Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Февраля 2012 в 13:50, курсовая работа
Випарювання – це процес підвищення концентрації розчинів твердих нелетких речовин шляхом часткового випаровування розчинника при кипінні рідини.
Випарювання застосовують для підвищення концентрації розчинів нелетких речовин, виділення з розчинів чистого розчинника (дистиляція) і кристалізації розчинених речовин, тобто нелетких речовин в твердому вигляді.
Сигналізації підлягають:
3.1. Розрахунок параметрів математичної моделі об’єкта регулювання.
Розрахуємо один з контурів автоматичного регулювання. Наприклад розглянемо контур регулювання рівня в випарних корпусах. Для знаходження передаточної функції об’єкта регулювання використаємо рівняння динаміки. Маємо:
Здійснимо перетворення Лапласа
Отримаємо:
Отже це інтегральна ланка
Параметри об’єкта:
ρ =0.6 (кг/м3) - густина ретурної пари;
S=15 (м3) – площа апарату;
Виконавчий механізм буде мати передаточну функцію:
DQ=0.46 (кг/с) –витрата;
DІ=0…20 – керуючий сигнал
3.2. Вибір та обґрунтування параметрів перехідного процесу.
Оскільки в контурі регулювання маємо дуже мале запізнення то з трьох типових перехідних процесів вибираємо один, а саме з 20% перерегулюванням. Даний перехідний процес забезпечить оптимальний час регулювання і необхідну точність. Оскільки передаточна функція об’єкта керування є ланкою без самовирівнювання то вибираємо ПІД-регулятор.
Vтр – об’єм трубопроводу від РО до входу в апарат.
d=0.04 м – діаметр трубопровода;
Наближено коефіцієнти передачі регулятора можна розрахувати за залежностями Циглера-Нікольса:
3.5. Моделювання та оптимізація перехідного процесу.
Для
побудови перехідного процесу
Рис. 3. Структурна схема контуру регулювання рівня.
В результаті моделювання отримаємо наступний перехідний процес:
Рис. 4. Перехідний процес в контурі регулювання рівня.
tp= 20 (c ) – час регулювання;
– перерегулювання;
- усталена похибка
Оскільки пере
регулювання в даному перехідному процесі
складає 28% то потрібно провести оптимізацію,
підключивши блок NCD
Рис.5. Оптимізація контуру регулювання рівня.
Рис. 6. Оптимізований перехідний процес в контурі регулювання рівня.
Кp =33.2506
Кi =8.3283e-004
Кd = 38.4605
tp= 10 (c ) – час регулювання;
σ =0 % – перерегулювання;
- усталена похибка
проведемо дослідження даної системи на робастність, для цього збільшимо Коб на 15% в результаті отримаємо наступну перехідну характеристику:
Рис. 7. Перехідний процес в контурі регулювання рівня при збільшені Коб на 15%.
Дана
система є робастною, тоюто показники
якості регулювання істотно не погіршуються
при зміні параметрів об’єкта
регулювання.
3.8. Розрахунок показників надійності розрахованого контура регулювання.
Під надійністю
системи автоматичного
Ефективність застосування ТЗА в більшості випадків визначається їх надійністю. Зробимо розрахунок надійності розробленого контуру регулювання. Контур складається з 3 блоків: давача, регулятора і виконавчого механізму. Інтенсивність відмов для давача складає год-1. Кількість відмов . Інтенсивність відмов для регулятора складає год-1. Кількість відмов . Інтенсивність відмов для виконавчого механізму складає год-1. Кількість відмов .
Загальна інтенсивність відмов для контура визначається за належністю:
;
де k=3 – число елементів у системі.
год-1.
Середній час наробітку до відмови:
;
год.
Розрахуємо ймовірність безвідмовної роботи на проміжку часу 10000 год. Для експоненціального закону розподілу:
де t-заданий проміжок часу
Отримаємо:
.
Отже
ймовірність безвідмовної роботи даного
контуру напротязі часу 10000 год
складає 70%.