Оцінка якості програмного забезпечення

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет інформаційних систем і технологій 
Кафедра інформаційного менеджменту 
 
 
 
 

Реферат

з «Технології  створення програм та інтелектуальних  систем»

на тему :

“ Оцінка якості програмного забезпечення” 
 
 
 
 

                                                                                          Студентка: ІV курсу,

                                                                                                                 спец. 6502

                                                                                                               групи №2

Бойко Марія 

                                                                                                Перевірив :

   Потапенко С.Д. 
 
 
 
 

Київ 2010

      План

      Вступ

     І. Поняття якості програмних засобів

         ІІ  Підходи по визначенню оцінки якості програмного забезпечення.

1. Внутрішній підхід
2. Зовнішній підхід
3. Змішаний підхід

     Висновок 

     Література 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Вступ

     На  сучасному етапі розвитку не викликає сумніву необхідність розвитку теоретичних основ оцінювання якості програмних засобів (ПЗ).

     По-перше, постійне нарощування складності ПЗ, як правило, веде до збільшення числа вихідних помилок у тексті програми, що знижує її якість. По-друге, різноманіття ПЗ, що мають подібне функціональне призначення, створює жорстку конкуренцію на ринку програмної продукції. Число ПЗ одного класу сягає сотень, а якщо врахувати ще наявність різних версій одного і того ж ПЗ, то і тисяч одиниць. На перший погляд може здатися, що старі версії ПЗ слід беззастережно «скидати з рахунків». Однак, як показує практика, найчастіше нові версії ПЗ - «сирі» і поступаються за якістю попереднім. До того ж, як правило, вимоги останніх версій ПЗ до апаратних засобів жорсткіше, що при виборі ПЗ для роботи на комп'ютері, заданої комплектації, є одним з найважливіших критеріїв вибору.

      Примітивні  помилки, невиразні повідомлення і  неохайний інтерфейс дратують користувачів, що у підсумку вибирають більш  якісний продукт конкурента, а фірма ризикує втратити не тільки клієнтів, але і свою частку ринку.

      Отже, якість программного забезпечення набуває першочерговаро значення. Але як оцінити цю саму якість і в чому його виміряти? Чи можна створити "добротний" програмний продукт, користуючись убогими інструментальними засобами? Відповідям на поставлені питання, а також опису інструментарію, що дозволяє оцінювати якість ПЗ, і присвячено наш розгляд.  
 
 
 
 
 
 

     І. Поняття якості програмних засобів

     Кожний  ПЗ повинний виконувати визначені функції, тобто робити те, що задумано. Гарний ПЗ повинен мати набір властивостей, які дозволяють успішно його використовувати впродовж тривалого періоду, тобто мати визначену якість. Якість ПЗ - це сукупність його властивостей і характеристик, що впливають на його здатність задовольняти задані потреби користувачів. Але забезпечення якості ПЗ може викликати певні протиріччя. Так наприклад, підвищення якості ПЗ по одній з властивостей часто може бути досягнуто лише ціною зміни вартості, термінів завершення розробки і зниження якості цього ПЗ по інших його властивостях. В даному випадку мова не йде про розробку ідеального з точки зору показників якості ПЗ (досягнути цього скоріш всього взагалі неможливо), а про розробку ПЗ із задовільною якістю. Якість ПЗ є задовільною, коли він має визначені властивості в такий степені, яка гарантує успішне його використання

     Сукупність  властивостей ПЗ, що забезпечує задовільну для користувача якість ПЗ, залежить від умов і характеру експлуатації цього ПЗ. Тому при опису якості ПЗ, насамперед, повинні бути визначені критерії оцінки якості ПЗ. В даний час критеріями якості ПЗ прийнято вважати:

     - функціональність,

     ·- надійність,

     ·- легкість застосування,

     - ефективність,

     ·- супровід,

     - мобільність.

     Функціональність - це здатність ПЗ виконувати набір функцій, які задовольняють потреби користувачів. Набір зазначених функцій визначається в зовнішньому описі ПЗ.

     Надійність – це здатність ПЗ безвідмовно виконувати визначені функції при заданих умовах протягом заданого періоду часу з досить великою імовірністю .

     Легкість  застосування - це характеристики ПЗ, що дозволяють мінімізувати зусилля користувача по підготовці вхідних даних, застосуванню ПЗ і оцінці отриманих результатів.

     Ефективність - це відношення рівня послуг, які надає ПЗ користувачу при заданих умовах, до обсягу використовуваних ресурсів.

     Супровід - це характеристики ПЗ, що дозволяють мінімізувати зусилля по внесенню змін для усунення в ньому помилок і по його модифікації відповідно до потреб користувачів.

     Мобільність - це здатність ПЗ бути перенесеним з одного середовища (оточення) в іншу, зокрема, з одного комп'ютера на іншій.

     Функціональність  і надійність є обов'язковими критеріями якості ПЗ, причому забезпечення надійності червоною ниткою проходить по всім етапам і процесам розробки ПЗ. Інші критерії використовуються в залежності від потреб користувачів у відповідності з вимогами, що пред’являються до ПЗ. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ІІ.  Підходи по визначенню оцінки якості програмного забезпечення.

     В оцінюванні якості ПЗ зацікавлені як його розробники, так і споживачі. Для розробників оцінювання якості важливо вже на етапі проектування ПЗ для прогнозування комерційного успіху продукту з планованими значеннями характеристик у користувачів. Оцінювання якості ПЗ на етапі його налагодження дозволяє розробнику прийняти рішення про завершення цього етапу. Для користувачів ж важливо вміти оцінювати якість готового ПЗ на етапі його впровадження в експлуатацію.

