Особливостi семантики та функцiонування слiв-колоративiв в український фразеологiї

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Февраля 2013 в 12:07, реферат

Описание

Всебічне вивчення мови можливе лише за умови, коли будуть досліджені всі її складові та їх взаємозв’язки. Важливим і перспективним є комплексний аналіз усіх підсистем мови. До актуальних проблем лінгвістичних досліджень належить, зокрема, вивчення фразеологічних одиниць (ФО), складовими компонентами яких є назви кольорів.

Работа состоит из  1 файл

КолірВУкрФр.doc

— 146.50 Кб (Скачать документ)

Найскладнішою семантичною  структурою наділені прикметники чорний і білий, які у складі сталих сполучень слів виявляють по 18 лексико-семантичних варіантів значення. У колоратива чорний відповідно: ’кольору сажі, вугілля’ (чорний як сім галок, чорний як смоль), ’некваліфікований’ (чорна робота, чорна служниця), ’належний (представник) до нижчих верств суспільства’ (чорна кістка, чорний люд), ’темношкірий’ (чорний невільник, чорний континент), ’нелегальний’ (чорна каса, чорний ринок), ’не головний’ (чорний двір, чорні сходи), ’тяжкий’ (чорна доба, чорна звістка), ’поганий’ (чорна заздрість, чорна справа), ’смертельний’ (чорний мор, чорна смерть), ’реакційний’ (чорна реакція, чорна сотня), ’диявольський’ (чорна магія, чорне духовенство), ’недосліджений’ (чорна діра, чорна пляма), ’неприємний’ (чорна правда, чорні думи), ’небезпечний’ (чорна зона), ’зрозумілий’ (чорним по білому), ’недоглянутий’ (тримати в чорному тілі), ’обмовлений’ (чорна мітка), термінологічні назви (чорна металургія, чорний чай); у прикметника білий: ’кольору крейди, молока, снігу’ (біле золото, біла отрута), ’дуже світлий’ (білий гриб, білий хліб), ’чистий’ (біла робота, білий двір), ‘зимовий’ (білі мухи, білий континент), ’світлошкірий’ (біла раса, білий раб), ’контрреволюційний’ (білий рух, білі банди), ’недосліджений’ (біла діра, біла пляма), ’святий’ (білий маг, біле духовенство), ’безгрішний’ (біла заздрість, біла душа), ’незвичний’ (білий танець, білий вірш), ’стан людини пов’язаний із алкоголем’ (біла гарячка, ловити білі метелики), ’привілегійований’ (білий список, біла кість), ’пов’язаний із наркотиками’ (біла смерть, білий порошок), ’ясний’ (білий день, серед білої днини), ’старий’ (біла борода, до білого волосу), ’непрофесійно виконаний’ (шитий білими нитками), ’пов’язаний з певним родом занять’ (білі комірці, білі халати), ‘законний’ (білий бізнес, біла черга).

Передаючи відтінок середній між чорним і білим, прикметниковий компонент  на позначення  сірого кольору  в  складі фразеологізмів має 10 варіантів значення: ’кольору попелу’ (сірий папір, сіре сукно),  ’нічого не вартий’ (сіре слово, сірий твір), ’малокультурний’ (сірий люд, сіра свита), ’непомітний’ (сіра миша), ’тяжкий’ (сіре життя, сіре існування), ’похмурий’ (сіра осінь, сірий ранок), ‘небезпечний’ (сіра зона), ‘нелегальний’ (сіра схема, сірі відомості), ‘закулісний’ (сірий кардинал), термінологічні назви (сіра чапля, кропивник сірий).

