Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Сентября 2012 в 02:25, дипломная работа
В процесі механічної обробки деталей машин виникає велика кількість проблемних питань які пов’язані із необхідністю виконання технічних вимог, що поставлені конструкторами перед виробництвом.
При природній вентиляції повітря надходить в приміщення і віддаляється з нього внаслідок різниці температур (а, отже, і густин зовнішнього і внутрішнього повітря), а також під впливом вітру. Неорганізована природна вентиляція здійснюється інфільтрацією і ексфільтраціі повітря через нещільності в захисних конструкціях будівлі, у вікнах, дверях і т.д., а організована природна вентиляція - шляхом подачі і видалення повітря, що переміщується по воздуховодам, а також через відчиняєчієся в певному порядку отвори в стінах , вікнах і ліхтарях.
Механічна вентиляція здійснюється переважно вентиляторами з електричним приводом. У припливних системах вентиляції проводиться підготовка зовнішнього повітря, обладнання для якої зазвичай розташовують в припливній вентиляційній камері, поблизу воздухозабора.
Від камери повітря розподіляється припливними воздуховодами по вентильованим приміщенням і подається в них через жалюзі, перфоровані стелі, декоративні решітки та інші припливні вентиляційні насадки. При загальнообмінній вентиляції повітря віддаляється через мережу витяжних
воздуховодів, забезпечених вентиляційними гратами, а при місцевій вентиляції - через місцеві відсмоктувачі, що приєднуються зазвичай до окремих витяжних систем вентиляції. Повітря, забруднене особливо токсичними речовинами або місцевими відсмоктувачами, піддають очищенню. З цією метою перед викидом забрудненого повітря в атмосферу встановлюють очисні пристрої, фільтри тощо. Устаткування витяжних систем вентиляції розташовують у витяжних камерах; на промислових підприємствах (при сприятливих кліматичних умовах) можливо відкрите розташування систем вентиляції. Якщо шум від вентиляційного устаткування не створює істотних перешкод для роботи, що виконується в цеху, на складі або в якомусь іншому виробничому приміщенні, обладнання системи вентиляції допускається розміщувати безпосередньо у вентильованому приміщенні. У таких випадках застосовують також припливні, опалювальні і витяжні вентиляційні агрегати, що встановлюються на підлозі або на колонах і стінах.
У сучасних промислових і
Системи та види виробничого освітлення.
При висвітленні виробничих приміщень використовують природне освітлення, що створюється прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу і мінливому в залежності від географічної широти, пори року і доби, ступеня хмарності і прозорості атмосфери; штучне освітлення, що створюється електричними джерелами світла, і суміщене освітлення, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюють штучним.
Конструктивно природне освітлення підрозділяють на бічне (одно-і двостороннє), що здійснюється через світлові прорізи в зовнішніх стінах; верхнє - через аераційні і зенітні ліхтарі, прорізи в покрівлі і перекриттях; комбіноване - поєднання верхнього та бічного освітлення.
Штучне освітлення по конструктивному виконанню може бути двох видів - загальне та комбіноване. Систему загального освітлення застосовують в приміщеннях, де по всій площі виконуються однотипні роботи (ливарні, зварювальні, гальванічні цехи), а також в адміністративних, конторських і складських приміщеннях. Розрізняють загальне рівномірне освітлення
(світловий потік
При виконанні точних зорових робіт (наприклад, слюсарних, токарних, контрольних) в місцях, де обладнання створює глибокі, різкі тіні або робочі поверхні розташовані вертикально (штампи, гільйотинні ножиці), поряд із загальним освітленням застосовують місцеве. Сукупність місцевого і загального освітлення називають комбінованим освітленням. Застосування одного місцевого освітлення всередині виробничих приміщень не допускається, оскільки утворюються різкі тіні, зір швидко стомлюється і створюється небезпека виробничого травматизму.
За функціональним призначенням штучне освітлення поділяють на робоче, аварійне і спеціальне, яке може бути охоронним, черговим, евакуаційним, еритемним, бактерицидним і ін.