     Оцінювання  якості різних матеріалів і виробів  присвячено безліч робіт. Однак ПЗ є специфічним об'єктом: вони настільки багатофункціональні, що навіть схематично можуть бути описані тільки дуже великим числом критеріїв якості (як правило, не менше двохсот). Це не дозволяє застосовувати існуючі методи оцінки якості до ПЗ в незмінному вигляді.

     Оцінкою якості ПЗ присвячені державні та міжнародні стандарти, наприклад. Відповідно до ГОСТ 28195-89, оцінка якості ПЗ являє собою сукупність операцій, що включає вибір номенклатури показників якості, визначення значень цих показників і порівняння їх з базовими значеннями.

     По природі показників якості їх класифікують як оцінку за внутрішніми показниками якості, оцінку за зовнішніми показниками якості і змішаний підхід.

     До  оцінки якості за внутрішнім показниками якості ПЗ відносяться підходи, засновані на оцінці ряду технологічних показників програми (таких, як складність програми, обчислювальна ненадлишковим, структурна доцільність і т. д.). До оцінки якості за зовнішніми показниками відносяться підходи, засновані на оцінці різного роду показників, безпосередньо побачити їх можна при випробуваннях ПЗ. До змішаних підходам відносять оцінку якості ПЗ, засновану на оцінці значень як зовнішніх, так і внутрішніх показників якості. 

     1. Внутрішній підхід

     Розглянемо  деякі методики, за допомогою яких проводиться оцінка якості на основі внутрішніх показників.

     За  методика яка базується на теорії динамічних систем ПЗ розглядається як динамічна система, при цьому правомірним стає використання методів спектрального аналізу. Істотним недоліком цієї методики оцінки якості ПЗ є те, що отримувана за наведеними показниками оцінка дозволяє порівнювати за якістю тільки ПЗ, що виконують однакові функції, наприклад, програми, написані на різних мовах високого рівня однієї специфікацією.

     В метричній теорії програм Холстед за допомогою модифікованої формули Холстед розхаховується довжина програми. Цю роботу можна розглядати в контексті вдосконалення одного з показників якості програми. Її недоліком є те, що прогнозувати вплив довжини програми на значення спостережуваних показників якості дуже важко, а часом взагалі неможливо.

     Загальним недоліком оцінки якості за внутрішнім показниками ПЗ є те, що хоча ці показники, безсумнівно, впливають на зовнішні спостережувані показники програми, але точної залежності між ними, як правило, не видно або надзвичайно складно побачити. А користувачів більшою мірою цікавлять саме зовнішні показники. Наприклад, якщо ПЗ дозволяє швидко і точно виконати потрібну функцію, то користувачеві байдуже, за допомогою якого алгоритму вона реалізована, і наскільки віртуозно написаний фрагмент тексту програми. Тому оцінку якості на основі цих підходів доцільно проводити тільки на ранніх етапах розробки ПЗ. Якість же готового продукту слід оцінювати з точки зору користувача, тобто на підставі зовнішніх показників. І, нарешті, оцінка на основі внутрішніх показників може бути проведена тільки при наявності лістингу програми, що значною мірою звужує можливість використання цих підходів на етапі впровадження ПЗ в експлуатацію. 
 
 

     2. Зовнішній підхід

     Наступним підходом в оцінці якості програмного забезпечення є зовнішній підхід.

     До  завнішнього відходу віднисять  такі показники споживчої якості ПЗ: функціональна повнота, завершеність розробки, швидкодія, рівень вимоги до технічних засобів, ступінь і простота настройки на технічну середу, вартість, комплексність вирішення завдання, можливість переналаштування на нові умови застосування, можливість роботи в мережі, якість допомоги, трудомісткість освоєння і впровадження, вимоги до рівня кваліфікації користувача, трудомісткість модифікації, зручність копіювання і виведення інформації, якість користувача інтерфейсу, наявність та якість захисту даних від несанкціонованого доступу, якість документації.

     Для оцінки якості використовують методику вибору ПЗ за критерієм "функціональна повнота". Вона базується на інформації про наявність (або відсутність) важливих функціональних можливостей в оцінюваній ПЗ. Спочатку складається перелік найбільш важливих функцій, характерних для ПЗ даного класу. Потім заповнюється матриця {xij}.

     

       Причому до матриці {xij} додається стовпець у відповідності з уявленнями особи, яка приймає рішення, (ОПР) про ідеальному ПЗ. Потім складається алгоритм, що дозволяє з великої кількості альтернативних ПЗ вибрати підмножину ПЗ, в якій реалізовані, принаймні, ті ж функції, що і в ідеальному. Якщо отримана підмножина складається тільки з одного елемента, то цей елемент - є результат вибору, в іншому випадку ОПР повинен ввести в розгляд кілька функцій ПЗ з числа, що не розглядалися раніше. У цьому випадку описана процедура повторюється до тих пір, поки не будуть відсіяні всі альтернативні ПЗ крім одного - результату вибору.

     До  переваг цієї методики вибору програмних продуктів можна віднести її простоту і мінімальні тимчасові витрати на її проведення. Недоліками методики є поверховість судження про якість ПЗ за єдиним показником якості - "функціональна повнота" і про якість реалізації функцій ПЗ тільки за наявністю останніх.

     Наступна  методика рекомендована для використання розробниками ПЗ на етапах його проектування, створення і налагодження. Методика дозволяє оцінити значення наступних факторів якості: практичність, цілісність, ефективність, коректність, безпека, надійність, зручність обслуговування, що оцінюється,, гнучкість, можливість використання в інших умовах, мобільність, можливість взаємодії.