Прикметники червоний та оранжевий (помаранчевий) у складі фразеологічних зворотів  фіксують по 9 лексико-семантичних варіантів значення. Для колоратива червоний такі: ’кольору одного з основних кольорів райдуги, кольору крові і його близьких відтінків’ (червоний як рак, червона юшка), ‘хороший, цінний’ (красний товар, красні роки), ‘радянський, революційний’ (червоний слідопит, червоний командир), ‘вогняний’ (пустити червоного півня), ‘тривожний, забороняючий’ (червоний коридор, червона картка), ‘підкреслений, виділений’ (червоною ниткою проходити), ‘здивований’ (сісти червоним маком), ‘сором’язливий’ (зацвісти червоним вогнем), термінологічні назви (червоний перець, червоне м’ясо). Колоратив оранжевий (помаранчевий) у складі сталих сполучень має значення:  ‘кольору помаранча’ (помаранчевий Майдан, помаранчева атрибутика), ‘належний до організації’ (помаранчева команда, помаранчева коаліція), ‘відданий рухові’ (помаранчевий мер, помаранчеві підприємці), ‘належний владним структурам’ (помаранчеві вожді, оранжеве керівництво), ‘революційний’ (помаранчева революція, помаранчева Україна), ‘кращий’ (помаранчева концепція), ‘ідеалізований’ (оранжеві сни), ‘благодійний’ (помаранчевий трамвай), ‘опозиційний’ (оранжеві опоненти).

Прикметники рожевий та жовтий виявляють у складі фразеологічних зворотів по 5 значень. У колоратива рожевий відповідно: ‘ідеалізований’ (рожеві сни, рожевими фарбами), ‘безтурботний’ (рожеве дитинство, рожева юність), ‘ясний’ (рожевий світанок), ‘заповітний’ (рожеві плани, рожеві мрії), ‘властивий сексуальним меншинам’ (рожева культура); у прикметника жовтий – ‘кольору піску, золота, яєчного жовтка’ (жовтий як лимон, жовтий диявол), ‘зрадливий’ (жовта преса, жовті новини), ‘недосвідчений’ (жовтороте пташеня), ‘попереджувальний’ (жовта картка, жовтий коридор), ‘азіатський’ (жовта продукція).

 Колоратив зелений у складі сталих сполучень слів української мови виявляє 13 лексико-семантичних варіантів, виражаючи значення: ’кольору трави, листя’ (зелені кашкети, зелений стіл), ’пов’язаний з рослинністю’ (зелене золото, зелені легені), ’сільськогосподарський’ (зелене будівництво, зелена революція), ’такий, що складається із зелені’ (зелене добриво, зелений корм), ’природозахисний’ (зелені пости, зелений рух), ’молодий’ (зелена молодь, молодий та зелений), ’вільний’ (зелена вулиця, зелений коридор), ’пов’язаний із пияцтвом’ (зелене вино, до зеленого змія), ‘привабливий для туристів’ (зелені підприємці, зелена садиба), ‘екологічно чистий’ (зелений імідж, зелений журавлик), ‘тяжкий’ (зелена нудьга), ‘тривалий період’ (до зелених віників), термінологічні назви (зелений чай, алтей зелений).

Поле конотацій, пов’язаних із синім  кольором, становить 6 лексико-семантичних  варіантів значення, що закріплюються  у ФО: ‘кольору волошки, синьки’ (як бубон синій, сині кашкети), ‘романтичний’ (синій птах), ‘далеко’ (за синє море), ‘пов’язаний із алкоголем’ (синій ніс), ‘бідний’ (бідний, аж синій), термінологічні назви (синій кит, коромисло синє). Активними у творенні ФО є прикметники голубий і блакитний, що позначають світлі відтінки синього кольору, виявляючи у складі ФО 10 лексико-семантичних варіантів значення: ‘світло-синій’ (Голуба планета, голубі шоломи), ‘кольору ясного неба та води’ (голубий океан, голубі артерії), ‘кольору вогню природного газу’ (голуба траса, голубе паливо), ‘світло екрана телевізора’ (голубий екран, голубий вогник), ‘романтичний’ (голуба мрія, голуба квітка надії), ‘ясний’ (голубий ранок, голубий простір), ‘аристократичного походження’ (блакитна кров), ‘дуже сильно’ (до блакитного змія), ‘гомосексуальний’ (голубі пари), ‘без власних зусиль’ (на тарілочці з блакитною облямівкою).

