, так і в майбутньому.

 

1.2 Якісний аналіз кредитоспроможності

 

У процесі аналізу та превентивного  прогнозування кредитоспроможності  клієнтів банку й на цій основі управління кредитним портфелем  дається оцінка таких параметрів:

•  впливу зовнішнього середовища на кредитоспроможність позичальника на основі

вивчення його стану в  економіці в цілому та в конкретній галузі, спроможності адекватно реагувати  на ситуацію залежно від бізнес-циклів;

• життєвого циклу виробництва основних видів продукції;

-   збутової стратегії;

-  здатності виробляти та продавати товари за цінами, які компенсують витрати й генерують прибуток;

- залежності припливу готівки від зовнішніх факторів. Здійснюється групування напрямків кредитів з відокремленням найризикованіших, а саме:

- для початкового бізнесу, де обсяг позик непропорційно високий порівняно з інвестиціями власників;

- для спекулятивних угод з товарними та фондовими цінностями;

- для операцій з нерухомістю для власників підприємств з обмеженими власними коштами;

- для підтримки великого залишку на депозиті в банку без достатнього капіталу та застави;

- під проекти з ризиком морального старіння;

- під низьколіквідні цінності та ін.

Під час оцінки кредитоспроможності  клієнтів банку використовується також  система показників, які сигналізують про можливі фінансові утруднення та банкрутство:

• перевищення критичного рівня простроченої заборгованості;
• надмірне використання короткострокових позик як джерела фінансування

довгострокових вкладень;

• низькі значення показників ліквідності;

-  нестача оборотних коштів;

-  підвищення до граничних меж частки позикових коштів у загальному обсязі коштів;

-  невиконання зобов'язань перед кредиторами та акціонерами щодо своєчасного повернення позик, виплати процентів та дивідендів;

-  наявність простроченої заборгованості;

-  погіршення відносин з установами банківської системи;

-  використання нових джерел фінансових ресурсів на відносно невигідних умовах;

-  застосування у виробництві переамортизованого обладнання;

- негативні зміни в портфелі замовлень.

Під час оцінки кредитних  якостей клієнтів банку може використовуватися  така система показників порядку  зменшення рейтингу:

- мета й сума позики:

- реальна мета й узгоджена  з нею сума;

- гранична мета, прийнятна  сума;

- недоведена мета, проблематична  сума;

- фінансові можливості претендента на позику:

- міцний поточний і  в недавньому минулому фінансовий  стан, міцний та стабільний приплив  готівки;

- добрий фінансовий стан, стабільний приплив готівки;

- прийнятний фінансовий  стан, невизначений приплив готівки;

- невеликі доходи, слабкий  приплив готівки;

- збиткова репутація,  слабкий приплив готівки;

- застава:

- наявна достатня ліквідна  застава;

- наявна застава середньої  ліквідності;

- наявна достатня застава,  але обмеженої ліквідності;

- наявна недостатня застава  граничної якості;

- застава неприйнятна;

- інформація про позичальника:

- блискуча кредитна репутація;

- добрі відгуки про  надійність клієнта;

- обмежені відгуки, відсутність  негативної інформації;

- відсутність відгуків;

- несприятлива кредитна  репутація;

- відносини банку з позичальником:

- тривалі, послідовні, прибуткові  відносини;

- наявність відносин середньої  якості або їх відсутність;

- втрата відносин.

1.3 Кредитоспроможність позичальника як економічна категорія

Процес кредитування пов'язаний з дією численних і багатоманітних чинників ризику, здатних спричинити за собою непогашення позики в  обумовлений термін. Зміни в споживацькому  попиті або в технології виробництва  можуть вирішальним чином вплинути на справи фірми і перетворити  колись процвітаючого позичальника на збиткове підприємство. Тривалий страйк, різке зниження цін в результаті конкуренції або відхід з роботи провідних фахівців – все це може відобразитися на погашенні боргу позичальником. Надаючи позики, комерційний банк повинен вивчати чинники, які можуть спричинити за собою їх непогашення.

Основна мета такого аналізу  визначити здатність і готовність позичальника повернути запрошувану  позику відповідно до умов кредитного договору. Банк повинен у кожному  випадку визначити ступінь ризику, який він готовий узяти на себе, і розмір кредиту, який може бути наданий  при конкретних обставинах.

Банки розвинених капіталістичних  країн застосовують складну систему  великої кількості показників для  оцінки кредитоспроможності клієнтів. Ця система диференційована залежно  від характеру позичальника (фірма, приватна особа, вид діяльності), а  також може ґрунтуватися як на сальдових, так і оборотних показниках звітності  клієнтів.

