Охрана труда

Х- середній бал усіх елементів умов праці  крім визначаючого  

      Отже, х1=3, х2=2, х3=5, х4=2, х5=3, х6=3, х7=2.

      Середній  бал всіх елементів умов праці  крім визначального дорівнює: 

      Визначаємо  інтегральну бальну оцінку важкості праці: 

      Інтегральна оцінка важкості праці в 64,5 балів відповідає VI категорії важкості праці.

      Далі  пропонуємо визначити коефіцієнт умов праці – характеризує відповідність фактичних умов праці до нормативних, визначається за такою формулою: 

де  ,…,- індекс відхилення фактичних елементів від нормативних за відповідними показниками.

      Індекс  відхилення фактичних умов праці  від нормативних розраховується за формулою: 

      Для розрахунку індексу відповідності  до фактичного освітлення використовуємо формулу через те, що підвищення рівня освітлення робочого місця  сприяє поліпшенню умов праці. Індекс відхилення в цілому складає :

- освітлення

     Для розрахунку індексу відповідності  для шуму і температури використовуємо ту ж формулу. Індекси відхилення складають: 

                              

     Визначені індекси показують на те, що вони не мають значного відхилення від  нормативу. Визначаємо коефіцієнт умов праці: 

     Визначений коефіцієнт умов праці вказує на необхідність проведення заходів з охорони праці. Напрями заходів визначаються відповідно до значень індексів відхилення. У нашому випадку це - збільшення освітленості робочих місць та зменшення рівня шуму.

     Коефіцієнт  безпечності устаткування. Оцінка безпеки існуючого устаткування є важливою складовою частиною атестації робочих місць. Вона дозволяє визначити заходи щодо зроблення устаткування відповідним до вимог стандартів безпеки.

     Безпека устаткування оцінюється коефіцієнтом безпеки К_б, що дорівнює 100 %, якщо устаткування відповідає усім вимогам стандартів безпеки на даний вид устаткування.

     Суть  методики оцінки безпеки виробничого устаткування:

     - складається список усіх можливих порушень вимог безпеки, пропонованих до даного виду устаткування;

     - шляхом експертної оцінки визначається важливість кожного з порушень (складається ранжирована послідовність порушень);

     - кожному з порушень привласнюється коефіцієнт вагомості відповідно до ранжированої послідовності, що визначається за допомогою нормувальної функції, при цьому сума усіх вагових коефіцієнтів дорівнює одиниці;

     - оцінюється наявність перелічених порушень для конкретного виробничого устаткування; при цьому варто мати на увазі, що порушенням вважається не тільки відсутність якого-небудь елемента, але і неправильне його виконання;

     - коефіцієнт безпеки конкретного устаткування К_б визначається за формулою:

     

     Оцінка  безпеки устаткування дозволяє виявити  послідовність заміни устаткування на нове, або послідовність його модернізації з метою надання  стану безпеки відповідності  до вимог стандартів. Крім того, кількісна  оцінка рівня безпеки використовуваного устаткування дозволяє намітити й обґрунтувати заходи щодо підвищення безпеки робочих місць.

           Отже, відділ складається з трьох робочих місць з ПЕОМ. Аналіз нормативних умов до даного виду устаткування дозволив виявити основні можливі порушення вимог безпеки. До них відносяться: відсутність захисного екрана від випромінювання; незручне розташування робочого місця в приміщенні; невідповідний рівень освітлення робочої поверхні.

    Список  усіх можливих порушень вимог безпеки, пропонованих до даного виду устаткування наведено в умовах прикладу. Складаємо ранжировану послідовність порушень згідно з нашою експертною оцінкою і визначаємо коефіцієнт вагомості кожного порушення (табл. 3).

     Таблиця 3

     Ранжирована послідовність порушень

Порушення вимог безпеки	Оцінка, бал.	Коефіцієнт   вагомості
Відсутність захисного екрана від випромінювання	8	8 / 20 = 0,4
Незручне розташування робочого місця в приміщенні	4	4 / 20 = 0,2
Невідповідний рівень освітлення робочої поверхні	6	6 / 20 = 0,3
Разом	18	1

 

     Визначаємо коефіцієнт безпеки для кожного робочого місця з ПЕОМ:

     № 1 - К_б = 100 ( 1 – 0,4 ) = 60%;     № 2 - К_б = 100 ( 1 – 0,25 ) = 75%;

     № 3 - К_б = 100 ( 1 – 0,35 ) = 65%;

     Відповідно  до одержаних коефіцієнтів безпеки  визначаємо послідовність модернізації відділу: спочатку робоче місце №  1 , потім – № 3 і № 2.

