Зокрема аналітичного групування

 

ВСТУП

Перш ніж перейти до розгляду даної теми,  потрібно зауважити, що головною

метою курсової роботи є висвітлення та обґрунтування методу статистичних групувань (зокрема аналітичного групування) та їхню роль у дослідженні соціально-економічних явищ та процесів.

     Актуальність даної теми полягає у тому що, в системі статистичних методів дослідження масових суспільних явищ групування займають особливе місце. Метод групування визначає межі і можливості застосування інших статистичних методів аналізу основних сторін і характерних особливостей досліджуваних явищ. За своєю роллю у процесі дослідження метод групування виконує деякі функції, аналогічні функціям експерименту у природничих науках: наслідки групування за окремими ознаками і комбінації самих ознак дають можливість виявити закономірності та взаємозв'язки явищ у певних умовах.

     Об’єктом дослідження виступають соціально-економічні явища та процеси, зокрема страховий ринок України.

     Інформаційною базою дослідження виступають, статистичні дані, щодо процесів на страховому ринку України, вторинна та первинна інформація, щодо діяльності страхових компаній за останні роки.

     У статистиці групування використовують для вирішення різноманітних завдань. Серед них найголовніші: виявлення соціально-економічних типів явищ, вивчення структури та структурних зрушень, дослідження взаємозв'язку і залежності між ознаками.

     Прийом статистичних групувань застосовують під час аналізу використання ресурсів підприємства, для вивчення впливу різного рівня факторів на кінцеві результати господарської діяльності (обсяг продукції, прибуток) та інші узагальнюючі економічні показники (продуктивність праці, собівартість продукції, рентабельність та ін.), а також для визначення залежності між цими показниками.

 

1.ЗМІСТ І ЗАВДАННЯ  СТАТИСТИЧНОГО ГРУПУВАННЯ

 

      Як відомо, масові суспільні явища або  сукупності складаються з одиниць,  які різняться між собою як  якісно, так і кількісно. Ці  різниці можуть бути істотними,  тобто викликаними певними істотними  факторами, і неістотними, що  являють собою випадкові відхилення. Але і в сукупностях якісно  однорідних, які мають незначну  кількісну варіацію, у процесі  розвитку спочатку збільшуються  кількісні відмінності, а потім  кількісні відмінності переходять  у якісні з властивою їм  уже другою мірою. Самі якісні  відмінності в даних випадках  виступають явно, видимо, в інших  - приховано за кількісними змінами.

Тому одне з головних завдань  статистики полягає в тому, щоб:

• розділити складну, неоднорідну сукупність одиниць спостереження на однорідні всередині, але істотно різні між собою групи;
• своєчасно виявити за зростанням кількісних різниць якісні переходи.

Таке завдання в статистиці вирішується за допомогою методу статистичних групувань.

      Статистичне  групування являє собою процес  утворення подібних в тому  чи іншому відношенні груп, який  здійснюється за наявними статистичними  даними. Причому процес утворення  груп слід розглядати з різних  боків. Якщо дослідник зустрічається  з єдиною множиною різних суспільних  явищ, то групування треба розглядати  як уявне розчленування такої  множини явищ на подібні групи  (логічна операція аналізу). Якщо  ж виходити з того, що, безпосередньо  приступаючи до групувань, дослідник  уже має дані про окремі  одиниці спостереження, то групування  можна розглядати як уявне  об'єднання окремих одиниць у  схожі групи (логічна операція  синтезу).

      Отже, групування - це єдиний аналітико-синтетичний процес і розчленування, і об'єднання суспільних явищ, у результаті якого утворюються відповідні групи. У ньому практично знаходить свій прояв закон великих чисел, адже у показниках, обчислених на достатньо великій кількості одиниць сукупності в групах, взаємопогашається випадковість і лишається істотне, необхідне.

      Таким чином, метод статистичних групувань, крім характеристики механізму взаємодії всієї різноманітності типів і форм тих чи інших явищ, доводить істотність показників, які повинні дати характеристику стану і розвитку сукупності. А з цього випливає, що цілий ряд статистичних методів (метод середніх величин, вибірковий, кореляційно-регресійний та інші) певною мірою спирається на метод статистичних групувань як на свою основу. Як не можна проводити статистичного групування без попереднього науково обґрунтованого статистичного спостереження, так само не можна ефективно використовувати методи середніх і відносних величин, аналізу зв'язків і т. ін., не проводячи попередньо статистичних групувань (безумовно, якщо воно не закладено в самій схемі статистичного спостереження.

      Групування - невід'ємний елемент зведення, його найважливіший етаи. Це процес утворення груп одиниць сукупності, однорідних у певному істотному відношенні, а також тих, що мають однакові або близькі значення групувальної ознаки.

      Групуванням називають розподіл статистичної сукупності на групи (частини) за рядом характерних для них ознак. Це статистичний метод розчленування складного масового явища на істотно різні групи з метою всебічної характеристики його стану, розвитку і взаємозв'язків.

    Із наведеного визначення випливає, що суть методу статистичних групувань полягає у тому, що складне масове явище розглядається не як єдине нероздільне ціле, а у ньому виділяються окремі групи одиниць із статистичними показниками, які дають кількісну характеристику якісно своєрідній частині одиниць усієї сукупності. Тобто кожна з одержаних груп об'єднує однорідні одиниці сукупності. Групи встановлюють на підставі аналізу суті досліджуваного явища.            

