Отчет по практике в ТОВ "Альтернатива "

Формування  документообігу залежить від організаційної побудови і структури господарства, форми організації обліку, типів, виду та характеру технічних та організаційних засобів, обчислювальних машин, які використовуються в обліковому процесі. Вони бувають різної інтенсивності, що потребує особливої уваги при організації облікового процесу.

Для більш  наочного прикладу наведемо таблицю  1.2:

Таблиця 2.2 - Формування документообігу

№ №	Назва роботи	склад	Бухгалтерія	Зовнішні користувачі
1	Відображення у первинних документах
2	Передача у бухгалтерію
3	Відображення в обліку
4	Зведеня даних
5	Відображення у звітності
6	Передача зовнішнім користувачам

 

В магазині уся інформація зберігається у вигляді  документів. Інформаційними потоками в цій системі є дані документів.

Магазин «Альтернатива» організація, що займається торгово - закупівельною та посередницькою діяльністю у широкому спектрі товарів і послуг. На підприємстві основний документообіг створює операторський відділ.

В операторському відділі циркулюють  документи, показані в таблиці 2.3.

 

 

Таблиця 2.3 – Список документів на підприємстві

№	Назва документа
1	Журнал заказов
2	Журнал расхода
3	Журнал прихода
4	Журнал налоговых накладных
5	Журнал внутрених перемещений
6	Журнал договоров
7	Журнал прихода оборудований
8	Журнал расхода оборудований
9	Расход товарного отчета
10	Приход товарного отчета
11	Реестр налоговых накладных
12	Реестр расходовых накладных
13	Реестр приходных накладных
14	Расход товарного отчета фирмы
15	Приход товарного отчета фирмы
16	Лицензии кореспондентов
17	Карточка клиентов
18	Проиходник
19	Расходник
20	Возвратная накладная

 

Робочі  станції операторського відділу  й документи оброблювані на них, представлені в таблиці 2.4

Таблиця 2.4 – Робочі станції й документи оброблювані на них

№ ПК	№ документів, оброблюваних на ПК
1	6,16,17,15
2	12,5,14,7,8,9,10,11,13
3	3,4,2,18
4	20,19,1

 

2.2 Аналіз інформаційних потоків 

Проектування  комп'ютерних систем керування для  будь - якої області діяльності пов'язане  з дослідженням характеристик об'єкта й, насамперед, аналізом інформаційних потоків, що циркулюють у процесі його функціонування. Від того, наскільки повно й об'єктивно проведений аналіз інформаційних потоків, залежить ефективність, надійність й якість проектованої системи керування.

У зв'язку із цим приводиться методика топологічного  аналізу інформаційних потоків і синтезу оптимальної інформаційної моделі розподілу потоків інформації відповідно до заданих критеріїв.

На підприємстві уся інформація зберігається у вигляді  документів. Інформаційними потоками в даній системі є дані документів.

Взаємодія документів на підприємстві представлено у вигляді неупорядкованого графа  на рис 2.1, де вершинами представлені документи, а дугами – зв’язки між ними. На першому етапі аналізується граф інформаційної моделі, що складає з множини вершин усіх документів Δ і множини дуг U, що з'єднують ці вершини.

G = (D, U)             (2.1)

де  d_j Î D – вершини графа G;

u_j Î U – дуги графа G;

i = 1,n;  j = 1,m.

Вершини d_i і d_j називають слабозв’язними в графі G, якщо існує шлях з d_i у d_j за умови i¹j, тобто частина даних або всі дані з документа d_i переходять у документ d_j. Вершини d_i і d_j називають сильнозв’язними, якщо в графі G (D,U) існує контур, що проходить через вершини d_i і d_j включаючи і петлі, тобто частина даних з документа d_i  переходить у документ d_j , а інші дані передаються в інші документи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 2.1 – Вихідний граф інформаційних  потоків

 

Для аналізу  графа інформаційних потоків  необхідно сформувати матрицю суміжності М, що буде відбивати топологічні властивості графа G(D,U). Для множини всіх документів матриця М буде квадратної розмірності N*N (де N – це загальне число документів). Формування матриці здійснюється по наступному правилу: якщо між вершинами і та j існує шлях, то цей елемент матриці приймається рівним 1, а якщо шляху немає – то рівним 0.

