Заимствованная лексика щодо англійської мовою й її використання у різних функціональних стилях

 

1.2 Особливості використання  запозиченої лексики в офіційно  – діловому стилі

 

Основний сферою, у якій функціонує офіційно – ділової стиль є адміністративно-правова діяльність. Цей стиль задовольняє потреба суспільства на документальному оформленні різних актів державної, громадської, політичної, економічного життя, ділових відносин держави і міжнародними організаціями, і навіть між членами суспільства на офіційної сфері їх спілкування. Тексти цього стилю представляють величезне розмаїтість жанрів: статут, закон, наказ, розпорядження, договір, скарга, інструкцію і ін.

 

Тут присутній досить багато запозиченої лексики, і переважно, французької. Причиною є нормандське  вплив, під час якого всі офіційними документами писалися французькою. У XVI столітті, за доби Відродження, в англійська мова знову проникло дуже багато французької лексики, але вже настав паризького діалекту. Ось приклади французьких запозичень офіційно-ділового стилю:crown,prince,princess,parliament (>фр.parlement),government (>фр.gouvernement),bureau,council (>фр.conseil), power (>фр.pouvoir),agreement,negotiation (>фр.ngociation),ambassador, які стосуються сфери управління державою та політики;justice,judge (>фр.juge),verdict,sentence,court (>фр.cour),crime, tocondemn, пов'язані з судочинством;insurance,subsidy (>фр.subside),tariff (>фр.tarif),tender,credit (>фр.crdit),merchant,reserve (>фр.rserve),franchise – пільга,monopoly,verification (>фр.verification) – контроль,rgie (державну монополію), пов'язані з економікою;prison,police,hospital (>фр.hspital), та інших.

 

Уофициально-деловом стилі англійської також є і латинська лексика. Наприклад:veto (латів.veto – забороняю), статус-кво (латів. статус-кво – нинішнє становище),memorandum,filial, toelect, toconduct, toconnect,bilateral (латів.bilaterlis – двосторонній) та інших.

 

скандинавських запозичень в офіційному стилі трохи. Прикладом може бутиlaw,bylaw.

 

1.3 Особливості використання  запозиченої лексики у науковому  стилі

 

запозичення лексика англійська мова

 

Науковий стиль – це стиль наукових робіт, підручників і навчальних посібників, статей наукові теми тощо. Він характеризується широким набором термінів та абстрактної лексики, вживанням слів у тому прямих значеннях, наявністю особливої фразеології, тенденцією до чітким синтаксичним побудов. Науковий стиль англійської рясніє латинськими і грецькими запозиченнями. Пов'язано це про те, що до XVI століття наукові праці писалися латиною, і за перекладі багато термінів залишалися незачепленими, позаяк у англійській їй не перебувало еквівалента. Лише XVI столітті, коли почалося становлення національного мови, стали вживатися спроби створення наукової праці англійською (ThomasElyot «TheGovernour» 1531 р.). Проте викоренити латину зірвалася. Прийшовшизмінюють середнім століть епоха Відродження, що характеризується швидким розвитком науку й техніки, ознаменувалася щодо англійської мові, так званим, третім шаром латинських запозичень. Цей вислів були, зазвичай, наукові, тому їх можна простежити у різних галузях наук.

 

 

Наприклад: у сфері медицини і біології:anemia (латів.anaemia),appendicitis,bronchitis,pediatry,oncology,aspirin,insulin,antibiotics,infection (латів.infectio),operation (латів.operatio),observation (латів.observation),tremor (латів.tremor),trauma (латів.trauma),venom (латів.vennum),skeleton (латів.skelton),diaphragm (латів.diaphragma),lymph (латів.lympha),chorda (латів.chorda),thymus (латів.thymus),thalamus (латів.thalmus)nerve (латів.nervus),cell (латів.cellla),vena (латів.vena),sense (латів.sensus),organ (латів.orgnum),embryo (латів.embryo),species (латів.species),worm (латів.vermis),chromosome (латів.сromosma) та інших. B наукових текстах також  часто використовуються прислівники  латинського походження: invivo (на живий  організм), in vitro (у пробірці),perse (в  чистому вигляді), апріорі (до досвіду), insitu (на місці перебування);

 