 Прикметник коричневий у складі сталих сполучень виявляє 2 лексико-семантичних варіанти, виражаючи значення: ‘кольору кориці або смаженої кави’ (коричневе золото), ‘фашистський’ (коричнева зараза, коричнева небезпека).

Виявлені варіанти значення колоративів репрезентують різноманітні емоційно-оцінні відношення, розмаїття асоціативних зв’язків та різні експресивні конотації. Прикметники, що позначають колір, входять до складу сталих сполучень або зі своїм основним значенням кольору (переважно складені терміни), або з переосмисленим на основі певних асоціативних зв’язків, які втрачають свої первинні значення та набувають вторинних, переносних.

Сталі сполучення слів із прикметниками на позначення кольору  є системно-організованою групою лексико-семантичного рівня української мови. Фразеологізми, до складу яких входить прикметниковий компонент на позначення кольору, належать до двох груп. До першої групи віднесено стійкі сполучення, утворені за моделлю субстантивно-атрибутивного словосполучення, які функціонують як спеціальні назви і термінологічні сполучення (або загальноприйняті у народі складні назви предметів). Їхня внутрішня форма у логіко-семантичному плані може трактуватися як префразеологічний аспект певної ситуації, частіше – виділення певного виду з родової множини істот чи предметів, що функціонують як терміни (білий гриб, біла акація, голуба норка, синій кит, червона ікра, червоне м’ясо, синій купорос, чорна металургія та ін.). Продуктивними утвореннями є фразеологічні сполучення й ідіоми, що входять до другої групи.  Вони являють собою образні фраземи з оцінно-емоційним, експресивним значеннями, мотивованими внутрішньою формою прикметникового колоратива (зелена вулиця, зелені архітектори, зелений туризм, голуба траса, голубий вогник, біла смерть, чорний список, червоний експрес, жовта преса, чорні дні, голуба кров, червона картка, білий раб та ін.), що набуває різних конотацій, символізує громадські, політичні, моральні та інші узвичаєні погляди народу.

ФО з компонентами-кольоропозначеннями  творяться за регулярними і продуктивними моделями словосполучення переважно на основі синтаксичного зв’язку узгодження, що передбачає співвідносність граматичних форм обох компонентів.

За загальним категорійним значенням відповідна конструкція  є типовою для української мови, що виражає відношення “ознака (якість) – предмет”. Для прикметника-колоратива характерною є препозиція і вживання у повній формі. Коротка форма (зелен сад, красен легінь, по білу світу) прикметника характерна для застарілих сполучень, що варіюють із сучасними: по білу світу – по білому світу (Пустила б в обіг свого часу, так не микалась би по білу світу (УК, 2006, № 19, с. 7); Прийшлось мені за своє життя багато походити по білому світу: багато чого побачив, дечому і навчився (УК, 2003, № 131, с. 5)). Постпозиція можлива у термінологічних сполученнях (бузина чорна, горобина червона ). У складі образно-експресивних сталих сполучень спостерігаються випадки вживання складних кольоропозначень (в основному двоосновних): чорно-біле зображення, чорно-білі оцінки, чорно-білий світ, червоно-коричнева чума, червоно-зелена коаліція, чорно-білі пріоритети, чорно-біле ток-шоу та інші.

