Диференційоване використання займенника другої особи однини в англійській літературі

             

Queen: What have I done that thou darest wag thy tongue

             In noise so rude against me?”[17;63].

Queen: “To whom do you speak this?

Hamlet: Do you see nothing there?

Queen: Nothing at all; yet all that  is I see.

Hamlet:Nor did you nothing hear?”[17;65]

Як ми вже знаємо, займенник  другої особи однини вживався при  спілкуванні рівних між собою  людей, наприклад, розмова між Меркуціо і Бернардо, а також між братом і сестрою: Офелією та Лаертом:

“Marcellus: Piece! Break thee off; look, where it comes again!

Bernardo: In the same figure, like the king that’s dead.

Marcellus: Thou art a scholar; speak to it, Horatio”[17;6].

“Laertes: Hast thou thy wits, and didst persuade revenge,

                It could not move thus.

Ophelia: You must sing, Down a-down, and you call him a-dowm-a

               Oh, how the wheel becomes it! It is the false steward

                that stole his master’s daughter”[17;78].

В «Гамлеті» ми можемо проаналізувати використання “thou”   в значенні, коли вищий за соціальним статусом звертався до нищого, так як тут король звертається до Лаерта:

“King: What is the cause, Laertes,

            That thy rebellion looks so giant-like? –

            Let him go, Gertrude; do not fear person;

            There is such divinity doth hedge a king,

            That treason can but peep to what it would,

            Acts little of his will. – Tell me, Laertes,

            Why thou art thus incensed. – Let him go, Gertrude. –

             Speak, man.

Laertes: Where is my father?”[17;76] 

А також у розмові  між Гораціо та моряком ми бачимо таке саме використання “thou”:

First sailor: “God bless you, sir.

Horatio: Let him bless thee too.

First sailor: He shall, sir, an’t please him. There’s a letter

                   for you, sir, - it comes from the ambassador that

                   was bound for England, - if your name be Horatio,

                  as I am let to know it is”.[17;79]

Подібне використання В. Шекспіром займенника другої особи однини спостерігається також в трагедії «Макбет». Спершу ми можемо проаналізувати диференційоване використання “thou” на початку трагедії, коли рівні між собою у соціальному статусі відьми розмовляють відьми:

Witch1: Where hast thou been sister?

 Witch2: Killing swine.

Witch3: Sister, where thou?

Witch1: A sailor’s wife had chestnuts in her lap,

            And munched, and munched, and munched: “Give

           me”, quoth I:

         “Aroint thee, witch!”…[17;106]

Таке ж саме використання “thou” ми бачимо у розмові Росса і Аргуса, а також у розмові між вбивцями. Наприклад:

Angus: We are sent

            To give thee, from our royal master, thanks;

           Only to herald thee into his sight,

           Not pay thee.

Rosse: And, for an earnest of a greater honour,

          He made me, from him, call thee Thane of Cawdor:

          In which addition, Hail! most worthy thane,

          For it is thine. [17;109]

1Murder: But who did bid thee join with us?

2 Murder: Macbeth. [17;135]

Інакше ж диференційоване  використання займенника другої особи  однини ми спостерігаємо у діалозі  між леді Макбет та посланцем, і вже  тут  “thou” набуває значення, коли вищий за соціальним рангом звертається до нищого. Але коли посланець звертається то ми бачимо відмінність, використовується займенник “you”.

Messenger: The king is here tonight.

Lady Macbeth: Thou ’rt mad to say it.

                         Is not thy master with him? Who, were ’t so,

                         Would have informed for preparation.

  Messenger: So please you, it is true: out thane is coming;

                     One of my fellows had the speed of him,

                     Than would make up his massage. [17;114]

Такого ж значення набуває “thou” у діалозі між Макбетом та відьмами або із слугою. Наприклад:

Macbeth: Whate’er thou art, for thy good caution, thanks:

                                    Thou hast harped my fear aright. But one word

                                    more: -

                      Witch1: He will not be commanded. Here is another,

                                    more potent than the first.[17;145]

            Servant: there is ten thousand –

Macbeth:Geese, villain?

Servant: Soldiers, sir.

Macbeth: Go, pick thy face, and over-red thy fear,

              Thou lily-livered boy. What soldiers, patch?

