Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Февраля 2013 в 14:31, курсовая работа
Теплообміном – називають процес передачі тепла від одного тіла до іншого. Необхідною умовою для теплообміну є різниця температур між цими тілами. Існує три способи передачі тепла: це теплопровідність, конвекція, випромінювання. Теплопровідністю називають явище перенесення теплової енергії безпосереднім контактом між частинками тіла. Конвекцією називають процес поширення теплоти в наслідок руху рідини або газу. Випроміненням називають процес передачі теплоти від одного тіла до іншого поширенням електромагнітних хвиль у просторі між цими тілами. Найпоширенішими апаратами для цих процесів є теплообмінники.
ВСТУП
Теоретичні основи процесу. Вибір конструкції апарату
1.1 Описання кожухотрубного теплообмінника для
проведення технологічного процесу 5
1.2 Місце і призначення теплообмінника в технологічній схемі
Розрахунково-конструкторська частина
Тепловий розрахунок апарату
Конструктивний розрахунок апарату
Гідравлічний розрахунок апарату
Розрахунки на міцність
Розрахунки і вибір допоміжного обладнання
Новизна прийнятих конструктивних та технологічних рішень
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Міністерство аграрної політики України
Сумський національний аграрний університет
Кафедра інженерних технологій харчових виробництв
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
з дисципліни „Процеси та апарати харчових виробництв”
Тема роботи: Розрахунок та проектування кожухотрубного теплообмінника для охолодження продукту бродильної промисловості пиво «Жигулівське».
Керівник роботи Студент Група |
Сабадаш С.М Гладкий О.В ХТЛ 1002-1 |
Суми 2012
Міністерство аграрної політики України
Сумський національний аграрний університет
Кафедра інженерних технологій харчових виробництв
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
ДО КУРСОВГО ПРОЕКТУ
з дисципліни „Процеси та апарати харчових виробництв”
Тема роботи: Розрахунок та проектування кожухотрубного теплообмінника для охолодження продукту бродильної промисловості пиво «Жигулівське».
Керівник роботи Студент Група |
Сабадаш С.М Гладкий О.В ХТЛ 1002-1 |
Суми 2012
Міністерство аграрної політики України та продовольства україни
Сумський національний аграрний університет
Факультет харчових технологій
Кафедра інженерних технологій харчових виробництв
Завдання на курсовий проект
з дисципліни „Процеси та апарати харчових виробництв”
Студента Гладкого О.В групи ХТЛ 1002-1 курсу 2
Термін виконання та подачі на кафедру до 20.04.2012
Строк захисту 23.04.2012-27.04.2012 року(згідно затвердженого розкладу)
Завдання видав керівник роботи: ______________ ______ _____
Завдання прийняв студент: ______________ ______ _____
зміст
ВСТУП
1.1 Описання кожухотрубного теплообмінника для проведення технологічного процесу 5 1.2 Місце і призначення
теплообмінника в
ВИСНОВОК СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ |
|
с. 5
6
6
9
11 11 15 17 18 21 23
25
26 |
вступ
Нагрівання, охолодження, пастеризація та стерилізація належать до найпоширеніших процесів у різних галузях харчової промисловості. Залежно від температурних, гідродинамічних та інших умов ведення процесу застосовують різноманітні методи теплової обробки рідин. Для кожного окремого процесу доводиться вибирати найбільш доцільний технологічно і економічно метод нагрівання чи охолодження та відповідні теплоносії.
Теплообміном – називають процес передачі
тепла від одного тіла до іншого. Необхідною
умовою для теплообміну є різниця температур
між цими тілами. Існує три способи передачі
тепла: це теплопровідність, конвекція,
випромінювання.
Тепловикористовуючі апарати, використовують у харчових виробництвах, і називають теплообмінниками. Теплообмінники характеризуються різноманітними конструкціями, які пояснюють різні призначення апаратів та умови проведення процесів
Теоретичні основи процесу. Конструкції апарату
Теплообмінники – це пристрої, в яких здійснюється теплообмін між середовищами, які гріють, і середовищами, які нагріваються. Для того щоб розібратися в різноманітті теплообмінників, їх класифікують за певними ознаками.
У теплообмінних апаратах здійснюються майже всі види теплових процесів, тому залежно від виконуваних функцій їх поділяють на такі основні групи: нагрівачі, випарники і кип’ятильники, холодильники і конденсатори, випарні апарати, пастеризатори, регенератори, деаератори.
Залежно від виду робочих середовищ розрізняють теплообмінники:
За способом передачі теплоти розрізняють поверхневі і змішувальні теплообмінники.
У поверхневих теплообмінниках відбувається передача теплоти через поверхню нагрівання. У змішувальних теплообмінниках здійснюється обмін при безпосередньому змішуванні теплоносіїв.
За тепловим
режимом розрізняють
За конфігурацією поверхні теплообміну розрізняються теплообмінники: трубчасті, пластинчасті, спіральні, оболонкові і з оребреною поверхнею. Трубчасті теплообмінники, в свою чергу поділяють на кожухотрубні, змієвикові, типу «труба в трубі», елементні секційні, зрошувальні і комбіновані.
Окрім наведених основних
класифікаційних ознак
Кожухотрубні теплообмінники
Найбільш широко розповсюджені в харчовій промисловості завдяки своїй компактності, простоті у використанні, виготовлення та надійності в роботі. Вони використовуються для теплообміну між потоками в різноманітних агрегатних станах: пара – рідина, рідина – рідина, газ – газ, газ – рідина.
