Статистичне вивчення амортизації і зносу основних засобів

            Припустимо, що у нашому прикладі станок був придбаний для виготовлення 90 000 од. продукції. Тоді норма амортизації на одиницю продукції становитиме:

( 20 000 – 2 000 )/90 000 = 0.2 грн./од.

            На протязі строку експлуатації фактично виготовлено, од.:

1-й рік – 30 000; 2-й рік – 25 000; 3-й – рік – 15 000; 4-й – 20 000.

            Основним недоліком цього методу являється те, що в ряді випадків важко визначити виробітку окремих об’єктів основних засобів. У зв’язку з цим його використання доцільне тільки у тому випадку, коли можна заздалегідь визначити сумарний виробіток об’єкта.

            Вибір методу амортизації основних фондів базується на розробці бізнес- плану діяльності підприємства протягом амортизаційного періоду та повинен враховувати такі фактори:

- темпи зростання обсягів діяльності та її доходності;

- темпи зростання поточних витрат;

- зміни в податковій політиці держави або податковому статуті підприємства;

- необхідність та час виконання фінансових зобов'язань, джерелом покриття яких є чистий прибуток підприємства або проведення капітальних витрат за рахунок прибутку;

- прогнозований період експлуатації об'єкта амортизації до його ліквідації або продажу, можливу ціну реалізації об'єкта амортизації;

- потребу в формуванні власних фінансових ресурсів протягом амортизаційного періоду.

             Обгрунтування доцільності застосування методу амортизації чи вибору з кількох можливих передбачає проведення такої роботи:

1. Розрахунок розміру амортизаційних відрахувань по роках амортизаційного періоду.

2. Розрахунок обсягу чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства по роках амортизаційного періоду.

3. Розрахунок грошового потоку підприємства по роках амортизаційного періоду, який визначається як сума амортизаційних відрахувань та чистого прибутку підприємства.

4. Визначення теперішньої вартості сукупного грошового потоку, який сформовано протягом амортизаційного періоду з урахуванням фактора дисконту.

             Критерієм вибору є максимальне значення теперішньої вартості грошового потоку, тобто виконання вимоги:

чПn + АМn

( 1+ q )

де чПn - чистий прибуток n-го періоду;

АМn - амортизаційні відрахування n-го періоду;

q - дисконт;

k - тривалість амортизаційного періоду.

             Наведена методика має використовуватися при оцінці доцільності застосування прискореної амортизації основних фондів в межах, що передбачені діючим законодавством. [3, с 163-171]

               Крамченко Л. І  вважає, що амортизацію основних засобів підприємства у фінансовому обліку нараховують за такими методами:

      прямолінійний(пропорційний) метод;

      метод зменшення залишкової вартості;

      метод прискореного зменшення залишкової вартості;

      кумулятивний метод;

      інші методи (виробничий, «податковий»).

           Як бачимо,   Крамченко Л. І  згадує у своїй праці «Економічна статистика» [3, 101-102] 6 методів, але пояснює тільки 4, Грицюк Е.О включив вищезгадані методи нарахування амортизації в свою класифікацію і докладно їх пояснив, а Лугінін О.Є., на мою думку виклав найбільш зрозумілу для мене характеристику , але   і в класифікаціях автори дещо не сходяться.

Висновок

            В  цьому рефераті  я  розкрила сутність амортизаційних відрахувань, що полягає в здатності відтворювати основні фонди, оновлювати їх. У роботі подала характеристики різних видів амортизації, що використовуються в залежності від виду і строку служби основних фондів. Розкриття видів і методів аналізу амортизаційних відрахувань, шляхів їх удосконалення дає змогу використати цей матеріал на практиці для вивчення економічних можливостей конкурентного підприємства.

             Підводячи підсумки, можна сказати, що при розрахунку норм амортизації дуже важливо правильно визначити економічно доцільний строк служби основних фондів з урахуванням їх довговічності, морального зносу, перспективних планів технічного переобладнання, балансу устаткування, можливостей модернізації і капітального ремонту. [2, с 339]

            Особливо слід відмітити, що вибір методу амортизації основних фондів повинен базуватися на розробці бізнес – плану діяльності підприємства протягом амортизаційного періоду і врахувати темпи зростання обсягів діяльності та її доходності, темпи зростання поточних витрат, зміни в податковій політиці держави або податковому статусі підприємства, необхідність та час виконання фінансових зобов’язань, джерелом покриття яких є чистий прибуток підприємства або проведення капітальних витрат за рахунок прибутку. Необхідно врахувати прогнозований період експлуатації об’єкта амортизації до його ліквідації або продажу, можливу ціну реалізації об’єкта амортизації, потребу в формуванні власних фінансових ресурсів протягом амортизаційного періоду. [2, с 341]

            Крім того, треба мати на увазі, що в ряді галузей норми амортизації можуть бути підвищені чи понижені також у залежності від технологічних особливостей виробництва, режиму і змінності устаткування, ступеню навантаження і фізичного об’єму виконуваних робіт, умов зовнішнього середовища, географічного розміщення об’єктів та інших факторів. [2, с 346]

          Проаналізувавши зібрану інформацію, я дізналась про суть та спектр методів  статистичного вивчення амортизації та зносу основних засобів, і  хочу сказати, що амортизаційна політика на підприємствах сприяє вдалому поверненню капіталу , вкладеного в основні засоби, а також  надходження доходів як основи досягнення позитивної економічної динаміки та економічного зростання будь-якого підприємства.

Список використаної літератури

1.  Крамченко Л. І., Лутчин Н. П., Москаль Б. С. Економічна статистика : Навч. посібник. – 2-ге вид., виправл. і доповн. – Львів : Новий Світ – 2008. – 203 с.

2. Лугінін О.Є. Статистика. Підручник. 2-е видання, перероблене та доповнене – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 608 с. 337

3. Грицюк Е.О. Економіка підприємства: Навч. посіб. - К.: Дакор, 2009. – 303 с

4. Бубенко П.Т., Тітяєв В.І., Димченко О.В., Таряник О.М., Чистякова І.А., Шкурко О.В. Амортизація і відтворення основних фондів житлово-комунальних  підприємств: монографія / За заг. ред. Бубенка П.Т. – Х.: ХНАМГ,  2010. – 257 с. 

5. Портал «ЛІГА:ЗАКОН» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ST001980.html