у сфері хімії:acid (латів.acdum),arsenic (латів.Arsenum – миш'як),barium (латів.Barium – барій),bismuth (латів.Bismuthum – вісмут),bromine (латів.Bromum),calcium (латів.Calcium),carbon (латів.Carboneum – вуглець),chlorine (латів.Chlorum),cuprum (латів.Cuprum – мідь),fluorine (латів.Flurum – фтор),hydrogen (латів.Hydrogenium – водень),iodine (латів.Iodum),magnesium (латів.Magnesium – магній),manganese (латів.Mangnum – марганець),nitrogen (латів.Nitrogenium –  азот),oxygen (латів.Oxygenium – кисень),phosphorus (латів.Phosphrus),sulphur (латів.Sulfur – сірка),zinc (латів.Zincum) та інших;

 

у галузі фізики:measure (латів.mensra),atom,calorie, thequantum, mass (латів.massa),theory,energy та інших.;

 

в області техніки:radiator,transmission,inertia,engine,airplane,hydroplane,

  >frequency,antenna,radius, radio та інших.

 

У багатьох галузях науки часто використовуються словаcriterion,phenomenon,method,datum – вихідний факт,cycle (латів.circlus),angle (латів.anglus),equator (латів.aequtor),system (латів.systma),number (латів.numrus),colony (латів.colonia) тощо.

 

Самі терміниmedicine,physics,chemistry,philosophy,mathematics,zoology,biology,linguistics,lexicology та інших. є латинізмами.

 

Типовими для наукового стилю є такі латинські скорочення:AD –AnnoDomini (нашої ери),AC –anteChristum (до нашої ери), etc. (etcetra – тощо),e.g. (>exempligratia – наприклад),i.e. (>idest – тобто), et al. (etalii – та інші).

 

Однак у науковому стилі  англійської присутні як латинізми. Наприклад, з історії можна назвати  французькі запозичення, такі яксorve –  панщина,bourgeois – буржуа,bourgeoisie –  буржуазія,marquis – маркіз,marquise – маркіза,noblesse – дворянство,liege (>фр.lige) – васал. З французького в англійський проникли слова science,technique,machine,experiment. Багато термінів французького походження є у галузі військового справи (>order,soldier,aide-de-camp – ад'ютант,officer,lieutenant,captain,general,division,regiment – полк,squadron – загін, ескадрон,reconnaissance – розвідка,army,banner – прапор,matriel – бойову техніку,battle), і навіть авіації (>сhassis – шасі,parachute – парашут,hangar – ангар).

 

Зв'язки міжлатино-греческими і французькими елементами всередині абзацу забезпечується рясним кількістю спілок і союзних конструкцій, мають саксонське і скандинавське походження: that, and that,so,then,than,if,as,notmerely…butalso,whether…or,both…and,as…as,neither…nor,either…or.

 

 

1.4 Особливості використання  запозиченої лексики вгазетно-публицистическом  стилі

 

>Газетно-публицистический  стиль – це стиль суспільно-політичної  літератури, періодичної преси, політичних  виступів тощо. Інформація у цій  сфері суспільної діяльності  адресована всім носіям мови  та членам цього товариства (Не  тільки фахівцям, як у науковому  сфері). Різні по тематичної спрямованості  статті використовують різні  стилі викладу матеріалу: якщо  перед автором стоїть у ролі мети передача інформації, з дохідними статтями використовуєтьсянейтрально-литературний стиль, характеризується наявністю змішаного лексичного складу; якщо стаття носитьскритно-рекламний характер, з дохідними статтями автор використовуватиме лексику максимально наближену до для рядового громадянина (середнього та низького освітнього рівня), але це по більшу частину буде просторічні чилитературно-разговорние («рідні» нічого для будь-якого англійця), тобто скандинавські і нормандські.

 

Прикладами запозичень, типових  для публіцистичного стилю, є  такі французькі запозичення якreportage,movement,tension,regime, affairs,communiqu, message,campaign,development,situation,contretemps – непередбачене ускладнення,dmenti – офіційне спростування,coup – вдалий хід, удача на ділі,coupd’tat – державний  переворот. До латинським запозиченням цього стилю можна віднести слова:chronicle (латів.chronica), de facto – насправді, фактично, de jure – юридично,fact (латів. factum),proforma (латів. proforma) – формально, radio,television та інших.

 

До того ж, слід сказати, щогазетно-публицистический стиль рясніє термінами суспільно-політичного  спрямування, словами міжнародного поширення і значення, які є  майже у кожному сучасному  мові. Спочатку вони сприймалися як іноземні, але внаслідок частого  використання стали частиною розмовної  мови і зовсім втратили тавро запозичених  слів:constitution, revolution,demonstration,summit,conference,economic, тощо.