    Оцінка  ступені стомлення  та працездатністі робітників. Інтегральна бальна оцінка важкості праці І_п дозволяє визначити вплив умов праці на працездатність людини. Для цього спочатку визначається ступінь стомлення в умовних одиницях:

    

,           

    Працездатність людини визначається як величина, протилежна стомленню (в умовних одиницях):

     R = 100 – Y.

           Отже:

                      

    Визначення  доплат за умови праці. Для розрахунку розміру доплати за умови праці на даному робочому місці визначаємо ступінь шкідливості факторів виробничого середовища в балах (від 1 до 3) за гігієнічною класифікацією праці.

      Кількість балів по кожному фактору підсумовується. При цьому для оцінки впливу кожного фактора на умови враховується час його дії протягом зміни.

     

,

Отже, х1=3, х2=2, х3=5, х4=2, х5=3, х6=3, х7=2. Загальна сума дорівнює 15 балів, а сума доплати дорівнює 24% (згідно з табл.4).

Таблиця 4

Залежність розміру доплат від умов праці

	Хфак, (бали)	Розмір доплати до тарифної ставки, %
Шкідливі і важкі умови	до 2-х	4
	2,1 – 4,0	8
	4,1 – 6,0	12
Особливо  шкідливі та особливо важкі умови	6,1 – 8,0	16
	8,1 – 10,0	20
	понад 10,0	24

3. Рекомендації по покращенню умов охорони праці на підприємстві «Авіаоптім»

        Розрахунок  вентиляції виробничого приміщення. Розрахунок здійснюється залежно від кількості працюючих. Необхідна кількість повітря (м³/год.), яка забезпечує відповідність параметрів повітря робочої зони нормованим значенням, визначається за наступною формулою:

, а

    питомий об’єм приміщення , (м³/люд.), визначається за формулою

.

Отже: 
 
 

      Нормована кількість повітря на одну людину при V’20/люд. становить 30.

      Найменша  необхідна кількість повітря  для вентиляції:

     Оцінка  ефективності модернізації та заходів щодо охорони  праці  виконуються у наступній послідовності:

    - оцінка відповідності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу нормативним вимогам після проведення заходів з охорони праці;

    - розрахунок нових показників інтегральної оцінки умов праці та визначення нової категорії важкості праці; розрахунки нових показників стомлення та працездатності;

    - оцінка ефективності заходів з охорони праці (розрахунок зниження стомлення, зростання працездатності та продуктивності праці при зменшенні категорії важкості праці).

    Для оцінки ефективності визначаються нові значення аналітичних показників: категорія важкості, коефіцієнт умов праці або коефіцієнт безпечності устаткування. Вибір показника залежить від того, які елементи умов праці змінюються при вживанні заходів щодо охорони праці та які показники ці елементи враховують. Зміна показника характеризує ефективність проведених змін.

    Крім того, можливо визначити яким чином зміна важкості праці впливає на працездатність людини та його продуктивність:

, 

    Здійснення  заходів щодо охорони праці дозволило  зменшити інтегральну оцінку важкості праці (І_п) з до. Визначити ефективність заходів щодо охорони праці.

    Визначаємо ступінь стомлення в умовних одиницях до і після впровадження заходів щодо охорони праці за формулою:

                           4,44

    Визначаємо працездатність персоналу в умовних одиницях до і після впровадження заходів щодо охорони праці:

                  

    Визначаємо зростання продуктивності праці: 

    Для оцінки ефективності заходів щодо охорони праці визначаємо також зменшення важкості праці та ступеня стомлення :

                   

     Розрахунок  економічної ефективності від впровадження заходів по поліпшенню умов праці. Розрахунок економічної ефективності заходів проводить за двома варіантами.

      Варіант 1. За рахунок збільшення питомої ваги тривалості фази підвищеної працездатності у загальному фонді робочого дня.

      Вихідні дані для розрахунку (табл.5):

Таблиця 5

Питома  вага тривалості фази підвищеної працездатності в загальному фонді робочого дня,%	До впровадження заходів (p)	0,43
	Після впровадження заходів (p’)	0,64
Частка  продукції, яку випускає ділянка  в загальному обсязі продукції підприємства,% (Пч)		5
Річний  випуск продукції ділянкою,грн	До впровадження заходів (В1)	79000
	Після впровадження заходів (В2)	106000
Умовно  постійні витрати в собівартості річного випуску продукції, грн. (Ву)		16000
Собівартість  технологічного обладнання на ділянці (Фс)		12000

 

      Визначаємо приріст продуктивності праці на ділянці, %:

,

      Приріст продуктивності праці по підприємству, %

.

      Приріст обсягу виробництва на ділянці, %