Огляд технічних засобів акустичного захисту

Мінсередмаш нормував акустичний канал в одній октавній смузі, що значно спрощувало методики контролю, однак наявність захисту не означає його достатності, адже вимірювання в одній октавній смузі не гарантує необхідного співвідношення С/З в інших октавних смугах.

      Мінелектронпром застосовував нормування з огляду на можливість перехоплення мовних сигналів без застосування засобів технічної розвідки, тобто “на слух”. Мінсудпром нормував співвідношення С/З в октавних смугах з урахуванням застосування таких засобів акустичної розвідки як напрямлені мікрофони та акустичні антени, однак методики контролю передбачали створення необхідного тестового сигналу для акустичних вимірювань за допомогою голосу людини, що ускладнювало вимірюван-ня та знижувало достовірність результатів контролю.

 Віброакустичний та лазерний канали. Для цих каналів норм та методик контролю в системі ПДІТР не було. Модель технічної розвідки містить дані про обмеження можли-вості спеціальної лазерної апаратури перехоплення мовної інформації, яка визначається мінімальним вібропереміщенням поверхонь, що опромінюються лазерним променем.

ВЧ “нав’язування”. Норми відсутні, деякі відомства використовували власні методики перевірки можливості створення ТКВІ через вплив на технічні засоби за допомогою стандартної чи спеціальної апаратури типу “Ожерелье”.  

  Напрями розвитку нормативної бази захисту мовної інформації

     Враховуючи  результати аналізу чинних нормативних  документів з захисту мовної інформації , науково-технічною радою Держкомсекретів розглянуто, схвалено та включено до наукової програми поточного року НДР з дослідження проблем захисту мовної інформації від витоку каналами побічних електромагнітних випромінень високої частоти. Робота має дві основних мети: 

      - перша  – аналіз та наукове обгрунтування  норм ефективності захисту та приведення їх у відповідність з принципами побудови норм для інших каналів витоку інформації згідно з встановленими рівнями захисту, а також розроблення вимог до апаратури контролю за ефективністю захисту; 

      - друга  – створення передумов для  подальшого аналізу та експериментального моделювання систем перехоплення інформації, математичних методів її відтворення, визначення фізичних і методичних обмежень на параметри та можливості застосування систем перехоплення. 

       Зазначена НДР повинна стати  містком між традиційними підходами до відновлення розбірливості мови за допомогою аналогових методів оброблення сигналів та сучасних методів цифрового оброблення з урахуванням перспектив розвитку науки і техніки цього напряму. В разі успішного завершення НДР буде розроблено проект НД “Норми ефективності захисту мовної інформації від витоку каналами ПЕМВН”. Робота передбачає забезпечення комплексності під час створення НД одного напряму; тобто норми, методики контролю, рекомендації з захисту та вимоги до засобів забезпечення ТЗІ необхідно розробляти взаємоузгодженим пакетом, гармонізованим з НД інших напрямів ТЗІ.

       Крім норм є нагальна потреба  у методиках контролю за ефективністю  захисту інформації, що передбачали  б застосування сучасної контрольно-вимірювальної  апаратури, забезпечували вимірювання нормованих параметрів каналів витоку інформації та були максимально наближені до реальних умов експлуатації технічних засобів. Створення таких методик є одним з пріоритетних напрямів нормативного забезпечення технічного захисту мовної інформації.

Висновок

     Отже, якщо узагальнити наявні нормативні документи з протидії засобам розвідки мовної інформації, то впадає в око різноманітність підходів до нормування та методів контролю за ефективністю захисту.  Враховуючи потребу у нормативному забезпеченні захисту мовної інформації, Державною службою України з питань ТЗІ у 1994 році було організовано виконання ряду науково-дослідних робіт (НДР), метою яких було дослідження технічних каналів витоку мовної інформації та розроблення відповідних НД. Виконавці НДР – електроакустичний факультет та КБ “Шторм” Київського політехнічного інституту. Досліджувалися такі канали: акустичний, віброакустичний, лазерний та акустоелектричний. У 1997 році зазначені роботи було об’єднано в одну НДР. Результатом її виконання став комплексний НД “Захист мовної інформації від витоку акустичним, віброакустичним та акустоелектрич-ним каналами. Норми, методики контролю, рекомендації з захисту”. Лазерний канал окремо не виділено, він розглядається як різновид віброакустичного, оскільки природа вібрації у них однакова, різниця лише у засобах знімання інформації.  
Серед безлічі технічних каналів витоку інформації, витік інформації за допомогою акустоелектричних перетворювачів займає особливе місце.Унікальні за своєю простотою, майже побутові, вони не сприймаються всерйоз багатьма службами безпеки. А між тим, саме ці канали здатні забезпечити дуже ефективне прослуховування приміщень. Тому акустичні та вібраційні канали, які можуть утворитися при проведенні наради, вимагають ретельного вивчення, з метою розробки ефективних заходів щодо їх блокування.

