Проектування інформаційної системи підтримки проведення кредитних операцій

Access містить різні типи макрокоманд, які дають змогу автоматизувати роботу програми. Макросом називають набір із однієї чи більше макрокоманд , які виконують певні операції.

В базі даних були створені макроси , призначені для обробки  подій, що виникають при роботі з  об’єктами бази даних. А саме макроси  призначені для обробки подій  при натисканні кнопки.

 

4.2 Використані технічні  програмні засоби

 

Програмний продукт розроблявся  на комп’ютері з наступними характеристиками:

Процесор – Intel Celeron Dual Core T3100 (1.9 ГГц).

Оперативна пам’ять –  2 ГБ (DDR3-1066).

Об’єм пам’яті відеоадаптера  – 256 МБ (Intel GMA X4500).

Вінчестер –  250 ГБ.

CD-RW – DVD+/-RW.

Принтер – Epson Workforce 30

Cканер  - Xerox 7600i.

Операційна система –  Windows XP.

Пакет – MS Office 2007.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

 

5.1 Загальні положення економічної ефективності

 

Необхідність вдосконалення  методів і прийомів визначення економічної  ефективності і розрахунків пояснюється  тим, що впровадження обчислювальної техніки  – дорогий процес, і тому доцільність  витрат на створення і упровадження інформаційної системи повинна  бути серйозно обґрунтована. На створення  інформаційної системи потрібні одноразові витрати на її розробку і придбання необхідного комплексу  технічних засобів. Економічна ефективність системи визначається з урахуванням  одноразових витрат і поточних витрат.

Для розрахунку економічної  ефективності складається план аналітичної  роботи, визначаючий цілі аналізу, перелік  питань, що підлягають вивченню, підбір даних, використовуваних при аналізі, перевірку якості зібраних матеріалів, зіставлення планових і звітних  показників. При розрахунку економічної  ефективності інформаційної системи  виробляли порівняння показників, визначення впливу окремих чинників обліку на показники, оцінка роботи і розкриття  резервів, що висловлене в подальших  підрозділах.

 

5.2 Основні показники економічної ефективності інформаційної системи

 

Економічна ефективність витрат на створення інформаційної  системи визначається відношенням  економії, одержаної в результаті її функціонування, до капітальних  витрат на розробку і впровадження системи. Економічний ефект від  впровадження інформаційної системи  на підприємстві проявляється в двох основних сферах: у сфері основного  і допоміжного виробництва за рахунок збільшення кількості і  поліпшення якості продукції, зниження її собівартості і витрат виробництва; у сфері управління виробництвом за рахунок підвищення продуктивності праці управлінського персоналу, підвищення якості управління і ухвалення рішень, достовірності і повноти інформації. Економія від упровадження і експлуатації будь-якої інформаційної системи  складається з економії, одержуваної  як у сфері виробництва, так і  у сфері управління. Це випливає з того, що основна роль системи  полягає у тому, що вона покликана  замінити управляючі функції людини (економія у сфері управління) з  метою підвищення, продуктивності суспільної праці (економія у сфері виробництва).

До основних показників, що визначають ефективність впровадження системи відносять:

Єг – річна економія, отримана в результаті впровадження системи;

К – капітальні витрати  на розробку, впровадження, придбання  необхідних технічних засобів;

С – річна собівартість системи;

Є – річний економічний ефект;

Е_р – розрахунковий коефіцієнт ефективності;

Е_н – нормативний коефіцієнт ефективності;

Т – термін окупності.

 

5.3 Розрахунок витрат на створення і експлуатацію системи на підприємстві

 

Витрати на створення системи  можна розділити на поточні і  капітальні. До поточних витрат відносять  витрати, що виробляються протягом року   в результаті експлуатації системи. До капітальних витрат – засоби у формі капітальних вкладень на створення і функціонування системи.

 

5.3.1 Розрахунок капітальних витрат

 

Капітальні витрати К  складаються з витрат на розробку програмних засобів З_р, вввитрат на придбання необхідних технічних засобів З_Т і визначається по формулі:

К=З_р+З_Т   (1)

Трудомісткість розробки програм найбільше залежить від  витрат праці на безпосередню розробку програм З_р, які включають зарплату програміста, кількість розробників і час на розробку програми. Витрати З_р розраховуються по формулі:

З_р=t_p*C_з*n*Н_з (2)

де t_p – час, що витрачається на розробку;

C_з – розмір заробітної плати програміста;

n – кількість розробників;

Н_з – нарахування на зарплату(26-70%).

