Статистичні данні можна отримати різними  шляхами. З організаційної точки зору розрізняють 3 форми статистичного спостереження: звітність; спеціально організоване статистичне спостереження; реєстри.

  Статистична звітність є основною формою статистичного  спостереження в Україні. Це така форма спостереження коли кожний суб’єкт діяльності (підприємство, організація, установа) подає свої дані у статистичні органи. Дані подаються у вигляді звітів, які підводять підсумок результату роботи суб’єкта діяльності за звітній період. Зміст звітності визначається за її програмою. Звітність здійснюється за встановленою формою і називається табелем звітності. Тут наводяться дані про узагальнені статистичні показники, наприклад: фонд місячної заробітної плати для підприємства; показник надходження товарно-матеріальних цінностей на основі аналізу документів з надходження вантажів тощо.

  Розрізняють типову та спеціальну форму звітності. Типова звітність має однакову форму  і зміст для всіх суб’єктів діяльності. Спеціальна звітність виражає специфічні моменти для окремих підприємств.

  За  принципом періодичності звітність  поділяють на річну та поточну. Остання  включає такі види звітності як квартальну, місячну, двотижневу, тижневу.

  В залежності від способу передачі інформації розрізняють поштову, телеграмну, факс-модемну звітність.

  Спеціально  організоване статистичне спостереження  є другою формою звітності і має  на меті отримати відомості, які не охоплені звітністю (переписи, обліки, спеціальні обстеження, опитування).

  Ще  однією формою обстеження є реєстр – перелік одиниць об’єкта  спостереження із зазначенням ознак, який складається та оновлюється під час постійного обстеження. Наприклад,реєстром підприємств і організацій є перелік суб’єктів усіх видів економічної діяльності із зазначенням їх реквізитів та основних показників, реєстром населення – поіменований перелік мешканців регіону, який регулярно переглядається і містить паспортні та податкові відомості про кожного мешканця.

  Статистичне обстеження розрізняється в залежності від часу реєстрації даних та ступеня охоплення одиниць спостереження.

  Спостереження за часом реєстрації даних поділяють  на поточне, періодичне та одноразове. При поточному спостереженні звітність постійно реєструється за мірою виникнення даних. Періодичне спостереження проводиться через певні проміжки часу, наприклад: перепис населення, виробничих площ, технологій, а також обстеження суб’єктів бізнесу щодо можливості інвестування.

  За  ступенем охоплення одиниць спостереження  буває суцільним та несуцільним. Суцільним називають таке спостереження, при якому обстежують всі без вийнятку одиниці сукупності, наприклад: перепис населення; облік випуску продукції та ін.. При несу цільному спостереженні обстежують тільки частина одиниць сукупності.

  Несуцільне  обстеження у свою чергу поділяють  на вибіркове, монографічне, основного масиву, анкетне, моніторинг. Вибірковим називають таке спостереження, при якому обстеженню підлягає певна частина одиниць сукупності, яку отримали на основі випадкового відбору; цей вид статистичного спостереження отримав значне визначення в статистичній практиці. Монографічне спостереження характеризується тим, що здійснюється докладне і всебічне обстеження окремих одиниць досліджуваної сукупності (опис нових технологій, виробництва окремих видів продукції, передового досвіду тощо). Обстеження основного масиву – це спостереження за частиною найбільших одиниць, питома вага яких переважає в загальному обсязі сукупності ( дослідження найбільш крупних транспортних вузлів у загальній структурі вантажного потоку; спостереження за торгівлею на ринках у містах, де мешкає більшість міського населення та ін.). Анкетне обстеження ґрунтується на розсиланні анкет певному колу осіб або установ. Моніторинг є різновидом несу цільного обстеження за станом певного середовища (наприклад, моніторинг стану здоров’я мешканців зони посиленого екологічного контролю, моніторинг валютних торгів та аукціонів тощо).

  Статистичне спостереження здійснюється в такі три способи: безпосередній облік фактів; документальний облік; опитування. При безпосередньому обліку фактів відомості, що підлягають їх фіксації, певним чином підраховуються, виміряються, завантажується для одиниць об’єкта спостереження, наприклад: реєстрація товарних потоків, що перетинають кордон; облік готівкової грошової маси в банках тощо. Документальне спостереження ґрунтується на використанні різних документів (звітності, бухгалтерських документів, річних звітів та ін.), чим визначаються показника макро-  і макрорівні: обсяги матеріальних, трудових і фінансових ресурсів; розмір доходу; обсяги експорту та імпорту товарів та ін. Опитування – такий спосіб спостереження, при якому відомості отримують усно або письмово зі слів опитуваних осіб.

