Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Декабря 2011 в 18:02, курсовая работа
Незважаючи на широке впровадження автоматизованих і комп'ютеризо-ваних систем обробки інформації, людська мова залишається одним з найважливіших шляхів інформаційної взаємодії. Більш того, при децентралізації економічної і політичної систем і відповідному збільшенні частки оперативної інформації, безпосередньо зв'язуючою самостійних в ухваленні рішень людей, значущість мовного обміну зростає.
Вступ
Засоби захисту інформації
Пасивні засоби захисту акустичного і віброакустичного каналів просочування мовної інформації.
Програмно-апаратні комплекси радіоконтроля
Активні технічні засоби захисту акустичного і віброаккустичного каналу
Технічні засоби просторового і лінійного зашумлення
Генератори шуму в акустичному діапазоні
Пристрої віброакустичного захисту
Технічні засоби ультразвукового захисту приміщень
Багатофункціональні засоби захисту
Методи захисту інформації в каналі зв'язку
Захист мовної інформації в каналі зв'язку шляхом перетворення сигналу
Перетворення з інверсією спектру і статичними перестановками спектральних компонент мовного сигналу
Перетворення з тимчасовими перестановками (скремблювання) і тимчасової інверсією елементів мовного сигналу зі статичним законом перестановки
Перетворення з тимчасовими або частотними перестановками (скремблювання) зі змінними перестановками під управлінням криптоблока і комбіновані мозаїчні перетворення
Апаратура захисту з кодуванням звуку на швидкості 30-64 кбіт / сек з подальшим шифруванням цифрового потоку
Апаратура захисту з кодуванням голосу (спрямований вокодер або ліпредер) на швидкості 1200 - 4800 біт / сек з подальшим шифруванням цифрового потоку
Захист телефонних каналів
Захист мовної інформації в IP телефонії
Акустичні канали витоку інформації
Акусто-електричний перетворювач
Технічні канали витоку мовної інформації з приміщень
Обладнання захисту інформації
Технічні засоби виявлення каналів витоку інформації
Засоби оперативного виявлення радіовипромінювальних пристроїв
Багатофункціональні і комбіновані прилади
Апаратура для виявлення диктофонів
Засоби радіомоніторингу і пеленгації джерел радіовипромінювань
Системи акустичного і віброакустичного зашумления
Подавлення засобів запису мовної інформації
Захист провідних комунікацій
Принципи та нормування технічного захисту мовної інформації
Стан нормативної бази захисту мовної інформації
Напрями розвитку нормативної бази захисту мовної інформації
Висновок
Позначення та скорочення
Використана література
Найбільш поширені акустоелектричні перетворювачі лінійні (тобто задовольняють вимогам неспотвореної передачі сигналу) і оборотні (тобто можуть працювати і як випромінювач, і як приймач і підкоряються принципу взаємності).
Технічні канали витоку мовної інформації з приміщень
Технічний канал витоку інформації (ТКВІ) – сукупність носія інформації, середовища його поширення та засобу технічної розвідки.
Розвідка мовної інформації може здійснюватися з використанням таких ТКВІ:
– акустичний – у якому акустичні сигнали, спричинені мовою, поширюються у повітрі;
– віброакустичний – у якому коливання (вібрації), спричинені акустичним полем, поширюються у твердих середовищах (будівельні конструкції, жорсткі комунікації тощо);
–
побічні електромагнітні випромінення
та наведення (ПЕМВН), що можуть спричинятися
технічними засобами оброблення мовної
інформації чи виникати у колах електро-радіоапаратури
під впливом акустичного поля внаслідок
мікрофонного ефекту. Перелічені ТКВІ
є ненавмисними (самочинними). Крім того,
з метою здобуття інформації засобами
технічної розвідки можуть створюватися
навмисні (штучні) ТКВІ: високочастотним
“нав’язуванням” (ВЧ “Н”) та застосуванням
закладних пристроїв. Канал ВЧ “Н” створюється
шляхом посилання високочастотного сигналу
лініями зв’язку, іншими дротовими комунікаціями
чи спрямованим променем до технічних
засобів з-за меж контрольованої зони
та приймання радіовипромінень, промодульованих
мовним сигналом у нелінійних елементах
технічних засобів. Пошук та виявлення
закладних пристроїв є однією з проблем
ТЗІ, однак такий спосіб несанкціонованого
здобування інформації вимагає агентурного
проникнення на територію об’єкта і має
свої особливості, отже це питання не розглядається.
