Словотворчі моделі термінів в сучасній англійській мові

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ  МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Житомирській державний університет  імені Івана Франка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СЛОВОТВОРЧІ МОДЕЛІ ТЕРМІНІВ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ (на терміносистемі комп’ютерної лексики)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав:

студент 63 групи

ННІ іноземної філології

Феськов Павло

Володимирович

 

Житомир - 2012

 

План

Вступ

Розділ 1.

1.1. Джерела поповнення словникового  складу мови ……………. 8

1.2. Внутрішні процеси в англомовній терміносистемі

1.2.а. Термінологізація ………………………………………….12

1.2.б. Детермінологізація ……………………………………….14

1.3. Основні суфікси та префікси, що використовуються при утворенні термінів ……………………………………………………………16

1.4. Основні словотворчі моделі 

Висновки до першого розділу  ………………………………………...19

Розділ 2.

2.1. Практичне використання термінології      …………………… 20

Висновки до розділу    ………………………………………………….22

Висновок     ………………………………………………………………23

Література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Актуальність даної праці визначається загальною спрямованістю сучасних термінознавчих досліджень української германістики на дослідження мовних та позамовних факторів розвитку галузевих терміносистем, процесів поповнення даних систем, а також переходу термінологічних одиниць між різними мовними групами з метою теоретичного вирішення проблем термінологізації та детермінологізації слів у межах окремо досліджуваної субмови.

Ця проблема вирішувалася нами з позицій теорії термінологічної  номінації як цілеспрямованого творчого процесу найменування спеціальних  понять фахової дисципліни. Актуальність такого підходу зумовлюється його прогностичною  цінністю, що особливо важливо в  плані впорядкування і стандартизації окремих термінологічних систем.

Як робоча гіпотеза висувається припущення про те, що діапазон поширення термінологізованих одиниць англійської кредитно-банківської субмови охоплює основні частиномовні структури, а термінологізація як семантичний процес характеризується інтенсифікацією і продуктивністю.

Метою дослідження є встановлення особливостей термінологізації в сучасній англійській мові шляхом визначення і обґрунтування її основних закономірностей у фаховій субмові. Аналіз проблеми показав, що для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання:

• виявити особливості деривації термінологізованих одиниць у досліджуваній терміносистемі;
• встановити особливості смислової структури досліджуваної терміносистеми;
• виявити особливості функціонування термінологізованих мовних одиниць у фаховому дискурсі.

Об’єктом дослідження є процеси поповнення терміносистеми сучасної англійської мови.

Предмет дослідження – це термінологізаційні процеси, що відбуваються в межах досліджуваної субмови.

Методологічною  основою дослідження є провідні принципи діалектики наукового пізнання, трансформовані стосовно розроблюваної проблеми: принцип системності, що передбачає вивчення об’єкта під кутом зору його внутрішньої структурної організації та його функціонування; принцип єдності форми та змісту, який визначає аналіз понятійного змісту терміна та його форми; принцип єдності свідомості й діяльності; принцип каузальності. Основний метод дослідження – аналітико-описовий.

Наукова новизна дослідження полягає у виділенні термінологічних одиниць зі складу загальновживаної лексики, в її системному аналізі як самостійної лексико-семантичної системи.

 Теоретичне значення дослідження полягає в поглибленні рівня розробки питань англомовного термінознавства, зокрема, взаємодії термінологічної та загальновживаної лексики на сучасному етапі; у доповненні наукових знань про системність термінологізаційних процесів у межах конкретної терміносистеми. 

Практичне значення праці полягає в тому, що одержані результати можуть знайти застосування в розробці стилістичних матер'ялів для публіцистичних статей, а також в якості статистичних матер'ялів при опрацюванні  лінгвістично спрямованих наукових робіт.

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Дослідження динаміки розвитку словникового складу та органічно пов’язаних з ним словотворчих змін було і  залишається важливою проблемою  лінгвістики. Вагомий внесок у розробку питання новоутворень внесли наші вітчизняні науковці. Роботи Ю.А.Зацного, Г.О. Козьмик  присвячено соціальним параметрам інноваційних процесів та змінам в шляхах та тенденціях збагачення словникового складу в англійській  мові на початку ХХІ століття. А.О. Худолій досліджував зміни на всіх рівнях мовної системи на матеріалі  американської публіцистики. В монографії С.М. Єнікеєвої приділено значну увагу проблемі системності словотвору та особливостям його розвитку на сучасному етапі. Серед радянських та російських дослідників варто відзначити О.С. Кубрякову, яка вивчала мовлення та когнітивний словотвір, та В.І. Заботкіну, яка дослідила неологізми та тенденції словотвору в англомовній лексиці. Питанню еволюційних процесів у мові присвячено наукові праці таких закордонних дослідників, як К. Меар та М. Еблі.

Кожне дослідження термінологічної  лексики опирається на деяке визначення терміна. З питань визначення терміна, вимог, пропонованих до нього, взаємини загальнонародного слова, терміна  й поняття в лінгвістичній  літературі існують різні, часто  протилежні точки зору.