  Опитування  може бути експедиційним, кореспондентським та у формі само реєстрації. За експедиційним способом реєстрація фактів здійснюється спеціально підготовленими обліковцями з одночасною перевіркою точності реєстрації (як наприклад, під час перепису населення). При кореспондентському способі спостереження потрібні відомості надають особи, які добровільно виявили бажання відповісти на поставленні в анкетах запитання; кореспондентський спосіб спостереження застосовується, наприклад, для дослідження ринку товарів і послуг окремих регіонів, для обстежування процесу просування товарів в умовах ринку тощо. Самореєстрація – це реєстрація фактів самими респондентами після попереднього інструктажу з боку реєстраторів-обліковців;прикладом такого спостереження може бути бюджетне обстежування родин різних верств населення, при якому родини самі ведуть записи про свої доходи та витрати, а реєстратори – обліковці регулярно (двічі на місяць) відвідують їх перевіряють повноту і правильність цих записів.

3. Помилки спостереження та їх методи контролю

  Найважливіша  задача статистичного спостереження  полягає в забезпеченості точності та вірогідності первинної інформації. Але у процесі збирання статистичного матеріалу можуть виникнути неточності, які називаються помилками спостереження. Кількісно вони визначаються розбіжністю між дійсними розмірами ознак явищ і їх величиною, встановлено при спостереженні.

  Розрізнять  дві групи помилок статистичного  спостереження: помилки реєстрації і помилки репрезентативності. Кожна з цих груп помилок поділяється на випадкові та систематичні. Помилки реєстрації виникають внаслідок неправильного встановлення фактів у процесі спостереження або помилкового запису їх в формулярі. Помилки репрезентативності виникають при вибірковому спостереженні через несу цільність реєстрації даних і порушення принципу випадковості відбору. Випадкові помилки реєстрації  пояснюються дією різних випадкових причин ( описки, обмови, неточний підрахунок тощо). Ці помилки мають різну спрямованість і внаслідок закону великих чисел взаємно погашаються. Систематичні помилки реєстрації виникають через дію певних постійних причин ( свідоме перекручування фактіву бік зменшення або прибільшення їх величин, неточність вимірювальних приладів тощо). Такі помилки спрямовані в один бік і тому змінюють значення реєструємих ознак.

  Запобігти помилок спостереження можна  за такими напрямами:

• використання наукового підходу до визначення об’екта спостереження;
• ретельна розробка програми та організаційного плану спостереження;
• використання єдиної методології організації обліку і звітності;
• систематична перевірка  органами статистики стану обліку і звітності на об’ектах;
• ретельний інструктаж обліковців і реєстраторівпри проведенні переписів населення.

  Вірогідність  даних статистичного спостереження  встановлюється шляхом всебічної їх перевірки. З цією метою весь статистичний матеріал, який надходить у статистичні органи, перевіряється з точки зору його повноти і правильності оформлення. Потім він підлягає контролю двох видів: логічного та арифметичного. Суть логічного контролю полягає в перевірці відповідних даних між собою або інших аналогічних даних за попередні періоди з плановими або нормативними показниками. Прикладом логічного контролю може бути порівняння відповідей респондентів про їх вік, сімейний стан, вид діяльності та джерела засобів існування. Арефметичний контроль полягає в арифметичній перевірці підсумкових та розрахункових показників, а також в арифметичній ув’язці пов’язаних між собою даних. Наприклад, розмір акціонерного капіталу товариства можна визначити, коли відомі кількість акціонерів і розмір їхнього середнього внеску.

Список  літератури:

1. Про державну статистику: Закон України // голос України. – 1992. –   21 жовтня 1992
2. Про заходи щодо розвитку державної статистики: Указ Президента України від 22 листопада 1997 р. № 1299/97 // Статистика України. – 1998. - №1.
3. Лугінін О.Є., Фомішин С.В. Статистика національної економіки та світового господарства: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 502 с.
4. Гончарук А.Г. Основи статистики: Навч. Посібник. – К.: ТОВ «Центр учбової літератури», 2004. – 148 с.
5. Лугинин О.Е., Кравцова Л.В., Белоусова С.В. Статистика в рыночной экономике: Учебное пособие. – Херсон: МИБ, 2001. – 228 с.
6. Мармоза А.Т. Теорія статистики. – К.: Ельга, Ніка – Центр, 2003. – 344 с.
7. Оварчук Р.Ю. Теорія статистики: Навч. Посібник. – К.: Вікар, 2003. – 204 с.
8. Статистика: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / А.М. Єріна, Р.М. Моторін, А.В. Головач та ін.. – К.: КНЕУ, 2002. – 448 с.