Контролер двигуна змінного струму

У нашому прикладі розглянемо розрахунок  Пя  в табл. 3.1.

Комплексний показник якості визначаємо за допомогою  табл. 6.1.

Таблиця 2.1.

Розрахунок комплексного показника  якості спроектованого контролера

№ Пп/п	Показники, одиниці вимірювання		Значення показників										Коеф. ваго-мості, qi		Зважений параметричний індекс якості Сі·qi
			Аналог Паі			Проектний виріб, Ппрі				Відносний показник якості, Сі
1	Показники призначення
11.1	Споживча потужність при нагріванні, Вт		15				12				1.25		0,25			0,313
11.2	Завадостійкість контролера, дБ		25				35				1.4		0,13			0,182
11.3	Діапазон регулювання частоти, Гц		0-250				0-150				0.6		0,15			0,09
11.4	Маса, кг		0.4				0.5				1.25		0,1			0,125
11.5	Зведена похибка діапазону, %		1.5				1.2				1.25		0,2			0,25
22	Показники надійності
22.1	Ймовірність відмов		0,005					0,003			1.7		0,04			0,68
22.2	Напрацювання на відмову, рік		6					8			1.33		0,02			0,027
		Ергономічні показники
33.1		Зручність використання		3,2			4,7		1.5			0,03		0,45
33.2		Цілісність композиції		4,0			4,5		1.13			0,02		0,023
33.3		Товарний вид		4,0			4,5		1.13			0,02		0,023
44		Показники стандартизації і уніфікації
44.1		Коефіцієнт застосовності		80			90		1,13			0,01		0,0113
44.2		Коефіцієнт повторюваності		2			2		1			0,01		0,01
5		Показник безпеки
54.1		Безпечність експлуатації камери			1		1		1			0,2		0,2
Сума												1,0		2.3843

 

Отже, згідно з формулою (3.1), комплексний показник якості рівний:

                                            

• 4.3. Розрахунок лімітної ціни нового  виробу

 

На стадії розробки техніко-економічного обґрунтування  і видачі технічного завдання на проектування (коли закладаються основні параметри  продукції, які визначають рівень її якості) і призначені для контролю якості проектування, встановлюється лімітна ціна проектного виробу. За допомогою лімітних цін проектувальникам нової техніки виставляються  визначені економічні вимоги, які  стають на заваді розробки і виготовленню малоефективних видів продукції, що примушує шукати економічні і технічні цілеспрямовані варіанти конструкцій  і їхніх елементів. Таким чином, лімітна ціна є одним з критеріїв  при оцінці ефективності проектних  рішень, які дозволяють застерегти розробку і виготовлення неефективної продукції.

Лімітна ціна - це максимальна оптова ціна розробленого приладу, яка з одного боку, відповідає визначеним техніко-економічним параметрам проектованого приладу і відображає покращення його споживчих факторів у порівняні з аналогом, а з  іншого – зацікавлює користувача  цього приладу в його використанні. Однією з умов економічної ефективності розробленого виробу є співвідношення:

                                                 Цр<Цл                                        (6.3)

де Цр - розрахункова оптова ціна розробленого виробу;

      Цл - лімітна ціна спроектованого виробу.

Лімітна ціна розробленого приладу визначається за формулою

                                           Цл=Сп мах + Пн                              (6.4)

де Сп мах - максимальний розмір повної собівартості розробленого виробу,

      Пн - нормативний прибуток (до 40% повної собівартості, величина узгоджується з викладачем )

Максимальний  розмір повної собівартості розробленого виробу визначається за формулою:

                                       Сп мах=0,85 * Спа * Пя,           (6.5)

де 0,85 - прийнятий  на рівні нормативу коефіцієнт відносного здешевлення нової продукції;

     Спа - повна собівартість аналогу;

     Пя - комплексний показник якості розробленого приладу.

Для нашого прикладу, виходячи з собівартості контролера-аналогу, 

Спа = 800 грн. , розраховуємо Сп мах:

Сп мах = 0.85·800·2.4543 = 1668.9(грн.)

Враховуючи  нормативну прибутковість на рівні 40%, визначаємо лімітну ціну:

Цл = 1668.9+0.4·1668.9= 2336.5(грн..)

