ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ЕМФАТИЧНИХ КОНСТРУКЦІЙ У РОМАНІ ЧАРЛЬЗА ДІККЕНСА «ВЕЛИКІ СПОДІВАННЯ» 

План 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Вступ

 

    Спілкування є складним процесом взаємодії між  людьми, який полягає в обміні інформацією, а також сприйнятті та розумінні співрозмовниками один одного. В процесі комунікації часто виникає потреба звернути увагу співрозмовника на той чи інший елемент висловлювання. Для реалізації цієї мети застосовуються різні методи та засоби, щоб підкреслити те, що є важливим для мовця; те, що він вважає найбільш цінним в даній ситуації. Мовець намагається повідомити головне таким загальнозрозумілим та доступним способом, що залишитися зрозумілим для інших. В кожній мові існують свої засоби для виділення найбільш важливого моменту в кожному реченні. Тому, щоб уникнути певних труднощів при перекладі таких емоційних підсилювань є дуже важливим володіти знаннями про особливості таких мовних явищ в англійській мові.

    Актуальність  даної роботи визначається необхідністю усебічного та комплексного вивчення типів емфатичних конструкцій та виявлення особливостей їх перекладу українською мовою. Останнім часом мовознавці почали приділяти більше уваги  вивченню засобів виразності англійської мови, стало з’являтися більше робіт, дисертацій, статей присвячених даній проблемі. Однак, тема емфатичних конструкцій ще не достатньо добре вивчена. Таким чином, не існує ще достатньо чіткого та повного погляду на способи емоційного підсилення мовлення, який би об’єднував усі можливі методи емфатичного виділення, їх функціонування та поєднання, а також особливості їх перекладу українською мовою. Це і визначає актуальність нашої теми та потребує її детального дослідження.

    Мета  дослідження –  вивчити проблему перекладу емфатичних конструкцій у перекладі роману Чарльза Діккенса «Великі сподівання» українською мовою.

    Реалізація  поставленої мети передбачає вирішення  наступних завдань:

    1) визначити типи емфатичних конструкцій;

    2) визначити способи перекладу емфатичних конструкцій з англійської мови українською;

    3) виявити емфатичні конструкції у романі Чарльза Діккенса «Великі сподівання»;

    4) проаналізувати способи перекладу емфатичних конструкцій у вищезгаданому романі.

    Завдання, поставлені перед нами визначили  принципи відбору матеріалу та методи дослідження. В роботі використовується метод лінгвістичного опису, трансформації та кількісної оброки матеріалу, а також порівняльно-зіставний метод.

    Об’єкт дослідження: емфатичні конструкції.

    Предмет дослідження: способи перекладу емфатичних конструкцій українською мовою.

    Значення  даної роботи для теорії та практики перекладу полягає в тому, що одержані результати дають можливість отримати більш повне вивчення засобів створення емфатичних конструкцій в англійській мові та особливостей їх перекладу українською мовою. Робота також може знайти своє застосування на заняттях по перекладознавству.

    Структура й обсяг курсової роботи. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури (? позицій) та додатків. Основний текст викладено на ? сторінках, загальний обсяг дисертації – ? сторінка комп’ютерного тексту. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Розділ 1. Теоретичні основи перекладу емфатичних конструкцій

    1.1. Сучасні типи емфатичних конструкцій

 
 

    Переклад  в контексті діалогу різних культур являє собою перекладацьку міжкультурну комунікацію, в процесі якої відбувається контакт мов, культур і ментальностей народів. Така наука як перекладознавство, розглянута в цій площині, передбачає зняття мовних, культурних і психологічних бар'єрів. У процесі роботи над текстом лінгвісти стикаються з певними труднощами, більшість з яких можна подолати, знаючи особливості мовних явищ англомовних текстів. Одним з явищ, які викликають труднощі при перекладі являються емфатичні конструкції.

    Насамперед, з’ясуємо, що ж таке емфаза.

