Міністерство  науки та освіти України

Харківський державний університет  харчування та торгівлі

Кафедра аналізу господарської діяльності 
 
 
 

Науковий доклад

на тему:

«Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення» 
 
 
 
 
 

Виконала:

Студентка 2-го курсу

Факультета  менеджменту

гр. МО-18

Бабаєва Наталя Володимирівна 
 
 

Харків 2010 
 

План:

Вступ 3

1. Програмно-методологічне та організаційне забезпечення статистичного спостереження 4

2. Форми, види та способи спостереження. 7

3. Помилки спостереження та їх методи контролю 9

Список  літератури: 11

 

Вступ

  Статистичне спостереження, є першим етапом статистичного  дослідження суспільних явищ та процесів. Воно являє собою науково організовану роботу із збирання масових первинних  данних про кількісну сторону  суспільного життя.

  Джерелами статистичного спостереження є  соціально-економічні явища, які досліджуються  для подальшого аналізу.

  Статистичне спостереження здійснюється шляхом реєстрації (запису) відповідних ознак явищ та процесів, тобто притаманним їм властивостей, рис, особливостей. Цим статистичне спостереження відрізняється від інших форм спостереження у повсякденному житті, заснованих на чуттєвому сприйнятті: наприклад, спостереження покупця за якістю товару. Тому статистичним можна назвати тільки те спостереження, яке забезпечує реєстрацію встановлених фактів у облікових документах для подальшого узагальнення. Прикладами статистичного спостереження є: систематизоване збирання відомостей на машинобудівному підприємстві про кількість випущених вузлів машин, витрат виробництва, прибутку; реєстрація обліковцем у переписних листах відповідей громадян на питання програми перепису населення та ін.

Реєструємі  при спостереженні ознаки можуть бути класифікованими таким чином:

• кількісні, які виражаються числами;
• атрибутивні, що характеризують описові риси явища чи процесу словами;
• дискретні - кількісні ознаки, які набувають тільки цілочислових значень;
• неперервні  - кількісні ознаки, які в заданих межах можуть набувати будь-яких значень;
• істотні, які є головними для даного явища;
• неістотні, що не пов’язані безпосередньо з суттю розглядаємого явища.

Загальна  задача будь-якого статистичного  спостереження полягає в тому, щоб отримати початковий матеріал, на основі якого можна вивчати  розглядаєме явище (процес).

Статистичне спостереження повинно задовольняти таким вимогам:

1. нести цілком конкретне значення, наукову та практичну цінність;
2. забезпечувати збирання масових даних, в яких відображається вся сукупність даних, що характеризують дане явище; неповні дані, які недостатньо описують явища, можуть  привести при їх аналізі до помилкового результату;
3. бути орієнтовано на збирання не тільки тих даних, які безпосередньо характеризує вивчає мий об’єкт, а і урахувати факти і події, під впливом яких здійснюється зміна стану об’єкта;
4. забезпечувати достовірність збираємої інформації, для чого здійснюється ретельна перевірка якості збираємих даних – як одна з най важливих характеристик статистичного спостереження;
5. проводитись на наученій основі заздалегідь розробленому плану, програми, що забезпечує наукове вирішення всіх питань.

Щоб виконати ці вимоги, потрібно дотримуватись певних методичних принципів і правил проведення спостереження, які вирішують 2 групи питань: програмно-методологічні та організаційно.

1. Програмно-методологічне  та організаційне  забезпечення статистичного спостереження

  При проведенні будь-якого статистичного  спостереження заздалегідь дбають про його програмно-методологічне та організаційне забезпечення

  До  програмно-методологічних питань належать такі:

1. встановлення мети та завдання статистичного  спостереження;
2. визначення об’єкта та одиниць сукупності і спостереження;
3. розробка програми статистичного спостереження;
4. підготовка інструментарію спостереження;
5. додержання найважливіших принципів і правил проведення статистичного спостереження.

  Готуючись до статистичного спостереження, перш за все визначають його мету та завдання. Метою статистичного спостереження  є збирання вирогідної (відповідаючої  реальному стану) та повної (за обсягом  і змістом) статистичної інформації про досліджувані соціально-економічні явища і процеси. При цьому статистична інформація повинна бути своєчасною, порівняльною за часом та у просторі, доступною. Завдання спостереження і задачі, які випливають із цього, визначаються,  виходячи з практичних та наукових проблем планування, організації та управління виробництвом, стану вивченості розглядаємого явища тощо.

  В залежності від мети та завдань визначають об’єкт спостереження, одиницею сукупності та одиницею спостереження.

  Об’єктом спостереження  називають сукупність одиниць розглядаємого явища, про які повинна бути зібрана статистична інформація. Наприклад,  при обстеженні промисловості, об’єктом спостереження є промислові підприємства, при перепису населення – населення. Для визначення меж об’єкта спостереження застосовують цензи – набір кількісних та якісних обмежувальних ознак. Так, при розгляді малих підприємств в Україні цензом буде максимальна допустима кількість працюючих в них – не більш 200 осіб.

  Об’єкт спостереження складається з окремих одиниць – одиниць сукупності, від яких одержують початкову інформацію. Наприклад, одиницею сукупності під час перепису населення є кожна людина, а при реєстрації проданих на біржах нерухомості квартир – кожна продана квартира. Кожна одиниця сукупності може надати про себе інформацію, тому в  ході обстеження відокремлюють також одиницю спостереження.