       Слід зазначити, що в даний час у зв'язку з розвитком методів цифрового запису і відтворення звуку і методів цифрової фільтрації з застосуванням швидкодіючих сигнальних процесорів, що дозволяють забезпечити швидку і точну адаптацію до характеристики каналу зв'язку, методи захисту, засновані на повне об'єднання корисного сигналу і захисного шуму в каналі зв'язку можуть отримати нове життя. 
 

Позначення  та скорочення 

У цьому НДТЗІ  використовуються такі позначення та скорочення:

ЗТЗІ - засоби технічного захисту інформації

ЗФВЧ - загороджувальний фільтр верхних частот

ІАТЛ - імітатор абонентської телефонної лінії

НРП - нелінійний розв’язувальний  пристрій

НД - нормативний документ

ПЕМВН - побічні електромагнітні випромінювання та наводки

ТЗІ - технічний захист інформації

ТЧ - тональна частота. 
 
 

Використана література:

1. http://www.its.kpi.ua/itm/skulysh/discipline/Безпека%20телекомунікаційних%20систем/вопрос%2058%20Акустоперетворювальні%20канали.docx

1. Халяпін Д.Б., Ярочкін В.І. Основи захисту інформації (навчальний посібник).М.: ІПКІР, 1994 р. 
2. Халяпін Д.Б., Ярочкін В.І. Основи захисту промислової та комерційної інформації. Терміни та визначення. М: ІПКІР. 1994 Халяпін Д.Б. Як влаштовані "клопи". "Приватний розшук. Охорона. Безпека", № 11, 1995р. 
3. Халяпін Д.Б. Чим заткнути "довге вухо". М.: "Світ безпеки". № 3, 1998 р. 
4. Халяпнн Д.Б. Акустоелектричні, акустопреобразовательние канали витоку інформації та можливі способи їх придушення. М.: "Світ безпеки", № 5 
5. Халяпін Д.Б. Комплексний захист інформації. Збірник статей. Відділення hoi ринології Міжнародної Академії інформатизації, Випуск 5. Частина 1. М.: Відділення погранологіі МАІ, 1998 р., 
6. Халяпін Д.Б. Що необхідно захищати, коли захищаєш інформацію. М.: "Світ безпеки", № 1, 1998 р., с.46-49. 
7. Халяпін Д.Б. Фізичні основи виникнення вібраційного (структурного) каналу витоку інформації та можливості його придушення. М.: "Світ безпеки", № 2, 1999 р. 
8. Халяпін Д.Б., Шерстнева Ю.А. а) Визначення граничної величини небезпечного сигналу, наводимого ПЕОМ і ЛВС в мережу електроживлення.Системи безпеки зв'язку і телекомунікацій, J * 2, 1999 р. б). Захист інформації.оброблюваної ПЕОМ і ЛВС. від витоку мережі електроживлення. Системи безпеки зв'язку і телекомунікапій, № 28. 1999

2. http://www.bezpeka.com/ru/lib/spec/law/technical-protection-of-speech-information.html

1.Хекл М., Мюллер Х. А. Справочник по технической акустике. – Л., Судостроение, 1980.

2.Покровский Н. Б. Расчет и измерение разборчивости речи. – М., Связьиздат, 1962.

3.Науково-технічний звіт “Концепція захисту акустичної інформації у службових приміщеннях”. – К., Електроакустичний факультет Київського політехнічного інституту, 1994.

4.Науково-технічний звіт “Створення автоматизованої системи обліку нормативної докумендації у галузі охорони державної таємниці та технічного захисту інформації”. – К., Науково-технічний центр “Євроконтакт”, 1998.

5.Науково-технічний звіт “Формування фонду нормативних документів та навчальнометодичних посібників у галузі охорони державної таємниці та технічного за-хисту інформації”. – К., Науково-технічний центр “Євроконтакт”, 1998. 

3. http://wiki.univ.uzhgorod.ua/index.php/Захист_інформації_в_телефонних_лініях_та_радіо_діапазоні

1. Барсуков  В.С. Безпека: технології, засоби, послуги / В.С. Борсуків. – М., 2001 – 496 с. 

2. Ярочкин  В.И. Інформаційна безпека. Підручник  для студентів вузів / 3 е изд.  – М.: Академічний проект: Трікста, 2005. – 544 с.

3. Барсуков  В.С. Сучасні технології безпеки  / В.С. Борсуків, В.В. Водолазській. – М.: Нолідж, 2000. – 496 с., мул. 

4. Зегжда  Д.П. Основи безпеки інформаційних  систем / Д.П. Зегжда, А.М. Івашко. –  М.: Гаряча лінія – телеком, 2000. – 452 с., мул.

5. Комп'ютерна  злочинність і інформаційна безпека  / А.П. Леонов [і др.]; під общ.  Ред. А.П. Леонова. – Мінськ: АРІЛ, 2000. – 552 с.

4. http://www.sparing-vist.ua/category.php?cat_id=303
5. http://www.bezpeka.com/files/lib_ru/453_sectlk.zip

1. Кравченко Вадим Борисович, кандидат технических наук, «ЗАЩИТА РЕЧЕВОЙ ИНФОРМА  ЦИИ В КАНАЛАХ СВЯЗИ»