    Термін  «емфаза» у тлумачному словнику української  мови пояснюється як : «Підсилення  емоційної виразності мови зміною інтонації  та  застосуванням різних риторичних фігур»[3]

    За  визначенням В. А. Виноградова, емфаза - це «виділення, підкреслення в мові окремих елементів і смислових відтінків висловлювання, що досягається різними граматичними та лексико-синтаксичними засобами, а саме: 1) використанням особливих підсилювальних службових слів; 2) порядком слів, протилежним нейтральному; 3)особливими емфатичними конструкціями; 4) повторами і анафорою» [4]

    Т. Р. Левицька, А. М. Фітерман стверджують, що емфаза - це виділення будь-якого елемента висловлювання, що є характерне для емоційно забарвленої мови, не тільки усної, але і письмової, і зустрічається в стилях художньої літератури, ораторському та  публіцистичному. Емфатичні конструкції - це такі синтаксичні конструкції, за допомогою яких виділяють той чи інший член речення шляхом застосування емфази. Емфатичні конструкції природно сприймаються як такі, що протиставляються нейтральним конструкціям. Вони ні в якій мірі не повинні розглядатися як відступ від норми або її порушення, а як закономірне явище емоційно забарвленої мови. Емфатичні конструкції можуть як підкреслювати окремі члени речення, так і надавати емоційного забарвлення реченню в цілому.[6]

    Емфатичним  конструкціям присвячені праці Е. В. Бреуса, Т. Р. Левицької, Н. А. Калевич, Т. Н. Міхельсон, Л. А. Соколової, Е. П. Трофимової, Н. В. Успенської, А. М. Фітерман та інших дослідників. Загалом, необхідно зазначити, що деякі дослідники, а саме Е. В. Бреус, Т. І. Гуськов, Г. М. Зіборова, А. С. Маганов не розглядають емфатичні конструкції окремо, а лише у контексті інших лексико-граматичних аспектів.

    Оскільки  темою нашого дослідження є переклад емфатичних конструкцій  українською мовою, виникає необхідність з’ясувати які емфатичні конструкції взагалі існують.

    Т. Р. Левицька, Н. А. Калевич, Т. Н. Міхельсон, Л. А. Соколова, Е. П. Трофимова, Н. В. Успенська, А. М. Фітерман виділяють наступні типи емфатичних конструкцій:

    І. Посилювальне do.

    ІІ. Зворотній порядок слів, викликаний винесенням на перше місце:

    1) деяких прислівників та сполучників, а саме not only ... but (also), hardly ... when, scarcely ... when, no sooner ... than, only, never, nowhere;

    2) дієприкметника теперішнього часу, що входить до складу форми  Continious, та дієприкметника минулого часу або прикметника, який є частиною складеного присудка;

    3) сполучників so, neither или nor.

    ІІІ. Емфатичні допустові речення, утворенні винесенням на перше місце:

    1) іменної частини присудка, вираженої  прикметником або дієприкметником,  зі сполучником as чи though після нього або сполучником however перед ним;

    2) займенника або прислівника у сполученні з ever, а саме as, however, though (although), whoever, whatever, wherever, whenever.

    ІV) Подвійне заперечення (заперечення not у сполученні із заперечним префіксом прикметника або прислівника).

    V) Емфатичне сполучення it is(was) ... that (which, who, whom)

    1) сполучення it is... that, it is., which, it is... who виділяє будь-який член речення, що стоїть між компонентами цього сполучення, окрім присудка;

    2) виділення за допомогою конструкції it is.. that обставини часу, якій передує емфатичне сполучення not until.

    Зрозуміло, що більшість науковців, розглядаючи емфатичні конструкції дійшли спільної думки у з’ясуванні їхніх типів. Але, стає очевидно, що деякі розходження все ж таки існують.

    Так, Т. Р. Левицька та  А. М. Фітерман окрім  вищерозглянутих, виділяють наступні емфатичні конструкції:

    І. Конструкції з відносним займенником  what в підрядних іменникових реченнях або реченнях з додатком.