  Одиниця спостереження – це елемент об’єкта спостереження, який несе відомості про ознаки одиниць сукупності. Так, одиницею спостереження при перепису населення є домогосподарство і кожний його член, при реєстрації проданих на біржах нерухомості квартир – кожна біржа. Отже, поняття одиниці сукупності та одиниці спостереження можуть збігатися, як, зокрема, під час перепису населення.

  Найвідповідальнішим моментом статистичного спостереження  є  складання програми спостереження – переліку запитань, на які очікують отримати відповідь. Зміст та кількість запитань формулюють згідно з метою спостереження та  реальними можливостями його проведення (грошовими та трудовими витратами, терміном отримання інформації). Від того, на скільки добре розроблена програма спостереження, залежить цінність зібраної статистичної інформації. До програми  слід включати лише істотні ознаки, які мають більш практичне та наукове значення для об’єкта спостереження.

  Перелік запитань програми спостереження повинен  забезпечувати повноту та вірогідність одержаних початкових статистичних даних. Якщо немає впевненості в одержанні таких даних за широкою програмою відомостей,  то краще скоротити перелік запитань.

  Зміст і кількість запитань програми, сформульованих чітко і зрозуміло для всіх, повинні бути такими, щоб уникнути зайвої  інформації і зв’язаних з цим додаткових витрат праці і коштів. В той же час програма повинна враховувати все і її запитання (ознаки) мають становити систему взаємопов’язаних показників, заданих у логічній послідовності. При можливості в програму включають запитання, що взаємно контролюють показники.

  До  програми спостереження включають  також розробку статистичного інструментарію – сукупності документів, в які будуть внесені відповіді на запитання програми. До інструментарію спостереження відносять два основних типа документів: статистичні формуляри та інструкції до їх заповнення.

  Статистичний  формуляр – це обліковий документ у вигляді бланку відповідної форми, де фіксуються відповіді на запитання спостереження. На практиці найчастіше використовують формуляри двох типів: індивідуальні (бланк-карта), які призначені для запису відомостей за однією  одиницею спостереження; спискові (бланк-список) – для запису відомостей за кількома одиницями спостереження.

  Формуляри статистичного спостереження супроводжуються  інструкцією – переліком вказівок та роз’яснень, якими має керуватись обліковець чи ресторатор при заповненні бланків спостереження.

  Додержання  найважливіших принципів і правил проведення статистичного спостереження  – основа статистичного дослідження. До таких принципів та правил відносять:

1. раціональне сполучення форм, видів і способів спостереження;
2. централізоване керівництво спостереженнями;
3. одночасність та періодичність проведення спостереження;
4. неприпустимість помилок в процесі проведення спостереження;
5. ретельна перевірка даних спостереження.

  Основу  організаційного забезпечення статистичного  спостереження складає організаційний план – готовий документ, в якому відображаються найважливіші  організації та проведення намічених заходів. В організаційному плані вказують: органи спостереження; час, місце та строк спостереження; матеріально-технічне забезпечення відповідних робіт; порядок комплектування та навчання кадрів, необхідних для проведення спостереження;  порядок проведення спостереження, прийому та сдачі матеріалів; спосіб забезпечення точності результатів (система контролю та пробні обстеження) тощо.

  При організації статистичного спостереження  обов’язково повинно бути вирішено питання, коли проводиться спостереження, що включає вибір часу та сезону спостереження, встановлення періоду  та критичного часу спостереження.

  Час спостереження (об’єктивний час) –  це час,  якому відповідають дані спостереження.

  Сезон (час року) для спостереження слід вибирати такий , в якому вивчає мий об’єкт перебуває в звичайному для нього стані. Наприклад, перепис населення краще проводити зимою, так як спостерігається найменше переміщення населення.

  Під періодом (суб’єктивним часом) проведення спостереження розуміють час  від початку до закінчення збирання відомостей.

  Критичним часом спостереження називають  дату за станом, на яку повідомляють дані зібраної інформації. При переписах населення встановлюють час початку та закінчення вивчаємих фактів.

  Критичним моментом спостереження називають конкретно визначений час, до якого приурочені відомості. При переписах населення – це найчастіше північ – момент закінчення однієї доби і початок іншої.

  Значне  місце в організаційному плані  спостереження належить проведенню підготовчих робіт. Найбільш суттєвий етап підготовчої роботи – це складання списку облікових одиниць. Цей список (наприклад, торгівельних підприємств, підприємств ресторанного господарства)  потрібен як для перевірки своєчасності та повноти даних, які надійшли,  так і для встановлення обсягу робіт і розрахунку необхідної кількості робітників для проведення статистичного спостереження.

  Важливе місце в системі підготовчих  робіт займає підбір і підготовка кадрів, а також інструктаж  апарату обліково-економічних служб, залучених до збирання необхідної інформації.

  В цілях успішного здійснення статистичного  спостереження важливе значення має підготовка статичного інструментарію ( формулярів, інструкції), його тиражування та своєчасне забезпечення його персоналу, який проводить спостереження.

  До  важливіших підготовчих заходів  відноситься пропаганда статистичних робіт, що проводиться засобами друку, радіо, телебачення для роз’яснення задач та цілей обслідування. Все це сприятиме більш успішному їх проведенню.