•        4.4. Визначення показників економічної ефективності проектних рішень

•   4.4.1. Умови економічної ефективності

 

Критерієм економічної  ефективності нових пристроїв є  економія суспільної праці. Це положення  використовується у формулі для  визначення сумарного економічного ефекту від впровадження приладу  та ін.

                                                    Е=Ев+Ее,                               (6.6)

де Ев - економічний  ефект в умовах виробництва, тис.грн.;

      Ее - економічний ефект в умовах експлуатації протягом нового терміну служби камери, тис. грн.

Економічний ефект, отриманий у процесі виробництва , оцінюють шляхом порівняння оптових  цін аналога і спроектованого пристрою (собівартість спроектованого пристрою визначають виходячи з розрахунку собівартості виготовлення).

З метою оцінки економічної ефективності в умовах експлуатації порівнюють експлуатаційні витрати аналога і спроектованого пристрою в конкретних умовах його експлуатації.

Загальну  умову економічної ефективності нового приладу можна виразити нерівністю:

Е>0

Оскільки  показник Е являє собою алгебраїчну  суму двох величин, між ними можливі  такі варіанти співвідношень:

1. Ев>0; Ее>0; тоді Е>0 найбільш прийнятний варіант, але практично досить рідкісний.

2. Ев<0; Ее>0, причому |Ее|>|Ев|, тоді Е>0 - найбільш ймовірний варіант, тому що пристрій з кращими параметрами, як правило, коштує дорожче. 

Другою необхідною умовою є:

tок <tок н

Де tок - термін окупності додаткових капітальних витрат (визначається різницею витрат на виробництво аналога і проектного виробу і відшкодовується з економії, одержаної в умовах експлуатації), років;

       tок =|Ев|/Ее.р              (6.7)

tок.н - нормативний термін окупності, встановлений для тої галузі, де буде використовуватись новий виріб, років;

Ее.р - річний економічний ефект в умовах експлуатації, тис.грн.

3. Ев>0; Ее<0, причому |Ее|>|Ев|, тоді Е>0. Формально цей варіант є ефективним, але по суті означає погіршення експлуатаційних характеристик приладу в результаті скорочення (економії) виробничих витрат, тому цей випадок - неефективний.

3.1.   Ев>0; Ее=0, тоді Е>0. Це співвідношення, як частковий випадок варіанту 3 слід розглядати як прийнятний, оскільки він означає зниження собівартості проектованого пристрою без зміни рівня його якості у порівнянні з аналоговим (тобто завдання на проектування є запровадження виробництво пристрою замість більш дорогої закупівлі).

4. Співвідношення  Ев і Ее, що призводить до результату Е<0, вважається за неефективне (виняток можуть скласти прилади-засоби пізнання і прилади-засоби праці, що забезпечують безпеку роботи і покращення умов праці).

Економічний ефект в умовах виробництва визначається з виразу:

Ев = Ц1 - Ц2,         (6.8)

де Ц1, Ц2 – оптова ціна відповідно аналога і спроектованого приладу, грн.

Ц2 = СП2(1+ РР2 / 100),        (6.9)

де СП2- повна собівартість спроектованого приладу, грн.

РР2- рентабельність нового приладу по відношенню до собівартості, %  (може бути прийнята у межах 30%).

•   4.4.2. Визначення собівартості і ціни спроектованого пристрою

 

Визначення  виробничої собівартості спроектованого приладу здійснюється за питомою  вагою у ньому окремих елементів  витрат. Питома вага елементів витрат встановлюється за даними структури  собівартості приладу -аналога.

Свир2 = 100 / Ум*М2,         (6.10)

де Свир2 - виробнича собівартість спроектованого приладу, розрахована методом питомих ваг, грн.;

      Ум - питома вага вартості основних матеріалів і комплектуючих виробів у виробничій собівартості аналога (65%);

      М2 - вартість основних матеріалів і комплектуючих виробів спроектованого приладу.

В таблиці 4.2 наведено вартість комплектуючих.