Кожухотрубні теплообмінники розташовуються вертикально або горизонтально. При різниці температур між теплоносіями понад 50 градусів за рахунок неоднакових температурних подовжень у зварювальних швах приєднання кожухів до трубних решіток, а також у місці приєднання труб у решітках виникають значні напруження, що можуть перевищити межу міцності матеріалу. В результаті з’являться нещільності, порушується герметичність. Для компенсації неоднакового подовження труб і корпусу апарата застосовують конструкції теплообмінників з лінзовими компенсаторами, з плаваючою голівкою, з U – подібними трубами, а також із сальниковими пристроями. Поверхня кожухотрубних теплообмінників може становити 1200 квадратних метрів при довжині труб від 1 до 9 м; умовний тиск досягає 6.4 МПа.
Розрахунково-конструкторська
Тепловий розрахунок апарату
Вихідні дані. Проектуємий кожухотрубчатий теплообмінник призначений для охолодження продукту від початкової (на вході в апарат) температури t1=70 0С, до кінцевої (на виході з апарату) t2=10 0С. Продуктивність апарату G=3,8 кг/с. Продукт потрапляє у трубний простір примусово за допомогою насосу та рухається по трубах зі швидкістю w=0,6 м/с. Охолоджуюча вода підводиться у між трубний простір з температурою tп=1 0С. Теплообмінні труби Æ30´2,5 мм (зовнішній діаметр d=30 мм, товщина стінки dст=2,5 мм), довжина труб у пучку lТ=2,5 м. Матеріал труб — мідь, товщина шару забруднення на поверхні трубок s=0,001 м, абсолютна шорсткість внутрішньої стінки трубки D=0,01. Коефіцієнт корисної дії (к.к.д) насосу h=0,8.
Середня різниця температур теплоносія та продукту , 0С (за формулою (1.16)):
,
Δtб = tп – t1 =70 – 1 = 69оС; (2.1)
Δtм = tп – t2 = 10 – 1 = 9 оС. (2.2)
Так як (Δtб /Δtм) = 7,6 > 2, то, відповідно формулі (1.17)
= 30 оС.
Середня температура продукту tср, 0С:
tср = tп – Δtср = 30-1 = 29 оС. (2.3)
Різниця температур теплоносія та стінки Dt1, 0С:
Δt1 = (R1/R) Δtср = 0,6 (29) = 17,4 оС. (2.4)
Різниця температур стінки та продукту Dt2, 0С:
= (1 – 0,6 – 0,06) = 9,8 оС. (2.5)
Примітка — Відношення термічного опору з боку теплоносія до загального термічного опору R1/R=0,6 та відношення термічного опору стінок (за рахунок матеріалу стінок та забруднень) до загального термічного опору Rст/R=0,06 приймається відповідно /5/.
Температура стінки з боку теплоносія Dtст1, 0С:
tст1 = tп – Δt1 = 17,4-1 = 16,4 оС (2.6)
Температура стінки з боку продукту Dtст2, 0С:
tст2 = tср + Δt2 = 29 + 9,8 = 38,8 оС. (2.7)
Температура плівки конденсату теплоносія tпл, 0С:
tпл = 0,5 (tп + tст1) = 0,5 (1 + 16,4) = 8,7 оС. (2.8)
Теплофізичні властивості плівки конденсату (при температурі плівки tпл=8,7 0С) (відповідно до /2/): динамічний коефіцієнт в’язкості рідини mпл=1307*10-6 Па с;, питома теплоємність cпл=4183 Дж/(кг×К), коефіцієнт теплопровідності lпл=0,56 Вт/(м×К) та густина rпл=998,67 кг/м3. Питома теплота конденсації пару (при температурі tп=10 0С) r=2493·103 Дж/кг (відповідно до /2/).
Коефіцієнт тепловіддачі від граючої пари до стінок теплообмінних трубок a1, Вт/(м2×К):
(2.9)
Вт/м2К.
Теплофізичні властивості продукту, який нагрівається (при температурі tср=29 0С) (відповідно до /2/): динамічний коефіцієнт в’язкості mпр=0,657×10-3 Па×с, об’ємного розширення bпр=0,46×10-3 1/0С, питома теплоємність cпр=3913 Дж/(кг×К), коефіцієнт теплопровідності lпр=0,586 Вт/(м×К) та густина rпр=1008 кг/м3.
Теплофізичні властивості пристіночного шару продукту (при температурі tст2=38,80С) (відповідно до /2/): коефіцієнт динамічної в’язкості mст=0,406×10-3 Па×с, питома теплоємність cст=4008 Дж/(кг×К), коефіцієнт теплопровідності lст=0,556 Вт/(м×К) та густина rст=1048 кг/м3.
Критерій Рейнольдса Re для потоку продукту:
= = 23013,6. (2.10)
Критерія Прандтля для потоку продукту Pr та для пристіночного шару продукту Prст:
= 4,3. (2.11)
= 2,9 (2.12)
Критерій Нуссельта Nu (для випадку розвиненого турбулентного руху рідин в трубах і каналах (Re>10000) за формулою (1.8)):
Nu=0,021Re0,8Pr0,43(Pr/Prст)0,
Коефіцієнт тепловіддачі від стінки теплообмінних труб до продукту a2, Вт/(м2×К):
=3136 Вт/(м2×К) (2.13)
Термічний опір стінки ( без врахування термічного опору забруднень) Rст, (м2×К)/Вт:
Rст=dст/lст=0,0025/384=6,51×10
де |
dст – товщина стінки труби, м; lст – коефіцієнт теплопровідності матеріалу теплообмінних труб (відповідно до /2/), Вт/(м×К). |
Загальний коефіцієнт теплопередачі поміж середовищами К, Вт/(м2×К) (за формулою (1.7)):
Вт/(м2×К).
Теплове навантаження апарату (кількість тепла, яке передається через поверхню теплообміну від теплоносія до продукту) Q, Вт (за формулою (1.4)):