Для розробки програмних засобів  інформаційної системи необхідно  орієнтовано 3 місяці. Середня заробітна  плата програміста – 4000 грн. Для  вирішення задачі повинен працювати 1 розробник. Підставимо дані у формулу(2) і отримаємо:

З_р=3*4000*1+4000*0,3*3=15600  грн.

До необхідних технічних  засобів віднесемо витрати на придбання наступних апаратних  засобів: комп’ютер вартістю 5000 грн  і принтер вартістю 900 грн. Сумарні  витрати складають:

З_Т=5000+900=5900 грн.

Підставивши отримані значення в формулу (1) розрахуємо капітальні витрати:

К=15600+5900=21500грн.

 

5.3.2 Розрахунок витрат на експлуатацію

 

Поточні витрати на експлуатацію системи З_ЕП складаються з витрат на електроенергію З_ЕЛ, експлуатаційних витрат на витратні матеріали З_Е і витрат на заробітну платню обслуговуючого персоналу З_ЗП.

Для того, щоб визначити  витрати на електроенергію необхідно  визначити, яку кількість ПК буде підключено до джерела живлення, які  периферійні пристрої, яку потужність споживають ті і інші споживачі, яку  кількість часу буде підключений  ПК і принтер до джерел електроживлення  і т.д.

Вартість витрат на електроенергію З_ЭЛ на рік розраховується по формулі:

З_ЕЛ=Р*Т_ном*С_кч (3)

де Р – споживана  потужність;

Т_ном – час роботи ПК в рік;

С_кг – вартість 1кВт/год.

Середня споживана потужність ПК складає 200Вт/год. Час роботи ПК складає 8 годин в день. Вважаємо, що в році 265 робочих днів. Вартість споживаної електроенергії 0,44 грн за 1кВт/год. Розрахуємо річні витрати на електроенергію:

З_ЕЛ1=0,2*8*265*0,44=185,56 грн

Разом з використанням ПК необхідно використовувати місцеве освітлення, витрати на яке також потрібно враховувати при розрахунку. Річні витрати на місцеве освітлення розраховуються аналогічно і складають:

З_ЕЛ2=0.06*8.5*265*0.44=59.47 грн

Сумарні витрати на споживання електроенергії за рік складають :

З_ЕЛ=185,56+59,47»245 грн

Для визначення експлуатаційних  витрат на витратні матеріали З_Э необхідно визначити, яку кількість витратних матеріалів будуть використовуватися в процесі життєдіяльності програмних засобів.

Результатом вирішення задачі буде отримання вихідних документів, для друку яких використовується лазерний принтер. Вартість заправлення  такого 100 грн, а періодичність заміни картриджа при інтенсивному друці 1 раз в місяць. Також для друку  протягом місяця необхідно приблизно 2 пачки паперу, вартістю 42 грн.

Виходячи з цих даних  можна зробити розрахунок використання витратних матеріалів в рік:

З_Е=Ц_м*К_м*12 (4)

де Ц_м - ціна витратних матеріалів;

К_м – кількість використовуваних матеріалів в місяць.

Розрахуємо експлуатаційні витрати на витратні матеріали:

З_Е=(100*1*12)+(42*2*12)=2208 грн.

Розрахунок річного фонду  заробітної плати обслуговуючого персоналу  виконується по формулі:

З_ЗП=З_m*n*12 (5)

де З_m – розмір заробітної плати працівника;

n – кількість працівників.

Зарплата одного працівника складає 1150 грн в місяць. Для роботи з інформаційною системою досить 3 користувача. Підставивши дані у  формулу (5) розрахуємо річний фонд заробітної платні працівників:

З_ЗП=1150*3*12=41400 грн.

Визначимо сумарні поточні  витрати на експлуатацію системи:

З_ЕП=245+2208+41400=43853 грн.

 

5.3.3 Річна собівартість

 

Річна собівартість проекту  С складається з поточних витрат на експлуатацію системи і капітальних  вкладень з урахуванням нормативного коефіцієнта економічної ефективності капітальних вкладень Е_н. У приладобудуванні значення коефіцієнта Е_н=0,15.

Для того, щоб визначити  річну собівартість проекту розробки інформаційної системи обліку фінансової діяльності підприємства, підставимо розраховані вище капітальні витрати  і сумарні експлуатаційні витрати:

С=З_ЕП+ Е_н*К (6)

Підставляючи у формулу (6) розраховані вище капітальні і  поточні витрати, розрахуємо річну  собівартість системи:

С=43853+0,15*21500=47078 грн.