Формально головним компонентом у  сполученні з колоративом виступає іменник, що і визначає ряд морфологічних  особливостей: повну відповідність валентнісним характеристикам іменника і поєднуваності з ним прикметника у формах роду, числа та відмінка. Для ФО характерними є значення, які відображають лексико-граматичні категорії: 1) істоти-неістоти (сині мундири, зелені кашкети, білі халати, білий президент, чорна героїня – назви істот; чорний бізнес, сіра зона, біла смуга – назви неістот); 2) роду (чоловічий, жіночий, середній). Рід сталого сполучення  визначається за родом опорного слова – іменника (чорний хід, чорний гумор, голубий екран, червоний диплом (чоловічий рід); чорна книга, біла гарячка, голуба кров (жіночий рід); біле рабство, за синє море, блакитне паливо, чорне золото (середній рід)); 3) числа (однина,  множина). Більшість сталих сполучень вживається у формі однини, менше – у формі множини (рожева мрія – рожеві мрії, чорний список – чорні списки, біла пляма – білі плями та ін.) та 4)  відмінка. На парадигматичну активність ФО впливає послаблення значення предметності з посиленням образності. Номінативні сполучення мають усі можливі відмінкові форми, тоді як фраземи з яскраво вираженим оцінювальним значенням мають одну відмінкову форму. У реченні сталі сполучення слів із колоративним компонентом можуть виконувати функції підмета, іменного компонента  складеного присудка, додатка, обставини (Зелені технології – наше майбутнє (УК, 2005, № 69, с. 7); Трамадол – білий геноцид української нації (УК, 2005, № 193, с. 2); 53 українці вибороли право захищати честь нашої країни на Білій Олімпіаді 2006 року (УК, 2006, № 27, с. 1); Галина ще живе в полоні рожевої юності; вона не знає собі ціну, не впевнена в собі (УК, 2004, № 132, с. 6)). За наявності порівняння або у випадку недостатньої усталеності складу ФО стале сполучення із колоративним компонентом виступає у ролі означення або обставини (Рожеві солодкі обіцянки уряду – міф, який перейшов із минулого року в січень нинішнього (УК, 2004, № 9, с. 8); Важливо створити такі умови, за яких підприємства прагнутимуть потрапити до білого європейського списку, а отже, працюватимуть прозоро і отримають повне сприяння з боку митної служби (УК, 2005, № 80, с. 3).

Найбільш характерними для ФО з колоративним компонентом  є такі системні відношення, як: полісемія (біла пляма – 1) невивчений район, 2) недосліджене питання; як чорний віл – 1) дуже засмучений, 2) надмірний); омонімія (чорна смерть – 1) чума, 2) назва радянського літака ІЛ-2, що закріпилась у роки Великої вітчизняної війни; чорна хвиля – 1) забруднення нафтопродуктами, 2) діяльність неофашистських угрупувань); синонімія, наприклад, про ліс: зелене золото, зелений друг, зелена цілина, зелений океан. У наведеному синонімічному ряду один колоратив пов’язується з різними субстантивами. У синонімічному ряду зелене пташеня, жовтороте пташеня різні колоративи поєднуються з одним субстантивом, а  ФО біла кістка, блакитна кров – різні за компонентним складом, але синонімічні за значенням сполучення. Опозицію (антонімію) можуть утворювати не тільки контрастні кольоропозначення чорний/білий (чорні списки/білі списки, чорна магія/біла магія), а й інші колоративи, які у звичайному вживанні цього значення не мають (зелений коридор/червоний коридор, голуба кров/чорна кістка). До системних відношень відносимо також наявність варіантів: чорна кішка пробігла – чорний кіт пробіг, пустити червоного півня – пускати червоного півня, гори синім вогнем – гори синім полум’ям (ФО відрізняються субстантивним елементом, видочасовою формою дієслів, синонімічною заміною компонентів); варіацій: жовтороте пташа – жовтороте пташеня, до білого волоса – до білого волосу;  фразеологічних серій: чорний день, чорна година, чорний рік; кольорових серій: біле золото, зелене золото, голубе золото, чорне золото.