Таблиця 4.2

Вартість  комплектуючих виробів контролера

Комплектуючі вироби	Кількість, шт.	Вартість за одиницю, грн.	Сума, грн.
Мікроконтролер AT89C2051	1	15	15
Семисегментні індикатори BA56-11	2	0.5	1
Резисторні збірки MDM1603	6	1	6
Резисторна збірка MDM1401	1	1	1
Регістри 74HC595	6	1.5	9
Кварцовий резонатор	1	2,5	2,5
Тригер 74HC74D	1	1.5	1.5
Шинні буфери 74HC244AN	2	1.75	3.5
Компаратор LM393A	1	2	2
Конденсатори КМ	21	0.25	5.25
Конденсатор МБГП	1	0.3	0.3
Резистори МЛТ	7	0.2	1.4
Резистори Р1	4	0.25	1
Резистори СП5	2	0.35	0.7
Резистор С2	1	0.4	0.4
Розетки	3	0.5	1.5
Клавіша	1	0.15	0.15
			52.2

Свир2=100 / 65 · 52.2 = 80.31 (грн.)

Повна собівартість спроектованого приладу, необхідна  для розрахунку економічного ефекту в умовах виробництва, визначається із співвідношення:

Сп2 = Свир.у (1 + О / 100),        (6.11)

де Свир.у – виробнича собівартість спроектованого приладу, визначена за одним з способів (наприклад, методом питомих ваг), грн.;

      О – позавиробничі витрати підприємства, де буде виготовлятися спроектований прилад, (5%).

Сп2 = 80.31 · (1 + 5 / 100) = 84.33 (грн.)

Для визначення економічного ефекту в умовах виробництва  знаходимо ціну спроектованого пристрою:

Ц2 = 84.33 · (1 + 30 / 100) = 109.63 (грн.)

Вартість  аналогу становить 800 грн.

Отже, економічний  ефект у сфері виробництва  становить:

Ев = 800 – 109.63 = 690.37(грн.)

  

• 4.4.3. Розрахунок терміну служби пристрою за амортизаційним терміном

 

Термін служби пристрою (аналога і  спроектованого) визначається за формулою:

Т = 100 / (Н·К),          (6.12)

де Н – норма амортизаційних відрахувань відповідної групи пристроїв або систем, %. У даному прикладі норма амортизаційних відрахувань становить 15.3%.

К – коефіцієнт прискореної амортизації, вибирається в межах 0,2 – 2.

У нашому прикладі коефіцієнт прискореної амортизації буде рівний 0.68.

Т = 100 / (15.3 · 0.68) = 9.6 (років)

• 4.4.4. Визначення економічного ефекту в сфері експлуатації

 

Економічний ефект в умовах експлуатації за весь термін служби приладу    визначається за формулою:

де j – номер року, в якому ведеться розрахунок;

r – банківська депозитна ставка ,% / рік (18% - за середньо-статистичними даними);

Eep – річний експлуатаційний ефект від застосування спроектованого приладу, грн./рік;

Тс2 – термін служби спроектованого приладу, років;

Еер = Еа + Еен + Езпл + Ер        (6.13)

де   Езпл – річний економічний ефект на заробітній платі, грн./рік

Еа  - річний економічний ефект на амортизації, грн./рік;

Ер - річний економічний ефект на ремонтних витратах, грн./рік;

Еен - річний економічний ефект витрат на енергію, грн./рік;

Річний економічний  ефект на амортизації визначається:

Еа = Н · К · (Ц1 – Ц2) / 100,         (6.14)

де Н –  річна норма амортизації для  даної групи приладів, %/рік, (Н=16,7%);

К – коефіцієнт прискорення амортизації активної частини основних фондів (К = 0,6);

Ц1, Ц2 – оптова ціна аналога та спроектованого приладу, грн.

Еа = 15.3 · 0,6 · (800 – 284.61 )/ 100 = 47.31 (грн./рік)

Річний економічний  ефект на витратах на енергію визначається:

Еен = (М1 – М2) · Т · а,         (6.15)

де, М1, М2 – споживані потужності відповідно аналога та спроектованого приладу.

а = 0,24 грн – тариф за 1 кВт/год. (узгоджується з викладачем);