 

5.4 Розрахунок економічної ефективності

 

Основним показником, визначаючим  економічну доцільність витрат на створення  системи, є річний економічний ефект.

Економічний ефект від  впровадження інформаційної системи  обліку фінансової діяльності підприємства можна виразити доходом, підвищенням  продуктивності праці, скороченням  чисельності персоналу, енергоспоживанням  і іншими економічними показниками.

Вибір найадекватніших економічних  і функціональних критеріїв для  узагальнення опису ефективності створення  і використання підсистеми залежить від їх призначення, області застосування і інших чинників.

Річну економію, одержану в  результаті впровадження системи, Э_Г найпростіше і узагальнено можна описати сумарним доходом від використання запропонованої системи. Цей прибуток можна представити як різницю витрат між існуючою технологією рішення задачі і запропонованим варіантом її рішення з урахуванням витрат, що знижують граничний дохід:

Є_Г=З_О-С (7)

де З_О – витрати по існуючому варіанту;

С – витрати по пропонованому  варіанту.

Для розрахунку витрат по існуючому  варіанту враховується загальний об’єм  робіт в рік при експлуатації інформаційної системи і вартість виконаних робіт (заробітна плата  на одну людину). Розрахуємо витрати  на заробітну плату одного робітника  З_раб:

З_раб=(8*268*1150*12)/2120=13956 грн

Для роботи з існуючою інформаційною  системою достатньо 4 користувача. Розрахуємо річні витрати по існуючому варіанту:

З_О=13956*4=55824 грн.

Підставляючи у формулу (7) можна розрахувати річну економію:

Є_Г=55824-47078=8746 грн.

Узагальнюючим показником розрахунку економічної ефективності витрат на створення інформаційної системи  є розрахунковий коефіцієнт ефективності витрат Е_р, який визначається по формулі:

Е_р= Є_Г/К (8)

Підставивши у формулу (8) розраховані вище показники, визначимо  значення коефіцієнта ефективності витрат:

Е_р=8746/21500»0,41

Ефективність системи  визначається рівнем коефіцієнта ефективності витрат, якщо одержаний коефіцієнт буде меншим нормативного, то упровадження системи не виправдовує необхідних витрат, тобто система нерентабельна.

Якщо розрахунковий коефіцієнт ефективності капітальних вкладень на створення системи більше нормативного, то пропоновану систему можна  вважати ефективною.

Іншим показником, що визначає економічну ефективність розробленої  системи, є термін окупності капітальних  витрат Т – показник, що характеризує період часу, протягом якого загальні витрати відшкодовуються за рахунок  економії поточних витрат і додаткового  прибутку від реалізації продукції. Його величина є оберненою коефіцієнту  ефективності:

Т=К/ Є_Г (9)

Підставивши відповідні значення маємо:

Т=21500/8746»2,5 р.

Річний економічний ефект  пропонованої інформаційної системи  обліку фінансової діяльності підприємства розраховується по методиці визначення економічної ефективності використанням  в народному господарстві нової  техніки і винаходів. У розрахунку використовується єдиний нормативний  коефіцієнт капітальних вкладень, встановлений для приладобудівних підприємств  і рівний 0,15. Розрахунок річного  економічного ефекту від впровадження пропонованої системи розраховується по формулі:

Є=Є_Г-0,15*К (10)

Є=8746-0,15*21500=5521 грн

 

5.5 Висновки по ефективності інформаційної системи

 

Розрахунковим шляхом встановлено, що коефіцієнт ефективності капітальних  вкладень на створення системи складає 0,41 при терміні окупності капітальних  витрат рівному близько 2,5 років. Отже, пропоновану систему можна вважати  ефективною.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. ІНСТРУКЦІЇ ДЛЯ КОРИСТУВАЧА

 

6.1 Інструкції по роботі з базою даних

 

Програма запускається подвійним клацанням лівої кнопки миші по значку або ярлику бази даних «Розрахунок кредитоспроможності позичальника». Після запуску форми автоматично з’являється форма, що містить інформацію про назву та розробника бази даних. При її закриті автоматично з’являється головна форма, з якої здійснюється управління інформаційною системою. На ній розташовані кнопки, при натискання яких відбувається виклик відповідної інформації: