Помилки статичного спостереження

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

Запорізький національний технічний університет

Інститут  управління та права 

Кафедра міжнародного туризму 

КОНТРОЛЬНА  РОБОТА 

  з  дисципліни                        Основи статистики 

  тема                                       Помилки статистичного спостереження

                                                 та їх усунення. Поняття стат. індексів,

                                                 їх види і роль у вивченні  ринку 

                                        

Запоріжжя

2010 
 
 
 
 
 
 
 

ПЛАН 

ВВЕДЕННЯ                                                                                                                      3

1. Помилки статистичного  спостереження та заходи щодо  їх усунення              4

2. Зв`язки суспільних явищ як критерії статистичного вивчення                 6

3. Поняття статистичних індексів, їх види та роль у вивченні ринку          8

ВИСНОВКИ                                                                                                                    13

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                                                                   14 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВВЕДЕННЯ 

         Статистичне спостереження – це спланований захід по збору даних про суспільно-економічні явища, процеси, роботу суб’єктів господарської діяльності, соціально-економічний та кількісний стан населення держави тощо.

         Статистика – це точна наука, яка базується на цифровій інформації, що обробляється математичними методами. Тому точність і вірогідність статистичних даних (показників) є найважливішою вимогою статистики. Точність – це відповідність даних спостереження дійсним величинам, а вірогідність – це міра об’єктивного відображення наявної суті явищ і процесів. Розбіжність між даними спостереження і дійсними називається помилкою.

         При зіставленні будь-яких даних, що характеризують економічні явища чи процес у часі й у просторі, широко використовуються відносні статистичні показники - індекси. Вони дозволяють розрахувати і порівняти складні соціально-економічні явища, які складаються з безпосередньо непорівнянних елементів. Індекси засновані на звітних і базисних даних у залежності від відношення показників до змісту дослідження. Елементами індексів є величина, що індексується, її тип (форма), вага, термін виконання. Використання індексів дозволяє створювати математичні моделі і проводити розрахунки. 
 
 
 
 
 
 

1.ПОМИЛКИ СТАТИСТИЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ЗАХОДИ ЩОДО ЇХ УСУНЕННЯ 

         Отримані під час статистичного спостереження дані по окремих одиницях мають бути зведені й опрацьовані таким чином, аби дістати точну та об'єктивну відповідь на всі питання, передбачені метою дослідження. Якість і точність відповідей, що одержують на підставі зведених даних, залежить від якості і повноти вихідного матеріалу. Ось чому точність та достовірність статистичних матеріалів — важливі завдання статистичного дослідження. Точність статистичної інформації — це рівень відповідності показника, що вивчається, показникові,  добутому внаслідок статистичного спостереження. Однак навіть при досконалій організації статистичного спостереження можливі помилки чи похибки, яким потрібно запобігти. Відхилення або різницю між добутими показниками та істинними ознаками досліджуваних явищ називають помилками статистичного спостереження.

         Залежно від характеру, джерел та причин виникнення розрізняють помилки реєстрації і помилки репрезентативності (представництва). 

        Помилки реєстрації виникають унаслідок неправильного визначення фактів під час спостереження або невірного їх запису. В свою 
чергу вони бувають випадковими і систематичними і виникають як 
при суцільному, так і несуцільному спостереженні. 

         Випадкові похибки – це, як правило, помилки реєстрації, які можуть бути допущені як опитуваним, так і реєстратором під час заповнення бланків. Це, власне, описки, недостатнє знання тощо, зумовлені випадковими причинами.  Наприклад, замість того, щоб вказати у переписному бланку вік 52 роки, може бути записано 62 роки.

         Систематичні похибки можуть бути навмисними і ненавмисними.

         Навмисні похибки (тенденційні) виникають тоді, коли опитувані чи реєстратор, знаючи дійсний стан явища, навмисно повідомляють чи записують невірні дані. Це, наприклад, приписки обсягу виробленої продукції з метою одержання премії чи інших виплат.

         Ненавмисні похибки зумовлюються різними випадковими причинами (несправність контрольних приладів, неуважність реєстратора тощо).

         Інший вид помилок — помилки репрезентативності, які характерні  лише для несуцільного спостереження, коли висновки про всю сукупність роблять на підставі частини, відібраної у випадковій послідовності. Вони вникають унаслідок того, що склад відібраної для дослідження частини одиниць сукупності недостатньо повно відтворює склад усієї (генеральної) досліджуваної сукупності. Значення випадкової похибки або помилки репрезентативності оцінюють за допомогою відповідних показників з математичної статистики, на підставі закону великих чисел.  

         Попередження, недопущення помилок спостереження – найважливіше завдання статистики. Першочергове значення тут має  
організація статистичного  спостереження,  коли забезпечується  
успішне вирішення не тільки організаційних,  а и програмно- 
методологічних питань дослідження,  зокрема розробка програми 
спостереження. Правильна програма статистичного спостереження 
та забезпечення перевірки отриманих даних — важлива умова якості зібраного матеріалу.

         Якщо статистичне спостереження здійснюється у вигляді звітності, яку подають підприємства і організації, то основне джерело помилок спостереження — в обліку на підприємстві. Помилки такого характеру попереджують шляхом якісної організації обліку, контролем за достовірністю даних. Тому на органи державної статистики покладено завдання загального керівництва організацією первинного обліку на підприємствах та в організаціях, перевірка його даних.

         У спеціально організованому статистичному дослідженні основна причина помилок — недостатня підготовленість кадрів, що проводять спостереження, нечітке визначення об'єкта та одиниці сукупності, недоліки в складанні програми. Тому при організації переписів слід чітко визначити межі об'єкта і одиниці спостереження. Здійснюючи підготовку кадрів реєстраторів, звертають увагу на їх детальний інструктаж, аби запобігти опискам, нечіткому розумінню суті питання.

         Виявленню й усуненню помилок, допущених під час статистичного спостереження, допомагає контроль статистичних матеріалів при їх прийманні: контроль буває арифметичний (лічильний) і логічний.

         Арифметичний контроль — це лічильна перевірка одержаних сум і зіставлення взаємопов'язаних показників, що випливають один з одного.

         Логічний контроль полягає у взаємному зіставленні одержаних відповідей на запитання програми за їх логічним зв'язком, або їх порівняння з іншими джерелами та виявлення невідповідностей у цих відповідях. Наприклад, якщо в переписному листі вказано, що даній особі 10 років і вона має вищу освіту, то зрозуміло, що відповідь на одне із запитань невірна.

         Розглянуті способи контролю статистичних даних можна використовувати при перевіренні матеріалів як спеціально організованих статистичних спостережень, так і звітності. 

2.ЗВ`ЯЗКИ СУСПІЛЬНИХ ЯВИЩ ЯК КРИТЕРІЇ СТАТИСТИЧНОГО ВИВЧЕННЯ 

         Одним з найзагальніших законів об'єктивного світу є закон загального зв'язку і залежності між явищами суспільного життя. Ці явища найскладніші, оскільки вони формуються під дією численних і взаємопов'язаних факторів.

         Усі явища суспільного життя існують неізольовано, вони органічно пов'язані між собою, залежать одні від одних, зумовлюють одні одних і безперервно рухаються та розвиваються. Розкриваючи взаємозв'язки і взаємозалежності явищ, можна пізнати їхню сутність і закони розвитку. Тому вивчення взаємозв'язків є основним завданням статистичного аналізу.

         Причинна залежність є головною формою закономірних зв'язків, які діють у певних умовах місця і часу. Отже, для появи наслідку потрібні причини та умови, тобто відповідні фактори.

         Суспільні явища або окремі їхні ознаки, які впливають на інші і зумовлюють їхню зміну, називають факторними, а суспільні явища або окремі їхні ознаки, які змінюються під впливом факторних, називають результативними.

         За характером залежності явищ розрізняють функціональні і кореляційні зв'язки.

         Функціональний зв 'язок передбачає, що певному значенню факторної ознаки завжди відповідає одне або кілька значень результативної ознаки. Функціональні зв'язки характеризуються повною відповідністю між причиною і наслідком. Завдяки цьому функціональну залежність описують точні математичні формули. Наприклад, зв'язок між довжиною кола і радіусом описує формула l=2пR. Існують функціональні зв'язки, в яких результативна ознака є функцією кількох факторних ознак; це — зв'язок між площею трикугника, його основою і висотою.

         Функціональні залежності вивчають точні науки, такі як математика, фізика, хімія тощо. Їх нечасто використовують для дослідження суспільних явищ.

         Кореляційний зв'язок — це відповідність кожного значення факторної ознаки кільком значенням результативної. В кореляційних зв'язках між причиною і наслідком немає повної відповідності, а спостерігають лише певне співвідношення. На відміну від функціонального зв'язку, кореляційний проявляється не в кожному окремому випадку, а в середньому для великої кількості спостережень. Цей вид зв'язків найчастіше використовують при дослідженні суспільних явищ, наприклад зв'язок між заробітною платою робітників і їхнім робочим стажем, собівартістю продукції і продуктивністю праці, врожайністю і обсягом унесених добрив тощо.

         За напрямком розрізняють зв'язки прямі й обернені. 
         Прямий зв 'язок — це зв'язок, коли зі зростанням факторної ознаки зростає і результативна.

         У разі оберненого зв 'язку зі збільшенням факторної ознаки результативна зменшується або навпаки, зі зменшенням факторної ознаки результативна зростає. Наприклад, зростання продуктивності праці приводить до зниження собівартості одиниці продукції; скорочення термінів збирання зернових спричиняє підвищення врожайності тощо.

         За аналітичним виразом (за формою) зв'язки поділяються на 
прямолінійні і криволінійні.

         Прямолінійна кореляційна залежність описує відповідність однакових змін середніх значень факторної ознаки та приблизно однакових змін середніх значень результативної ознаки.

         Криволінійна кореляційна залежність — однаковим змінам середніх значень факторної ознаки відповідають нерівні зміни середніх значень результативної ознаки.

         За допомогою зв'язків кореляції вирішують такі завдання:

• визначають форми зв'язку;
• вимірюють щільність зв'язку;
• виявляють вплив окремих факторів на результативну ознаку.

 
 

3. ПОНЯТТЯ СТАТИСТИЧНИХ  ІНДЕКСІВ, ЇХ ВИДИ І РОЛЬ У ВИВЧЕННІ РИНКУ 

         У статистичних дослідженнях для характеристики соціально-економічних явищ і процесів широко використовують узагальнювальні показники у вигляді середніх, відносних та інших величин. До цих характеристик належать і індекси, які посідають особливе місце серед статистичних методів. У перекладі з латинської мови «INDEX» означає «показник», проте в статистиці він набуває специфічного значення.