Вибір периферійних ділянок профілю соленоїда для одержання магнітного поля заданого розподілу

СНиП II-4-79. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. – М.: Стройиздат, 1980. – 110 с.;

ДБН В.2.5-28-2006. Державні будівельні норми України. Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення. –  Чинний з 01.10. 2006;

ДНАОП 0.03-3.24-97. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97);

НАПБ Б.03.002-2007. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. − Затвердж. наказом МНС від 03.12.2007, № 833;

ДБН В.1.1-7-2002. Державні будівельні норми України. Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва. – К., 2002;

ПУЭ. Правила устройства электроустановок. – М.: Энергоатомиздат, 1987. – 648 с;

ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. – Введен 01.07.1984.

              Робота виконувалась в комп’ютерному класі на кафедрі ІЕФ НТУ «ХПІ». Приміщення знаходиться на четвертому поверсі чотирьохповерхневої будівлі. Загальна площа класу 10,5 м2, а кількість робочих місць з ЕОМ у класі  три. На одне робоче місце припадає 3,5 м2, що не відповідає НПАОП 0.00-1.28-10 та ДСанПіН 3.3.2.007-98, згідно з якими, площа, що приходиться на одне робоче місце користувача ЕОМ має бути не менше 6 м2.

              Відповідно до НАПБ Б.03.002-2007, приміщення за вибухо та вибохопожежною небезпекою належить до категорії В, тому що в ньому обертаються тверді згоряємі матеріали. Згідно з ДБН В.1.1-7-2002, ступінь вогнестійкості будівлі – ІІІ.

              Устаткування живиться від чотирипровідної мережі з глухо заземленою нейтраллю напругою 380/220 В та частотою  50 Гц.

              Згідно з ПУЭ, приміщення комп’ютерного класу, є приміщенням з підвищеною небезпекою ураження людини електричним струмом, бо є можливість одночасного дотику людини до металоконструкцій будівель, що мають з’єднання із землею, з одного боку, і до металевих корпусів електрообладнання – з іншого або ураження електричним струмом при доторканні між фазами електромережі.

              Для розробки принципової схеми пристрою використовується персональний комп’ютер та супутня техніка – клавіатура, маніпулятор, принтер та інше. Ці прилади є джерелами таких небезпечних і шкідливих факторів, як можливість ураження електричним струмом, накопичування статичної напруги та інші. В процесі роботи на ЕОМ, користувач зазнає психофізичного напруження, а також може зазнавати дію рентгенівського випромінювання, електричного струму, тощо. Перелік небезпечних та шкідливих факторів (згідно до ГОСТ 12.0.003-74*) внесено в таблицю 4.1

Таблиця 4.1 - Шкідливі й небезпечні фактори виробничого середовища на робочому місці користувача ЕОМ з ЕПТ

Метеорологічні умови на постійних робочих місцях визначаються температурою. Відносною вологістю і швидкістю руху повітря в приміщення. Вони обираються для теплого і холодного періодів року згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005-88 та ДСН 3.3.6.042-99.  Витрати енергії оператора при виконанні роботи – до 120 ккал/год. Така робота відноситься до легкої категорії – 1а, тому що виконується в положенні сидячи, не потребує систематичного фізичного напруження або підняття важких речей.

Оптимальні параметри мікроклімату для даної категорії робіт наведені в таблиці 4.2

Таблиця 4.2 – Оптимальні параметри мікроклімату для приміщення комп’ютерного класу

Важливим для нормальної працездатності користувача ПЕОМ є освітлення в робочому приміщенні, бо незадовільне освітлення погано впливає не тільки на зір, але і на організм в цілому, викликаючи втому.

В розглянутому комп’ютерному класі присутні природне освітлення (з однієї сторони) та рівномірне загальне штучне освітлення. Виробниче освітлення у приміщенні повинно відповідати вимогам СНиП ІІ-4-79 та ДБН В.2.5-28-2006. Так як будівля була споруджена до 2006 року, нормовані параметри для неї визначаються СНиП ІІ-4-79. Природне освітлення нормується коефіцієнтом природної освітленості (КПО). Нормованим значенням штучного освітлення є Еmin. Нормоване значення КПО та Еmin наведені у таблиці 4.3

Таблиця 4.3 -  Нормовані значення КПО та Еmin для комп’ютерного класу.

З урахуванням конструктивного виконання природного освітлення та стійкості снігового покриву візьмемо нормативне значення коефіцієнта природної освітленості, енIII , % та перерахуємо його для умов м. Харкова (ІV пояс світлового клімату), де виконувалася дана бакалаврська робота, за формулою.

                                                                                    (4.1)

де енIV – коефіцієнт природної освітленості (КПО) для IV поясу світлового клімату;

енIII – коефіцієнт природної освітленості для III поясу світлового клімату;

m – коефіцієнт світлового клімату; для ІV поясу m = 0,9;      

c– коефіцієнт сонячності клімату; для м. Харкова, яке розташоване у ІV поясі світлового клімату на 50о північної широти, в залежності від орієнтації вікон відносно сторін світу c = 0,7 ÷ 0,95. Для конкретного випадку c=0,75, бо вікна виходять на північний захід.

Згідно з ДСанПіН 3.3.2.007-98, енIV має бути не нижче 1,5%.

              Нормативні допустимі параметри шуму визначаються згідно з ГОСТ 12.1.003-83*. На робочих місцях у приміщенні обчислювального центру рівень звуку має бути не вище 50 дБА.

Також до найбільш шкідливих факторів при роботі за комп’ютером є електромагнітне випромінювання.

Гранично допустимі значення нормованих параметрів електромагнітного випромінювання відповідно до ДСанПіН 3.3.2.007-98 на відстані 0,50 м навкруги ВДТ не повинна перевищувати в діапазоні частот 60 кГц – 3МГц:  за електричною складовою - 50 В/м, за магнітною складовою - 5 А/м.

Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрана та корпусу ЕОМ при будь-яких положеннях регулювальних пристроїв відповідно до НРБУ-87 не повинна перевищувати   7,7410-12 А/кг (100 мкР/год), що відповідає еквівалентній дозі 0,1мбер/год.

Згідно з ГОСТ 12.1.045-84, гранично допустима напруженість електростатичного поля на робочому місці не має перевищувати 20 кВ/м. Нормативні рівні концентрації позитивних та негативних іонів мають відповідати вимогам СН 2152-80. Оптимальний вміст негативних іонів повинен дорівнювати 3-5 тисяч 1 см2.

4.2 Охорона навколишнього середовища

              Згідно з законом України «Об охране окружающей среды» від 21 червня 1991 року, при здійсненні будь-яких видів діяльності, є пріоритетним дотриманням вимог екологічної безпеки, обов’язковість додержання екологічних стандартів, нормативів використання природних ресурсів; гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров’я людей; екологізація матеріального виробництва на основі комплексності рішень в питаннях охорони навколишнього природного середовища, використання і відтворення відновлювальних природних ресурсів, широкого впровадження новітніх технологій.