    ІІ. Конструкції, в яких емфаза створюється  морфологічними засобами. Цій меті служать, наприклад, ступені порівняння прикметників і прислівників, особливо слів much і little та найвища  ступінь прикметника з прийменником at, що є особливою структурною формою вираження емфази.

    ІІІ. Модель as ... as з неособовими займенниками any, anybody, anything, які у цьому випадку виконують роль підсилювачів.

    ІV. Заперечувальна частка перед іменниками та прикметниками.

    V. Моделі nothing, if not також є сильним емфатичним засобом.

    VІ. Лексико-граматичне поєднання, що складається з негативної форми дієслова і частки too, яке підсилює значення прислівника (або прикметника), перед яким воно стоїть.

    Окрім цього, Левицька Т. Р. та  Фітерман А. М. пропонують поділяти емфатичні конструкції на лексичні, які для надання емоційної забарвленості  використовують певні лексичні засоби, тобто слова та словосполучення; граматичні, що з цією метою використовують граматичні засоби, та лексико-граматичні, тобто ті, що одночасно використовують і лексичні, і граматичні засоби.

    Калевич Н.А., Соколова Л.А., Трофімова Е.П. більш детально ніж інші науковці розглядають інверсію, або зворотній порядок слів. Вони вважають, що інверсія створюється винесенням на перше місце таких другорядних членів речення як:

    a) обставини часу з негативним  значенням, за якою слідує допоміжне  дієслово та підмет (At nо time was the President aware of what was happening); речення такого типу, як правило, зустрічаються в текстах офіційного чи книжкового стилю мови;

    б) обмежувальних прислівників та часток hardly ... when, no sooner ... that, seldom, rarely, little, never, (not) only;

    с) додатком з запереченням (Not a single word did he say);

    д) прислівником, прикметником, які є частиною складеного іменного присудка.

    Окрім цього вони не розглядають емфатичні  допустові речення окремо, як інші науковці, а лише  як один із типів  зворотнього порядку слів.

    Дуже  цікавим, на нашу думку є ствердження Бреуса Е. В., який вважає деякі типи заперечення яскравим методом вираження емфази:

    1) заперечення типу if anything, if at all, little or nothing, if not і т.д

    2) мейозис - висловлювання, в якому ствердження чого-небудь виражається шляхом заперечення його протилежного значення, напр. «great» як «no small». [2]

    Надалі  у своїй роботі ми будемо використовувати  емфатичні конструкції, виділені усіма  науковцями (в додатках присутня зведена таблиця типів емфатичних конструкцій), оскільки лише так ми зможемо більш повно розкрити проблему як виявлення емфатичних конструкцій в англомовному тексті, так і розуміння їх емоційної забарвленості при перекладі українською мовою.

    1.2. Способи перекладу емфатичних конструкцій

 
 

    В залежності від типу емфатичних конструкцій  існують різні способи їх перекладу: як лексичні, такі як підсилювальні слова прислівникового типу (досить, надзвичайно, цілком, абсолютно), виділяючі частки (це, лише, саме, навіть, як раз, і), протиставлення, дублювання слова, уточнюющі синоніми, так і синтаксичні – інверсія, перебудова речення, постановка слова, що виділяється у позицію реми.  Окрім цього в деяких випадках для передачі емфази українською мовою застосовується антонімічний переклад.

    Одним з найбільш поширених засобів створення емфази є інверсія, коли на перше місце виносяться другорядні члени речення.

    Н.А. Калевич, Л.А. Соколова, Е.П. Трофимова вважають, що при перекладі необхідно враховувати, що центр висловлювання в українському реченні знаходиться в кінці; іноді виявляється можливим зберегти зворотний порядок слів англійського речення. Крім того, можна застосувати пунктуацію,  характерну для стилю українського тексту — наприклад, речення при перекладі стає окличним, що відповідає українській емфазі.