Фразеологічний фонд мови не є сталим. Він характеризується дією двох процесів: появою нових ФО і випадінням з ужитку застарілих. Із погляду активного/пасивного шарів можна виділити “давні” фразеологічні одиниці, що виникли в мові до XX  ст., зафіксовані лексикографічними джерелами того часу і “нові” фразеологічні одиниці, що виникли у мові в XX ст., зафіксовані в словниках сучасної мови, та “найновіші” фразеологічні одиниці, які тільки з’являються у мові преси, публіцистики, ще не зафіксовані лексикографічними джерелами (наприклад, зелені підприємці, помаранчевий опонент, червоні поміщики та ін.). За ступенем засвоєння можна виділити сталі сполучення, що активно використовуються у сучасній мові, тобто узуальні, та контекстуальні, індивідуально-авторські, оказіональні.

До фразеологічних оказіоналізмів належать надслівні, нарізно оформлені, семантично цілісні результати фраземної деривації, яким властива певна “обробка”:  нетрадиційне уживання (видозміна граматичної форми компонентів ФО, можливість синтаксичних перетворень); наявність варіативності компонентів сталого сполучення; можливість уведення до фразеологічного зворота будь-якого іншого слова та інші зміни. У дисертаційному дослідженні головну увагу зосереджено на з’ясуванні внутрішньої форми фразеологізму на шляху появи у колоративному компоненті номінативної факультативності або стилістичної відзначеності уживання до аналогічних узуальних ФО.

Визначальними для   оказіональних фразеологічних утворень із колоративним компонентом вважаємо такі ознаки: 1) вираження сполученням  слів єдиного поняття, що є актуальним для конкретної історичної епохи; 2) частотність уживання словосполучень на основі  використання у термінологічному (прямому) значенні  або в образно-переносному значенні; 3) подібність до наявних у мові моделей інших фразеологічних одиниць; 4) калькований характер. Водночас розрізняємо оказіональне значення ФО, оказіональні фразеологізми та оказіональне використання фразеологізмів. Фраземна деривація має закономірний характер, і науковий пошук для вияву цих закономірностей полягає у з’ясуванні способів її (фраземної) деривації: внаслідок зміни семи у складі стрижневого слова, вільного словосполучення чи трансформації складу наявних фразеологізмів.

Прикметники на позначення кольору  є активним засобом творення оказіональних  фразеологічних сполучень (зафіксовано 255 оказіональних фразеологічних утворень). Найпродуктивніші фразеологічні сполучення в сучасній українській мові мотивуються 10 прикметниками на позначення кольору. Послідовний ряд частотності їх уживання такий:  із колоративом оранжевий – 85 ФО, білий – 42 ФО, чорний – 27 ФО, зелений – 26 ФО, червоний – 25 ФО, сірий – 19 ФО, голубий – 15 ФО, жовтий – 10 ФО, коричневий – 5 ФО, рожевий – 1 ФО. Нові значення ФО виникають: а) шляхом розширення уже зафіксованих значень або б) шляхом розвитку нових значень під впливом позамовних чинників. Найбільш перспективним на сучасному етапі є прикметник оранжевий. Із виділених 9 лексико-семантичних варіантів значення усі є оказіональними. Для інших колоративів новими значеннями є: для прикметника зелений – ‘екологічно чистий’ (зелена крапка, зелена хімія), ‘природозахисний’ (зелена вахта, зелені осередки), ‘привабливий для туристів’ (зелений туризм, зелений наступ); для прикметника чорний – ’небезпечний’ (чорна зона, чорна хвиля), ’обмовлений’ (чорна мітка, чорна тінь); для прикметника білий – ‘законний’ (білі гроші, білий бізнес), ‘європейський’ (біла побутова техніка, білі комп’ютери); для прикметника сірий – ’нелегальний’ (сірі брокери, сіра схема), ’закулісний’ (сірий кардинал, сіра дипломатія). По одному новому значенню виявлено у колоративів жовтий – ’азіатський’ (жовта небезпека, жовта продукція), рожевий – ’належний до сексуальних меншин’ (рожева культура), голубий – ’гомосексуальний’ (голубі пари, голуба культура). Не зафіксовано нових значень у колоративів червоний, синій  та коричневий.

Информация о работе Особливостi семантики та функцiонування слiв-колоративiв в український фразеологiї