Якщо  всі елементи стовпця матриці  М рівні 0, то це означає, що дана вершина  графа є входом для розглянутої  структури, а при рівності 0 всіх елементів рядка – вершина  графа є виходом.

Матриця суміжності М=(a_ij) для графа інформаційних потоків зображена в табл. 2.6. Ненульові елементи матриці суміжності відповідають маршрутам руху інформації між документами.

Таблиця 2.6 – Матриця суміжності вихідного графу інформаційних потоків

Для упорядкування  структури графа інформаційних  потоків використовується наступний алгоритм:

                         (2.2)

де  i = 1,n – кількість рядків у матриці М;

j = 1,n –  кількість стовпців матриці М;

- сума ненульових елементів  i-го рядка матриці М.

- сума ненульових елементів  i-го рядка за винятком ненульових елементів стовпців у k-рядках, у яких були отримані нулі на попередньому кроці.

Значення  , ,…, заносяться праворуч від матриці суміжності по стовпцях, а також до цих стовпців заносяться номери документів, для яких у кожнім стовпці були отримані нульові значення.

На рисунку 2.2 показаний граф G_S(D,U), отриманий з вихідного графа G(D,U) зі збереженням первинних зв'язків між вершинами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 2.2 – Упорядкований граф інформаційних  потоків магазина «Альтернатива»

 

У результаті застосування даного алгоритму можна  отримати наступні висновки:

– Граф став упорядкованим і  односпрямованим;

– Усі  вершини графа розподілені по рівнях;

– Кількість  вершин, які находяться в кожнім рівні дозволяє провести оцінку інформаційного навантаження по рівнях;

– Визначено  вхідні, проміжні, транзитні і  вихідні  документи;

– Виявлені взаємозв'язки між елементами організаційної структури з розподіленими по рівнях елементами інформаційної структури, дозволяють упорядкувати інформаційні потоки між ними.

На підставі впорядкованого графу руху інформації (див. рис. 2.2), а також табл. 2.2, було побудовано схему завантаженості локальної комп’ютерної мережі магазина «Альтернатива» – рис. 2.3, де ПК це робочі станції, К – комутатор.

На цій  схемі кожна робоча станція може мати декілька входів і декілька виходів.

 

                                                                 15

                           6,16,17                                                                        

                                                                                                     15

                    15                                      

                                                          5,7,8,9,10,11,12               5,7,8,9,10,11,12

                                                                    13,14                                  13,14

                            15

                          3,4,18 2 2

 

                    2,5,7,8,9,10  

                    11,12,13,14

 

                         20,19,1

 

 

 

Рисунок 2.3 – Схема завантаженості локальної комп’ютерної мережі

 

У залежності від того, які документи знаходяться  на робочій станції, формуються входи  та виходи з робочої станції. Номери, що проставлені понад кожним зв’язком, відповідають індексам одиниць у  матриці суміжності (див. табл. 2.3). Якщо документи, між якими є зв’язок, розташовані на одній робочій станції, то цей зв’язок не впливає на навантаження мережі та на схемі не відображається.

 

ПЕРЕЛИК ПОСИЛАНЬ

 

1. Методичні вказівки по переддипломної практики.
2. Кульгин М., Технологии корпоративных сетей. Энциклопедия – СПб: Питер, 2000. – 704 с.: ил.
3. Жокикашвили В.А. Сети массового обслуживания. Теория и применения к сетям ЭВМ. – Москва, 1988.
4. Свами М., Тхуласирафман К. Графы, сети и алгоритмы. – М.: Мир, 1984. – 456 с.
5. Советов Б. Я., Яковлев С.А.  Моделирование  систем.  -  М.: Высш.шк., 1985. - 271 с.
6. Новиков О.А. Прикладные вопросы теории массового обслуживания. – М.: Советсвое радио, 1989.