Робоче освітлення призначене для забезпечення нормального виконання виробничого процесу, проходу людей, руху транспорту і є обов'язковим для всіх виробничих приміщень.
Аварійне освітлення влаштовують для продовження роботи в тих випадках, коли раптове відключення робочого освітлення (при аваріях) і пов'язане з цим порушення нормального обслуговування устаткування можуть викликати вибух, пожежу, отруєння людей, порушення технологічного процесу тощо. Мінімальна освітленість робочих поверхонь при аварійному освітленні повинна складати 5% нормованої освітленості робочого освітлення, але не менше 2 лк.
Евакуаційне освітлення призначене для забезпечення евакуації людей з виробничого приміщення при аваріях і відключенні робочого освітлення; організовується в місцях, небезпечних для проходу людей: на сходових клітинах, уздовж основних проходів виробничих приміщень, в яких працюють більше 50 чол. Мінімальна освітленість на підлозі основних проходів та на сходах при евакуаційному освітленні повинна бути не менше 0,5 лк, на відкритих територіях - не менше 0,2 лк.
Охоронне освітлення влаштовують уздовж кордонів територій, що охороняються спеціальним персоналом. Найменша освітленість в нічний час 0,5 лк.
Сигнальне освітлення застосовують для фіксації кордонів небезпечних зон; воно вказує на наявність небезпеки, або на безпечний шлях евакуації.
Умовно до виробничого освітлення відносять бактерицидне і ерітемне опромінення приміщень.
Бактерицидне опромінення ("освітлення") створюється для знезараження повітря, питної води, продуктів харчування. Найбільшою бактерицидною здатністю володіють ультрафіолетові промені сонця = 0,254 ... 0,257 мкм.
Ерітемне опромінення створюється у виробничих приміщеннях, де недостатньо сонячного світла (північні райони, підземні споруди). Максимальний ерітемний вплив роблять електромагнітні промені с = 0,297 мкм. Вони стимулюють обмін речовин, кровообіг, дихання та інші функції організму людини.
Вентиляція виробничих приміщень
• Габаритно - планувальні дані.
Проектована механічна ділянка входить до складу ремонтно-механічного цеху к-ту ім. «Ілліча». Цей цех розміщений в багатопрогонових будівлях, зібраних з уніфікованих типових секцій. Основні розміри секцій в плані (ширина × довжина) 142 × 24м, сітка колон 12 × 18 м. висота будівлі від рівня підлоги до нижнього рівня ферм перекриття становить 10,8 м.
Проектована дільниця займає частину (половину) бокового прольоту цеху шириною 15м. Площа підлоги, займана дільницею, становить по плануванню 270м2. Найбільша кількість працюючих в одну зміну 13 осіб.
Визначаємо площу підлоги Р, що припадає на одного працюючого:
Де Z = 18м. – довжина;
В = 15м. – ширина;
n = 13 чоловік – чисельність робітників у найбільш чисельну зміну.
Р = (18 * 15)/ 13 = 20.7м2.
Об´єм приміщення
V = (Z * В* Н)/h
Де Н = 10,8 м – висота будівлі від рівня підлоги до нижчого рівня ферм покриття.
V = (18*15*10,8)/ 13 = 224.3 м3
При обсязі понад 40 м 3 / чол. повітрообмін не розраховується. Повітрообмін в такому випадку здійснюється за рахунок аерації через періодично відчиняющієся фрамуги бічного скління і світлоаераційних ліхтарів.
Так як даним технологічним процесом передбачено використання обладнання, забруднюючого повітряне середовище пилом, то воно повинно бути забезпечено місцевими відсмоктувачами. Таке обладнання доцільно розміщувати в ізольованих приміщеннях з механічною вентиляцією.
Освітлення робочого приміщення.
• Розрахунок природного освітлення
Система освітлення приймається в залежності від розміщення проектованої дільниці. В даному випадку ми маємо комбіноване освітлення, отже, приймаємо прямокутні світлові (світлоаероційні) ліхтарі.