 

 

2. Приклади використання  запозиченої лексики в функціональних  стилях англійської

 

 

 

2.1 Приклади використання  запозиченої лексики в розмовному  і літературно-мистецькому стилях

 

 

 

Хоча у теоретичної  частини нами об'єднана лексика розмовного і літературно-художнього стилів, через  те, що більша частина значна її частина  може однаково часто зустрічається  у одному, в іншому стилі, в практичної частини з'являється можливість подивитися на неї використання у  кожному їх окремо. Як приклад розмовного стилю нижче наведено уривок із листа  твори сучасного англійського письменника I.Murdoch «The Time of theAngels»:

 

«Youareatsort of >technicalcollege?»shesaid to Leo,notlookingathim….

 

«>Yes. Ihate itthough.I’mnotgoodenoughat >maths.There’s achaptherejustdownfromCambridge whoputsusthrough it. Ican’tkeep up.Wereyougoodatmaths?»

 

«>Notbad.But I >imagine >school >mathsare >different.»

 

«>Well,yes, >theyare. Ican’tcopewiththisstuffat all,it’s thewholeway ofthinkingthat’sbeyondme… IthinkI’mgoing tochuck it andtake ajob.»

 

(>From The Time of theAngelsby I.Murdoch)

 

Навіть у такому невеличкому уривку присутні запозичення із французької (>technical,imagine,different), латинського (>maths,school) і скандинавського (totake,they) мов. Це демонструє те щоповседневно-битовом спілкуванні використовуються найрізноманітніші запозичення. Цікаво зазначити, що в разі словоmathematics – математика – вжито скороченому розмовному варіантіmaths, що проект відбиває його належність до даному функціональному стилю.

 

Нижче наведено приклад літературно-художнього стилю. Це уривок із листа твори ОскараВайлда, ірландського письменники та поета  ХІХ століття, «Themodelmillionaire»

 

Themodelmillionaire

 

>Ifyouarenotwealthythereisnouse inbeing a >charming >fellow. >Romanceis the privilege of therich,not theprofession of the >unemployed. The >poorshouldbepractical andprosaic.Itisbetter tohave a >permanentincomethan tobe >charming.Theseare thegreattruths ofmodern lifewhichHughieErskineneverrealised.PoorHughie! Hewaswonderfullygood-looking,but >poor.

 

>Tomakemattersworse,hewas in love. The girlhelovedwasLauraMerton, thedaughter of aretired >colonel.Lauraadoredhim, andhewasready tokisshershoestrings.Theywere thehandsomestcouple in London, andhadnot apennybetweenthem. The >Colonelwasveryfond ofHughie,butwouldnothear ofany >engagement.

 

«>Come tome,myboy,whenyouhavegottenthousandpounds ofyourown, andwe’llseeabout it,»heused tosay; and thatmadeHughievery >unhappy.

 

>Onemorning,ashewas on hisway toHollandPark,where theMertonslived,hedropped tosee hisfriendAlanTrevor, a >painter.WhenHughiecame inhefoundTrevorputting thefinishingtouches to awonderfullife-sizepicture of abeggar-man. Thebeggarhimselfwasstanding on araisedplatform in acorner of the >studio. Hewas awizenedold man,with awrinkledface, and amost >piteous >expression.

 

«>Whatanamazingmodel!»whisperedHughie,asheshookhandswith hisfriend.

 

«>Anamazingmodel?»criedTrevor. «Ishouldthinkso! Youdon’tmeetsuchbeggarseveryday.Whatan >etchingRembrandtwouldhavemade ofhim!»

 

«>Poorold man!»saidHughie, «how >miserable >helooks!»

 

«>Certainly,»repliedTrevor, «>youdon’t >want abeggar to look happy,doyou?»

 

>Atthismoment the >servantcame in, andtoldTrevor that theframemaker >wanted tospeak tohim.

 

«>Don’trunaway,Hughie,»hesaid,ashewent out, «>I’llbeback in amoment.»

 

Theoldbeggar-mantook >advantage ofTrevor’s >absence torestfor amoment on awoodenbench thatwasbehindhim. Helookedso >miserable thatHughiecouldnothelp >pitying >him, andfelt in hispockets toseewhat moneyhehad.Allhecouldfindwas a >sovereign andsomecoppers. «>Poorold >fellow,»hethought tohimself, «>he >wants itmorethan Ido», andhewalkedacross the >studio andslipped the >sovereigninto thebeggar’shand.

 

Theold mangot up, and afaintsmileappeared on hislips. «>Thankyou,sir,»hesaid, «>thankyou.»

 

>ThenTrevor >arrived, andHughietook hisleave, >blushing alittleatwhathehaddone.

 

The nextdayhemetTrevoragain.

