Бесіда та дискусія як особливий вид комунікації

7. В кінці дебатів учасники  дискусії повинні оцінити наслідки  реалізації позиції супротивника. При цьому, можливо, треба буде  оцінити діючий закон або політику, що проводиться [ 3. Ст. 141-143]

2.3.Культура мовлення під час ведення дискусій

 

Важливе місце після логіки та організації дискусії має культура мовлення. Адже не так вже й багато людей у ході суперечки вміють дотримуватися елементарної культури мовлення. Це в першу чергу стосується використання необразливих, дипломатичних  формулювань і т.п., це стосується вмінню висловлювати лаконічно свою думку, не припускатися двохзначного трактування  своїх висловлювань і позицій.

Важливе місце також слід приділити часу виступів сторін, які  ведуть дискусію. Не можна, щоб одна сторона мала більше часу для виступів.

Не можна, щоб хтось  зі сторін переходив на силові методи ведення дискусії. Сила голосу –  це ще не вирішення проблеми, це не наближення до найкращого розв’язання суперечки.

Не можна у жодному  разі під час дискусій використовувати  недозволені методи ведення суперечок: ображати один одного, натякати на якісь  певні негативні сторони один одного, не маючи конкретних доказів  чи відносячи до суперечки речі, які не мають логічного відношення до розглядуваних питань.

ВИСНОВКИ

У даному рефераті було проаналізовано два види усної комунікації: дискусію та бесіду як особливий вид комунікації.

Бесіда в усіх її видах (ритуальна, глибинно-особистісна і ділова) є унікальною формою встановлення контакту між людьми, їх взаєморозуміння та взаємодії. Поширеною помилкою, що призводить до невдачі під час бесіди, є жорстка орієнтація на остаточний результат і тиск на партнера.

Перш ніж розпочинати  бесіду, треба добре обміркувати  свою поведінку на всіх її етапах: при  встановленні контакту, під час орієнтації, при обговоренні проблеми і прийнятті  рішення, а також при завершенні контакту. Час, витрачений на засвоєння  правил і прийомів ведення індивідуальної бесіди, обов'язково принесе користь  у розв'язанні багатьох проблем.

Успіх індивідуальної ділової  бесіди залежить від рівня моральної  та психологічної культури спілкування  кожного співрозмовника.

Дискусія — форма колективного обговорення, мета якої — виявити істину через зіставлення різних поглядів, правильне розв'язання проблеми. Під час такого обговорення виявляються різні позиції, а емоційно-інтелектуальний поштовх пробуджує бажання активно мислити .

Організація дискусії має  три основні етапи: підготовчий, основний, заключний.

Підготовчий етап передбачає такі завдання:

— сформулювати тему дискусії;

— визначити основні питання, які обговорюватимуться;

— підготувати основну  літературу з проблеми, яка виноситься на дискусію;

— визначити місце та час проведення дискусії.

На другому етапі —  основному — обговорюються питання, які внесені до порядку денного. Якщо в процесі обговорення або  ж осмислення деяких моментів дискусії виникає невелика пауза, то головуючому  не рекомендується її переривати, даючи  можливість учасникам дискусії трохи  поміркувати, оскільки це може сприяти  новому повороту дискусії.

Третій етап — заключний  — це підбиття підсумків. Як правило, це робить ведучий — головуючий, проте можна доручити цю справу одному із спеціалістів — учасників дискусії.

За нормами етикету  дискусія не повинна тривати більше, ніж З год, оскільки зловживання  часом призводить до втоми учасників  дискусії, до їхнього роздратування  і неприйняття всього, що відбувається довкола. Дуже важливим у дискусії є  дотримання часового регламенту: повідомлення — 15—20 хв, виступ — 3—5 хв.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Атватер И. Я Вас слушаю... (Советы руководителю, как правильно слушать собеседника): Сокр. пер. с англ. — М., 1984.

2. Карнеги Д. Как завоевывать друзей и оказывать влияние на людей: Пер. с англ.— М., 1989.

     3.Карнегі Д. Учись виступати публічно і впливати на широке коло людей. – К., 2000.

3.Томан Іржі. Мистецтво говорити. – К., 1998.

4. Мицич П. Как проводить деловые беседы: Пер. с серб.-хорв. — М., 1987.

5.  Феофилов Л. Г. Умеете ли вы себя вести? — К., 1990.

6.  Формановская Н. И. Высказали "Здравствуйте!".— М., 1989.

7. http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/37/27/ ; Автор – В.В.Бурега

8. http://www.referatnik.net/index.php?action=referat&referat=6711#; Автор – В.В.Шевчук