Пристрої обємного дозування та формування пакета із плівкових матеріалів ємністю до 0.5кг пакувального автомату

 
 

1.5. Розрахунок витрат  за статтею “Спецобладнання” для наукових (експериментальних) робіт

      Оскільки  я в своїй Бакалаврській Кваліфікаційній  роботі не проводив ніяких експериментів, тому розрахунок за статтею «Спецобладнання» не проводжу 

1.6.Накладні  витрати

     Накладні  витрати проектних організацій включають три групи видатків: витрати на управління, загальногосподарські витрати, невиробничі витрати. Вони розраховуються за встановленими відсотками до витрат на оплату праці. Середньостатистичний відсоток накладних витрат в організації складає 150%.

       (грн.)

     Н = 1,5 × 2311,9 = 3467,85 грн. 
 
 
 
 

1.7.Інші  витрати

     Інші  витрати є витратами, які не враховані в інших статтях. Вони становлять 10% від заробітної плати:

      (грн.)

     І = 0,1 × 2311,9 = 231,19 грн.

     На  основі отриманих даних складається  калькуляція планової собівартості загалом по розробленню проектних  рішень і зводиться в таблицю 6. 

      Таблиця 6

Кошторис  витрат на розроблення  проектних рішень

 
 
 
 

2. Розрахунок  договірної ціни та прибутку

         Величина договірної ціни повинна встановлюватися з  врахуванням ефективності, якості і  термінів розроблення проектних  рекомендацій на рівні, який відповідає економічним інтересам замовника (споживача) і виконавця.

         Договірна ціна розробки встановлюється по домовленості між  замовником та виконавцем і попередньо розраховується за формулою:

,

де Ц –  договірна ціна, С – собівартість розроблення проектних рекомендацій, р – рівень рентабельності витрат у виконавця (для виконання завдання, встановлюється на рівні 0,25-0,30).

         Тоді очікуваний прибуток від реалізації проектних рекомендацій розраховують за формулою:

  ( грн),

де П –  очікуваний прибуток від реалізації проектних рекомендацій.

= 8166,79×(1+0,3)=10616,827 грн. 

_{П=Ц-С=10616,827-8166,79=2450,037 грн.} 

3. Оцінка  науково-технічної  результативності розроблених  проектних рішень

 

Оцінка науково-технічної  ефективності проектного рішення проводиться  за допомогою коефіцієнту науково-технічної  результативності, який обчислюється за формулою: 

де  –коефіцієнт науково-технічної результативності; – коефіцієнт значимості і-го фактору, використовуваного для оцінки; – коефіцієнт досягнутого рівня і-го фактору; m –кількість факторів науково-технічної результативності.

При оцінці науково-технічної результативності використовуються різні фактори, які  впливають на її кількісну оцінку, як, наприклад: перспективність використання розробленого проектного рішення; масштаб  можливої реалізації результатів; завершеність отриманих результатів.

По кожному  із факторів експертним шляхом встановлюється числове значення коефіцієнта значимості. При цьому, сума цих коефіцієнтів повинна бути рівною 1. Коефіцієнт досягнутого  рівня фактору також встановлюється експертним шляхом, а його числове  значення визначається з урахуванням  якості ознаки фактору і його характеристики. При цьому його значення не перевищує 1.

Максимально можливе значення коефіцієнту науково-технічної  ефективності рівне 1. Чим ближче його значення до 1, тим вища результативність розробленого проектного рішення.

З таблиці 7 слід вибрати фактори та ознаки, які характеризують науково-технічну результативність розроблених проектних рішень. 
 

Таблиця 7 

Характеристика  чинників  і  ознак  науково - технічної  результативності проектного рішення

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     k_н.т.р. = 0,5×0,8 + 0,3×0,7 + 0,2×0,4 = 0,4 + 0,21 + 0,08 = 0,69 
 
 
 
 
 

4. Висновки

     Доцільність впровадження проектного рішення розглянутого в даній бакалаврській кваліфікаційній  роботі має сенс. Кошторис витрат на розроблення цього проектного рішення являється припустимим, а значить і економічно вигідним. Коефіцієнт науково-технічної результативності  який характеризує оцінку науково-технічної результативності розроблених проектних рішень показує, що остання має середнє значення.

     Окрім того, проблема, порушена в даній  роботі, є актуальною на сьогоднішній день. В роботі містяться чіткі  рекомендації та методи для її вирішення  які ґрунтуються на певних розрахунках  та дослідженнях.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

4. Охорона праці 

    4.1 Аналіз конструкції  автомата вертикального  компонування та  формування упаковки.