Термін (від лат. terminus - границя - межа), слово або сполучення слів, що позначає спеціальне поняття, уживане в науці, техніку, мистецтві. У сучасній логіці слово "термін" часто вживається як загальне ім'я "іменників" мови логіко-математичних вирахувань, що виражають  при інтерпретації елементи предметної області.

Розмежування терміна  й загальновживаного слова орієнтовано  на вирішення практичних цілей викладання англійської фахової мови у немовних вузах при розмежуванні лексичних одиниць з погляду їх основних і другорядних значень. Так, загальновживані слова, будучи, як правило, багатозначними, мають у ролі своїх основних значень загальномовні, тоді як термінологічні значення виступають у їхній структурі в ролі другорядних. Наприклад, загальновживане слово lot може функціонувати у своєму другорядному значенні як банківський термін партія цінних паперів, що є одиницею угод на фондовій біржі. Терміни ж своїми основними значеннями виражають відповідні спеціальні поняття і, як відомо, мають загальномовні значення в ролі другорядних. Прикладом може служити термін dividend, основне значення якого дивіденд є термінологічним, тоді як другорядне значення перевага, користь є загальновживаним. У роботі ми виходимо з розуміння терміна як слова, термінологічне значення якого є основним. В ідеальному випадку терміни – це слова, смислова структура яких вичерпується значеннями, пов’язаними зі спеціальною галуззю знань, типу: audit, finance, fiscal, to assess. Виходячи з такого розуміння терміна, можна пояснити властивість одиниць типу dividend функціонувати в ролі загальновживаного слова в одному з його другорядних значень. Вищесказане дає підстави для розуміння терміна як слова, яке у всіх своїх значеннях чи в частині значень, виражає спеціальне поняття  науки, техніки, виробництва і т.д. і яке функціонує переважно у спеціальній сфері. Основним значенням терміна чи термінологізованого слова в нашому дослідженні ми вважали перше значення смислової структури слова, зафіксоване у словнику Longman Dictionary of Contemporary English.

Термінологія в певному змісті являє собою мову науки. У мові науки є своя морфологія, словотвір, синтаксис і стиль (або стилі), а також свої явища, підводимі  тепер під поняття лінгвістики  тексту, нарешті, своя синхронія й  діахронія, свої типології, порівняльні  ареальні явища, своя зовнішня й внутрішня  лінгвістика. Детальний порівняльний аналіз терміносистем двох мов з  різних точок зору дозволить підвести базу під порівняльно-типологічне  вивчення термінів як в області лексичної  й синтаксичної семантики, так і  в області властиво структурної.

У роботах у цьому напрямку не спостерігається ще єдності в  предметах, цілях, методиці дослідження. Принципи порівняльного й порівняльно-типологічного аналізу підмов науки і їхніх термінологічних систем майже не розроблені.

Все-таки результати існуючих робіт, інтерпретуємі в термінах порівняльного  термінознавства, можуть дати деяке  подання про існування системи  подібностей і розбіжностей на різних рівнях підсистем, що зіставляють. Певний досвід тут уже накопичений, але, на жаль, спрямований тільки на рішення  окремих приватних завдань порівняльного  термінознавства.

Таким чином, назріла необхідність узагальнити досягнуті результати, перебороти розрізненість, різноаспектність, фрагментарність окремих досліджень, систематизувати існуючі методики, виявити найбільш характерні тенденції  розвитку складного нового підходу  до вивчення терміносистем, уточнити його предмет, намітити перспективи розвитку даного напрямку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.1. Шляхи та  способи збагачення словникового  складу 