Визначаємо нормоване значення КЕО.
ln = ln * m * c (1.3)
де ln - значення КЕО визначається виходячи з умов зорової роботи: для механічного цеху розряд зорової роботи - 3,1 n = 5%; m - коефіцієнт світлового клімату, с - коефіцієнт сонячності.
Значення коефіцієнтів m і з беремо з таблиці згідно [17]
ln = 5 * 0,9 * 0,95 = 4,257
Виходячи з того, що для будь-якого світлового пояса згідно [18]
ln = lnо+ lnф
Приймаються нормоване значення КЕО для вікон (lnо) і ліхтаря (lnф) залежно від розміщення проектованого цеху та будівлі:
ln = 0,5*4,275 + 0,5*4,275 = 4,275
Розрахунок штучного освітлення зводиться до розрахунку площі засклення ліхтарів. Площу скління ліхтарів визначимо за формулою:
S0 = (lnф * Sn * hф * Кз ) / (τгр * r2 * 100 * Кф)
де
Sф - площа освітлення ліхтаря, м2.
Sn - площа статі, м2.
hф - світлова характеристика вікна (приймаємо 3,1);
Кз - коефіцієнт запасу (приймаємо 1,8);
Тф - коефіцієнт світлопропускання вікон (приймаємо 0,35);
r2 - коефіцієнт світлопропускання (приймаємо 1,5);
Кф - коефіцієнт враховує тип ліхтаря (для прямокутних ліхтарів 1,2).
S0 =(4,275*234*3,1*1,8)/(0,35*1,
Фактичні розміри ліхтаря:
Sфф = (Z * Н) * n (1.6)
де
Z - довжина, м;
Н - висота, м;
n - число вікон;
Sфф = (18 * 10,8) * 5 = 972 м2;
При проектуванні світлових перерізів необхідно приймати стандартні розміри по висоті. Висота ліхтаря приймається в залежності від його ширини і висоти прольоту.
• Розрахунок штучного освітлення
Виходячи з характеру і умов виконуваних робіт вибираємо комбіновану систему освітлення, тому що згідно [17] система комбінованого освітлення, що складається із загального освітлення та освітлення робочих поверхонь, доцільна якщо:
- Висока точність виконуваних робіт;
- Специфічні вимоги до якості освітлення;
- Обмежена площа робочих поверхонь;
- Велика площа приміщення, що припадає на одне робоче місце;
- Можливість перестановки робочих місць.
Розрахунок штучного освітлення точковим шляхом.
Для механічного цеху приймаємо систему комбінованого робочого освітлення. За характеристикою зорової роботи (3 розряд) освітленість повинна бути 400 лк, освітленість від світильників загального освітлення 200лк. У зв'язку з тим, що висвітлення робочих поверхонь здійснюється в основному, прямим світлом, приймаємо точковий метод розрахунку [17].
Так як не потрібно точне розрізнення кольорів та їх відтінків, приймаємо газорозрядні лампи ДРЛ.
За фактичним умовам цеху згідно [17] найбільш раціональним по ККД і відповідає ПУЕ з пожежної небезпеки є світильник СД2ДРЛ.
Найменування світильника |
Потужність ламп Вт. |
ККД % |
Найменша висота підвісу (м) при потужності ламп (Вт) |
Найбільша висота підвісу, м |
λ | ||
250 |
400-600 |
700 и более | |||||
СД2ДРЛ |
250 |
75 |
3,5 |
4,0 |
5,0 |
19-20 |
1,3 -1,5 |
Світильники розподіляємо на фермах перекриття. Висота підвісу hр = 7,5 м над робочою поверхнею. Довжина підвіски коливається в межах 0,5 ÷ 3,0 і більше, рекомендується не більше 1,5 м. Кількість світильників визначається виходячи з оптимальної відстані між ними. Світильники з лампами ДРЛ рекомендується розміщувати по вершинах ромбічних полів. Оптимальні відстані між світильниками рекомендується коефіцієнтом λ.