Пристрої обємного дозування та формування пакета із плівкових матеріалів ємністю до 0.5кг пакувального автомату

2.8.10.Визначення діаметрів у спускному трубопроводі

Рекомендована швидкість переміщення повітря :

 
 
 
 
 

Приймаємо: dтр=25мм

      Визначений  діаметр трубопроводу округлюють до найближчого з нормалізованого  ряду: 4, 6, 8, 10, 13, 15, 20, 25 мм.

      Визначення  фактичних значень швидкості  руху повітря здійснюється за виразом 

      Обчислені значення фактичної швидкості руху повітря для кожного такту занести у таблицю. 
 

     
 

2.8.11.Визначення втрат тиску в трубопроводах та пневмоапаратах.

Число Рейнольдса: 
 

де Q _max   -  максимальні  витрати тиску через трубопровід, (л/хв);

d _тр   - діаметр трубопроводу, (мм );

 V - в’язкість робочої рідини, V=1.3×10^-3г/см³. 

Оскільки  число Рейнольдса більше 2300 то в нас виходить турбулентний режим.

Тиск  на виході компресора визначається: 
 
 
 

 Втрати  тиску апаратів визначаються  з формули:

Вибір номінального тису розраховується по такій формулі: 
 
 
 

 
 
 
 
 

2.8.12.Визначення ККД пневмоприводу

Час кожного  з циклів приймаємо конструктивно: 

t₁=1 c

t₂=2c 
 
 

Т_ц= 0.05с 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Опис автомата 

  Даний автомат працює від електродвигуна потужністю 0.25 кВт.

Двигун  передає крутний момент через вал 16  на якому встановлена косозуба шестерня, яка в сою чергу з’єднана з іншою косозубою шестернею 14 і за допомогою цих двох шестерен від двигуна зі швидкістю обертання вала 20 об/хв. ми досягаємо потрібну нам швидкість для забезпечення продуктивності автомата 20 доз/хв. Шестерня 14, зєднана болтом і шпонкою з валом 17, який кріпиться підшипниками до опорної стійки 18, на опорну стійку болтами приєднана нижня нерухома кришка з розвантажувальним отвором до нижньої кришки  кріпиться захисний кожух . На кінці вала 17 кріпиться хрестовина 5 з мірниками 4 який обертається навколо своєї осі. В бункер 1 потрапляє сипкий продукт який через отвір в захисній кришці 2 потрапляє в мірний стаканчик 4. Заповнений  стаканчик обертається і при спів падінні з розвантажувальним отвором мірник розвантажується і дана доза потрапляє у тубус 2 (лист 2), на кінці якого формується упаковка.      Плівка подається з рулону до формоутворюючого комірця 1 , тоді плівка набирає форму комірця , два кінця плівки накладаються і за допомогою притискного механізму плівка протягується по тубусі 2, який в свою чергу служить для подальшого транспортування продукту (цукру) в пакет.   За допомогою роликів 4 плівка плавніше переміщається по тубусі без ривків. Пакет набуває вертикального зварного шва за допомогою зварної колодки 3якавсою чергу кріпиться до напрямних 5 і приводиться в дію від гідроциліндра, зварна колодка оснащена теном 9 який нагрівається до температури не більше 170 градусі якщо його нагріти більше 170 градусів то він пошкодить плівку і пакований нами продукт буде негерметично запакований . За допомогою формо утворювача 6 шов набуває певної форми.

   Після утворення вертикального  зварного шва за допомогою  поперечного званого шва пакет  зварюється і одночасно відрізається , набувши форми потрібної нам  упаковки. Після цього дана продукція  потрапляє на конвеєр . 
 
 
 
 
 

     Висновок 

     Економічна  частина

     Етапи та хід виконання  економічної частини. 

Розрахунок  собівартості розробки проектних рішень 

     Витрати на виконання дослідження розраховуються шляхом складання калькуляції кошторисної  вартості розробки проектного рішення  за наступними статтями:

1. витрати на оплату праці;
2. відрахування на соціальні заходи;
3. матеріали;
4. витрати на використання комп’ютерної техніки;
5. витрати на використання спецобладнання для наукових         (експериментальних) робіт;
6. накладні витрати;
7. інші витрати.

1. Розрахунок  витрат на оплату праці

 

     До  цієї статті належать витрати на основну  та додаткову заробітну плату  науковому керівнику, студенту, консультанту з питань економіки,  консультанту з питань охорони праці, обчислені  за посадовими окладами та відрядними розцінками для робітників, включаючи  преміальні виплати. Дані зводяться  у таблицю 1. 
 
 
 

      Таблиця 1

      Вихідні дані для розрахунку витрат на оплату праці

 

      Витрати на оплату праці розробників проекту визначаються за формулою:

      

де  n_ij – чисельність розробників і-ої спеціальності j-го тарифного розряду, які приймають участь в проектуванні, чол.; t_ij – час, котрий затрачений на розробку проекту співробітника і-ої спеціальності j-го тарифного розряду, днів; C_ij –денна заробітна плата і-ої спеціальності j-го тарифного розряду, грн., яка визначається за формулою:

      

де  C_ij – основна місячна заробітна плата розробника і-ої спеціальності j-го тарифного розряду, грн.; h – коефіцієнт, що визначає розмір додаткової заробітної плати (при умові наявності доплат); р – середня кількість робочих днів у місяці (приймаємо 21 р.д.).

      Остаточний  розрахунок витрат на оплату праці  наводиться у формі табл. 2.

Таблиця 2

Розрахунок  витрат на оплату праці

2. Відрахування  на соціальні заходи

 

      Величну відрахувань у спеціальні державні фонди визначають у відсотковому співвідношенні від суми основної та додаткової заробітної плати. Згідно діючого нормативного законодавства сума відрахувань у спеціальні державні фонди складає 36,2% від суми заробітної плати.

, грн.

В = 0,362 ×2311,9 ≈ 836,9 грн.

3. Розрахунок  витрат на матеріали

 

Перелік купованих  виробів і напівфабрикатів, потрібних  для проведення дослідження, необхідно  звести у   табл. 3  та розрахувати  витрати на них.

Таблиця 3

Розрахунок  витрат на куповані вироби

 
 

4. Витрати на використання комп’ютерної техніки

 

      Витрати на використання комп’ютерної техніки включають витрати на амортизацію комп’ютерної техніки, витрати на користування програмним забезпеченням, витрати на електроенергію, що споживається комп’ютером. За даними обчислювального центру НУ «Львівська політехніка» для ЕОМ типу ІВМ РС/АТХ вартість години роботи становить 4,5 грн.  Середній щоденний час роботи на комп’ютері – 4 години. Розрахунок витрат на використання комп’ютерної техніки приведений в таблиці 4. 

    Таблиця 4

    Розрахунок  витрат на використання комп’ютерної техніки