Обладнання
захисту інформації
Технічні
засоби виявлення каналів витоку інформації
Засоби радіомоніторингу
і пеленгації джерел радіовипромінювань
Принципи та нормування технічного захисту мовної інформації
Найважливішим параметром, що впливає на якість перехопленої мовної інформації, є розбірливість мовного сигналу. Під розбірливістю мови слід розуміти таку відносну чи процентну кількість елементів мови, які були сприйняті спеціально тренованими слухачами (артикулянтами), від загальної кількості елементів, що передавалися. Елементами мови є звуки, склади, слова, фрази, цифри; відповідно до цього введено поняття звукової, складової, словесної, фразової (смислової) та цифрової розбірливості. У сфері захисту мовної інформації практичне застосування знайшла тільки фразова (смисло-ва) розбірливість.
Критерієм захищеності мовної інформації від витоку технічними каналами є така величина розбірливості мови, за якої ймовірність відновлення смислу повідомлень не перевищує заданого значення. Саме цю величину взято за норму захисту мовної інформації. З метою практичного вирішення проблеми захисту мовної інформації від витоку та забезпечення можливості контролю за ефективністю захисту процедура оцінювання захищеності має бути достатньо простою, а саме, параметр каналу витоку, що однозначно пов’язаний з розбірливістю, повинен достатньо легко та надійно вимірюватися апаратурою. Таким узагальненим параметром, що характеризує розбірливість та ймовірність відновлення фразової розбірливості мови (мовних повідомлень), є співвідношення “сигнал/завада” (С/З). В основу нормування захисту мовної інформації покладено залежність фразової розбірливості мови від співвідношення С/З. Зв’язок між ними здійснюється таким ланцюжком залежностей: фразова розбірливість – складова розбірливість – формантна розбірливість – сумарний коефіцієнт сприйняття формант – коефіцієнти сприйняття формант у кожній смузі однакової розбірливості (з урахуванням постійної для даної смуги різниці між рівнями формантного та мовного спектрів мови).
Норми
захисту мовної інформації від витоку
акустичним та віброакустичним каналами
встановлюють такі гранично допустимі
співвідношення С/З, що розбірливість
мовного сигналу на межі контрольованої
зони чи в місці можливого застосування
засобу розвідки не перевищує заданого
значення для відповідного рівня захисту.
Дещо складнішими за побудовою є чинні
норми захисту технічних засобів оброблення
мови від витоку інформації каналами ПЕМВН.
Крім співвідношення С/З на виході приймального
пристрою, нормуються значення параметрів
модуляції високочастотного сигналу та
абсолютні значення інформативних сигналів.
Стан нормативної бази захисту мовної інформації
Нормативну базу захисту мовної інформації складали документи системи протидії іноземним технічним розвідкам (ПДІТР), затверджені Держтехкомісією СРСР. Держтехкомісією питанням захисту мовної інформації приділялося недостатньо уваги, оскільки основним завданням системи ПДІТР було забезпечення захисту об’єктів ВПК, озброєнь і військової техніки, тобто протидія засобам іноземної технічної розвідки. Розглянемо стан нормативного та методичного забезпечення захисту мовної інформації від витоку для кожного з зазначених технічних каналів.
Канали
ПЕМВН. Первинні (базові) нормативно-методичні
документи: норми, методики контролю, спеціальні
вказівки, рекомендації з доопрацю-вання
технічних засобів та застосування технічних
засобів захисту було розроблено у 1977-1983
роках. Зазначені документи морально застаріли
і не відповідають сучасним вимогам до
убезпечення інформації. Аналіз цих НД
виявив такі недоліки:
- нормами не охоплено усієї інформативної смуги мовного діапазону частот;
- принципи нормування не узгоджуються з принципами нормування інших каналів витоку;
- практично відсутні методики, спрямовані на безпосередній контроль нормованих параметрів, особливо у разі малих значень співвідношення С/З;
- не передбачено застосування електронних аналогових та цифрових АТС, інших сучасних засобів зв’язку, сигналізації, оргтехніки тощо;
- недостатньо враховано
можливості витоку інформації спеціально
створеним технічним каналом за допомогою
ВЧ “Н”.
Частково проблем ВЧ “Н” торкаються НД, що містять вимоги з контролю наявності паразитної ВЧ генерації засобів оброблення інформації. Запобігання ВЧ “Н” реалізовано у деяких засобах ТЗІ, наприклад, у захисному пристрої “Граніт-10”.
З метою захисту мовної інформації від витоку каналами ПЕМВН рекомендовано такий порядок робіт з ТЗІ: визначення категорії об’єкта та групи приміщення, виконання організаційних і технічних заходів з застосуванням конкретних технічних засобів захисту без попередніх інструментальних вимірювань інформативних сигналів та завад.
Акустичний канал. У системі ПДІТР єдиних НД з захисту інформації від витоку акустичним каналом не розроблялося. Нормативно-методичні документи цього напряму, що розроблялися кількома відомствами окремо, суттєво різняться між собою підходами до нормування та методиками контролю за ефективністю захисту.
Информация о работе Огляд технічних засобів акустичного захисту