 

«>Well,Alan,isyourpicturefinished?»heasked.

 

«>Finished andframed,myboy!»answeredTrevor. «>By theway, theoldmodelyousawisquitedevoted toyou. Ihad totellhim allaboutyou – whoyouare,whereyoulive.Whatyourincomeis,whatprospectsyouhave –«

 

«>MydearAlan,»criedHughie, «>I’ll >probably >findhimwaitingformewhen Igohome.But ofcourse,youareonlyjoking.Poorold man! Iwish Icoulddosomethingforhim. Ihaveheaps ofoldclothesathome –doyouthinkhewouldcareforthem?Hisragswerefalling tobits.»

 

«>Buthelooks >splendid inthem,»saidTrevor. «Iwouldn’t >painthim in afrockcoatforanything.Whatyou >call >rags I >call >romance.However,I’lltellhim ofyouroffer.»

 

«>Andnowtellme howLaurais,»saidTrevor. «Theoldmodelwasquiteinterested inher.»

 

«Youdon’tmean tosayyoutalked tohimabouther?»saidHughie.

 

«>Certainly Idid. Heknows allabout theretiredcolonel, thelovelyLaura, and the 10,000pounds.»

 

«Youtold thatoldbeggar allmy private affairs?»criedHughie,lookingveryred andangry.

 

«>Mydearboy,»saidTrevor,smiling, «>Thatoldbeggar,asyou >callhim,isone of therichestmen in Europe. Hehas a house ineverycapital,dines offgold >plate, andcouldbuy all Londontomorrowifhewished.»

 

«>What on earthdoyoumean?»exclaimedHughie.

 

«>What Isay,»saidTrevor. «Theold manyousaw in the >studioisBaronHousberg. Heis agreatfriend ofmine,buys allmypictures andhepaidme amonthago topainthimas abeggar.»

 

«>BaronHousberg!»criedHughie. «>Goodheavens! Igavehim a >sovereign!»

 

«>Gavehim a >sovereign!»criedTrevor, andheburstintolaughter. «>Mydearboy,you’llneversee itagain.»

 

>Hughiewalkedhome,feelingvery >unhappy, andleavingAlanTrevor infits oflaughter.

 

The nextmorning,ashewasatbreakfast, the >servant >handedhiman >envelope.

 

>On theoutsidewaswritten, «Aweddingpresent toHughieErskine andLauraMerton,fromanoldbeggar,» andinsidewas a >cheque >for 10,000pounds.

 

>WhentheyweremarriedAlanTrevorwas the best man, and theBaronmade aspeechat theweddingbreakfast.

 

(>After >O. Wilde)

 

У цьому вся уривку присутні такі запозичення:

 

французькі:technical,charming,unemployed, privilege,romance,poor,painter,piteous,etching,miserable,servant,engagement,certainly,imagine,different,expression,probably,blushing, toarrive,advantage,absence, money,sovereign,splendid,paint, affairs,plate,envelope,cheque

 

латинські:permanent;

 

скандинавські:though,fellow,unhappy, towant, tocall;

 

італійські:colonel,studio.

 

Проаналізувавши даний текст, можна назвати, що у літературно художньому стилі присутній значна частина запозиченої лексики, проте всю її, на відміну наукового чи офіційно ділового стилів, зрозуміла читачеві. Більшість цих слів запозичені вдревне- ісреднеанглийский періоди історії Англії й, отже, міцно закріпилися у її мові. Такі слова, якun-employed,blush-ing (>фр.blush – рум'яна),un-happy залучатися з англійськими приставками і закінченнями, відповідно до англійськими правилами словотвори. Проте, походження їх залишається іноземним.

 

У цьому вся тексті також  простежити розмаїтість запозиченої  лексики. Поруч із французькими, латинськими  і скандинавськими запозиченнями, тут є слова італійського походження:colonel – полковник,studio. Це тим, автора прагне використанню всіх багатств мови, до створення  свого неповторного мови та стилю, до яскравого, виразному, образному тексту.

 

2.2 Приклади використання  запозиченої лексики вофициально-деловом  стилі

 

Діловий стиль, як і науковий, передбачає чітке побудова фраз із застосуванням конкретних понять, що виключатимуть подвійну трактування. Як термінів застосовують слова, які, зазвичай, не використовують у інших функціональних стилях. Це слова, потребують спеціальної  підготовки говорить, бо від носія  потрібно знати точне значення і  контекст, у якому застосування слова  доречно.Латинизми іфранцизми стали  об'єднуючою базою офіційно-ділового стилю.