Оцінку фінансового стану  позичальника з урахуванням поточного  стану обслуговування позичальником  кредитної заборгованості банк здійснює у кожному випадку укладання  договору при здійсненні кредитної  операції, а надалі - не рідше одного разу на три місяці, а для банків - не рідше одного разу на місяць.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ

 

2.1 Аналіз завдання

 

У даному курсовому проекті  має бути розроблена автоматизована інформаційна система «Розрахунок  кредитоспроможності позичальника». База даних повинна зберігати  інформацію, що подається банку юридичною  особою (оборотні активи, необоротні активи, звіт про фінансові результати, витрати  майбутніх періодів, поточні зобов’язання, довгострокові зобов’язання, забезпечення наступних витрат і платежів). У  базі також має бути передбачена  можливість перегляду основних показників, що характеризують фінансовий стан позичальника (коефіцієнт маневрності власних  коштів, коефіцієнт загальної ліквідності, коефіцієнт миттєвої ліквідності, коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт незалежності).

Автоматизована інформаційна система значно спрощує роботу працівника банку. Вона призначена для розрахунку основних показників кредитоспроможності, перегляду цих показників, перегляду  даних, на основі яких вони розраховувались  та формування вихідних документів.

Для того, щоб розробити  дану інформаційну систему потрібно знати основні терміни та поняття  даної сфери діяльності, знати  та вміти користуватись необхідними  формулами,чітко уявляти роботу даної організації.

Розробник програмного продукту повинен зробити зрозумілу та зручну у використанні програму. Він  повинен забезпечити перегляд даних, їх обробку, можливість редагування  вхідних даних, їх виведення на екран  або роздрукування.

 

2.2 Структура управління  кредитного відділу

 

Кредитне управління є найважливішим і найбільшим підрозділом банку, оскільки основною функцією і основним джерелом його прибутку є надання різного роду позик. Відділ загальної організації кредитних операцій займається розробкою кредитного плану банку, методів його реалізації залежно від конкретних економічних ситуацій, загальних методів кредитування та визначення кредитоспроможності клієнта, вивченням кредитних ризиків та розробкою механізму їх страхування.

Головним є керівник кредитного відділу. Він контролює усі кредитні операції, звітує перед керівництвом банку, працює з керівниками інших відділів банку.

Основними представниками кредитного відділу банку – є працівники цього відділу.

Сучасна інформаційна система  в сфері діяльності організації  дозволяє забезпечити вирішення таких завдань:

      - прямий, своєчасний доступ до інформаційного продукту (точну інформацію про хід виробничого процесу в просторі та часі);

 ефективну координацію  внутрішньої діяльності та оперативне розповсюдження різноманітних повідомлень;

     - ефективнішу взаємодію із суміжниками по технологічних маршрутах за рахунок використання більш інформованих та наочних засобів відображення та передачі-прийому повідомлень;

     - виділення необхідного і неперервного часу для менеджерів всіх ланок на такі високоефективні види діяльності, як аналіз та прийняття рішень за рахунок зменшення часу на здійснення малопродуктивної діяльності;

     - використання якісно кращої технології системного аналізу та проектування оперативного управління на нижній та середніх ланках управління виробництвом.

     - постійне поповнення необхідною інформацією;

     - своєчасне забезпечення відповідних споживачів достовірними даними;

     - збирання, обробка даних про стан та результати роботи об’єктів управління для інформування вищих органів управління;

     - аналітична обробка інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень.

     - збір інформації з різних джерел

     - реєстрація,обробка та видача інформації що характеризує стан управління чи виробництва

     - розподіл інформації між адміністрацією структурними підрозділами, виконавцями відповідно до їхньої участі в управлінському процесі.

 

2.3 Функції працівника  кредитного відділу

 

1. Проведення аналізу економічного стану позичальника , його поручителів та гарантів у 

відповідності з методиками.

2. Перевірка техніко-економічного обгрунтування заходу, що кредитується, розрахунок

ефективності використання кредиту , джерел та строків його погашення.

3. Проведення експертизи заставленого майна , перевірка місцезнаходження , право

власності заставодавтеля або  майнового поручителя на предмет  застави, визначення його ліквідності, доцільні заходи щодо його збереження , з’ясування чи не є майно предметом застави по іншим зобов’язанням.

4. Підготовка проектів кредитного договору та інших документів, які визначають правові

відносини між банком і  позичальником.

5. Вивчення установчих документів, що регламентують діяльність клієнта ( установчий

договір, склад засновників, їх репутацію та стабільність, строк  функціонування під приємства та форму власності, ступінь відповідальності по зобов’язанням, наявність дозволу на діяльність, що кредитується ) .

Кредити становлять близько 50% всіх активів банку і забезпечують 2/3 усіх доходів. Вони є найбільш прибутковою, але й найбільш ризиковою частиною банківських активів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ

 

3.1 Нормалізація відносин

 

Логічні моделі використовуються розробниками баз даних для формального  представлення інформаційних потреб виробництва, економіки, бізнесу тощо. Найрозповсюдженішою формою відображення цієї моделі слугують ЕР-діаграми. Основними  поняттями ЕР-моделі є сутність, зв'язок та атрибут. Кожна з частин такої діаграми повідомляє дещо про  структуру даних або про те, як ці дані співвідносяться з іншими.