                                    Death of thy soul! Those linen cheeks of thine

                                   Are counselors to fear. What soldiers, whey-face?[17;160]

 

                   В трагедії «Макбет», можна також підкреслити використання “thou” у значенні, коли чоловік звертається до жінки. Наприклад:

            Macbeth: I have done the deed. – Didst thou not hear a noise?

Lady Macbeth: I heard the own scream, and the crickets cry.

                         Did not you speak?[19;121]

Lady Macbeth: Almost at oddswith morning, which is which.

Macbeth: How say’st thou, that Macduff denies his person

                At our great bidding?

Lady Macbeth: Did you send to him, Sir?[17;140]

 

 Потрібно зазначити, що В. Шекспір вживав займенник другої особи однини не тільки в прозових творах, але також і в поезії, а саме в своїх сонетах. Ось, наприклад, у сонеті 3 В. Шекспір ​​звертається до друга на “ти”. Так само ми можемо прослідкувати використання “thou” і в 18 та 2 сонетах.

Look in thy glass, and tell the face thou viewest

Now is the time that face should form another;

Whose fresh repair if now thou not renewest,

Thou dost beguile the world, unbless some mother.

For where is she so fair whose unear'd womb

Disdains the tillage of thy husbandry?

Or who is he so fond will be the tomb

Of his self-love, to stop posterity?

Thou art thy mother's glass, and she in thee

Calls back the lovely April of her prime:

So thou through windows of thine age shall see

Despite of wrinkles this thy golden time.

But if thou live, remember'd not to be,

Die single, and thine image dies with thee[23].

 

SONNET 2

When forty winters shall beseige thy brow,

And dig deep trenches in thy beauty's field,

Thy youth's proud livery, so gazed on now,

Will be a tatter'd weed, of small worth held:

Then being ask'd where all thy beauty lies,

Where all the treasure of thy lusty days,

To say, within thine own deep-sunken eyes,

Were an all-eating shame and thriftless praise.

How much more praise deserved thy beauty's use,

If thou couldst answer 'This fair child of mine

Shall sum my count and make my old excuse,'

Proving his beauty by succession thine!

This were to be new made when thou art old,

And see thy blood warm when thou feel'st it cold.[23]

Sonnet 18 Shall I compare thee to a Summer's day?:

Shall I compare thee to a summer's day?

Thou art more lovely and more temperate:

Rough winds do shake the darling buds of May,

And summer's lease hath all too short a date:

Sometime too hot the eye of heaven shines,

And often is his gold complexion dimm'd;

And every fair from fair sometime declines,

By chance or nature's changing course untrimm'd;

But thy eternal summer shall not fade

Nor lose possession of that fair thou owest;

Nor shall Death brag thou wander'st in his shade,

When in eternal lines to time thou growest:

So long as men can breathe or eyes can see,

So long lives this and this gives life to thee.[22]

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

У розділі 2 був зроблений  виразний аналіз щодо диференційованого використання займенника другої особи однини в англійській літературі, а саме в трагедіях В. Шекспіра «Гамлет» та «Макбет» та в сонетах 2, 11 та 18.

Ми проаналізували використання займенник “thou” у різних значеннях, наприклад:

• “thou” допускалася при спілкуванні рівних;
• при зверненні вищого за соціальним статусом до нижчого;
• “thou” використовувалось інколи коли чоловік звертався до жінки;
• інколи “thou” вживалось для того щоб підкреслити підвищену емоційність співрозмовників.

Потрібно відзначити, що “thou” використовувалось не тільки в поезії та прозових творах, а також в релігійних текстах для звернення до Господа. На основі цих творів ми проаналізували найцікавіші приклади в яких диференційовано використовувався займенник другої особи однини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

В даній курсовій роботі ми проаналізували використання займенників в загальному, а особливо диференційоване використання займенника другої особи однини “thou”  в англійській мові, що й було нашою метою. Дана тема є актуальною, багато дослідників цікавляться і досліджують її.

В першому розділі  була зібрана різноманітна інформація та дослідження відомих вчених щодо цієї теми. Вихідні теоретичні засади ґрунтуються на працях таких авторів Іванова И.П., Бурлакова В.В., Почепцов Г.Г., Верба Л.Г., Барабаш Т.А. та інших. Обрані автори найбільш вдало подали матеріал, необхідний для викладу теоретичної частини курсової роботи, а також фундаментально обґрунтували всі необхідні знання для правильного виконання і досліджень. Це сприяло кращому аналізу в практичній частині Розділу 2.