    Вданому дипломі розроблений автомат  який пакує цукор ємністю 0.5 кг, в  поліетиленову плівку. Продуктивність автомата 20 доз/хв. За умов експлуатації даний автомат призначений для робіт в приміщеннях з малою вологістю, в закритих приміщеннях. До його складу входить: потрапляння цукру в мірник, формування дози, потрапляння дози в сформовану упаковку, зварювання пакету і відрізання, після чого він потрапляє на транспортер. 

    4.2 Техніка безпеки  у приміщеннях  із автоматами  для пакування  сипких матеріалів  об’ємом 0.5 кг.

    У даному приміщенні встановлені автомати які пакують цукор у поліетиленову плівку, автомати вертикального компонування, із вертикальним званим швом. Тип виробництва – дрібносерійний.

    Організація і виконання робіт у приміщеннях  з автоматами для пакування  відповідає «Правилам техніки безпеки і виробничої санітарії при пакуванні цукру у поліетиленову плівку». Автомати , при роботі яких виділяється шкідливі випари при зварюванні поліетилену, працюють з увімкненою місцевою вентиляцією для їх усунення із робочої зони. На кожному робочому місці біля автомата на підлозі встановлено гумові доріжки на всю робочу зону і шириною не менше 0.6 м від автомата.

    Автомат складається із корпусу, який стоїть на гумових ніжках для поглинання вібрацій і поглинання шуму. До корпусу  прикріплений рулонотримач з якого подається плівка за допомогою протяжних роликів на рукавоутворювач, він в свою чергу формує нашу упаковку . Також на автоматі встановлені зварні колодки які утворюють зварний шов. Цукор в упаковку потрапляє через тубус який зєднанний  з вихідним отвором дискового дозатора. В дозатор цукор попадає через бункер 1 (рис.1.) після чого він потрапляє у дозатор, який приводиться в рух від двигуна потужністю 0.5 кВт., який в свою чергу обертає вал на якому встановлена косозуба шестерня, вона з’єднана  з валом який приводить в рух хрестоподібний механізм на якому кріпляться мірні стаканчики, які заповнюються цукром,   а з стаканчика цукор потрапляє у пакет , після чого він зварюється. І формується наша упаковка.

                          

    Рис.1

При роботі на автоматі застосовуються передбачені засоби  захисту.

    Робоче  місце працівника і приміщення завжди утримується в чистоті і не захаращується виробами та матеріалами.

        Перед початком роботи одягти  спецодяг і привести його до  ладу: застебнути одягнений спец  одяг на всі гудзики, не допускаючи звисаючих кінців одягу. Не заколювати одяг шпильками, голками, не тримати в кишенях одягу гострі та ріжучі предмети, чи предмети що б'ються.

Конструкція пакувального автомату дозволяє працівнику вільно і без 

     всяких  труднощів дістатись до окремих  вузлів ,особливо до завантажувального  бункера, для його заповнення. Корпус автомата надійно прикриває  і захищає двигун , косозубі шестерні і інші механічні пристрої від навколишнього середовища , а також захищає людей від травмування. Корпус автомата оснащений двома отворами, для зручності огляду, а також технологічного обслуговування. Корпус автомата виготовлений із нержавіючої сталі і панелі управління, яка оснащенна двома мікровимикачами які блокують роботу машини. 
 

     4.3Аналіз небезпеки та шкідливостей під час експлуатації автомата.

    При роботі автомат видає шкідливий  шум який впливає на робітників і  пошкоджує органи слуху і нервову  систему , що спричиняє дратівливість. Джерелом шуму на даній дільниці є технологічне обладнання. Він виникає через: роботу двигуна шестерень тертя мірних стаканчиків, від завантаження і відвантаження продукції, пневмоциліндрів. Загальний рівень шуму на дільниці із даним обладнанням не перевищує 85 дБ, що відповідає діючим ДСН 3.3.6.037-99 “ Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ”.

     Також від обертів двигуна і шестерень , виникають коливальні і вібраційні рухи, загальна вібрація не перевищує 82 дБ.

     Під час роботи автомата можливе ураження електричним струмом , працюючих  при дотику до погано ізольованих  струмопровідних частин проводів, а  також частин обладнання. 

4.4 Засоби безпеки та запобіжні пристрої передбачені  для роботи пакувального автомату.

    Перед початком робти на пакувальному автоматі  працівник повинен оглянути робоче місце.