     У результаті внутрішньогрупових підрахунків одержують характеристику у вигляді системи статистичних показників. Необхідність такого підходу до вивчення масових явищ зумовлюється тим, що в складних масових явищах існують якісні відмінності між окремими одиницями, адже кожна з них має свої індивідуальні риси. У цілому ж всі такі одиниці мають загальні риси, які формують дане явище. Наприклад, розглянемо урожайність зернових культур у підприємствах району. Щоб мати уявлення про урожайність, недостатньо знань лише про загальний її рівень, адже всередині даної статистичної сукупності (підприємства, району) містяться одиниці спостереження зі своїми індивідуальними властивостями. Це підприємства з конкретними природними умовами, специфікою технологій вирощування, різним рівнем забезпеченості матеріальними і трудовими ресурсами і т. ін.

 

     Використання методу статистичних групувань знаходить місце і при вивченні якісно однорідних сукупностей, де ще не спостерігається якісних перетворень, але є кількісні відмінності. У таких випадках важливо відокремити групи з різними значеннями ознак і вивчити взаємозв'язки досліджуваних ознак з іншими ознаками даного явища.

 

     Особливого значення метод статистичних групувань набуває у вивченні соціально-економічних явищ. Останні мають досить складний характер розвитку і якісних перетворень. До речі, сам метод групувань було розроблено стосовно до вивчення суспільних явищ і тому він знаходить широке застосування в аналізі саме соціально-економічних процесів, що відбуваються у суспільстві.

     У цілому мета групувань зводиться до встановлення чисельності кожної окремо взятої групи (категорії) та вивчення впливу причин і залежностей явищ.

 

    Метод статистичних групувань робить статистику одним з наймогутніших знарядь соціального пізнання і використовується для вирішення різних завдань, які виникають у процесі наукового статистичного дослідження. їх можна звести до трьох основних:

1) виділення соціально-економічних  типів явищ;

2) вивчення (характеристика) структури досліджуваного явища; 

3)вивчення зв'язків і взаємозалежності між явищами (характеристика взаємозв'язків між варіюючими ознаками.

2. РІЗНОВИДИ СТАТИСТИЧНОГО ГРУПУВАННЯ

Відповідно до вирішуваних  завдань розрізняють такі види групувань:

• типологічні
• структурні
• аналітичні

Із теорії групувань випливає, що зведені статистичні характеристики можна використовувати лише до якісно однорідних сукупностей.

   Отже, перше завдання методу групувань полягає у тому, щоб на підставі економічної теорії розподілити масу досліджуваних явищ на однорідні в соціально-економічному відношенні групи, виділити соціально-економічні типи явищ і процесів.

  Таким чином, типологічне групування - це групування, за допомогою якого у досліджуваній сукупності явищ відокремлюються одноякісні в істотному відношенні групи, перш за все класи і соціально-економічні типи. Наприклад, групування населення за соціальною ознакою - класовим складом, підприємств - за формою власності, продукції - за економічним призначенням і т. д.

 

Приклад типологічного групування(табл.1)

Групування господарств  району за формою власності                            Таблиця 1

Тип господарства	Роки
	2009	2010	2011
Колективні сільськогосподарські підприємства	30	31	31
Державні сільськогосподарські підприємства	6	5	5
Фермерські господарства	36	42	46

 

  Необхідність проведення типологічних групувань випливає з характеру суспільних відносин і законів, що діють у об'єктивній реальності. Якщо не проведене типологічне групування, тобто чітке розмежування соціально-економічних типів явищ, то ніякі найтонкіше прийоми наступної статистичної обробки даних досліджуваної сукупності не в змозі дати об'єктивні результати дослідження.

 

   Другим важливим завданням статистичних групувань є дослідження структури типових однорідних груп. Виділення якісно однотипної сукупності ще не значить, що в ній всі одиниці за всіма ознаками однакові. Наприклад, всі фермерські господарства як тип господарств однорідні, але вони істотно різняться за розмірами угідь, наявністю техніки та знарядь, чисельністю худоби і рядом інших ознак. Виявити і дати характеристику цим відмінам - завдання статистики.

 

   Отже, структурне групування (інколи його називають варіаційним) - це групування, яке характеризує розподіл одиниць однотипних (однорідних) сукупностей за будь-якими ознаками. Тобто групування, яке дозволяє виявити склад (внутрішню будову) однорідної у якісному відношенні сукупності за певними ознаками. Цей вид групувань знаходить винятково широке застосування при дослідженні соціально-економічних явищ.

   

    Таке групування дає інформацію про те, з яких частин складається досліджувана множина явищ, яка будова типів явищ і якими показниками характеризуються окремі частини.

  

     На відміну від пізнавального значення типологічних групувань, структурне групування для одержання висновків щодо поточного стану господарства, для оперативного керівництва роботою підприємства та його галузей служить базою для розрахунку наявних у підприємстві резервів. Так, на рівні адміністративного району можна здійснити групування підприємств (однотипних) за ознаками зростання продуктивності праці та її оплати, зниження собівартості виробництва, витрат енергетичних ресурсів, сировини тощо.

 

 

Приклад структурного групування (табл.2)

Розподіл спільних підприємств за чисельністю працівників              Таблиця 2

Чисельність працівників, осіб	Кількість підприємств
	одиниць	% у підсумку
До 50	431	51,4
50-200	291	34,7
201-600	90	10,7
601-1000	15	1,8
Понад 1000	12	1,4
Разом	839	100,0