Нами було досліджено займенник другої особи однини та особливості його диференційованого  використання в творчості Шекспіра. Ми проаналізували використання “thou” в наступних випадках: форма “thou” допускалася при спілкуванні рівних, а також при зверненні вищого за соціальним статусом до нижчого, в тому числі чоловіка до жінки. Використання “thou” вважалось грубим, недостатньо ввічливим.

З проведеної нами роботи ми можемо зробити висновок, що у  англійській літературі Єлизаветинського періоду широко використовувався займенник другої особи однини. Також ми знаємо, що до недавнього часу форма “thou” зберігалася в релігійних текстах для звернення до Господа, нині є застарілою, хоча іноді зустрічається в розмові на півночі Англії і Шотландії, а також подекуди в США.

 

 

 

Список використаної літератури:

 

1. Барабаш Т.А. Грамматика английского языка. – М: Высшая школа, 1983. – 240с.
2. Бархударов Л.С., Штелинг Д.А. Грамматика английского языка. – М., 1973 – 205с.
3. Беляева М.А. Грамматика английского языка. Издание 6-ое. – М.: Высшая школа, 1977. – 333с.
4. Бонк Н.А., Котий Г.А., Лук’янова Н.А. Учебник английского язика. В 2-х ч. Часть 1. – М: Декокт+ - ГИС, 1998. – 637с.
5. Бонк Н.А., Котий Г.А., Лук’янова Н.А. Учебник английского язика. В 2-х ч. Часть 2. – М: Декокт+ - ГИС, 1998. –511с.
6. Боднар В.А. структура особових займенників у  давньоанглійській мові //Studia Germanica et Romanica. Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладаня. Науковий журнал. – Донецьк: ДонНУ, 2005. – Т.2. - № 1(4). – 157с.
7. Верба Л. Г. Верба Г.В. Граматика сучасної англійської мови. Довідник. – Київ: ВП Логос-М, 2006. – 341с.
8. Верба Л.Г. Історія англійської мови. Посібник для студентів та викладачів вищих навчальних закладів. – Вінниця: Нова книга, 2006. – 296с.
9. Ветрова О.М. Местоимения как средство выражения синтаксической семантики // Языковые границы и условия их актуализации: Сборник научных трудов под редакцией В.И. Агамждановой. – Рига: ЛГУ им.  П. Стуски, 1986. – 217с. 
10. Иванова И.П., Бурлакова В.В., Почепцов Г.Г. Теоретическая граматика современного английского язика. Учебник. – М.: Высшая школа, 1981. – 285с.
11. Мартиненко А.Д. Тенденции развития  местоимений второго лица на основе анализа их употребления в тексте //Актуальне проблемы изучения язика и речи, межличностной и межкультурной коммуникации. – Харьков.: Константа, 1996. – 216с.
12. Мухин А.М. Лингвестический аналіз. Теоретические и методологические проблемы. – Л.: Наука, 1976. – 284с.
13. Мухин А.М. Синтаксический анализ и проблема уровней язика. – Л.: Наука, 1980. – 304с.
14. Оликова М.А. Обращение в современном английском языке. – Львов: Высшая школа,1979. – 84с.
15. Прокош Э. Сравнительная граматика германських языков. – М., 1954с.
16. Long R. W. The sentence and it’s parts: Contemporary English. – Chicago: The University of Chicago Press, 1962 – 528p.
17. W. Shakespeare Two tragedies ( The Tragical History of Hamlet, prince of Denmark; Macbeth ). – Moscow: Vusshaja Shkola, 1985. – 286p.
18. http://reff.net.ua/16954Mestoimeniya_i_slova_zamestiteli_v_sovremennom_angliiyskom_yazyke.html
19. http://46.4.49.172/16885-Grammaticheskie_osobennosti_yazyka_V_SHekspira_na_materiale_tragedii_Gamlet.html
20. http://ru.wikipedia.org/wiki/Thou
21. http://referatu.net.ua/referats/7569/172121/?page=4
22. http://www.william-shakespeare.info/william-shakespeare-sonnet-18.htm
23. http://www.shakespeare-online.com/sonnets/11.html