Саме в останні десятиліття  в англійській мові почали функціонувати  десятки нових (за формою або змістом) афіксів. Аналіз неологізмів англійської  мови свідчить, що висока словотворча  активність афіксації, визначається не тільки участю давно існуючих словотворчих елементів, але й провідною роллю, яку відіграють у процесах утворення  інновацій-дериватів нові мовні  одиниці, що виконують функцію словотворчих. Первинним матеріалом для “афіксалізації”  можуть слугувати як повнозначні  слова, так і їх частини (фрагменти). Компоненти перетворювалися у високочастотні, піддавалися процесу афіксалізації, набували семантичних та інших рис  словотворчих елементів внаслідок  словотворення за аналогією, за зразком  конкретної лексичної одиниці, яка  служить за модель, шляхом заміни в  слові-моделі певного компоненту. Саме таким чином в англійський  мові сформувалися високопродуктивні  афікси - abuse, -friendly, -line, -person, -something, -speak, -ware, -watch. У багатьох випадках зразком  для аналогічного словотвору виступає "псевдоскладне" слово (на синхронному  зрізі). Частина такого слова, яка  виділяється внаслідок створення  за його зразком цілої низки інновацій, вбирає в себе семантику всієї  вихідної моделі. Елемент -mail “шантаж” було виділено зі слова blackmail, про що свідчать неологізми greenmail, goldmail, breakmail, greymail (вони означають різні види шантажу). Суфікс - gate в значенні “скандал, особливо політичний” виник внаслідок  утворення великої кількості  неологізмів за аналогією зі словом Watergate, яке стало символом політичного  скандалу (donorgate, Irangate, filegate, travelgate). Слова autocade, camelcade, motorcade, tractorcade були створені на базі слова cavalcade, виходячи з припущення, що елемент -cade означає “процесія; низка”, хоч фактично цей елемент є  розвитком дієслівної флексії латинської мови; за зразком слова alcoholic у 80-90ті роки виникли численні новотворення для позначення людини, яка має  велику пристрасть до чого-небудь: chocoholic, milkaholic, phonaholic, spendaholic. Елемент –(а)holic, вичленений зі слова alcoholic, перетворився, таким чином, у суфікс, хоч етимологічно дійсним суфіксом у цьому слові є елемент - іс. Процеси розділення одиниць іншомовного походження на “псевдоморфеми” нерідко спричинюються “народною етимологією”, неправильною інтерпретацією структури та семантики “чужого” слова шляхом його асоціювання із власними словами або поняттями. Формування нових афіксів розкриває взаємозв`язки між різними засобами словотвору, підтверджує думку вчених про його комплексно-системну природу. Прикладами інших продуктивних словотворчих елементів, що виникли внаслідок зрощення лексичних одиниць, є суфікси - zine "журнал, часопис" (letterzine, E-zine, catazine, skazine, thriftzine, Webzine), -tel (airtel, boatel, condotel), -nomics (burgernomics, cуbernomics, mediconomics), -plex (movieplex, megaplex, multiplex, twelveplex), -tainment (docutainment, casinotainment, edutainment, infotainment) та інші. Телескопія створює умови і для виникнення нових префіксальних формантів, наприклад: docu- (docuhistory, docufantasy, documusical, docuopera, docurecreation), petro- (petrocurrency, petroeconomy, petropower, petrosheik).

Псевдоморфеми як джерела  нових дериваційних елементів можуть, таким чином, бути поділеними на дві  основні групи: а) такі, що є результатом  довільного розчленування існуючих лексичних одиниць, головним чином  гетерогенних, у зв’язку з певними  асоціаціями, які виникають у  носіїв англійської мови, або результатом  фрагментації лексичних одиниць  у зв’язку з їх участю в певних словотворчих процесах: а) -aholic, -athon, -burger, -cade, docu-, -erati, -nomics, -zine (більша частина  псевдоморфем); б) омонімічні реальним лексичним одиницям або “мертвим”  афіксам: -gate, -lock, -mail, -nap. Саме така омонімічність  створює певні передумови, мотивацію  для їх перетворення в дериваційні  засоби.

Важливим джерелом словотворчих елементів загальної мови продовжують  бути розмовні різновиди, особливо сленг  і жаргони. Запозичення таких  елементів у літературну мову нерідко супроводжується змінами  в їх семантиці. Запозичений зі сленгу елемент - savvy, де він функціонував як самостійне слово, входить до складу численних неологізмів- іменників та прикметників, надаючи їм відповідних значень “знання, вміння, навички в певній галузі, добре розуміння чого-небудь; фахівець, експерт в певній галузі, такий, що добре знає, розуміє що-небудь, має необхідні знання, вміння в певній галузі”: computer-savvy, market-savvy, media-savvy, tech-savvy.

Дослідження процесів формування нових словотворчих елементів свідчить, що “афіксалізація” лексем та морфемізація їх фрагментів супроводжується певними  змінами в семантиці вихідного  матеріалу.

Словоскладання, як зазначалося, є найбільш продуктивним способом словотвору. Значна частина нових складних слів являє собою сполучення двох іменників (модель N+N). Саме аналітизм англійської  мови створює необхідні умови  для стягнення лексем в єдині  складні, але цільні номінеми. Активно  відбувався процес утворення багатокомпонентних лексичних одиниць, "складних слів синтаксичного типу". Більша частина  таких одиниць виникає на базі фразових означень, вони актуалізуються як прикметники (brick-and-mortar, kiss-and-tell, not-for-profit, pay-per-view, right-to-roam), однак в останній час зростає і кількість іменників, утворених таким чином: fly-by-light, just-in-time, smoke-and-mirrors, video-on-demand.

Загальна тенденція розвитку словотвору простежується в напрямку більшої свободи при створенні  інновацій, в розширенні поняття "нормативність" в умовах інтенсивної взаємодії  національних варіантів англійської  мови, (інтерваріантна міграція лексичного і словотворчого матеріалу) та взаємодії  соціальних, функціонально-стилістичних підсистем в межах окремого національного  варіанту (інтраваріантна міграція). Зростає  кількість лексичних інновацій, в утворенні яких беруть участь кілька засобів, включається декілька номінаційних та дериваційних механізмів, що, з одного боку, свідчить про певну системність  словотвору, а з іншого боку - про  ускладнення номінаційного процесу, пов`язаного з ускладненням "картини  світу", або з ускладненням наших  знань та уявлень про навколишній  світ.